Чому?

⁉️ Чому в 1897 році чоловік потрапив до в'язниці через показання примари? Ця дивна історія трапилася в США в кінці 19-го століття. Елва Хистер була знайдена мертвою у себе будинку 23 січня 1897 го року. На той час, як приїхали лікар і поліція, чоловік Елви, Едвард Шу, переодягнув її в красиву сукню для поховання і переніс тіло в спальню.   У сукні був жорсткий комір, а обличчя жінки він прикрив шарфом. Шу ридав і побивався так, що лікар вирішив обмежитися коротким оглядом тіла, щоб не спровокувати у вбитого горем чоловіка серцевий напад або який-небудь припадок. Через місяць після похорону мати Елви побачила сон, в якому донька з'явилася до неї з того світу і розповіла, що Шу був жорстокою людиною, постійно бив її і знущався над нею. Елва поскаржилася матері, що Шу задушив її за те, що вона погано приготувала м'ясо на вечерю. Батьки загиблої наполягли на ексгумації та розтині тіла. Розтин підтвердив факт задушення. Шу був притягнутий до суду за звинуваченням у вбивстві. 22 червня 1897 го року відбувся скандальний процес, в якому мати вбитої виступила в якості свідка обвинувачення. Адвокат Шу намагався довести, що спиратися на свідчення примари в суді неможливо, проте суддя прийшов до висновку, що мати Елви так послідовно і правильно вказала багато деталей злочину, що її словами цілком можна довіряти. Шу був засуджений до довічного ув'язнення за навмисне вбивство. @to_know_ukr

⁉️ Чому населення Кубер-Педі живе під землею? Кубер-Педі — маленьке австралійське місто, розташоване в центральній частині штату Південна Австралія, з населенням майже 2 тисячі осіб.   Місто відоме своїм багатим родовищем опалів, яке становить приблизно 30% загальносвітових запасів. Назва міста Кубер-Педі в перекладі з мови аборигенів звучить як «нора білої людини». У зв'язку з дуже суворим температурним режимом в цій місцевості, з переважанням гірської промисловості, населення міста постійно проживає в підземних печерах або в стовбурах шахт, створених добувачами опалів.   Всередині гори пробурені печери, подібні до звичайних будинках. У них є спальні, хол, кухня і ванна кімната. Температура на поверхні досягає 40°C, а в підземних оселях мешканців Кубер-Педі температура завжди постійна і комфортна. Підземні споруди Кубер-Педі привертають до себе безліч туристів. Саме тут можна побачити підземне кладовище і церкви, що знаходяться всередині шахт. У місті навіть є дерева, правда зварені з металу. До речі, в околицях міста був знятий не один фільм, ось деякі з них: «Чорна діра», «Божевільний Макс 3: Під куполом грому» і «Пригоди Прісцилли, королеви пустелі». @to_know_ukr

⁉️ Чому мікрохвильовку винайшли випадково? Як і належить, хтось вчасно опинився в потрібному місці і в потрібний час. Цей хтось – Персі Лаберон Спенсер. Він працював в лабораторії Raytheon, що займається виготовленням обладнання для радарів. За офіційною версією, коли він проходив біля працюючого магнетрона, то відчув поколювання. Льодяники у нього в кишені танули.   Виявляється, у інших також танули шоколадки і нагрівалися металеві деталі одягу. Суворо кажучи, якби шоколадка або льодяник дійсно розтанув, то Спенсер до цього моменту вже не дожив би, отримавши смертельне ураження від променів СВЧ. Правда, нагрітися могла фольга, в яку були загорнуті солодощі, і тоді цілком живий Спенсер міг звернути увагу на опік. Так чи інакше, Спенсеру стало дуже цікаво, що ж відбувається, і він провів ряд експериментів. Це було в 1945 році. Результатом робіт стала металева коробка з магнетроном. Він присвятив своєму дітищу функцію розігрівання їжі. Цікавий факт: за винахід Спенсер отримав одноразову допомогу: два долари від компанії. А Raytheon в 1946 році запатентувала це відкриття. Новинкою зацікавилося військове відомство США. Незабаром в армійських їдальнях з'явилися мікрохвильові печі. Ціною в 3000 доларів, вони представляли собою радар в сталевому ящику. Маса печі становила 340 кг.   Довгий шлях удосконалень привів мікрохвильовку на кухню – американська фірма «Tappan Company» в 1955 році представила побутову мікрохвильову піч. @to_know_ukr

⁉️ Чому на Марсі захід синій? Захід сонця, на червоній планеті, має синій колір. До такого висновку прийшли американські фахівці з Лабораторії реактивного руху НАСА. Це рідкісне видовище було зафіксовано марсоходом «Оппортьюніті».   На знімках, які датуються 3 і 9 листопада, оточене блакитним сяйвом Сонце опускається за марсіанський горизонт. Передав марсохід та інші знімки, вперше знявши марсіанське сонячне затемнення. На них один зі супутників Марс, Фобос, проходить по диску Сонця. @to_know_ukr