Science HUB

​Липень – особливий для абітурієнтів України час. Адже саме до його кінця кожному з них обов'язково доведеться розібратися, яку спеціальність бакалавра вибрати та для чого? Здавалося б, третій рік важких бойових поставив крапку над «і» у питанні, фахівці яких сфер життєво необхідні нашій країні. Адже не знайдеться українця, який би ще не відчув, що буває, коли, наприклад, катастрофічно не вистачає кваліфікованих енергетиків та електриків. Тому вчорашні школярі мали б масово вступати на основні промислові спеціальності: машинобудування, енергетику, хімічні технології, будівництво тощо. Проте реальна статистика заяв знову не тішить. УВАГА: ми проаналізували статистику подання заяв до ЗВО відразу за 6 останніх років: з 2018 по 2023 роки (результати за цей рік ще збираються, але вже видно, що вони не відрізнятимуться від попередніх принципово) та вирішили, що правильно умовно розділити їх на три періоди, щоб побачити всі тенденції: 1️⃣ «Мирний» час: 2018-2019. 2️⃣ «Ковід»: 2020-2021. 3️⃣ Повномасштабне вторгнення армії РФ: 2022-2023. При цьому ми чудово розуміємо, що сприймати статистичні дані у текстовому форматі дуже складно. Тому проілюстрували усі числа графіками. Кожен малюнок пронумерований, тому саме на ці номери ми посилатимемося для більшої наочності. Для зручності роботи з ними ми зробили статтю у Телеграфі, де розташували графіки по-людськи – одразу за тією частиною тексту, де вони згадуються. СПОЙЛЕР: виявляється, що всі ці роки наші абітурієнти навіть не намагаються якось враховувати події, що відбуваються навколо, при виборі спеціальності (та відповідно майбутньої професії) для вступу до ЗВО! Які ж спеціальності обирають наші абітурієнти та що нам із цим робити? Про все це у нашому новому Телеграфі! Ми витратили на нього багато сил та часу, тож будемо дуже вдячні, якщо кожен із вас перешле цей пост всім своїм знайомим учням старших класів, абітурієнтам, студентам та їхнім батькам! P.S. Також ми проситимемо всіх вас пару раз тицнути по екрану, щоб поставити «лайк» та репостнути цей же наш пост ще й у Фейсбуці. Пам'ятайте, що ваші взаємодії з публікаціями у будь-яких соцмережах різко підвищують кількість їхніх показів іншим користувачам, тож цими діями ви робите мешканців нашої України розумнішими!

​Грантам бути чи не бути - ось питання! Майже (с) Пояснюємо, що несуть українським абітурієнтам чергові серйозні нововведення від рідного міністерства освіти, спершу відкладені на наступний рік, а потім раптово (с) (тм), опубліковані за ОДИН день до початку подання заяв. Днями ми поділилися з вами докладними порадами про те, як правильно вибрати під час війни з Росією затребувану спеціальність бакалавра та ЗВО, в якому доведеться навчатися. Зараз ми перейдемо до другої – «технічної» частини наших рекомендацій та розповімо, як подати заяви та оформити всі необхідні для зарахування до ЗВО документи. Адже наші чиновники щороку (і часто в останній момент!) змінюють правила прийому, щоб диплом про вищу освіту змогли отримати лише дуже уважні та акуратні до скрупульозності люди! Якщо ви стежите за освітніми тенденціями у нашій Україні, то знаєте, що у січні 2024 року було опубліковано новий проект закону про фінансування здобуття вищої освіти, який викликав бурхливе громадське обговорення. Головними його нововведеннями стали запровадження обов'язкового післядипломного відпрацювання у зазначених державою роботодавців для «бюджетників» та грантів для «контрактників». При цьому передбачалося, що тепер держава компенсуватиме частину вартості навчання на контракті залежно від успішності студента. Спочатку всі ці нововведення мали запустити вже під час вступної кампанії 2024 року, однак у травні МОН офіційно заявив, що закон не встигають ухвалити, тож впровадження нововведень переноситься на наступний рік. Проте, 18 липня МОН раптово (с) (тм) опублікувало на своєму сайті новину про те, що гранти таки запроваджуються уже цього року! ☑️ Хто ж зможе отримати грант та на яких умовах? ☑️ Які ще нововведення у правилах прийому цього року? ☑️ Який актуальний комплект документів? ☑️ Як правильно вказати свої пріоритети? Про все це та про багато іншого - у нашому новому «технічному» Телеграфі для абітурієнтів та їх батьків! P.S. Зверніть увагу: ми зібрали всі офіційні документи, на які посилаємося, наприкінці нашого телеграфу, щоб ви могли швидко дізнатися подробиці та все перевірити ще раз самі!

​Пам'ятайте: вступ до університету – лише перший крок до затребуваної та високооплачуваної професії! Тому перед тим, як зважитися на здобуття вищої освіти, слід чітко збагнути таке. ☑️ По-перше, незрозуміло, коли припиняться бойові дії проти російської армії, що на нас напала*, та тим більше коли вдасться відновити пошкоджені навчальні заклади з майже відсутнім викладацьким складом, що з них розбігся. Натомість уже ясно, що керівники нашого міністерства освіти та університетів у черговий раз не ризикнуть взяти на себе відповідальність запустити повноцінний освітній процес «живцем» у класах навіть у порівняно безпечних тилових районах. Тому швидше за все на нас чекатиме продовження важкого змішаного або взагалі суто дистанційного навчання, в якому учням доведеться покладатися практично лише на самих себе**. ☑️ По-друге, для відродження України будуть потрібні насамперед різноманітні робітники складних професій, до яких так зневажливо ставляться українські абітурієнти. Проте потреба у безлічі «чистих» бакалаврів-«теоретиків», які не вміють самостійно вирішувати практичні завдання, опиниться під ще більшим питанням. Особливо це стосується «гуманітаріїв», але й не лише їх! ☑️ По-третє, зранена українська економіка може забезпечити затребуваність, прийнятні умови праці та рівень доходу лише вкрай обмеженому набору професій. Тому, щоб не залишитись безробітним, слід обирати не «цікаві» спеціальності, а ті, які можуть масово надати роботодавці. Який же висновок з цих міркувань? До кінця липня ще є час подумати та вирішити для себе, які спеціальності бакалаврів дійсно знадобляться нашій Батьківщині (та всьому розвиненому світу!) через 4 роки, а також – чи так уже й потрібна зараз саме вам «вища» українська освіта? Якщо ж ваша відповідь - «так», то дуже наполегливо рекомендуємо вам прискіпливо прочитати наші поради щодо того, як правильно вибрати спеціальність та виш для подальшого навчання. P.S. Будемо дуже вдячні, якщо всі, кому сподобався цей пост, переконають прочитати його хоча б одного абітурієнта чи школяра, або хоча б його батьків! * Війна, що йде вже 11-й рік, явно не закінчиться через «2-3 тижні» (с) (тм). ** І якийсь «догляд» великих приватних фірм, якщо ви обрали по-справжньому важливу для успішних роботодавців спеціалізацію.

​Ще первісні люди за часів палеоліту додумалися до розваги, популярної у школярів, які нудьгують на уроках, і сьогодні. Достатньо міцно притиснути кістяну пластину або дерев'яну тріску до каменю, а потім різко вдарити по її вільному краю, і вуаля - народжується мелодія🎼! Так було винайдено музичні інструменти🪕🪈, які набули хитрої конструкції ще за тисячі років до нашої ери й відтоді тільки ускладнюються🎷🎻🪗. Але як це взагалі працює🧐? Чому коливання майже будь-яких предметів викликають звуки? Зараз дізнаєтеся! Ми зупинили нашу минулу розповідь на тому, що наприкінці 16 століття за вивчення звуку взявся сам Галілео Галілей🔭⚙️, який не зміг оминути увагою і цей напрям фізики. По-перше, тому що цікавився всім на світі, а по-друге, тому що його батько був композитором🎹. При цьому ми згадали, що Галілей чимало потрудився, щоб встановити зв'язок між частотою джерела звуку та висотою його тону, але не повідомили, що означають ці мудровані терміни. Це було зроблено навмисно, оскільки неможливо пояснити їх, не поставивши спершу крапку над «i» у питанні: «а що ж таке звук»? Оскільки ми давно вже вибралися на сушу, то почнемо з того, що являє собою звук у найближчому нам середовищі - повітрі🌬. Для цього нам доведеться повернутися у світ найдрібніших частинок - молекул та атомів🔬. Сподіваємося, всі ми пам'ятаємо зі шкільного курсу хімії, що повітря - це суміш молекул різних газів, які зібрані з окремих атомів. Причому, попри удавану невагомість та прозорість, повітря досить пружне⚽️. Тобто, здатне змінювати свій об'єм під дією зовнішніх сил та повертатися до первісного стану після припинення цих впливів. Ця його властивість є ключовою для розуміння принципу поширення у ньому звуку, тому нам потрібно розглянути її більш детально. Першим питання поведінки повітря за різного тиску порушив великий французький механік⚙️, фізик🔎, математик🧮 та філософ👨🏻‍🎓 Блез Паскаль. Як це часто буває у науці, вийшло це певною мірою випадково. Як це трапилося? До чого тут альпінізм🧗🏻‍♂️, теологія⛪️, та небезпечні ігри зі ртуттю⚗️? Про все це (й не тільки) – у нашому новому оповіданні у Телеграфі! P.S. Тепер, коли читачі нашого каналу мають повну версію кожного посту в Телеграфі, їм немає потреби зазирати до нашої сторінки у Фейсбуці. Однак ми проситимемо всіх вас все-таки робити це, щоб поставити «лайк» та репостнути наш пост ще й там. Пам'ятайте, що ваші взаємодії з публікаціями у будь-яких соцмережах різко підвищують кількість їхніх показів іншим користувачам, тож цими діями ви робите мешканців нашої України розумнішими!

​Тестування публікаціі

​​«Ким ти хочеш бути?» - запитують зазвичай у випускників шкіл. Однак ми вважаємо, що на 11-му році війни варто поставити українським абітурієнтам та їхнім батькам інше запитання: «Чи замислювалися ви, ким потрібно бути, щоб якнайшвидше зробити нашу країну безпечною та багатою?» Ба більше, ми впевнені, що знаємо на нього відповідь. Тож будемо дуже вдячні, якщо ви витратите час, щоб долучитися до нашого знання! Важливо зауважити, що на написання цієї публікації нас надихнув чудовий аналіз звіту Бюро економічного аналізу США (далі - БЕА), який дає змогу дізнатися, які саме сфери американської економіки зростають з найбільшою швидкістю та чому. Він був проведений чудовою сторінкою Ukraine in Action та покладений в основу нашої розповіді, в якій ми дозволили собі стиснути її економічну частину заради того, щоб звернути вашу увагу на те, які професії забезпечують це зростання та якими шкільними предметами треба володіти, щоб успішно в них реалізуватися. Відповідно, ми наполегливо рекомендуємо прочитати наш допис: ✅ українським школярам, щоб уявляти, як влаштований світ розвинених, а отже, багатих держав. ✅ випускникам шкіл та студентам для розуміння того, ким і де працювати, щоб точно заробляти на своє доросле самостійне життя помітно вище за середнє, як в Україні, так й в більш успішних країнах світу. ✅ батькам школярів, щоб мати змогу донести до своїх чад, куди їм слід податися, аби розраховувати від них на щось більше, аніж склянку води у старості. ✅ небайдужим жителям України, які хочуть, щоб світ навколо змінювався на краще, та готові для цього щонайменше енергійно ділитися подібною інформацією зі своїм оточенням. Отже, щорічний звіт БЕА США містить у собі інформацію про те, які сфери діяльності мешканців Америки та в якому обсязі створювали ВВП їхньої держави у 2023 році. Але перед тим, як заглядати до тарілки сусіда, коротко повідомимо вам, що відбувається з нашою власною економікою. Ще у «мирному» 2021 році наша Україна вже перебувала на останньому місці в Європі за величиною ВВП на душу населення. Ба більше, на той момент за цим показником нас обігнали цілих 6 держав Африки. Активні бойові дії призвели до того, що наш ВВП, який ледь досяг 200 млрд $, упав ще на 25%. При цьому лише приріст (!) ВВП США у 2023 році склав 700 млрд $, що дає близько 2000 $ на ОДНОГО їхнього громадянина або майже ПОЛОВИНУ нашого українського подушного ВВП! 🔸Хто ж рухає економіку США вперед, а хто виявився слабкою ланкою? 🔸Що ріднить між собою переможців та що не так із переможеними? 🔸Який загальний висновок можна зробити з аналізу БЕА США? 🔸Як усе це стосується України та нас - її жителів? Щоб дізнатись відповіді на ці питання хутчіш переходьте до нового допису у нашому новому Телеграфі! P.S. Тепер, коли читачі мають повну версію кожного посту в Телеграфі, їм немає потреби зазирати до нашої сторінки у Фейсбуці. Однак ми проситимемо всіх все-таки робити це, щоб поставити «лайк» та репостнути наш пост ще й там. Пам'ятайте: ваші взаємодії з публікаціями у будь-яких соцмережах різко підвищують кількість їхніх показів іншим користувачам, тож цими діями ви робите мешканців нашої України розумнішими!

​​Як відомо нашим постійним читачам, нещодавно ми почали розбирати один із найбільш незрозумілих та найстрашніших розділів шкільної математики - матаналіз📊. У його межах до поточного моменту ми вже розглянули таку хитру тему, як логарифми, зрозуміли, навіщо банкіри зажадали від математиків придумати число «е», а також розібралися, де всі ці математичні викрутаси ховаються у реальному дорослому житті⚙️. Тепер вже настала черга дізнатися, як пов'язані: астрономія🔭, навігація🧭, торгівля🛒 та найбільш хвилюючі види функцій – тригонометричні? А також навіщо все це знадобилося людям ще 4 ТИСЯЧІ років тому!🤔 Так-так, саме зараз ми почнемо розгляд цієї дивовижної математичної теми, яка, з незрозумілої для більшості наших співгромадян причини, вважається базовою в старшій школі. Однак перед тим, як починати малювати хвилеподібні графіки й розбиратися із законами їхньої поведінки🌊, ми вже традиційно дамо відповідь на найважливіші для «пересічних» жителів України запитання: «Що це?», «Навіщо їх винайшли?» та «Яким чином володіння цією темою допоможе у реальному житті?» Якщо ви вже винаймали репетиторів, щоб розібратися «на пальцях»🖖🏻 із синусами та косинусами, які правлять цими знайомими, але туманними малюнками, та все одно нічого не зрозуміли, не впадайте у відчай. Сьогодні ми пояснимо вам усе на... ліктях!💪🏻 Спершу про всяк випадок нагадаємо, що слово «тригонометрія», яке лякає багатьох, нашою рідною мовою означає всього лише «вимірювання трикутників»🔺. Погодьтеся, що таке формулювання набагато краще, адже відразу дає зрозуміти, про що йтиметься далі. Крім того, це одразу пояснить нашим постійним читачам, наскільки актуальною ще у сиву давнину була ця тема. Адже вони вже читали велику серію наших дописів про те, для чого виникла геометрична наука📚. Решту ж ми відправимо до посилань на них наприкінці цієї публікації у ФБ, а поки що стисло повідомимо, що без геометричних побудов та розрахунків було абсолютно неможливо складати календарі📆, щоб вчасно виконувати сільськогосподарські роботи🪓, визначати обсяги запасів📋, а також створювати карти для заповзятливих торговців 💰 etc. Тож не дивно, що зачатки тригонометрії, тобто методів визначення розмірів та пропорцій трикутників, були знайдені у математичних рукописах усіх великих цивілізацій нашого світу📜. Як з'являлась та розвивалась тригонометрія у стародавні часи🗿? У чому полягає пояснення такої складної теми на ліктях та долонях (не плутайте з ворожінням!)?🔮 Читайте продовження нашого допису у Телеграфі, де ми надаємо бонусом сучасний приклад використання тригонометрії у сфері, яку багато українців вважають вкрай далекою від точних наук - архітектурі🏛! P.S. Тепер, коли читачі мають повну версію кожного посту в Телеграфі, їм немає потреби зазирати до нашої сторінки у Фейсбуці. Однак ми проситимемо всіх все-таки робити це, щоб поставити «лайк» та репостнути наш пост ще й там. Пам'ятайте: ваші взаємодії з публікаціями у будь-яких соцмережах різко підвищують кількість їхніх показів іншим користувачам, тож цими діями ви робите мешканців нашої України розумнішими!

​​Дорогі читачі, будь ласка, прочитайте цей пост до кінця! Повірте, це дуже важливо. Ми неймовірно раді, що кількість людей, які цікавляться нашими фізико-математичними оповідями у Фейсбуці, перевищила позначку в 1500! 🥳 За цей час ми поділилися з вами майже сотнею постів, присвячених природничим наукам, які є основою такого звичного нам сучасного світу. З одного боку, це мотивує нас інтенсивніше розповсюджувати наукові знання, щоб робити мешканців нашої України кваліфікованішими, але з іншого… Протягом останніх двох років кількість наших підписників збільшилася усього на 500 осіб, хоча активні бойові дії мали б навпаки спонукати українців до завзятішого присвячування свого часу «технічним» наукам. Тому сьогодні ми постараємося ще раз пояснити, чому потрібно звертати на них особливу увагу та розповісти, як ми можемо покращити обставини, які склалися. Для початку варто зауважити, що проблема з вивченням напряму STEM (Science, Technology, Engineering and Mathematics) викликана передусім глибокою деіндустріалізацією нашої країни. З цього випливають два найважливіші моменти. 🔸По-перше, школярі не мають ані батьків, ані їхніх друзів, ані знайомих із промислової сфери, тому не можуть бачити на доступних щоденних прикладах, чому дуже корисно та вигідно володіти такими знаннями. 🔸По-друге, держава, яка не має серйозної промисловості, просто не може мати відповідної економіки, щоб наймати кваліфікованих вчителів, які вміють доносити важливість STEM до дітей, які безпосередньо не зіштовхуються з цим напрямком. Все це означає, що теперішнє неприйняття нашим суспільством природничих наук породжене головним чином їхнім корявим викладанням в нашій уже майже мертвій від «недокорму» системі освіти. Отже, вже сьогодні нам усім (бо більше вже немає кому!) потрібно терміново перейматися підготовкою фахівців, які збудують та будуть енергійно вдосконалювати наші нові виробництва, здатні вдихнути життя в реальний сектор нашої економіки та витягнути за собою все наше господарство загалом. Першим кроком до цього буде відродження інтересу до природничих наук як джерела добробуту будь-якого суспільства. Саме тому ми намагаємося паралельними шляхами показувати нашим читачам практичні приклади, які підкреслюють: «технічні» науки потрібні енергійним та амбітним людям, аби прокладати правильні комерційні маршрути, будувати величні споруди, створювати машини, кораблі, літаки та навіть літати до інших планет! З іншого боку, вони потрібні й «пересічним» мешканцям у повсякденному житті, наприклад, щоб перевірити, чи не дурить вас торгівельний автомат з їжею, або щоб із вигодою для себе, а не для банку вибрати умови депозиту чи позики. Однак ці наші скромні починання будуть мало корисними без суспільної підтримки кожного громадянина України. А що таке це наше громадянське суспільство, якщо не ви – наші читачі? Тому зараз, користуючись приємною нагодою, ми бажаємо звернутися до кожного з вас із проханням, для виконання якого вам не знадобляться значні зусилля або витрати помітних ресурсів, проте знадобиться трохи дисципліни для виконання деяких систематичних дій. Отже, якщо хоча б одна з наших історій допомогла вам розібратися у будь-якій «шкільній» темі, що здавалася до цього нудною, перетворивши її на зрозумілу, цікаву та корисну, поділіться у зручному месенджері знанням про існування нашого волонтерського проекту зі своїми друзями та знайомими! Пам'ятайте: тільки разом ми зможемо переконати помітну кількість наших співгромадян у тому, що світ «точних» наук насправді дуже цікавий, корисний і при цьому цілком доступний розуму звичайної людини. Це дасть можливість змінити в нашому суспільстві ставлення до досліджень, інженерної справи та промислового виробництва, а отже – до реального сектору економіки, розвиток якого дозволить нарешті підняти нашу рідну Україну до рівня держав Європи, за цінності якої всі ми боремося! 💪🏻 P.S. Тепер, коли читачі мають повну версію кожного посту в Телеграфі, їм немає потреби зазирати до сторінки у Фейсбуці. Однак ми проситимемо всіх все-таки робити це, щоб поставити «лайк» та репостнути цей наш пост ще й там.

​​Звуки завжди оточують нас. Краплі дощу, що стукають по шибці, гуркіт грому, шелест листя, страшні історії біля багаття, що розповідаються пошепки, гра на скрипці, музика в навушниках і з колонок на дискотеках. Частина звуків була з нами завжди, частина - стала можлива завдяки технічному прогресу. Але що ми про них знаємо? 🧐 Тисячі років тому люди виявили, що під час удару предметів один об одного, або їхнього інтенсивного коливання, виникають звуки🔉. Вони не могли це пояснити, але активно використовували, про що свідчать знайдені в археологічних розкопках музичні інструменти. Батьком акустики - науки про звук, став уже багаторазово згадуваний нами великий Піфагор⚡️. Його зацікавило, чому деякі комбінації звуків здаються багатьом людям красивішими, ніж інші🎶. Існує легенда про те, як Піфагор шукав те, що можна використовувати як прилад для вимірювання акустичних характеристик. Проходячи повз ковальську майстерню, де четверо (за пізнішою версією, п'ятеро) майстрів працювали з молотами, він помітив, що кожен удар породжує звуки різної висоти, які в парі дають гармонію 🎼. Захопившись цим відкриттям, він одразу ж забіг у кузню і почав експерименти. Так він виявив, що висота звуку залежала тільки від ваги головки молота⚒. Це підштовхнуло Піфагора продовжити дослідження вже на нитках, які він обтяжував важками (змінюючи цим їхній натяг) або скорочував їх довжину🧵. Інший не менш великий грек - Арістотель, як і личить філософу-теоретику, був першим, хто спробував пояснити звуки рухом повітря🌬. Він вважав, що тіла, які звучать, створюють поперемінне стиснення та розрідження повітря, тому ми й чуємо звук. Наступний крок у вивченні звуку зробив ще один стародавній грек - один із перших «фізиків» Стратон, який жив у 300-х роках до нашої ери. У своїй праці «Про речі почуті» (On Things Heard) він поставив питання механіки звуку і стверджував, що висота звуку пов'язана з його швидкістю та частотою коливань повітря. На зламі нашої ери акустика перестала бути лише забавкою філософів, що розважаються нею у вільний час, адже в пору свого вищого розквіту увійшов прагматичний Рим🗺. Одним з його плодів, що визначали діяльність європейських будівельників аж до 19 століття, були «Десять книг про архітектуру»🏛, написані великим архітектором та механіком Марком Вітрувієм Полліоном. Навіщо він досліджував звук в роботах по архітектурі, та чим привабило це явище відомого майстра на всі руки да Вінчі🧑🏼‍🎨? Відповідь на це можна знайти вже зараз у нашому Телеграфі! P.S. Тепер, коли читачі мають повну версію кожного посту в Телеграфі, їм немає потреби зазирати до нашої сторінки у Фейсбуці. Однак ми проситимемо всіх все-таки робити це, щоб поставити «лайк» та репостнути наш пост ще й там. Пам'ятайте: ваші взаємодії з публікаціями у будь-яких соцмережах різко підвищують кількість їхніх показів іншим користувачам, тож цими діями ви робите мешканців нашої України розумнішими!

​На конференції у КПІ буде представлено одразу 9️⃣ доповідей наших співробітників та слухачів нашого навчального центру! Ба більше: ми запрошуємо усіх вас також до неї доєднатися! Чому всім нам це потрібно саме тепер? Дочитайте цей пост до кінця, щоб дізнатися відповідь та теми доповідей! Постійні читачі знають, що наша компанія має чітке бачення своєї соціальної ролі в Україні. Вона полягає в енергійній «пропаганді» інженерної справи серед молоді, оскільки ми впевнені: лише домінування реального сектору економіки дозволить нашому народу звільнити свої території та досягти європейського рівня життя. Адже коли економічний стан поганий, то говорити про поступ — порожня балаканина. Тому ми прикладаємо багато зусиль, щоб молодь за нашої допомоги здобувала знання теоретичне та практичне, гартувала свою волю та виробляла себе на серйозних свідомих і статечних фахівців, сповнених любові до свого народу та здібних виявляти ту любов не потоками шумних фраз, а невтомною працею. Саме тому вже багато років ми розширюємо та поглиблюємо наші різноманітні інженерні освітні програми для студентів технічних спеціальностей українських ВНЗ. Останнім часом ключовою задачею нашого очного навчання є безперервне розширення експериментів, які слухачі розробляють, готують, проводять, опрацьовують та аналізують. Так ми намагаємося компенсувати майже повну відсутність їхньої практики у традиційній освіті, що перейшла майже повністю на онлайн-навчання. Адже не можна назвати фахівцем людину, яка не уявляє, наскільки висунуті нею припущення та побудовані на них розрахунки узгоджуються з реальною поведінкою деталей та конструкцій, які вона аналізує. Відтак, ми вважаємо, що наші слухачі вже накопичили чималий досвід розрахунків та аналізу складних явищ у галузі міцності, підтверджений зробленими ними ж дослідами. Отже, настав час поділитися напрацюваннями із ширшою аудиторією. Тому ми запрошуємо послухати наші виступи всіх практикуючих інженерів та будь-яких інших технічних фахівців, студентів ВНЗ, а також усіх, хто їм співчуває та цікавиться інженерною справою! Ви зможете дізнатися багато цікавого про захоплюючі фізичні явища у галузі механіки деформованого твердого тіла, оцінити якість наших розрахунків, їхнє узгодження з експериментами, поставити запитання нашим доповідачам та оцінити їхній рівень кваліфікації, здобутої завдяки нашому навчанню. Про що ж саме ми будемо розповідати? ⚙️ Дослідження точності прогнозування несучої здатності балок, навантажених згином за допомогою моделей крихкого та пластичного граничних станів, з малопластичних та пластичних матеріалів. ⚙️ Вивчення залежності критичної сили стиснення від початкової кривини стрижнів, що втрачають стійкість. ⚙️ Оцінка точності прогнозування граничних станів стиснених тонкостінних стрижнів різними методами. ⚙️ Аналіз впливу налаштувань 3D друку на ступінь анізотропії механічних характеристик матеріалів, які отримані друком. ⚙️ Порівняння точності експериментальних методів визначення деформацій. Etc! ⚙️ Окрім цього ви дізнаєтеся, як ми використовуємо 3D друк у своєму навчанні та як наші слухачі створюють випробувальну техніку, що має точність, порівнянну з «серйозним» промисловим обладнанням. ❗️ЗВЕРНІТЬ УВАГУ: ви можете слухати нас як очно, так і онлайн! 🗺 ДЕ? Міжнародна науково-технічна конференція молодих науковців та студентів «Інновації молоді в машинобудуванні» у КПІ. Корпус №1, аудиторія 166е. ⏰ КОЛИ? 30 квітня та 1 травня, 14:00 – 17:00. 📧 ПОСИЛАННЯ ДЛЯ УЧАСТІ ONLINE Ідентифікатор конференції: 893 8597 4079 Код доступу: 746975 Віримо, що ви зацікавилися цим нашим починанням, тож обов'язково прийдете (фізично чи віртуально) на наші виступи!

​​Цього місяця ми закінчимо не тільки серію постів з механіки, а й логарифмічну епопею!🥳 Тож сьогодні в нас на порядку денному: з'ясувати, звідки й для чого взялося число «е», а також розібратися, де використовуються натуральні логарифми. Тож сідайте зручніше та готуйтеся до нової захопливої історії! Ми зупинилися на тому, що італійський 🇮🇹 та німецький 🇩🇪 математики П'єтро Менголі та Ніколас Меркатор у другій половині 17 століття незалежно один від одного ввели власні визначення натурального логарифму🔍. Невдовзі англійський 🏴󠁧󠁢󠁥󠁮󠁧󠁿 математик Джон Валліс завершив майже столітню історію розвитку цієї ненависної школярам частини математики, бо нарешті запровадив загальне визначення логарифмування як операції, оберненої піднесенню до степені. Але, стривайте, в який момент та звідки в основі натурального логарифма намалювалося «е»)?! 🧐 Цю дивовижну константу, яка приблизно дорівнює 2.7 та ще величезній купі цифр, уперше обчислив великий швейцарський 🇨🇭математик Якоб Бернуллі. Але навіщо?! Якщо ви подумаєте, що це було чергове навіженство, цікаве тільки відірваним від життя вченим із кришталевих веж, то дуже помилитеся!🏰 Усе було якраз навпаки: замовниками роботи, за підсумками якої народилося число «е», виступили не менш великі швейцарські... банки!🏦 Саме їм знадобилося знати, як вигідніше виплачувати/утримувати відсотки за вкладами/позиками своїх клієнтів.💰🤑 📌Що виявив Бернулі, проводячи це дослідження? 📌Чому саме число «е» лягло в основу натурального логарифма? 📌Де вже згадувались складні логарифми у наших дописах? Читайте завершення нашої історії про логарифми (сподіваємося, що не таких тепер уже й страшних!) у нашому Телеграфі! P.S. Тепер, коли читачі мають повну версію кожного посту в Телеграфі, їм немає потреби зазирати до нашої сторінки у Фейсбуці. Однак ми проситимемо всіх все-таки робити це, щоб поставити «лайк» та репостнути наш пост ще й там. Пам'ятайте: ваші взаємодії з публікаціями у будь-яких соцмережах різко підвищують кількість їхніх показів іншим користувачам, тож цими діями ви робите мешканців нашої України розумнішими!

​​Менш ніж за сто останніх років людство пройшло шлях від запуску у космос собаки 🐕 до п'яти складних наукових апаратів🛰, які залишили межі нашої сонячної системи✨. Але, раптом, різко зменшило темпи. У найближчих планах NASA лише місії до навколоземних астероїдів Дідиму та Діморфу, на супутник Юпітера та... повернення до вивчення Місяця 🌖 (зокрема, пошуку там води). А як же колонізація космосу?!🧑🏻‍🚀 Щоб відповісти на це питання, нам із вами доведеться знову повернутися до фізики, яка жахає дедалі більшу кількість наших співгромадян. Причому, не до класичної Ньютонівської механіки, яку трохи розуміють хоча б деякі люди, а до релятивістської, яка розроблена Ейнштейном, про «афери» та «шахрайство» якого написані тонни жовтої макулатури та існують незліченні товариства. Втім ми ризикнемо в неї трохи поглибитися, оскільки жодних інших способів знайти відповідь без залучення теорій змови просто немає🤯. Як ми вже розповідали раніше, спочатку вчені, а за ними й висококваліфіковані інженери виявили, що моделі класичної механіки перестають точно передбачати реальні явища, якщо тіла, що беруть у них участь, рухаються з дуже великими швидкостями. У попередньому нашому «фізичному» пості ми вже постаралися пояснити вам, чому так відбувається. Зараз же коротко нагадаємо нашим постійним читачам, про що йшлося, а решту відсилаємо до нашої минулої публікації.. Отже, раптово (с) з'ясувалося, що згідно з теорією відносності маса рухомих тіл зростає зі збільшенням їхньої швидкості💁‍♂️. Це означає, що якщо швидкість тіла наближається до швидкості світла, то його маса мала б зрости до нескінченності. Звідси випливає, що додаткове прискорення тіла для подальшого зростання швидкості стає неможливим, адже воно прямо пропорційне силі й обернено - масі. Якщо маса, зростаючи, прагне до нескінченності, то прискорення, навпаки, зменшується до нуля🐌. Згідно з теорією Ейнштейна, швидкість світла є межею швидкості руху будь-якого тіла!⚡️ Якщо ж рухатися «всього лише» зі швидкістю, близькою до світлової, то політ від Землі до НАЙБЛИЖЧОЇ до Сонячної системи зірки, відстань до якої становить близько 4️⃣ світлових років, за розрахунками відомого американського астрофізика Грегорі Лафліна, займе з урахуванням сучасних технологій космічних польотів приблизно... сорок тисяч років! Невже це кінець?!💀 Ми вічно залишимося у кайданах Сонячної системи?⛓ Ніколи не побачимо справжнього інопланетянина?👽🛸 Не дослідимо Kepler-452?🔍 Щоб дізнатись відповіді на ці хвилюючі серця питання хутчіш переходьте до нового допису у нашому новому Телеграфі! P.S. Тепер, коли читачі мають повну версію кожного посту в Телеграфі, їм немає потреби зазирати до нашої сторінки у Фейсбуці. Однак ми проситимемо всіх все-таки робити це, щоб поставити «лайк» та репостнути наш пост ще й там. Пам'ятайте: ваші взаємодії з публікаціями у будь-яких соцмережах різко підвищують кількість їхніх показів іншим користувачам, тож цими діями ви робите мешканців нашої України розумнішими!

​​Минулого разу ми розповіли вам, як полювання на відьом 🧙🏻‍♀️ може серйозно загальмувати розвиток математики на цілому континенті. Сьогодні ж для балансу розкажемо, наскільки сильно може прискорити його міцна чоловіча дружба👬. Особливо, якщо це дружба двох дуже освічених та сумлінних британських джентльменів🧐. У попередніх рядках нашого листа ми вже повідомили вам про те, як шотландський 🏴󠁧󠁢󠁳󠁣󠁴󠁿 аристократ та астроном сер Джон Непер вигадав спеціальні «штучні» числа, щоб спростити математичні розрахунки, та опублікував їх на радість усім фахівцям, які займалися усілякими обчисленнями. Так світ побачили перші версії «логарифмів»👼🏼, проте вони були ще доволі далекі від того, що ми розуміємо під ними зараз, тож більшість «пересічних» мешканців нашої України їх би просто не впізнали, якби раптом зустріли👀. Приблизно у той самий час інший 🏴󠁧󠁢󠁥󠁮󠁧󠁿 англійський математик та астроном Генрі Бріггс займався вивченням природи затемнень🔭 - темою, яка також потребує трудомістких та складних обчислень. Коли він натрапив на роботи Непера, то був зачарований тим, наскільки його логарифми спрощують та прискорюють астрономічні розрахунки. Це захоплення було таке велике, що через десять років кропіткої праці він, одночасно з Кеплером, - у 1624 році опублікував свій варіант логарифмів: 14-значні таблиці для довільних цілих чисел до 20 000. Але, на відміну від неперівських та кеплерівських, обчислювалися набагато зручнішим способом, тому вони не просто ввійшли в історію, а й застосовуються досі, отримавши свою окрему назву - десяткові⚡️! Але чому саме десяткові та як його осяйнула ця ідея? Попри те, що логарифми вигадали для значного спрощення та прискорення трудомістких математичних розрахунків, це зовсім не каже про те, що їхнє створення було легкою справою🏋🏼‍♂️. У процесі своєї роботи над ними Бріггс неодноразово зустрічався з Непером та вони разом регулярно обмірковували, як спростити їхнє дітище📝. У підсумку вони вирішили, що було б простіше, якби логарифм 1 дорівнював 0, а логарифм 10 - 1, логарифм 100 - 2 і так далі. Бріггс витратив кілька наступних років на перерахунок таблиць на цій основі📚. Таким чином, рання історія логарифмів є гарним прикладом зауваження, зробленого відомим механіком, математиком та істориком наук Кліффордом Трусделлом: «Простих ідей найважче досягти; простота не приходить сама по собі, а має бути створена». Як ми бачимо, Неперу та Бріггсу довелося чимало потрудитися, щоб створити хоча б одну «просту» шкільну властивість звичного для нас тепер логарифма💪🏻. Тим часом 1619 року лондонський учитель математики Джон Спайдел перевидав виправлені та доповнені логарифмічні таблиці Непера🖋. Завдяки зручній додатковій таблиці різниць логарифмів Непера, що доповнила порівняно коротку вихідну таблицю, вони стали вельми популярними й отримали назву «натуральних». «Але дозвольте», - зауважите ви – «хіба натуральними називають не логарифми з основою у вигляді спеціального числа «е»?»🫨 Зараз цей термін справді використовується саме так. Але в ту епоху «звичайні» логарифми назвали «натуральними», тобто «звичайними», щоб відрізняти їх від нових незвичних та «неприродних» десяткових логарифмів Бріггса. Ми навели тут цей приклад, щоб показати вам, наскільки всім фахівцям важливо говорити один з одним однією мовою - мовою загальноприйнятих термінів, щоб однозначно розуміти та не плутати один одного!☝🏻 Можливо, ви зараз подумаєте, що виходить якийсь каламбур🥴. Може здатися, що сучасним математикам настільки нічого робити, що вони постійно тільки й вигадують, як ще по-новому піднести нам цей нещасний логарифм. Що робиться це з однією метою: щоб теперішні школярі знемагали від безлічі їхніх видів та властивостей, переймаючись лише одним питанням: «А навіщо нам сьогодні вчити логарифми?» Що ж, ми вже підготували для вас відповідь на це, і як бонус - декілька прикладів застосування десяткових логарифмів, тому хутчіш переходьте читати нашу доповідь у Телеграфі!🏃

​​Люди, які застали 1960…80 роки радянської доби, можуть пам'ятати🙄, що тоді у регіонах з вологим кліматом (наприклад, у Дніпрі, Одесі, Ужгороді, Севастополі чи Ялті) серед автолюбителів було модно прикручувати до сталевого кузова своїх авто 🚙 смуги з інших металів. Цікаво, що подібну ідею вони підглянули у промисловості⚙️, де вона дуже широко застосовувалася, причому як і СРСР, так і в інших розвинених державах💪🏻. «Для чого?», - ви дізнаєтеся про це, якщо прочитаєте наш черговий «довгочит»! Щоб наша відповідь була повною та зрозумілою, доведеться почати дуже здалеку. Причому як у плані тематики, так і періоду історії🔎. Нам доведеться використати машину часу, щоб вирушити навіть не у 1939 рік, коли вже розділили атом (на якому зупинилося наше минуле фізичне оповідання), а аж у 1905, коли особливості його будови ще не були досліджені. Саме цього року Альберт Ейнштейн вперше представив світові свою велику теорію відносності⚡️. Вона, а вірніше - її найвідоміша формула, нам і знадобиться! Зауважимо, що ми вже доторкалися раніше до історії її створення у контексті розвитку законів всесвітнього тяжіння. Зараз же нам буде потрібно розглянути її з погляду зміни енергії. Отже, з формули E=m∙c^2 випливає, що маса та енергія неспроможні більше існувати незалежно одне від одного💔. Оскільки будь-якому виду енергії тепер відповідає певна маса, то під час передавання енергії від одного тіла до іншого разом з енергією тіло повинне втрачати й частину своєї маси. Звучить дивно, але на те вона й теорія відносності!💁‍♂️ / Будь ласка, постарайтеся не втрачати нитку цих міркувань, які суперечать нашому реальному життєвому досвіду, та будете винагородженні за це найцікавішим результатом! / Кількість маси, що передається таким чином, може бути різною. Однак при передаванні деякої кількості енергії, кількість маси, що передається (згідно з цією теорією) не буває менше певної величини, яка і може бути знайдена за допомогою знаменитої формули☝🏻. З неї ми отримаємо, що ця найменша маса дорівнює енергії, що передається, поділеній на квадрат швидкості світла в порожнечі. У школі нас змусили визубрити, що швидкість світла - приблизно 300 млн м/с. Значить квадрат цієї швидкості дорівнює 9∙10^16 м^2/c^2. Очевидно, що при діленні на таке число виходить дуже невелика маса . Тому нею зазвичай нехтують при вирішенні практичних задач, які саме тому можна віднести до класичної механіки📚. Проте далеко не завжди вона зовсім близька до нуля. Наприклад, маса, що переноситься енергією вибуху атомної бомби середнього заряду, дорівнює приблизно одному граму🎇. Йдемо далі. Нам вже відомо, що маса, яка рухається, завжди має кінетичну енергію. Отже, сила, яка збільшує швидкість маси, передає їй певну енергію, отже, й додаткову масу. Значить, зі збільшенням швидкості руху маса тіла повинна зростати! Але як це можливо?😱 Як може маса тіла змінюватися зі збільшенням швидкості його руху, якщо саме тіло залишається незмінним? Це що ж, виходить, ми зараз намагаємося стверджувати, що маса машини, що стоїть, відрізняється від маси, тієї, що рухається по трасі? Відповіді на ці та інші питання ви можете прочитати у нашому новому Телеграфі! P.S. Тепер, коли читачі мають повну версію кожного посту в Телеграфі, їм немає потреби зазирати до нашої сторінки у Фейсбуці. Однак ми проситимемо всіх все-таки робити це, щоб поставити «лайк» та репостнути наш пост ще й там. Пам'ятайте: ваші взаємодії з публікаціями у будь-яких соцмережах різко підвищують кількість їхніх показів іншим користувачам, тож цими діями ви робите мешканців нашої України розумнішими!

​​Ми визубрюємо те, що у школі зазвичай називають «математикою»🧮📐 цілих 11 років! Багато хто продовжує гризти «це» далі ще кілька семестрів у коледжі або ЗВО на будь-якій технічній або природничій спеціальності. Однак майже ніхто з тих, хто вивчав її всі ці довгі роки, не може чітко сформулювати, у чому ж полягає суть математики та навіщо всіх примушують витрачати на неї стільки часу?🤪 Настала пора розібратися з цим вкрай важливим питанням. Раптом математика займає в нашому житті зовсім не те місце, яке має? Ми вважаємо, що віднайшли відповідь на це питання. Вона міститься у чудовому оповіданні геніального американського шкільного вчителя Пола Локхарда про те, що ж є справжньою математикою. Прочитайте його – і ваше враження про цей предмет докорінно зміниться!❤️ Перед тим, як представити вашій увазі обрані цитати, які неминуче розпалять у вас бажання прочитати це есе, нам доведеться зробити кілька дуже важливих зауважень. По-перше, слід наголосити, що зміст цієї роботи набагато ширший, ніж просто пояснення місця математики в житті звичайної «пересічної» людини. Автор зачіпає в ній цілу низку інших, не менш серйозних питань: проблеми сучасної педагогіки, зв'язок математики з природничими науками та інженерною справою, та багато, багато іншого! До того ж його міркування легко переносяться на викладання будь-яких інших предметів, достатньо замінити «математику» на «біологію» чи «фізику». По-друге, не варто думати, що цей текст написаний лише для тих, хто математику любить або хоча б ставиться до неї нейтрально. Навпаки! Цю роботу потрібно обов'язково прочитати насамперед тим, кому математика свого часу «не далася», ба більше: якщо вони згадують про цей ненависний предмет зі здриганням! Адже цілком може виявитись, що таким людям під виглядом математики намагалися згодувати зовсім іншу субстанцію! Загалом це дуже цілісна та продумана публікація, тому її вкрай важливо прочитати всю цілком. Проте ми все ж таки ризикнемо навести кілька дуже яскравих і характерних думок з неї у нашому Телеграфі, щоб наші читачі змогли скласти перше уявлення про неї! Там же ви знайдете посилання на оригінал есе англійською та на дуже якісний переклад її першої частини. P.S. Тепер, коли читачі мають повну версію кожного посту в Телеграфі, їм немає потреби зазирати до нашої сторінки у Фейсбуці. Однак ми проситимемо всіх все-таки зробити це, щоб поставити «вподобайку» та репостнути цей самий наш пост ще й там. Пам'ятайте: ваші взаємодії з публікаціями у будь-яких соцмережах різко підвищують кількість їхніх показів іншим користувачам, тож цими діями ви робите мешканців нашої України розумнішими!

​​«Так я став смертю, руйнівником світів» - саме ця цитата з «Бхагавадгіти» спала на думку Роберту Оппенгеймеру в момент вдалого випробування головного його дітища - першої американської атомної бомби💣. Втім, все по черзі! Минулого разу ми зупинилися на протистоянні фізичних моделей, запропонованих на початку ХХ століття двома видатними фізиками з різних сторін земної кулі: японця Нагаока Хатаро й англійця Джозефа Джона Томсона. Здавалося, воно вирішене іншим великим британцем - Ернестом Резерфордом, досліди якого продемонстрували неправильність припущень його вчителя. Але що, якщо в гру вступить нова постать? Резерфорд експериментально підтвердив, що атом має єдине «щільне» центральне ядро, а електрони утримуються на своїх орбітах завдяки електростатичним силам. У результаті наукова спільнота визнала «планетарну» фізичну модель атома ⚛️ – «модель Хатаро». Однак і вона була досить неідеальною! З погляду «класичної» електродинаміки, електрони в моделі Резерфорда, рухаючись навколо ядра, мають безупинно випромінювати енергію. Оскільки енергія не може виникати з нізвідки, то колись вона закінчиться, після чого електрони впадуть на ядро. Чергова розбіжність знову виглядала нездоланною 🧐. Тут то на арену й вийшла нова видатна особистість. Зустрічайте, уродженець батьківщини принца Гамлета 🎭, майбутній лауреат Нобелівської премії, майбутній засновник квантової механіки, майбутній учасник Манхеттенського проєкту і, що найцікавіше, переконаний пацифіст ☮️ Нільс Бор! Цікаво, що першим учителем Бора, як і Резерфорда, був не раз згаданий нами Томсон. Проте їхня подальша співпраця не склалася. В чому була причина непорозуміння та як обидва великі учні Томсона згодом об’єдналися та заклали фундамент для створення атомної бомби та енергетики? Відповіді на ці та інші питання ви можете прочитати у нашому новому Телеграфі! P.S. Тепер, коли читачі мають повну версію кожного посту в Телеграфі, їм немає потреби зазирати до нашої сторінки у Фейсбуці. Однак ми проситимемо всіх все-таки робити це, щоб поставити «лайк» та репостнути наш пост ще й там. Пам'ятайте: ваші взаємодії з публікаціями у будь-яких соцмережах різко підвищують кількість їхніх показів іншим користувачам, тож цими діями ви робите мешканців нашої України розумнішими!

​​Міністерство освіти України нарешті опублікувало результати міжнародного оцінювання грамотності підлітків (PISA), проведеного восени 2022 року, в якому брала участь 81 держава світу. Його підсумки щодо рівня освіти українських школярів виявилися без перебільшення катастрофічними. З'ясувалося, що майже 50% учнів після 9 класів не в змозі зрозуміти більш-менш складний текст, написаний українською мовою, та впоратися навіть із простими завданнями з математики та природничих наук. При цьому серед них немає навіть 10% таких, хто мав би кваліфікацію, що дозволяє сподіватися на вступ до університетів європейського рівня (проти 30% у ЄС!). Це – вагома причина розібратися, що не так з нашою системою освіти та чому потрібно виправляти цю ситуацію вже зараз – під час війни! Зауважимо: наша публікація – стислий переказ 400 сторінкового звіту, підготовленого українськими освітніми фахівцями під безпосереднім керівництвом міжнародних експертів PISA. Він написаний простою зрозумілою мовою, тому ми віримо, що прочитавши наш короткий аналіз, ви зрозумієте, чому ми рекомендуємо вивчити звіт PISA кожному, хто вирішив залишитися жити в нашій Україні, щоб ростити тут своїх дітей, та зробите це! Що таке PISA та чому його результати настільки важливі? Програма міжнародного оцінювання учнів була розроблена у 1997 році Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). У її складі - найрозвиненіші держави, на яких припадає 60% світового ВВП (США, Великобританія, Німеччина, Франція, Швейцарія, Канада etc). З того часу це дослідження проводиться кожні 3 роки для об'єктивної оцінки якості систем освіти цих країн. Воно дозволяє вивчити, який набір компетенцій мають їхні громадяни до 15 років та наскільки вони готові до успішного самостійного життя. Його підсумки використовуються урядами для формування та покращення політик у сфері освіти, складання економічних прогнозів та аналізу ризиків кредитування. Тому багато країн, які не входять до складу ОЕСР, прагнуть взяти у ньому участь. У чому полягає основне завдання PISA? Мета дослідження – оцінка грамотності 15-річних учнів за трьома напрямками: читання, математика та природничі дисципліни. ГОЛОВНОЮ ОСОБЛИВІСТЮ оцінювання PISA є те, що його завдання моделюють звичайні життєві ситуації, з якими кваліфікована доросла людина стикається регулярно. Тому вони не містять питань, що безпосередньо стосуються тієї чи іншої навчальної програми та не сформульовані у звичній для нас формі: у вигляді тесту, вправи чи конкретного завдання з коротким набором вихідних даних. Тобто це дослідження перевіряє не «залишкові» знання, винесені з уроків, а саме набуті протягом усього навчання системні компетенції (навички), які потім дозволять успішно будувати самостійне життя. Саме це дає змогу об'єктивно порівнювати результати PISA на міжнародному рівні. Також слід наголосити, що основний числовий показник дослідження – це зовсім НЕ бали, які набирають школярі. ГОЛОВНИЙ результат PISA – розподіл учнів за спеціальною шкалою, яка поділяє їх за чітко розмежованими рівнями компетенцій. Школярі, які належать до різних рівнів, мають принципові розбіжності з точки зору можливості самостійно застосовувати ті чи інші систематизовані вміння. Тому найважливішим результатом оцінювання є саме кількості учнів кожного рівня. Які ж результати освіти наших підлітків? Щоб дізнатися відповідь на це дуже важливе для нашого суспільства питання – перейдіть за посиланням до повної версії нашого аналізу у Телеграфі! P.S. Тепер, коли читачі мають повну версію кожного посту в Телеграфі, їм немає потреби зазирати до нашої сторінки у Фейсбуці. Однак ми проситимемо всіх все-таки робити це, щоб поставити «лайк» та репостнути наш пост ще й там. Пам'ятайте: ваші взаємодії з публікаціями у будь-яких соцмережах різко підвищують кількість їхніх показів іншим користувачам, тож цими діями ви робите мешканців нашої України розумнішими!

​​Чи заважає полювання на відьом🧙🏻‍♀️ розвитку математики, фізики📚, мореплавання та торгівлі💰? Якщо ви не бачите зв'язку між цими сферами діяльності, то наша сьогоднішня розповідь якраз для вас! Отже, зустрічайте продовження історії появи та еволюції одного з найдивніших та незрозумілих «пересічному» жителю розділів шкільної математики – логарифмів📌! Щоб повністю усвідомити те, що відбувається, нам потрібно повернутися на початок 17-го сторіччя - епоху, коли ще продовжували вирувати великі географічні відкриття🔎. Вони викликали бурхливе зростання міжнародної морської торгівлі⚓️, а отже, у моряків торгового флоту нарешті з'явилися «зайві» гроші, які вони змогли вкласти як у вдосконалення конструкції своїх суден, так і покращення навігації. Ну а вона, як ми знаємо, на той час повністю спиралася на астрономію🔭. Тому найняті мореплавцями астрономи зайнялися складанням все нових та нових таблиць, що давали лоцманам параметри руху планет та зірок по небу🌌. Тут то й виявилося, що обчислювати їх - справа нудотна, тож для прискорення всіх арифметичних операцій потрібно створити спеціальні математичні методи😱! Постійні читачі вже знають з нашого минулого «математичного» посту, що першою людиною, яка досить успішно впоралася з цим дуже хитрим завданням, став британський аристократ та астроном Джон Непер. Сталося це ще 1614 року! Наступний крок у цій справі судилося зробити звичайному німецькому простолюдину Йоганну Кеплеру - людині, яка зібралася присвятити себе поширенню божого слова в народних масах. Щоб зрозуміти, як обдарований випускник школи при монастирі Маульбронн проміняв «сутану» на дослідження у галузях астрономії, механіки, оптики та математики, доведеться детальніше розповісти про його життя. Ми вже зробили це в нашому новому Телеграфі, тож хутчіше переходьте за посиланням та дочитуйте це зворушливе оповідання! P.S. Тепер, коли читачі нашого каналу мають повну версію кожного посту в Телеграфі, їм немає потреби зазирати до нашої сторінки у Фейсбуці. Однак ми проситимемо всіх вас все-таки робити це, щоб поставити «лайк» та репостнути наш пост ще й там. Пам'ятайте, що ваші взаємодії з публікаціями у будь-яких соцмережах різко підвищують кількість їхніх показів іншим користувачам, тож цими діями ви робите мешканців нашої України розумнішими!

​​Як навички хорошого колісного майстра🛞, що передаються з покоління в покоління, можуть проторувати дорогу до цілої серії нобелівських премій? Ви дізнаєтеся відповідь на це питання, якщо прочитаєте нашу сьогоднішню розповідь, що прочиняє завісу над життям найяскравішого експериментатора та найталановитішого вчителя у галузі фізики початку ХХ століття - Ернеста Резерфорда⚡️. Наші віддані читачі вже познайомилися з ним у нашій минулій фізичній розповіді. Там Резерфорд постав у ролі молодого, дуже напористого й амбітного учня великого Томсона🇬🇧, який наполегливо проводив дуже винахідливі досліди з метою розставити крапки над і в основних питаннях внутрішньої будови атома⚛️. Ми полишили нашого героя у дуже непростий життєвий момент - коли він за допомогою дослідів, по суті, спростував модель атома, розроблену його вчителем, та був за крок до того, щоб віддати лавровий вінок його суперникові - Нагаока Хантара🇯🇵. Ця ситуація вперше яскраво проявила ті особливі риси характеру Резерфорда, що дали йому змогу стати не просто видатним фахівцем, а й створити цілий новий напрям в атомній фізиці. Саме тому ми вирішили, не відходячи далеко від тематики наших оповідань, поговорити про його особистість докладніше. Тим паче, що в нас давно не було біографічних нарисів. Зокрема, користуючись нагодою, ми бажаємо розвіяти доволі стійкий у нашому суспільстві міф про те, що успіх приходить до людей, коли вони отримують диплом, вигідну посаду або «досягають зрілості», а не внаслідок багаторічної невпинної праці💪🏻. Тож радимо вмощуватися зручніше та починати знайомство з історією становлення цієї досить унікальної постаті! Ернест Резерфорд народився 30 серпня 1871 року на самому краю світу - у Новій Зеландії🇳🇿 в сім'ї... шотландців🏴󠁧󠁢󠁳󠁣󠁴󠁿. Предок Ернеста був успішним колісних справ майстром, оскільки жив на Британських островах у 19 столітті - золоту епоху як однойменної імперії, так і традиційного кінного транспорту, на подобу карет та англійських кебів. Однак удача, що супроводжувала його у справах, не придушила жагу до пригод і не завадила йому податися на пошуки чогось принципово нового та вирушити разом з усією своєю сім'єю у далеку подорож🧳. Цілком зрозуміло, що на новому місці проживання попит на масовий гужовий транспорт, а значить, і на «автомеханіків», які працювали з ним, навіть дуже вмілих, прямував до нуля. Тому всьому сімейству Резерфордів довелося освоювати нові способи заробітку на хліб. Що ж стало поштовхом кинути затребувану роботу, щоб переплисти весь світ та почати все з чистого аркуша? На жаль, найімовірніше, ми вже не дізнаємося відповіді на це запитання, однак ця історія вкотре підтверджує ідею про те, що хороший фахівець - він і в Африці Новій Зеландії хороший фахівець🧑‍🔧. Тож дід Резерфорда перекваліфікувався на фермера, зайнявшись вирощуванням льону🌾, але не забув і старі навички, що дали йому змогу паралельно підробляти млиновим механіком. Як це було заведено у ті часи, він передав усі свої знання, вміння та обидві професії своєму синові, а той, чимало їх примноживши, своєму - Ернесту. Думаємо, тепер ви розумієте: потяг до ризикованих експериментів та чогось абсолютно нового був у Резерфордів у крові🧑‍🔬! Дізнатись про те, як складалось життя Ернеста та як майбутній вчений досліджував світ ще з дитинства ви можете в нашому новому дописі в Телеграфі! P.S. Тепер, коли читачі нашого каналу мають повну версію кожного посту в Телеграфі, їм немає потреби зазирати до нашої сторінки у Фейсбуці. Однак ми проситимемо всіх вас все-таки робити це, щоб поставити «лайк» та репостнути наш пост ще й там. Пам'ятайте, що ваші взаємодії з публікаціями у будь-яких соцмережах різко підвищують кількість їхніх показів іншим користувачам, тож цими діями ви робите мешканців нашої України розумнішими!