Civil Law Platform 🧐

Шановні колеги! Для вашої зручності - ділимось графіком найближчих заходів: 📌 ​Презентація книги "Передача нерухомості в європейському приватному праві" 17 травня о 17:00 Участь безкоштовна Натисніть для реєстрації 📌 Круглий стіл, присвячений Дню науки в Україні 21 травня об 11:00 Участь безкоштовна Посилання на захід Окрім цього, учора пройшов вебінар 📌 "Особливості застосування арешту майна та обтяжень у судовій та нотаріальній практиці" Вебінар доступний до придбання в записі Вартість: 400 грн Натисніть для реєстрації

​Шановні колеги! Як не дивно, але крім загальноприйнятих вітань з Днем науки, ми не проводимо ніяких наукових заходів. Порадившись, ми вирішили це виправити і провести круглий стіл, присвячений цивілістиці - науці цивільного права. 📝 21 травня об 11:00 🖥 Online-платформа Zoom Безсумнівно, що є про що поговорити, бо й університетська наука мало відома широкому загалу правників, й правники-практики без піїтету ставляться до наукових праць. І час від часу відчувається конфлікт наукової та правничої думки, що особливо виразно спостерігається на прикладі правових позицій Верховного Суду. Тож тем для обговорення багато. Участь у круглому столі візьмуть завідуючі кафедрами цивільного права університетів "вищої ліги" України: 🖇 І. Спасибо-Фатєєва (Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого); 🖇 В. Цюра (Київський національний університет ім. Т. Шевченка); 🖇 В. Косак (Львівський національний університет ім. І. Франка); 🖇 Є. Харитонов (Національний університет "Одеська юридична академія"). Кому цікаво - приєднуйтесь. Захід публічний, загальнодоступний. Ідентифікатор: 837 9089 7116 Код доступу: 593219

​📍 Вебінар "Особливості застосування арешту майна та обтяжень у судовій та нотаріальній практиці" 14-го травня 2024 року Вартість онлайн-участі: 500 грн Вартість вебінару в записі: 400 грн

Шановні колеги! Нагадуємо, що ВЖЕ ЗАВТРА відбудеться вебінар "Особливості застосування арешту майна та обтяжень у судовій та нотаріальній практиці" Як завжди - актуально, інформативно та корисно. Долучайтеся! Більш детальну інформацію щодо питань, що розглядатимуться на заході, та реквізити оплати ви можете знайти за посиланням нижче 👇 Якщо Ви не встигаєте взяти участь онлайн, Ви можете зареєструватися і придбати відразу запис вебінару.

На останок знов до того, з чого я починала. Слід вітати позицію ВП ВС про захист права власника земельної ділянки, який не може з якогось переляку відповідати по боргах особи, яка заставила його земельну ділянку і не повернула кредит. Однак не захистити право добросовісного іпотекодержателя не допустимо. Звичайно, що в такій ситуації він не може розраховувати на отримання задоволення з предмету іпотеки, але його вимоги в будь-якому разі мають бути задоволені і вирішувати це слід в цілому. Адже ВС неодноразово наполягав на ефективності способів захисту. Так от якраз тут би й продемонструвати цю ефективність. Натомість яка ж ефективність, якщо добросовісний іпотекодержатель залишився «за бортом» і попри те, щоб його підтримати і запропонувати те, як же йому допомогти, він перетворився на «юридичний нуль». Начебто «вибач, друже, так вийшло, це твої ризики». Хіба так слід поводитися з добросовісним іпотекодержателем? А як же цивільний оборот?🫣Як публічна достовірність? 😲Як довіра до даних реєстру? ☹️Як публічний інтерес врешті решт? 😖Який же інвестор повірить, що в Україні його права будуть захищені? 🤪 Чи для іноземних інвесторів, як і для держави будуть віднайдені особливі підходи до захисту? Не хотілося б, щоб так було, бо як же Конституція з рівністю прав власників? Як же захист мирного володіння майном? Щось нічого не зрозуміло…🤔

8. Щодо чергових піруетів з володінням, якого не була позбавлена особа, визнана судом власником земельної ділянки і яка зберегла фактичне володіння, але книжкове володіння мала інша особа, позначена в реєстрі – все це вже не піддається критиці. Володілець, фактичний володілець, тимчасовий фактичний володілець, книжковий володілець, володілець, яким є власник – це треш. Мені це нагадує піраміду, яку робили люди на початку XX сторіччя. Не знаю, коли це припиниться, але має припинитися, бо іншого бути не може.

6. Ще одне спостереження як узагальнений погляд на практику ВС з 2018 р. і дотепер – намагання будь за що захистити публічну владу, що тим чи іншим чином дотична до цивільних правовідносин. Зокрема це стосується й реєстрації. Широкий правничий загал перебуває в постійному напруженні щодо негаторних позовів, які ВС став використовувати задля доведення можливості захисту права державної або комунальної власності. Критику ВС не чує і його правові позиції непохитні (подивимося, чи вдасться це вирішити з прийняттям змін до ЦК, які пропоновані законопроектом). В цій справі цей підхід також очевидний і не лише через чергову чехарду з віндикаційним та негаторним позовами, а й через те, що ті, хто виніс рішення про надання у власність земельної ділянки, яка вже належала на праві приватної власності особі, залишилися «ні при чому». Між тим саме цим рішенням спровоковані подальші порушення – внесення запису до реєстру, потім – укладення договору іпотеки, через що іпотекодержатель покладаючись на дані реєстру, був впевнений, що кредит забезпечений. Тож хіба буде справедливо і розумно виводити із зони загрози притягнення до відповідальності орган, який прийняв незаконне рішення? 7. В Постанові ВП ВС не робиться ніякої спроби довести підстави для солідарної відповідальності Особи 2 і органу місцевого самоврядування, що також не може сприйматися позитивно.

4. При вирішенні ділеми – кого захищати: власника чи добросовісного заставодержателя можна довго ходити по колу, адже обидва вони зазнають негативних наслідків через протиправні дії третіх осіб. Натомість самі ці треті особи залишаються осторонь у спорі про захист прав осіб, пов’язаних зі спірним майном – власника та іпотекодержателя. Тим самим відбувається порушення принципу справедливості – другого важливого принципу цивільного права. 4. При вирішенні ділеми – кого захищати: власника чи добросовісного заставодержателя можна довго ходити по колу, адже обидва вони зазнають негативних наслідків через протиправні дії третіх осіб. Натомість самі ці треті особи залишаються осторонь у спорі про захист прав осіб, пов’язаних зі спірним майном – власника та іпотекодержателя. Тим самим відбувається порушення принципу справедливості – другого важливого принципу цивільного права.☝️ 5. ВП ВС у цій справі захистила права власника, що справедливо. ‼️Однак вона не захистила права іпотекодержателя – і це несправедливо. Весь час діяльності ВС з 2018 р. він опікувався балансуванням. І це абсолютно вірно. Між тим у цій справі ніякого балансування не спостерігається. Захист наданий власнику, а іпотекодержатель залишився незахищеним. Порушник же – абсолютно вільним від тих наслідків, які настали в результаті порушення. 🤗 Це не просто дивує – це гнітить. 🫤

2. Значення реєстру прав на нерухомість полягає у тому, що ті, хто покладаються на відомості реєстру, є добросовісними учасниками цивільних правовідносин (набувачами, іпотекодержателями). Відтак, не можна допустити, щоб вони «стали крайніми» внаслідок махінацій інших осіб, що привело до запису в реєстрі, на який покладались добросовісні іпотекодержателі або набувачі.😳 3. За всіма канонами цивільного права негативні наслідки настають для правопорушника. 😡Тож треба у будь-якому разі дізнатися, хто припустився правопорушення. І це може бути як сторона договору, який має хиби, а такому й є підстави для визнання його недійсним, так і реєстратор, який несумлінно виконав свої обов’язки при внесенні запису до реєстру, а також це може бути орган державної влади або орган місцевого самоврядування, на підставі акту якого було внесено такий запис до реєстру. Суд має перевірити всі ці ланки на предмет добросовісності і законності дій відповідних осіб, посадових осіб або органів.

Щодо постанови ВП ВС від 10 квітня 2024 року Справа № 496/1059/18 й міркувань про подібні ситуації крізь призму добросовісності, справедливості і розумності. 1. По суті, проблема полягає у тому, кого захищати – власника чи добросовісного іпотекодержателя. З приводу не просто допустимості, а й необхідності врахування добросовісності, більше того – використання цього критерію для всіх абсолютно цивільних правовідносин, а тому й іпотечних – вже неодноразово мною говорилося, писалося і вказувалося. Для мене, як і для всіх цивілістів – це аксіома. Тож добросовісність – це альфа (A) і омега (Ʊ) в цивільних правовідносинах.