Маркушин Олександр

Ще одна радісна новина в Ірпінській громаді – з російського полону повернувся захисник Олег Гущин, капітан повітряних сил України! Сьогодні під час 74-го обміну полоненими його мама Ірина Гущина, яка проживає у модельному містечку в Ірпені, дізналася про визволення свого сина. Пані Ірина – мати двох синів-військовослужбовців. До повномасштабного вторгнення РФ вона жила в Мелітополі. Згодом їхня родина змогла евакуюватися з окупованого міста і в 2023 році другим домом для них став Ірпінь. Всі ці довгі 1502 дні сім'я чекала й не втрачала надії на повернення свого захисника, який потрапив до російського полону 4 квітня 2022 року під час боїв у Запорізькій області. Олега Гущина звільнили в межах першого етапу "1000 на 1000", під час якого додому повернулися 205 українських захисників. Друзі, не втрачайте надії та приходьте на акції в підтримку полонених і зниклих безвісти українців. Підтримаємо тих, хто досі чекає своїх рідних! 📷ТСН 🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube

Вдома 205 українців. Сьогодні з російського полону повертаються воїни Збройних Сил України, Національної гвардії та Державної прикордонної служби. Це перший етап обміну 1000 на 1000. Серед звільнених рядові, сержанти та офіцери. Більшість із них перебували в російському полоні ще з 2022 року. Захищали Україну в Маріуполі і «Азовсталь», на Донецькому, Луганському, Харківському, Херсонському, Запорізькому, Сумському, Київському напрямках та ЧАЕС. Дякую всім, хто працює заради повернення наших людей додому, передусім нашим воїнам, які поповнюють обмінний фонд для України, та нашій команді. Дякую всім партнерам, які допомагають звільняти українців із полону. Продовжимо боротися за кожного й кожну, хто досі залишається в неволі.

Пишу це звернення як батько майже шестирічного сина. Як мешканець міста Ірпінь. Сьогодні в Ірпені простилися з маленькою Лізою Барзіковою. 12 травня о 8-й годині ранку вона прямувала до рідного ліцею №1. На перехресті вулиць Центральної та Донцова дівчинка переходила пішохідний перехід. Водій вантажного Mercedes-Benz Atego, повертаючи праворуч, наїхав на неї. Від отриманих травм дитина померла в лікарні у той же день. Щирі співчуття рідним і друзям Лізи від усієї Ірпінської громади. Вважаю, що ця страшна трагедія має вийти за рамки соцмереж і стати поштовхом до реальних дій у нашому суспільстві. Щоб батьки й педагоги провели з дітьми глибокі розмови про безпеку на дорозі. Щоб водії особисто відчули власну відповідальність за свій транспорт на вулицях українських міст. Щоб посадовці міської ради усвідомили наслідки своїх рішень, а правоохоронці провели повний аудит розмітки, знаків, світлофорів та небезпечних ділянок на вулицях Ірпінської громади. Учора я дивився відеороботу Лізи "Друзі, книга, самокат" і ловив себе на думці, наскільки це була світла, щира та вихована дитина. У її словах, емоціях, у тому, як вона дивилася на світ, було стільки добра. Хочу подякувати батькам за виховання такої чудової дитини. Світла пам’ять маленькому Янголу Лізі…🕯️ 🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube

Друзі, як і попереджало Головне управління розвідки цієї ночі ворог масовано атакував Україну ракетами та дронами. Станом на 09:00 в Ірпінській громаді не зафіксовано пошкоджень. Ми на місцях, чергуємо вже другу добу. Сьогодні вночі Україна показала надзвичайну роботу ППО під час комбінованого обстрілу, який росіяни готували не один тиждень. Ворог одночасно використовував балістику, крилаті ракети та великі групи БПЛА для перевантаження ППО. Дрони запускалися кількома партіями, частина йшла дуже низько, частина вище, щоб ускладнити перехоплення. Сотні наших військових, операторів мобільних вогневих груп, розрахунків ППО, авіації та всіх служб цієї ночі у надскладних умовах фактично тримали небо над країною. Віримо і підтримуємо наших захисників і захисниць! Разом до перемоги і Слава Україні! 🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube

Друзі, станом на 21:00 в Ірпінській громаді не фіксуємо падіння уламків, немає і постраждалих внаслідок сьогоднішньої комбінованої атаки ворога по території України. На жаль, відомо про загиблих і десятки поранених українців в інших областях. Також маємо дані від Головного управління розвідки про підготовку росіян до можливого ракетного обстрілу вночі. Наші сили ППО працюють у посиленому режимі. Водночас у багатьох регіонах країни вже є локальні перебої з електропостачанням, тому прошу всіх мешканців громади перевірити альтернативні джерела живлення. Тримаємося разом, віримо у наших захисників і захисниць! Слава Україні! 🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube

Студенти і викладачі Державного податкового університету долучилися до ДФТГ Ірпінь🫡 За сприяння Командування Сил ТрО ЗСУ ми вперше запустили пілотний проєкт, у межах якого курсанти і викладацький склад навчального закладу проходитимуть практичну підготовку безпосередньо на базі добровольчого формування громади під керівництвом досвідчених інструкторів. Студенти і викладачі ДПУ урочисто склали присягу добровольця і вступили до добровольчого формування Ірпінської громади. Цей проєкт посилить підготовку з військових технологій, безпілотних систем, засобів протидії дронам та інших напрямків, які сьогодні критично важливі для майбутніх офіцерів України. Дякую Командуванню Сил ТрО ЗСУ за підтримку цієї ініціативи. Керівництву Державного податкового університету – за співпрацю та патріотичну позицію. Вітаю добровольців у наших лавах! Разом до перемоги і слава Україні!🇺🇦 🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube

Вітаю всіх мам з Днем матері! 🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube

Ірпінський боєць ММА Ярослав Амосов переміг іспанця Йоеля Альвареса у своєму другому поєдинку в UFC! У другому раунді Ярослав провів задушливий прийом та змусив суперника здатися, здобувши яскраву дострокову перемогу. Для нашого чемпіона це вже 30-та, ювілейна перемога у професійній кар’єрі (30-1). Місто-герой Ірпінь вітає нашого тигра з видовищним тріумфом на світовій арені!💪 🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube

В Ірпені пройшла чергова акція "Не мовчи! Полон вбиває!" Мешканці міста вийшли пліч-о-пліч із тими, чиї близькі зникли безвісти або перебувають у російських катівнях. Для них кожен день починається і закінчується очікуванням. "Я прийшов, бо зараз говорять про обмін 1000 на 1000, і мені це дуже важливо. Бо це наші люди. Хлопці в полоні так само хотіли нашої перемоги. Це важливо для всієї країни — щоб полонені повернулись і наші території були вільні", — каже учасник акції, ветеран. "Я вирішила продовжити справу військової медикині Ірини "Чеки" Цибух, яка завжди казала, що ходити на такі акції важливо. Маючи чоловіка-військового, я усвідомлюю: завтра така підтримка може знадобитися і мені", – розповіла учасниця акції. Приходьте на наступні акції – кожної другої суботи об 11:00 біля Центрального парку в Ірпені. 🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube

Друзі, готуємось вболівати за нашого тигра – захисник Ірпеня та боєць UFC Ярослав Амосов повертається в октагон. У ніч із 9 на 10 травня за київським часом Ярослав проведе бій на турнірі UFC 328 у Ньюарку (США). Суперником Ірпінського чемпіона стане іспанець Joel Alvarez. Орієнтовний початок бою після опівночі за Києвом 10 травня. Пряма трансляція буде доступна на платформі Setanta Sports. Ярославе, завтра вся Україна вболіватиме за тебе! Весь Ірпінь заряджає тебе на перемогу!💪 🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube

Сьогодні ми провели в останню путь Валентину Сергіївну Антоненко. Почесну громадянку міста Ірпінь, Заслуженого працівника освіти України, жінку, яка понад 30 років від дня відкриття очолювала школу №12 – сьогоднішній Ліцей "Лінгвіст" імені Заріфи Алієвої. І кожен цей рік – це сотні випускників, які вийшли у світ гідними людьми. Сьогодні на центральній площі було багато квітів і людей, у серцях яких вона запалила любов до України, до рідного дому. Великою частиною її життя була багаторічна співпраця з нашими друзями і партнерами з Азербайджану, яку вона підтримувала та розвивала до останнього дня. Валентина Сергіївна назавжди залишиться в історії Ірпінської громади. Висловлюю щирі співчуття рідним, колективу ліцею та всій великій родині "Лінгвіста" у всіх куточках світу. 🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube

4 роки тому Ірпінь знову почув гуркіт залізниці. 7 травня 2022 року звук потяга для багатьох ірпінців став ще одним знаком, що життя повертається. Минув лише місяць після звільнення, а Укрзалізниця вже відновила міст і запустила першу електричку з Києва через річку Ірпінь. Я вдячний всім працівникам Укрзалізниця та комунальникам Ірпеня, які тоді працювали практично без перепочинку і допомогли повернути нам сполучення зі столицею. І окремо хочу подякувати Олександру Перцовському, який сьогодні очолює АТ "Укрзалізниця" та продовжує тримати одну з найважливіших систем країни в умовах війни. Разом до перемоги і Слава Україні! 🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube

Скільки б нам не було років, Валентина Сергіївна завжди називала нас "синочки". Сьогодні на 78-му році пішла з життя Валентина Антоненко – людина-легенда, яка протягом 32 років була серцем і душею школи №12 (зараз це Ліцей "Лінгвіст" імені Заріфи Алієвої). Я добре знав Валентину Сергіївну особисто. Ця жінка мала той рідкісний сталевий характер, з яким не могла просто керувати школою, вона створювала найкращі умови для учнів і боролася за педагогічний колектив. Очоливши заклад у перші роки незалежності України, їй фактично довелось формувати його з нуля як нову українську школу. У неї була принципова позиція – навчання має бути рідною мовою, щоб діти вивчали і любили її з дитинства. І водночас вона робила все, щоб нове покоління бачило світ ширше через вивчення іноземних мов. Вона знала кожного в обличчя і роками пам'ятала успіхи своїх учнів після випуску. Любила виходити на сходи особисто зустрічати дітей. Скільки я пам'ятаю, завжди ініціювала обміни, запрошувала делегації, будувала міжнародні партнерства, які давали школі реальні можливості для розвитку. Вкладала безліч зусиль у зміцнення давньої дружби Ірпеня з народом Азербайджану. Згадую 2022-й рік. Тоді Валентину Сергіївну нагородили орденом "Достлуг" ("Дружба") від Президента Азербайджанської Республіки Ільхама Алієва. Вона щиро пишалася тим, що її ліцей став символом єднання двох народів. Її поважали за чесність, мудрість і за те, що її ніколи не зупиняли труднощі. Після обстрілів будівлі школи вона першою взялася за її відновлення і твердо сказала мені: ми маємо відновити навчання вже у вересні 2022 року. Діти мають повернутись за парти! Сьогодні ми дякуємо за кожне покоління ірпінців, яке виросло під її опікою. Валентина Сергіївна Антоненко назавжди залишиться в історії Ірпінської громади як приклад вірного служіння педагогічній справі. Висловлюю щирі співчуття рідним, близьким та всій великій родині учнів, педагогів і випускників. Світла пам’ять! 🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube

Сьогодні в Ірпені провели в останню путь відважного захисника України Євгенія Поддубного. Йому було лише 35 років. Родом він був із Києва, але 10 років тому переїхав до нашого міста разом із родиною. Євген дуже полюбив Ірпінь – тут жив, працював, планував створити власну сім’ю. Був надзвичайно доброзичливим, щирим та завжди готовим прийти на допомогу. У грудні 2024 року став на захист Батьківщини в лавах Державної прикордонної служби України. Побратими та командири згадують його як мужнього, відповідального воїна та надійного друга, який був міцною опорою для всього підрозділу. 26 квітня 2026 року на Харківщині під час виконання бойового завдання з евакуації поранених побратимів Євгеній загинув внаслідок атаки ворожого FPV-дрона. Він віддав своє життя, рятуючи інших. Мати Євгенія, Олена Григорівна, розповіла, що її син не боявся смерті, був сміливим і сильним. Згадала, що коли він востаннє приїжджав у відпустку і вони йшли через Алею пам’яті захисників, їй було дуже важко дивитися на фото загиблих. А Євгеній казав: "Мамо, я не боюся. Але і ти маєш розуміти, що така доля може спіткати і мене". Сьогодні ми схиляємо голови в пошані та вдячності перед його подвигом. Висловлюю від Ірпінської громади найщиріші співчуття матері, братам, нареченій, всім близьким та побратимам юного захисника. Вічна пам'ять і слава Герою – Євгенію Поддубному! 🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube

Для студентів-першокурсників Ірпінського фахового коледжу економіки та права (ДПУ) провели відкрите заняття з військових технологій та безпілотних систем. Інструктори ДФТГ Ірпінь підготували теоретичну лекцію про різновиди БПЛА, які сьогодні використовують наші Сили оборони України – на прикладі сучасних дронів-перехоплювачів та ударних FPV. Пояснили їхнє призначення і тактико-технічні можливості. Найцікавіше розпочалося на практиці. Студенти детально ознайомилися з правилами безпеки і вперше в житті самі підняли безпілотники в повітря. До 2022 року я б ніколи не подумав, що дрони стануть зброєю, засобами розвідки і доставки на передову. А сьогодні це наша реальність, яка прямо впливає на безпеку людей і хід бойових дій. Тому дякую нашим інструкторам за професіоналізм, а студентам — за щирий інтерес. Працюємо далі! 🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube

Ірпінська громада зустріла на щиті свого земляка – 46-річного Романа Яценка. Півтора року родина шукала його після зникнення під час боїв на Покровському напрямку. Нещодавно після ДНК-експертизи прийшла звістка, що Роман загинув. Провести Героя в останню путь прийшли рідні, друзі, сусіди та побратими. "Як старша сестра пам’ятаю, як він почав ходити, як питав поради, коли вирішив одружитися. Він взяв на себе відповідальність створити родину в 17 років. Дуже радів, коли народилася донька, все робив для своєї сім’ї. Так поспішав жити, для всіх був на розрив. За всіх завжди турбувався, завжди дзвонив, завжди підтримував. Був дуже хороший. Найкращий брат, батько... Дійсно був чесним, порядним і добрим чоловіком. Він вартий поваги, вартий любові", – розповіла сестра захисника. Роман народився і виріс в Ірпені на вулиці Громадянській, закінчив школу №17. Працював машиністом-кранівником. У 2013 році він долучився до будівництва нового захисного укриття над четвертим енергоблоком ЧАЕС, багато мешканців пам’ятають його з місцевих ярмарків. У травні 2024 року Роман пішов захищати країну. Служив гранатометником у 152-й окремій єгерській бригаді. У вересні він попередив рідних, що кілька днів буде без зв’язку через вихід на завдання. 16 вересня того ж року родина отримала сповіщення, що Роман зник безвісти. Після місяців пошуків і надії найгірші побоювання підтвердилися. "Нашого Ромку любили всі, бо це була людина з великим серцем. Завжди приходив на допомогу. Він якщо щось собі надумав, то переконати його було вже дуже важко", – згадує дружина Оксана. Щирі співчуття рідним, близьким і побратимам від усієї Ірпінської громади. Світла пам’ять і вічна шана Герою – Роману Яценку! 🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube

Сьогодні Ірпінь попрощався з Олексієм Шитовим. Рятуючи родину від окупації, Олексій переїхав до нашого міста з Луганська. Тут він почав нове життя, працював водієм у місцевому АТП та дбав про сім’ю. Коли велика війна прийшла на Київщину, чоловік пішов добровольцем до 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Олексій воював на Запорізькому напрямку, де отримав важке поранення. У 2024 році звільнився зі служби за станом здоров’я, після чого боровся з наслідками війни. 27 квітня серце Олексія зупинилося. Йому було 40 років. Друг Олексія, Олег, згадує його як людину волі: "Ми товаришували з 2014-го. Олексій обожнював полювання та підводну риболовлю. Він був упертим у хорошому сенсі — після поранення сам себе ставив на ноги, постійно повторював: "Треба рухатись далі". Завжди все хотів робити сам". Мешканці Ірпінської громади теж пам’ятають Олексія — для багатьох він був тим самим привітним водієм маршрутки: "Завжди був дуже добрим та ввічливим. Світла пам'ять". Щирі співчуття родині, друзям і побратимам Героя. Світла вічна пам’ять! 🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube

До рідного Ірпеня повертається Роман Яценко, наш земляк, який пропав безвісти півтора роки тому на Покровську. Народився і виріс на Антонова, закінчив 17-ту школу. Працював машиністом-кранівником. А в 2013 році поїхав у Чорнобиль будувати нове захисне укриття над зруйнованим четвертим енергоблоком ЧАЕС. Після повернення приймав участь у ярмарках. У травні 2024 року Роман взяв до рук зброю і став на захист України. Служив гранатометником 3-го взводу 2-ї роти 152-ї окремої єгерської бригади. У вересні того ж року рідні отримали СМС з попередженням, що пару днів він буде без зв’язку, оскільки йшли на бойове завдання. 16 вересня родина отримала невтішну звістку: під час виконання бойового завдання на Покровському напрямку Донецької області Роман зник безвісти. Почались довгі місяці пошуків і віри… "Для мене це став найтемніший день в житті. Суцільна темрява і біль… Нашого Ромку любили всі, бо це була людина з великим серцем. Завжди приходив на допомогу", – згадує чоловіка дружина Оксана. На жаль, за результатами ДНК-експертизи підтвердилось найстрашніше: Роман загинув. Захисника в Ірпені чекали дружина і дві доньки. Щирі співчуття рідним, близьким та побратимам нашого Героя. Ірпінці, прийдіть попрощатися з Романом і підтримати родину воїна завтра, 30 квітня: 10:30 – прощання біля будинку, на вул. Антонова, 8-В; 10:45 – прощання на вул. Громадянській, 2; 11:20 – живий коридор по вул. Університетській (біля повороту на кладовище); 11:30 – поховання на Алеї пам’яті захисників України. Вічна пам'ять і слава Герою – Роману Яценко! 🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube

Рівно чотири роки, як в Ірпінь повернулася вода. У 2022-му це була одна з найважливіших перемог наших комунальних служб. Після звільнення системи Ірпіньводоканалу, яка могла швидко відновити водопостачання фактично не існувало. Зруйнована інфраструктура, понівечені мережі, знищена матеріальна база. І тоді з’явилася ідея, яка багатьом здавалася, м’яко кажучи, навіженою – тягнути водогін із Києва. Фактично будувати нову артерію, щоб Ірпінь міг жити вже зараз, а не чекати повного відновлення. Дякую Віталію Кличку, що тоді підтримав цю ідею, фахівцям Київводоканалу, Житомирводоканалу, ірпінським комунальникам і всім, хто долучився до цієї роботи. Окрема подяка від усієї Ірпінської громади Товариству Червоного Хреста України за надане фінансування у 20 мільйонів гривень. Завдяки вам у домівках знову з’явилася вода, а місто отримало можливість відновлюватися. Друзі пізнаються в біді. Разом до перемоги і Слава Україні! 🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube

Шановна Ірпінська громадо! Завтра ми зберемося, щоб провести в останню путь нашого захисника Олексія Шитова. Олексій народився у Луганську. 12 років тому, рятуючи родину від окупації, він залишив рідний дім і переїхав до Ірпеня. Працював водієм в АТП, дбав про сім’ю та став невід’ємною частиною нашої громади. Коли почалося повномасштабне вторгнення росіян на Україну, Олексій добровільно став до лав 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Воював на Запорізькому напрямку, де отримав важке поранення. У 2024 році через стан здоров’я звільнився зі служби. 27 квітня його серце зупинилося після тривалої боротьби з наслідками цього поранення. Герою було 40 років. Друзі згадують його як людину сильної волі. "Він з Луганська, я з Донецька. Ми товаришували з 2014-го. Олексій обожнював полювання та підводну риболовлю. Він не знав страху. Після важкого поранення пройшов складну реабілітацію, постійно повторював: "Мій час ще не настав, треба рухатись далі". Його впертість і гасло "я сам" дозволили йому швидко знову стати на ноги. Він був неймовірно цілеспрямованим", – розповідає його друг Олег. У Олексія в Ірпені залишилися дружина та донька. Щирі співчуття рідним, друзям і побратимам від усієї Ірпінської громади. Прощання відбудеться завтра, 29 квітня: 11:30 — живий коридор на вул. Університетській (біля повороту на кладовище); 11:45 — чин поховання на міському кладовищі. Вічна пам’ять Герою – Олексію Шитову! 🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube