Юрій Сиротюк

Холодний душ для Путіна Про підсумки ювілейного саміту НАТО для України, систему двосторонніх безпекових договорів і чергові пакети допомоги Україні у матеріалі на АБН трьома мовами. Текст українською та посилання на оригінал нижче. Минулорічний саміт НАТО у Вільнюсі не приніс очікуваних результатів для України. Україна так і не отримала запрошення на вступ до НАТО. Ювілейний саміт у Вашингтоні, що відбувся днями, мав би стати продовженням політики стратегічної невизначеності та утримання від підвищення градусу ескалації щодо Росії. Українське питання мало відійти на другий план, а Україна як компенсацію мала отримати черговий пакет військової допомоги та обіцянку «мосту до НАТО». Однак у просуванні стратегії ізоляції України, Путін схоже переграв сам себе. Саміт НАТО став для російського диктатора холодним душем. Не лише тому, що на полях саміту байденове означення Путіна «кровожерним безумцем» було одним із найм’якіших визначень кремлівського воєнного злочинця. Розуміючи, що Росія з одного боку тисне на Захід із вимогою за жодних обставин не брати Україну у НАТО, а з іншого веде величезну інформаційно-психологічну операцію серед українського населення «мовляв навіщо всі ці жертви, Захід ніколи вас не візьме до себе», противники прийняття України в НАТО (за словами президента Франції Макрона – це США та Німеччини) мусили змінити думку. Відтак саміт НАТО у Вашингтоні став більше українським, ніж очікувалося. Можливо наслідком цього стало продовження агресивного руйнування світопорядку Путіним. Спробами прорвати міжнародну ізоляцію дружніми зустрічами з країнами глобального Півдня, передусім Індією та В’єтнамом, країнами, які відіграють важливу роль у протистоянні китайській гегемонії в Азії. Вплинуло і викриття напередодні величезної мережі кремлівських ботів у США та розкриття замаху на вбивство директора найбільшого потужного німецького виробника зброї Rheinmetall Арміна Паппергера. Сам саміт відбувався на фоні нещадного ракетного бомбардування Києва та зумисного влучання в найбільшу дитячу лікарню. Схоже Захід зрозумів, що Путін розглядає його раціональну політику не підвищення ескалації та не розширення війни як слабкість. Ба більше, Путін надактивно почав втручатися у внутрішню політику країн-членів НАТО, намагаючись підірвати позиції прихильників України та максимально сприяючи деструктивним силам. Зрештою, президентські вибори США, і ювілейний саміт НАТО як стартовий майданчик Байдена, теж без сумніву були важливим елементом. Врешті-решт, замість ефемерного «мосту» в підсумковій декларації з’явився чіткий та імперативний мессидж «майбутнє України – в НАТО» та його роз’яснення «Ми будемо і далі підтримувати Україну на її незворотному шляху до повної євроатлантичної інтеграції, що включає членство в НАТО». На саміті в Вашингтоні Україна продовжила укладати двосторонні безпекові угоди, що стають фундаментом міжнародної безпекової архітектури на час до вступу НАТО. Уже на полях Саміту відповідні документи було укладено з Румунією. Ще однією дипломатичною перемогою України стала консолідація учасників двосторонніх договорів фактично в оборонний союз та підписання США, 21 країною членом НАТО, ЄС та Японією «Українського компакту», який передбачає «прискорення колективних зусиль із задоволення всеосяжних потреб України у сфері безпеки». Держави підписанти зобов’язалися: підтримувати нагальні потреби України у сфері оборони та безпеки; прискорити розбудову ЗСУ. У разі майбутнього нападу Росії на Україну після завершення нинішніх бойових дій, швидко і колективно зібратися на найвищому рівні для визначення кроків на підтримку України. Також члени Альянсу взяли на себе зобов’язання надати Україні на 2025 рік мінімальне базове фінансування в розмірі не менше 40 мільярдів євро протягом наступного року. Поряд із цим Україна отримала і оперативні воєнні допомогові пакети від окремих країн. Найбільший пакет допомоги у розмірі 250 мільйонів доларів надала Австралія. Зі складів США на воєнні потреби України оперативно нададуть ще одну батарею «Петріот», зенітні ракети та боєприпаси.

В небі України от-от з’являться очікувані F-16. Загалом тактика залякування, підкупу, стимулювання фальшивих миротворців дала зворотній результат. Максимально виснажений у безперервних лобових м’ясних атаках Путін замість обіцяної передишки і капітуляції України на його умовах, отримав консолідацію Заходу і рішучість підтримки України з гарантованим фінансуванням і розгортанням та масштабуванням воєнного виробництва. У цій гонці озброєнь у війні на виснаження протистояти потужності Заходу Росія навіть з допомогою Північної Кореї та Ірану і при тихому сприянні Китаю перемогти не зможе. Хоча з Піднебесною схоже пробігла чорна кішка. Китаю не дуже подобається багатовекторна самодіяльність свого як мінімум економічного васала, відтак різке скорочення товарообігу та проблеми з банківськими переводами перший натяк на те, хто в хаті господар. Ситуативні антиамериканські союзники насправді мають більше протиріч, а постійне розмахування ядерною палицею неабияк дратує Пекін. Відтак у війні ресурсів Україна рухається по висхідній, а Росія – навпаки. Проте є один ресурс, який Україна може постачати лише сама – вояки. Путін, що запросто міняє тисячі життів на приростання територіями, навіть якщо це знищена посадка чи стерте з лиця землі село, готовий кидати в лобові атаки всіх, хто є під рукою, надіючись задавити Україну масою. Україна, яка може розраховувати на постійне збільшення воєнної міці має зберегти людський потенціал, щоб отримавши технологічну перевагу банально мати ким розвинути успіх. В цій шахівниці, яку Путін постійно намагається перетворити у гру в чапаєва, щоб досягти результату потрібно зберегти не лише короля, але й ще фігури. Наразі на Росії все більше говорять про нову мобілізацію,  єдиний можливий інструмент врятувати ситуацію. Однак цей інструмент несе багато загроз. Ця нову орду треба одягнути, нагодувати та озброїти. З масовими фактами банзай атак на мопедах та велосипедах з ресурсами на Росії все дуже погано. Та й іти у бій на фоні неповернення всіх, хто був перед тобою, не те саме, що їхати на Київ за три дні. Розуміючи суть ситуації ,Путін традиційно підійматиме ставки. Так що літо 2024 року буде особливо жарким…

120 років з дня народження провідного діяча ОУН, ідеолога українського націоналізму, автора "Декалогу", вязня польських і німецьких концтаборів професора Степана Ленкавського. Виконуємо першу точку «Декалогу»: «Здобудеш Українську Державу, або загинеш в боротьбі за неї», виконаємо і десяту: «Змагатимеш до поширення Сили, Слави, Простору і Багатства Української Держави! Вчора у Музеї Революції Гідності відбулася лекція дослідника Степана Ленкавського сучасного ідеолога українського націоналізму Олександра Сича. Нині українське військо Чином сповняє Декалог.

Про таку ситуацію нещодавно інформували сім’ї мобілізованих з шостої роти ВЧ 29601 із республіки Башкортостан. Без будь-якої підготовки їхніх рідних кидають на штурми. В них немає евакуаційних груп, їжі та води. І така практика повсюдна. Про неї вже вголос починають кричати навіть путінські воєнкори, приміром Святослав Голіков, який публічно пише: «Чисельність наших сил в принципі не відповідає задачам активних наступальних дій. Якість особового складу не набагато краща, як серед поповнення, так і серед тих, хто служить довго, серед усього й через банальне зношування організму. Плюс відверто безвідповідальне ставлення до питання збереження людей з боку значної частини командування. Противник може ж не посипатися до того часу, як наші можливості залучення на контракт істотно просядуть. Нам вже не вистачає сил для радикального розвитку успіху на ряді оперативних напрямків. Не кажучи вже про те, що десь ми вчергове сумно застрягли». Однак Путін на такі плачі не зважає, «Москва сльозам не вірить», тим паче що воює розхідним матеріалом не зі своїх дітей і не з дітей московського бомонду. Війна до останнього тувинця, башкорта, бурята, калмика, якута – цілком прийнятний для нього варіант. І якщо треба, він посилатиме їх пачками на самокатах, бо хто сказав, що ціль денацифікації стосується лише українців. Для кремлівського карлика варто фізично на десятиліття ліквідувати будь-яку можливість спротиву серед колонізованих і поневолених народів. А ще, схоже, Путін упивається в крові і масовому людиновбивстві «своїх». Бо, як відомо, немає людини – не буде й проблеми…

Не свої, не шкода. Демілітаризація та денацифікація по-путінськи Про катастрофічну нестачу ресурсів в російській армії та намагання загребти в армію і кинути на передову навіть поранених і калік у матеріалі на ABN.org.ua трьома мовами. https://abn.org.ua/uk/analityka/yurij-syrotyuk-ne-svoyi-ne-shkoda-demilitaryzacziya-ta-denaczyfikacziya-po-putinsky/ Текст українською нижче. Після тотального знищення і захоплення невеличкого містечка Авдіївка під Донецьком у лютому 2024 року (фактично єдиного успіху російської армії після знищення і захоплення руїн Бахмута в травні 2023 року) Путін намагається максимально скористатися сприятливою ситуацією нестачі зброї і боєприпасів в українців (у зв’язку з затримкою постачання боєприпасів від США) та розвинути свій успіх. З того часу уже впродовж пів-року путінська армія безупинно намагається прогризати ділянки фронту на різних відтинках, максимально розширюючи зону свого наступу. Рецепт дрібних просувань (на більшості ділянках так званого наступу просування за цей період складає від декількохсот метрів до двох-трьох кілометрів) простий – повне стирання з землі артилерією та авіацією чергового донбаського селища та безупинні «накати» лобовими таранними атаками. Про жодне військове мистецтво тут не йдеться. Путін намагається продавлювати українську оборону, одержимий війною проти України ціною будь-яких втрат. Головне – «приростати новими територіями». За його розрахунками, у війні на знищення він може собі дозволити набагато вищі матеріальні і людські втрати, ніж Україна. А щоб зменшити можливість опору українців, Путін, замість концентрації ресурсів на одному чи двох напрямках, почав «наступати» одночасно на декількох ділянках від Харкова на півночі до Запоріжчини на Півдні. Кремль заручився підтримкою Ірану та Північної Кореї та припустив, що може виграти ресурсну війну (Росія звикла діяти в умовах, коли її артилерійська перевага сягає від 20 до одного пострілу до мінімум п’яти до одного) перевів економіку на воєнні рейки та, постійно здійснюючи приховану мобілізацію (набираючи на війну щомісяця до 30 тисяч могілізованих). Путін вдався до рішучого тиску і сам потрапив у ресурсну пастку. Розмазавши свій величезний, але все ж не необмежений, військовий потенціал по максимально широкій ділянці фронту, намагаючись постійно наступати, без оперативних пауз, перегрупування, під постійним контролем і активною дією українських БПЛА, російська армія несе шалені втрати, як людські, так і матеріальні, які не можуть компенсувати нинішні темпи поновлення військової техніки та живого ресурсу. За останні два місяці Росія побила усі власні рекорди втрат живої сили. У травні і червні втрати Росії (38940 та 35030) перевищили нинішні можливості російської мобілізаційної машини щодо поповнення військ. У червні росіяни втратили також 359 танків. Враховуючи, що бази зберігання придатної військової техніки, яка може бути відновлена, майже спустошені, а російський ВПК здатен щомісячно відправляти в середньому 350-400 (переважно старих відновлених одиниць) танків, Росія доходить до межі, коли втрати компенсувати буде надзвичайно важко, а про формування будь-яких запасів годі й говорити. Подібна ситуація й із бойовими броньованими машинами. Їх втрати в червні сягнули 603 одиниць, а компенсувати це можна лише відновленням дуже застарілої техніки, або використання неброньованого цивільного транспорту для підвезення особового складу, що суттєво збільшує втрати особового складу. Схожа ситуація й зі ствольною артилерією. В червні було зафіксовано рекордну кількість втрат – 1415 одиниць. Важкі втрати понесла російська армія в системі протиповітряної оборони (59 комплексів), фактично оголивши і лишивши без прикриття цілі ділянки фронту і армійські з’єднання. Величезні втрати несе Росія і у розділі так званої спецтехніки разом з особовим складом саперно-інженерних з’єднань. Виключна перевага в використанні керованих авіаційних бомб, якими Путін стирає з землі донбаські селища, (які мав би захищати і визволяти), дозволяє російській армії продовжувати зберігати наступальний імпульс.

Не маючи можливості забезпечити скритне підтягування своїх штурмовиків до лінії фронту на захищеній бойовій броньованій техніці по безпечних розчищених саперами та інженерами проходах, Росія кидає у «банзайштурми» на мотоциклах малі не підготовлені групи, завдання яких вклинитися у бойові порядки противника і спробувати закріпитися. Більшість з цих груп гине ще з моменту початку руху. Але це не зупиняє Путіна, розуміючи, що на цьому етапі це крайня можливість хоч якось наступати, Путін діє на надриві, вважаючи, що може досягти хоч якихось успіхів, а у випадку провалу – негайно домагатися припинення вогню на існуючій лінії розмежування. Путінський перемовник Орбан вже зондував подібні пропозиції нещодавно у Києві. Фактично російський диктатор пішов ва банк. Наразі ключовою проблемою такої високої ставки є критична нестача та її неминуче збільшення в майбутньому усіх необхідних ресурсів. Саме це вже перетворило механізовану «другу в світі армію», на футуристичний натовп бомжів на мотоциклах та гольфкарах у стилі «Шаленого Макса». І якщо критичну нестачу броні Путін компенсує чим попало, проблема браку людських ресурсів проявляється все більше. Рабовласницький воєнний ринок, коли кожен з регіонів підвищує суму виплат мобілізованих, щоб перетягнути їх з інших регіонів, вже дає збої. Добровольців стає все менше, а кількість «виметеного на війну населення» та понесених втрат в деяких регіонах зашкалює. Приміром у малочисельній Тиві кожного десятого вже загребли, а кількість дітей сиріт за останні роки збільшилася на декілька тисяч. Подібну децинацію переживають й інші малі, поневолені Росією, народи. Оскільки дурних і бідних охочих їхати помирати на війну стає все менше, а тюрми вичищені «зеками-добровольцями», Росія мусить вдаватися до неординарних методів поповнення особового складу. З початку року, за свідченням голови Слідчого комітету Росії Алєксандра Бастрикіна, близько 10000 натуралізованих росіян відправлені на війну. Росія здійснює масові рейди в місцях проживання та праці так званих незаконних мігрантів з метою використання їх у вигляді гарматного м’яса на війні. Є непоодинокі спроби залучення обманним шляхом іноземців на цивільні роботи і направлення їх на фронт. Уряд Шрі-Ланки вже офіційно вимагає від Росії компенсації за громадян, які загинули на війні та повернення живих додому. Росія покладає великі надії на появу на фронті північно-корейського будівельно-інженерного корпусу, адже власні будівельники давно переформатовані в штурмовиків і зточені в лобових атаках. Вибравши з тюрем в’язнів чоловіків, Росія вдалася до агресивного залучення у військо вʼязнів-жінок, непоодинока фіксація загибелі яких на фронті вже стала звичним явищем. Однак найдикішою формою поповнення є людоїдська практика формування штурмових загонів із числа поранених і непридатних чоловіків. В Росії ширяться масові повідомлення про залучення на фронт чоловіків з госпіталів, у гіпсі, зі знерухомленими кінцівками, яких під страхом розстрілу женуть розчищати проходи. Останнім часом серед полонених росіян трапляються переважно ті, хто без будь-якої підготовки одразу був кинутий у бій, непридатні та обмежено придатні. Широкий резонанс отримала інформація від бійців 205 російської бригади, поранених бійців якої пачками відправляють на фронт. Будь-які скарги на такі дії у військову прокуратуру залишаються без руху. Пораненим та їх родинам погрожують, проти них, у разі обґрунтованої відмови, одразу відкривають кримінальні провадження і посилають на фронт. У Якутії поранених учасників так званної СВО, які відмовляються їхати на війну проти України насильно утримують в СІЗО Якутська. Крім звичних тортур, силовики вмикають на повний голос пісню Шамана «Я росіянин». Психічнохворого мобілізованого зварювальника Сергія Чеботарьова, нещодавно важко пораненого на фронті, знову кинули в бій. Військові з’єднання окупантів, які понесли важкі втрати, замість того, щоб бути відведеними і доукомплектованими, розформовуються, а їхні, навіть поранені, бійці стають донорами для штурмових груп інших формацій.

Як змінилися ситуація на болотах за останні півроку. Про рівень конфліктогеності та дезінтеграційні процеси на росії поговорили з керівником моніторингового проекту «Деколонізація росії» кандидатом історичних наук Михайлом Кублієм у проекті «Крах імперії». Корисного перегляду 📌 Підпишіться на канал «Українські студії стратегічних досліджень», натисніть на дзвіночок 🔔 аби не пропустити нові відео. Дякуємо за вподобайку 👍 цьому відео 👏 📌 Підпишіться на наші канали і спільноти ⤵︎ ▪ Сайт УССД ➡︎ https://ussd.org.ua/ ▪ Facebook УССД ➡︎   / nac.ussd   ▪ YouTube УССД ➡︎ https://bit.ly/3JdZoB0 ▪ Telegram УССД ➡︎ https://t.me/nacussd 📌 Наші відеоархіви ⤵ ▪ Юрій Сиротюк, директор УССД ➡︎ https://bit.ly/34LiGOV ▪ Юрій Олійник, експерт УССД ➡︎ https://bit.ly/3Lf2E0C ▪ Олександр Чупак, експерт УССД ➡︎ http://surl.li/rlhvl https://youtu.be/8VpWwgZUc-Q?si=YM0dN_s8LJ1AmWwG

Вже більш як 10 років 17 квітня 2014 парламент підтримав мою Постанову «Про додаткові заходи для зміцнення обороноздатності України у зв’язку з агресією Російської Федерації» Проект постанови передбачав: 1. Рекомендувати виконуючому обов’язки Президента України невідкладно відновити призов до Збройних Сил України. 2. Рекомендувати Міністерству освіти і науки України розширити вивчення початкової військової підготовки у курсі «Захист Вітчизни» в середніх загальноосвітніх навчальних закладах, відновити роботу військових кафедр при вищих навчальних закладах. 3. Рекомендувати Міністерству оборони України: - на базі усіх військових частин сухопутних військ розгорнути навчально-тренувальні центри для добровольців, яких залучати до служби у військовому резерві; - на базі військових комісаріатів військ розгорнути навчально-тренувальні центри для добровольців, з яких організовувати загони для територіальної оборони. Другий пункт цієї постанови був брутально зарубаний тодішнім міністерством освіти, у якому першим заступником працювала пані з сумнівною українофобською репутацією Інна Совсун. Мені буквально заявили, що не виконуватимуть Закон, бо вважають його в цій частині непотрібним. Тепер дізнався, що вищезгадана пані взялася за реформу змісту предмету «Захист Вітчизни». Не знаю чого тут більше, покаяння за свою злочинну бездіяльність в часи роботи в Міністерстві чи спроба завалити таку важливу ділянку. Але стає лячно за наших дітей…

Сучасний ідеолог українського націоналізму Олександр Сич про на жаль незнаного більшості ідеолога українського націоналізму - автора «Декалогу українського націоналісту Степана Левкавського. Хто в Києві обовʼязково прийдіть. Отримаєте неймовірну інтелектуальну поживу. 🔴⚫️ До 120-ї річниці з дня народження українського політичного діяча, ідеолога ОУН, в'язня Аушвіцу, автора Декалогу українського націоналіста Степана Ленкавського запрошуємо на відкриту лекцію про його життя, ідеологічні настанови, значення в обґрунтуванні націоналізму. 🗓Дата: 5 липня 2024 року о 18:00 🏫Локація: приміщення Інформаційно-виставкового центру Музею Майдану (Майдан Незалежності, 18/2, м. Київ). 📌Спікер: Олександр Сич, доктор політичних наук, голова Івано-Франківської обласної ради, дослідник творчості та автор життєпису Степана Ленкавського.

Найкращий дитячий табір запрошує у Велику Пригоду! Найкращий бо перевірений на власних дітях, а тепер вони ще й серед інструкторської ланки На таборах ти: 🔥 Загартуєш себе на вишколах, станеш сильніше та впевненіше; 🔥 Знайдеш нових друзів і однодумців; 🔥 Співатимеш пісень на ватрі, навчишся стріляти з лука і гвинтівок та надавати першу допомогу; 🔥 Навчишся орієнтуванню і нарешті знайдеш ту Велику Ведмедицю серед інших сузір’їв; 🔥 Ходитимеш в походи, будеш купатись, досліджувати історію і говорити про неї зрозумілою мовою. Обирай зручне таборування, хапай друзів та рідних і чекаємо тебе на пригоді біля схилів Дніпра! 👉 Реєстрація за посиланням forms.gle/HBDpa5LnmnFDa1Fv9 Програми таборів реалізовуються за підтримки Міністерства молоді та спорту України. Дати таборування: 11-20 липня 22-31 липня 12-21 серпня Сторінки організаторів: https://www.facebook.com/tabirsich https://www.facebook.com/ukrayinskyj.student