Сонна Кошка

А тепер шо ви скажете?)

Ладно, закрываю опитування. Пошукаю щось більш вайбове у канцелярці

Чи не спішить і ще пошукати... я так давно не купувала саме зошит, тільки блокноти!

Срочна!💄 Поможіть обрати зошит для АНКЕТИ

Кожному

Прикиньте, я, розумна людина, ледь уникла мошєннічєства! Не думала, що я можу в таке вляпаться. Але на щастя пройшло стороною, трошки зачепило тільки

Коли всі думки вилізли наружу

Прекрасні простори Карачунівських краєвидів. Без зайвих слів, адже тут в кожного мають виникнути свої (пафосно звучить, та?) #Кривий_Ріг

Моїй подрузі, яка наразі живе з родиною в окупованому невеличкому місті, наснився сон. "Мне сегодня приснилось, что все вернулось назад, как и было. И ты снилась. Я так испугалась и переволновалась, что это теперь права нужно менять и вообще все документы снова менять..." І я подумала про те, що зараз люди там переважно просто бояться і того що є, і того, що може бути. Якось так я це відчуваю. Не очікування, а просто страх всього і страх перед черговими проблемами різного виду.

Думаючи про своє місто, зрозуміла, що вже не можу так сказати. Я вже не так добре знаю ті всі вулиці, а вони, мабуть, не знають вже нову мене. Псхологиня сказала, що ми оновлюємось кожної ночі і кожного ранку прокидається нова людина. А може я хоч раз хочу покинутися старою собою? Може я хочу зберегти щось, зупинити відшарування старого і нашарування нового листя. Де та машина часу, що збереже відчуття, що я знаю кожну яму на старому асфальті, що веде додому?

І ще один факт - я прочитала цей боді-горор, і я в захваті. Повному! Одже, навіть думаю, а чи не підготувати відгук на неї? Не тільки ж книги про Донбас розбирати. І ще, чесно кажучі, останнім часом дуже хочеться ниряти у світи, яких немає, але вони наче поряд десь, у інших вимірах.

Я подумала, що ви дещо маєте знати про мене, про цей світ. Що в ньому існують такі туфлі! Якби я могла, я б почала збирати їх колекцію і ходила б в них по молоко в магазин під домом.

А це скетч іншого учасника — можете найти тут мене :]

Вчора був надцікавий івент, який треба брати до уваги іншим містам. Скетчинг в криворізькому метротрамі! Ми їздили від станції до станції та робили швидкі замальовки всього, що бачимо, іноді виходили назовні, бо деякі станції, особливо «Мудрьона» та «Сонячна» мають шикарний вантажний бруталістичний стиль. Шкода, що більшість зі станцій занедбані, але що маємо, те маємо. Бачили навіть станцію-привид, яка є, але трамвай на ній не відчиняє двері. Вона виглядає дуже цікаво, як елеватор зсередини. Я теж зробила декілька неумілих скетчів, більше за всі подобається з рудою жінкою та з ларьком. Дякую «Високій кімнаті» та окремо Леночці за цю вилазку. #Кривий_Ріг

Короче, як оце типу письменниця і як типу журналістка маю проблему ✅✅✅PROBLEMS!!! Чому я так довго пишу книгу? Та того що маю купу текстової роботи, яка дуже схожа на те, як я працюю з книгою. Теж люди, теж документальні нариси, але все ж книга це про художність, а статті для медіа про швидкість, чіткість. Після роботи сил і натхнення на книгу банально вже немає. І я зрозуміла, що щось треба із цим робити. Вирішила наступне: - писати книжку і роботу на окремих ноутах - створювати для книги антураж: чайна церемонія перед, вкусняшки, спеціальний фільм перед або музика під час, можна свічку запалити - ще краще писати книгу на вулиці в дебрях жизні, але це не завжди може вийти, надто розкішно по часу Не знаю, як воно буде працювати на ділі, але якщо якось ее розділити процеси, то взагалі не буде нічого ніколи ніде.

Сьогодні день журналіста! То це мій? Ну нічого собі 🐱

Ви такі класні, що хочете заповнювати анкету, я в захваті :] Щас куплю зошита і вам покажу, а потім буду створювати вже із неї шедевр підліткового мистецтва