Dibrov.talks

Так. Пора закінувати цю сцільну параною :) Фейсбук вперто вважаэ, що це про ковід. Бува. Викладу тут. Далі будут ілюстрації, а потім коротка історія фейсбукового розладу. КАК ЧЕЛОВЕЧЕСТВО ИЗБАВИЛОСЬ ОТ ОСПЫ И ПРИВИВОК ПРОТИВ НЕЕ Сергей Дибров, 19 июля 2020 года Обещал не писать о коронавирусе, не буду писать и о несуществующей вакцине. Напишу пару строк о вакцине против натуральной оспы - той самой, которой якобы поголовно привили все человечество, якобы создали "коллективный иммунитет" и якобы таким образом элиминировали вирус. Вакцина против оспы была самой "сложной" и проблемной из всех, что применялись в те годы. В одной только поликлинике московского института педиатрии ежегодно лечили до ста детей с осложнениями. Осложнения эти были очень серьезными. Так, в случае неврологических проблем без своевременного лечения летальность была больше 80%. В одной только клинике умирали десятки людей - в то время, когда смертность от "дикого" вируса оспы была уже нулевой. Лечили осложнения так же, как обычную "дикую" оспу - вакцина была живая. Соответственно, прививки против оспы делали с большой осторожностью. Перечень противопоказаний был очень широкий, и даже сейчас по сравнению с другими вакцинами он впечатляет. https://web.archive.org/web/20211224133757/https://www.vidal.ru/drugs/smallpox_vaccine_live_smallpox_vaccine___42889#contra Соответственно, при таких свойствах вакцины прививки были отнюдь не поголовными, охваты далеки от 100%. Из публикации "Smallpox Vaccine: The Good, the Bad, and the Ugly" ("Вакцина против оспы: хорошая, плохая и жуткая"), опубликованной в 2003 году в журнале Clinical Medicine & Research, можно узнать, что изначально стремились к 80% охвату. Считалось, что это ликвидирует болезнь, но увы, этого достичь не удалось. Успешными оказались другие тактики, не предусматривающие массовой поголовной вакцинации. Еще одно важное обстоятельство: живая вакцина против натуральной оспы давала весьма неустойчивый иммунитет. По календарю детей вакцинировали трижды - в год, в 8 и в 16 лет, однако пожизненной защиты это не обеспечивало. Путешествующим в неэндемичные регионы рекомендовали ревакцинироваться раз в 5-10 лет, в эндемичные - раз в три года. Специалистов и лаборантов, которые работали с возбудителем, ревакцинировали каждый год. Естественно, ни о каком "коллективном иммунитете", тем более 95% или даже стопроцентном, как сейчас некоторые считают, речи не было. Тем не менее, вирус элиминировали без поголовных прививок. Удалось это благодаря активному выявлению очагов и уникальным свойствам самого возбудителя: - легкая диагностика болезни (easily-diagnosed clinical disease); - отсутствие субклинических и бессимптомных случаев (lack of subclinical infections); - отсутствие передачи в инкубационном периоде (absence of transmission during prodrome); - отсутствие природного резервуара (lack of an animal reservoir). Можете назвать опасные возбудители с таким набором свойств? Я затрудняюсь. И это объясняет тот факт, что за всю историю человечество смогло активными усилиями элиминировать только один опасный возбудитель, в том числе за последние 40 лет - ни единого.

В продовження теми віспи мавп. Тут, бачу, деякі з тих, кому за сорок, чомусь вважають, що отримані в дитинстві щеплення проти натуральної віспи можуть зараз (через 43+ роки) забезпечити якійсь захист. Якщо коротко: ні. Розлого: https://www.facebook.com/1010467874/posts/10221391438227995/ Більш того, зауважу: надійного захисту не було навіть протягом року після щеплення. Про це я теж писав, з наочними прикладами.

Тут зараз вчергове разганять паніку щодо віспи мавп. Я писав про цю хворобу три роки тому. Віспа як віспа, майже не відрізняється від звичайної, "чорної". Нічого особливого. Суто теоретично - так, має певний пандемічний потенціал. Сергій Дібров, 16 липня 2019 року. https://facebook.com/story.php?story_fbid=10217852076186156&id=1010467874 Вірус віспи мавп був виділений 60 років тому. Викликає у людей симптоми, аналогічні натуральній віспі. Передається від людини до людини. Лікується так само, як натуральна віспа. Може привести до смерті. Наразі зафіксовано сотні випадків хвороби в Африці, з них сім - летальні. https://www.facebook.com/21hospital/posts/345518693037055 Вірус віспи мавп - це дуже близький родич збудника "чорної" віспи. Генетично знаходиться поміж ним та вакцинним вірусом. Відрізнити ці два збудники можна лише методами молекулярного аналізу. За серотипом збудники людської ("чорної", натуральної) та віспи мавп ідентичні, тому щеплення проти натуральної віспи захищає також проти мавпячий. Вакцинацію проти віспи припинили у всьому світі 40 років тому. Захворювань не було протягом багатьох десятиріч. Тому зараз принаймні два покоління людей не мають імунітету проти цього вірусу. За бажання те, що відбувається зараз в Нігерії, можна вважати поверненням віспи. Чи варто боятися? Чи варто очікувати масового поширення цієї інфекції зараз? Ні, не варто. Чи варто поновлювати масову вакцинацію проти віспи? Ні, не варто.

З подивом бачу, що в Україні ще зустрічаються люди, які вважають так: "Яка різниця. Не треба воювати. Прийдуть росіяни - нехай. Війна закінчиться. Буде мир". Скорше за все, ці люди не здатні збагнути, що буде далі. Не розуміють: якщо війна закінчиться навіть частковою перемогою росії, миру не буде. Згадаємо. Путін до 2000-го року завоював Чечню. Чеченці в 2008-му воювали в Грузії. В 2014-му чеченці заходили до Криму і воювали на Донбасі. Зараз, у 2022-му, чеченці, мешканці Криму та окупованого Донбасу під російськими прапорами воюють проти України. Якщо якась територія України залишиться під російською владою, миру там не буде. Невже хтось сумнівається, що люди на окупованій території будуть воювати під російськими прапорами і далі, і далі? І буде це приблизно так: https://www.ostro.org/general/society/news/633198/ А напрямки вже названі. "Депутат Государственной Думы Олег Морозов заявил, что Польша может быть «поставлена в очередь на денацификацию»".

Многие мне не верят, но на улицах Одессы сейчас очень спокойно. Уличная преступность исчезла. Если нет воздушной тревоги, по Молдаванке можно спокойно гулять с ребенком. Особенно если у тебя в руке водопроводная труба. Тем более, отделение полиции совсем рядом. Да, и когда я говорю, что в городе тепло, тоже многие не верят.

- Скажи, кто такой ваш Степан Бандера? - Наш батько - А ты знаешь, что ваш батько сжег Хатынь? российских свиней уже унижают наши дети. Это разговор детей с свинособакой в Скадовске. P.S. Интересно, почему Хатынь? Почему, например, не Перл-Харбор?). Какие же идиоты.

Ну вот теперь я буду знать, что село Хатынь сжёг не бывший офицер-красноармеец Васюра, которого расстреляли в 1987-м, и не бывший офицер-красноармеец, комсомолец Мелешко, которого расстреляли в 1975-м. Спасибо тебе, русский зольдат. Теперь я знаю, что деревню Хатынь сжёг Степан Бандера. Прямо не выходя из бункера «Целленбау» концлагеря «Заксенхаузен». Судя по всему, вместе с Бандерой Хатынь сжигали и другие сидельцы "Целленбау": Яков Джугашвили, Эдуар Даладье, Дмитрий Карбышев и Эрнст Тельман.

Вместе с Светланой Павленко из Портленда вспомнили историю отношения американских властей к Украине. Если коротко: "Северный поток", продажа и поставка оружия, отношения с Германией, ленд-лиз. И даже Мексика с ковидом. Все по пунктам и по полочкам. https://dumskaya.net/news/zakon-o-lend-lize-kak-respublikantcy-i-demokraty-164136/ Светлана, большое спасибо. Был очень интересно и познавательно.

А сегодняшняя вечерняя российская ракета прилетела в гостиницу Grand Pettine. Гостиницу эту на берегу моря в обход закона построило лет десять назад ООО "Южный". Владелец этого ООО - Сергей Демидов, хозяин рынка "Южный". Кроме того, Демидов — давний друг и бизнес-партнер бывшего одесского бизнесмена и политика Игоря Маркова. Марков когда-то основал "Всеукраинскую партию "Родина", полный клон всероссийской аналогичной политсилы (Рогозин, Глазьев, Бабурин). В течение последних восьми лет Игорь Марков регулярно мелькает в российских телешоу и зовет "руzzкий мир" и руzzкие войска в Украину. И вот прилетело. Прямо в гостиницу его компаньона. https://youtu.be/_I80nCVw_uA Пострадавших нет, гостиница стояла пустая. Это обычное дело для незаконных объектов, у нас таких много. На морвокзале, например.

А пока в Одессе воздушная тревога, самое время прочитать мою научно-популярную статью "что такое ракеты и с чем их едят". https://dumskaya.net/news/raketnye-obstrely-i-protivovozdushnaya-oborona-d-163906/ Будьте здоровы!

Такої тихої Одеси я не бачив ніколи. Спокійно, трішечки сумно і лячно. Чергове друге травня, ключова дата "місячника ненависті до України", який у нас зазвичай тривав з 10 квітня до 9 травня, закінчиодся. На превеликий сум і жаль, загинула дитина - в її будинок влучила ракета. Ця дитина - ще одна жертва російської агресії, яка почалася у лютому 2014 року та особливо розпалилася в останні два місяці. 2 травня 2014 року ця війна забрала життя 48 мешканців Одеси. Вони опинилися по різні боки лінії фронту, яка в той день проходила по одеських вулицях. Скільки ще триватиме ця війна, і скільки життів вона ще забере - на жаль, я сказати не можу. https://dumskaya.net/news/rossisko-ukrainskaya-voyna-srazhenie-2-maya-2014-163832/ Сьогодні я закрив для себе тему 2 травня. Дякую всім, хто допоміг мені це зробити.

Я багато років не робив прогнозів. Не роблю і зараз. Але якщо когось, особливо в Одесі, цікавить моє бачення ситуації в ПМР: https://dumskaya.net/news/pmr-163562/ - будь ласочка.

Всем, кого интересует тема ракетных обстрелов. В этом качественном и богато иллюстрированном лонгриде - все по этой теме, и разложено по полочкам. https://texty.org.ua/articles/106433/letyucha-smert/?src=main

Кому цікаво - тут мої Великденні роздуми. https://dumskaya.net/post/pro-vibuhi-v-odesi-ta-viprobuvannya-viri/author/

За десять років, що пролетіли з того часу, відбулися безліч подій, а український народ пройшов і продовжує проходити через тяжкі випробування. І за всі ці роки я мав безліч нагод, щоб впевнитися: Бог любить нас, любить Україну і любить Одесу. Зберегти зараз Віру — це ще одне випробування для нас. Так, це дуже тяжко, але через те ми теж маємо пройти. Нам є що втрачати, ми повинні її зберегти — так само, як нашу армію, нашу мову та нашу Україну. * * * Тоді, в 2015 році, третього вибуху на Коблевській не сталося. Українські спецслужби затримали терористів, і цей жах припинився. До речі, тоді в одного з затриманих вилучили щоденник, в якому він детально описував свої криваві вчинки та збочені думки та емоції. Дуже сподіваюся, що невдовзі так само все закінчиться і зараз. Тому що — Христос Воскрес!

Вибухи в Одесі як випробування нашої віри Після вчорашнього ракетного обстрілу Одеси в мене питають друзі з усього світу: «навіщо?» Навіщо росіянам обстрілювати наші кладовища? Навіщо стріляти високоточними ракетами по житлових будинках? Я не маю на це відповіді, проте згадую події, що бути в нашому місті сім років тому. * * * Тоді, у 2015-му, невеличка групка людей влаштовувала вибухи в будинках і на вулицях Одеси. Одного разу ці терористи намагалися підірвати офіс одеського «Правого сектору», що у дворі на Коблевській вулиці. Все, що вони мали зробити — виготовити вдома бомбу, обладнати її часовим механізмом (з китайського будильника) та покласти цю пекельну машинку біля дверей чи біля вікна того офісу. Промахнутися тут дуже важко, проте вони це зробили. Перший вибух пролунав 10 лютого на Коблевській, 42. Після того Одеса довго питала: «навіщо?» Навіщо підірвали будинок, на третьому поверсі якого колись давно мешкав відомий у місті поет і лікар, а зараз — його син, відеорежисер? Але насправді — терористи того разу промахнулися. Потім був ще один вибух — 5 березня вони підклали бомбу у сусідньому будинку на Коблевській, 40. І промахнулися вдруге. Офіс «Правого сектору» був у сусідньому під'їзді, в 30 метрах, позначений червоно-чорним прапором. Від вибуху він не постраждав. Цей другий вибух був дуже потужним. Рознесло приміщення та офісу благодійної організації та хостелу. Пошкодило десяток автівок. Зламало балку перекриття в будинку, вибило вікна в усіх квартирах. В підірваних приміщеннях були люди, проте від вибуху дивом не постраждав ніхто. Дивом, так. І взагалі, у 2014-2015 роках в Одесі було приблизно 50 таких терактів, і загинула лише одна людина — бомба здетонувала у неї в сумці. * * * На жаль, вчора в Одесі знов загинули люди. Серед них — моя колега, її мати, її тримісячна донька. Це дуже, дуже прикро і боляче. Вічна їм пам'ять, співчуття близьким. Проте вчора було й невеличке диво: головна частина ракети, в якій було кілька сотень кілограмів вибухівки, яка могла рознести цей багатоквартирний будинок вщент, не спрацювала і застрягла всередині. * * * Є такі речі, справжню цінність яких не усвідомлюєш. Наприклад, власне здоров’я, або навіть можливість рухатися чи жити без ліків. Або взагалі жити. Справжню цінність певних речей починаєш розуміти, коли їх позбавляєшся. Або коли хтось вперто намагається тебе їх позбавити. * * * Позбавити Україну армії — це була перша мета загарбника. Вони назвали це »демілітаризація». Друга мета — позбавити нас мови. Вони називають це «денацифікація», і просто зараз роблять на захоплених українських землях. А вчора і сьогодні вони позбавляють нас нашої Віри. Я зараз не про храми, які вони руйнують, хоча це теж важливо. І не про кошики з яєчками, які цієї Пасхи не донесли українці до тих храмів. Я про інше. Сьогодні, у день святого Воскресіння, мені дуже сумно читати дописи моїх одеських френдів — про це, що після вчорашнього обстрілу Одеси, після смерті дорослих і тримісячної дитини, вони зневірили і засумнівалися у силі, доброті та милості Божої. Дехто навіть пише: мовляв, не вірить більше у Бога, тому що він не з’явив нам дива. Вірю лише у автомату власних руках та набої до нього. Автомат — це аж ніяк не замінник Бога. Це лише знаряддя, яким Він робить свої дива людськими руками, руками тих, хто вірить в Нього. * * * Десять років тому, під час президентства Януковича, я запитав Преосвященнішого кардинала Любомира Гузара: невже насправді вся влада на землі від Бога? Тоді я отримав відповідь, яка змінила моє ставлення до світу навколо: «Не лише влада — все на світі від Бога. Або з Божого благословіння, або з Божого допущення. Але що таке «допущення»? Ні, це не дозвіл вчиняти якійсь непотрібства. Це надання Творцем людині, своєму створінню, можливості самостійно існувати і діяти — так, як вона усвідомлює виконання Божої волі».