fa
Feedback
Strategic Group - Sofia

Strategic Group - Sofia

رفتن به کانال در Telegram

Середовище інтелектуальних текстів. Де розуміння - це не коньюктура фактів, а лише логіка контексту.

نمایش بیشتر
345
مشترکین
-224 ساعت
اطلاعاتی وجود ندارد7 روز
+230 روز
آرشیو پست ها
До вашої уваги переклад матеріалу із Carbon Brief. Передмова від перекладача (Єрмолаєв Дмитро) КЛІМАТИЧНИЙ КОНТЕКСТ. Останні наукові дослідження показали перехід, унаслідок зміни клімату, більшої частини Близького Сходу у режим перманентної посухи, ультра швидкого зменшення доступної води та, як наслідок, формування швидких умов для небачених регіональних антропотоків. Велика частина регіону набуває нежиттєспроможних рис За останні кілька років регіон зіткнувся із температурою вище 50 градусів за Цельсієм. Вже цього року в Ірані були оголошені кількаденні вихідні через спеку. У Сирії сільськогосподарське виробництво у 2022 році карколомно впало на 80%, ніж було у 2020 році. 12,1 мільйона сирійців – більше половини населення – стикаються з голодом, а ще 2,9 мільйона людей ризикують залишитися без продовольчої безпеки. Посуха призвела до нестачі питної води, неврожаю та низького виробництва гідроенергії, і багато іранських фермерів були змушені їздити до міст у пошуках роботи. Коли планета нагріється до 2 градусів (медіана - 2043-й рік), Іран може очікувати посухи нинішньої суворості кожні 2 роки замість 5-ти (зараз) та 80-ти річного періоду, що був до всього цього потепління. Грубо кажучи - це режим, де на оговтування дається лише 1 (один) рік. Нестача води на фоні таких посух розгортає маховик «непримиримості позицій» країн на різних рівнях за течією: активне будівництво гребель та регулювання води на свою користь та за рахунок інших. Річки Тигр і Євфрат є основними джерелами води в Іраку, але обидві річки беруть початок у Туреччині і спочатку протікають через Сирію. Коли в 1970-х роках Туреччина і Сирія почали розвивати гідроенергетичні проєкти на двох річках, потік води в Ірак почав скорочуватися. Сьогодні греблі вздовж річок скоротили приплив до Іраку приблизно на 30-40%. ГЕОПОЛІТИЧНІ НАСЛІДКИ. Із температурою та посухою неможливо прямо щось зробити, але доступ до води залишається єдиним механізмом компенсації. Напруженість у стосунках країн регіону щодо води отримає два можливих шляхи розвитку: Сценарій 1. Вирішення проблем із водою через військові конфлікти та пряме заволодіння точками входження у водний ресурс або дистанційне руйнування «перешкод»: греблі, канали та ін. Військо буде забезпечене десятками мільйонів втративших всі перспективи фермерів (нові голодні жителі міст). Результат зрозумілий - велика безкінечна регіональна війна із падінням адміністрацій, фрагментація країн та домінуванням безлічі стихійних ІГІЛ 2.0 + Велике «Нашестя» Народів на північ, в т.ч. в Туреччину (ЄС, скоріш за все, закриє стіною центральну частину Європи, але допустить масові контрольовані антропотоки до південних та південно-східних членів, в т.ч. в Україну - та сама демографія «на відновлення»); Сценарій 2. Компенсація натиску клімату за рахунок нової водної інфраструктури: кросс-регіональне перенесення із великих підземних горизонтів (див. проект Каддафі); «ізраїльські технології» із масштабного опріснення морської води, поєднання її у свого роду об’єднану ВТС (регіональну водо-транспортну систему). Такий мульти підхід радикально вирішить проблему із регіональним вододифіцитом, але потребуватиме нової системи мирної кооперації між всіма країнами Близького Сходу: створення спільного Водного інвест фонду на «нафтові прибутки» (доречі саме така ініціатива зі сторони арабських країн могла б вже зараз перевернути проблему бідності та неспроможності «палестинського анклаву»); усунення політико-релігійних спекулянтів, що підтримують режим війн, як компенсатор вн. соціальної напруженості (в більшості випадків породжених факторами того самого клімату: збідніння фермерів) - «перекувати мечі на рала»; включити у процес спроможних глобальних «технічних партнерів» для техніко-технологічного забезпечення будівництва нової водної системи, наприклад ЕС+Китай та ін. Українське геоекономічне роздоріжжя.

Національні с/г компанії, які у ближчий час будуть осторонь від усвідомлення цих процесів та некваплючихся із внутрішньою роботою над приведенням своєї корпоративної стратегії у відповідність викликам як клімату, так й жорстких «стандартів виключення із ринків» - зустрінуться із раптовими обмеженням доступу до «зелених» фінансових та фізичних ринків, через невідповідність геокліматичним викликам. https://telegra.ph/POHMURE-MAJBUTNYE-UKRAINSKIH-AGRARІIV-ABO-BOROTBA-ZA-SVІTOVІ-ZHITNICІ-і-yak-іz-cim-pracyuvati-10-25

Протягом десятиліть було очевидно, що наша глобальна індустріальна цивілізація має термін придатності, але лише нещодавно багато вчених зрозуміли, що термін придатності може бути за їхнього власного життя. //цит.: «Якщо ми все одно приречені, то який сенс лякати людей? Чому б просто не дозволити їм жити своїм життям?.- Це справедливе питання. Моя відповідь полягає в тому, що чим більше людей дізнаються про наше скрутне становище і почнуть готуватися до того, що нас чекає, тим більше шансів у людства вижити в цьому столітті і створити стійкі суспільства в далекому майбутньому.»// - Вся ця сума викликів також викладена в наших попередніх постах, як й підходи до стратегічного геокліматичного перепланування України на їхфоні, але імплементація такого mindset явно вимагає суттєвого оновлення нашої організаційної та управлінської спроможності. Пропонуємо переклад тексту Алана Урбана на злободенну тему.

Є культурні та геополітичні причини «арабо»-ізраїльської тяглої війни, але є й грунт, так би мовити, її рушійної сили, джерело здичавілої пасіонарності постійних вбивчих соціальних вибухів. Спроби справедливо розділити водний ресурс в цьому регіоні має давню історію, але перемагав завжди принцип права сильнішого (а відтак забираючого все), через що процвітання садів одного зробило безземельним та голодним іншого. І саме ця знедолена голотьба стала зручним інструментом обробки зі сторони екстремістів. Ця схема: відсутність/обмеженість води-мертва земля-божевільний фанатик (борець за «справедливість») - стала вже класичною на Близькому сході. Вода - для людства екзистенційний ресурс. Його дефіцит запускає такі ж інстинкти виживання, як й голод, що, як показує історія, наближає часто безкультурну людину до звіриної сторони своєї природи. Зміна клімату невблаганна й всі «неприємні» переживання людства тільки попереду, хоча радикально й неоднорідні в різних частинах світу (як кому повезло й як хто знайшов собі талант пристосування). По всьому світі є свої точки конфліктів за воду та спричиненних її дефіцитом, які найближчим часом очікує загострення. Розуміючи це як системне явище ми маємо випереджати наші власні проблеми в цій царині, потім перетворити на глобальну перевагу та гарантувати довгостроковий захист себе від диких від спраги сусідів. В умовах закулісної третьої світової за воду адекватна національна водна стратегія, ще й в рамках суттєвої кліматичної трансформації - це політика національної безпеки в самому широкому сенсі. https://telegra.ph/TRETYA-SVІTOVA-ZA-VODU-10-09

Щоб кортіло почути на COP28 (30 листопада до 12 грудня 2023 року в Дубай).? Конференції COP, організовані ООН, є заходами для обговорення та прийняття рішень щодо зміни клімату. Ось кілька всесвітньо відомих конференцій COP ООН: -COP1 (1995) - Перша Конференція COP, Берліні. На ній було прийнято Рамкову конвенцію ООН зі зміни клімату (UNFCCC), визначивши загальні принципи боротьби зі зміною клімату. -COP3 (1997) - відбулася в Кіото. На ній було прийнято Кіотський протокол, в якому були встановлені зобов'язання країн щодо обмеження викидів парникових газів. -COP21 (2015) - Париж. На цій конференції було прийнято Паризьку угоду, в якій були встановлені амбіційні цілі щодо обмеження підвищення температури на планеті та зменшення викидів парникових газів. -COP26 (2021) - Глазго. На цій конференції обговорювалися питання щодо подальших кроків у виконанні Паризької угоди та зобов'язань країн у боротьбі зі зміною клімату. А яка глобальна візія України в цій темі? А раптом це ? (було б непогано):

Для наочності, така зараз погода у штатах Флорида, Джорджія та Південна Кароліна (все ще у процесі): https://www.youtube.com/watch?v=HHK0UO4zAy0

Заява Берні Сандерса повертає нас до питання: Який план потрібен для повоєнної України, враховуючи визнання глобального крутого кліматичного піке й не розраховуючи, що наші два гранди будуть так співпрацювати, як про це йде мова в американського сенатора. Поєднали дві частини блога з минулого тижня: https://telegra.ph/Oksfordskij-plan-vіdnovlennya-povoyennoi-Ukraini-chomu-cej-pіdhіd-stvorit-lishe-micro-Ukrainu-08-21