ADASTRA ✨

🇺🇸Воррен Баффет залишив посаду голови Berkshire Hathaway, його наступником став син Говард Berkshire Hathaway — американський конгломерат з капіталізацією понад $1 трлн, що об'єднує страхову компанію Geico, залізницю BNSF, мережу закусочних Dairy Queen та десятки інших бізнесів. Компанія повідомила у п'ятницю, що Уоррен Баффет залишає посаду голови та отримує титул почесного голови — через дев'ять місяців після того, як передав повноваження CEO своєму заступнику Грегу Абелу. Новим головою призначено сина Баффета, Говарда, який входить до ради директорів з 1993 року. На відміну від батька, він не отримає керівної посади — його завданням буде збереження корпоративної культури компанії. 96-річний Баффет, який працює в Berkshire з 1965 року, залишиться членом ради директорів як почесний голова. Акції класу B Berkshire під час премаркету втратили 0,3%. ✨ ADASTRA І Усе про міжнародні відносини

🇷🇺🇨🇳🇮🇷Росія та Китай заблокували продовження незалежного моніторингу санкцій ООН проти Ірану Росія та Китай у четвер заблокували в Раді Безпеки ООН продовження мандата на незалежний моніторинг міжнародних санкцій проти Ірану, знову заявивши, що всі санкційні заходи ООН щодо Тегерана були скасовані відповідно до ядерної угоди 2015 року. Москва та Пекін застосували право вето до резолюції, яка мала продовжити роботу незалежного механізму контролю за санкціями. 11 із 15 членів Ради Безпеки проголосували за, Пакистан і Сомалі утрималися. Усі санкції ООН проти Ірану були відновлені рік тому після того, як Франція, Велика Британія та Німеччина звинуватили Тегеран у порушенні ядерної угоди 2015 року, метою якої було не допустити створення Іраном ядерної зброї. Іран заперечує, що прагне отримати ядерну зброю. Відновлення санкцій передбачало також повернення незалежної групи експертів, яка мала контролювати їх виконання, повідомляти Раді Безпеки про порушення та рекомендувати подальші заходи. Однак протягом останнього року Рада Безпеки фактично працювала без такої групи, оскільки її члени не змогли досягти консенсусу щодо призначення експертів. Після голосування заступниця постійного представника США при ООН Дженніфер Лочетта заявила, що без незалежної групи Рада Безпеки втрачає головне джерело неупередженої та заснованої на доказах інформації про порушення санкцій. За її словами, утворена прогалина в моніторингу вигідна іранській владі та тим, хто допомагає обходити міжнародні обмеження. Росія та Китай, зі свого боку, звинуватили західні країни у політизації роботи Ради Безпеки ООН щодо Ірану. Постійний представник Росії при ООН Василь Небензя закликав західні держави припинити дії, які, за його словами, можуть ще більше ускладнити врегулювання кризи в Перській затоці. Москва наполягає, що суперечності навколо іранської ядерної програми мають вирішуватися політичними та дипломатичними засобами. ✨ ADASTRA І Усе про міжнародні відносини

🇭🇺🇷🇺Угорщина заявила про готовність повністю відмовитися від російського газу до жовтня 2027 року Угорщина зможе повністю відмовитися від російського газу до жовтня 2027 року відповідно до вимог Європейського Союзу, заявив міністр економіки Іштван Капітань. За словами Капітаня, Угорщина має достатньо трубопровідних з’єднань, щоб отримувати газ з альтернативних джерел за конкурентними цінами.

Якщо ситуація розвиватиметься так, як зараз, постачання газу до Угорщини може і буде забезпечене з інших джерел, — заявив він.

Жовтень 2027 року є терміном, до якого країни ЄС мають припинити імпорт російського природного газу. Позиція нового уряду прем’єр-міністра Петера Мадяра суттєво відрізняється від політики Орбана. Під час його 16-річного перебування при владі, яке завершилося після квітневих виборів, Будапешт зберігав значну залежність від російських енергоносіїв навіть після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році. Орбан пояснював такий курс тим, що Угорщина не має виходу до моря і потребує російських поставок для гарантування енергетичної безпеки. Однак інші держави ЄС поступово скорочували свою залежність від російських енергоносіїв. Новий уряд також веде переговори з постачальниками щодо диверсифікації імпорту сирої нафти, щоб зменшити залежність від Росії. Окремо Будапешт переглядає проєкт розширення своєї єдиної атомної електростанції «Пакш», реалізацію якого попередній уряд доручив російській державній корпорації «Росатом». У 2014 році уряд Орбана відмовився від міжнародного тендера та передав «Росатому» контракт на будівництво додаткових атомних енергоблоків. Проєкт, який став одним із ключових елементів поглиблення енергетичних зв’язків Угорщини з Росією, зараз відстає від графіка на кілька років. За словами Капітаня, до кінця року уряд має визначити, чи потрібні Угорщині взагалі нові атомні енергоблоки на станції потужністю 2 000 МВт. Однією з альтернатив може стати продовження терміну експлуатації чотирьох наявних енергоблоків. Зараз передбачається, що їхній ресурс завершиться у 2032 році, однак технологічний прогрес потенційно дозволяє продовжити їхню роботу ще на 20 років. Капітань наголосив, що перегляд атомного проєкту проводиться «неупереджено та повністю об’єктивно», а остаточне рішення щодо ролі нових блоків в енергетичному балансі країни буде ухвалене до кінця року. Паралельно Угорщина планує зменшувати загальний обсяг імпорту енергії, особливо електроенергії. Серед запланованих заходів — збільшення потужностей для накопичення енергії та залучення масштабних інвестицій у вітрову енергетику. Висока залежність від імпорту енергоносіїв протягом тривалого часу залишається однією з ключових економічних вразливостей Угорщини, оскільки коливання світових цін на нафту й газ мають значний вплив на економіку та курс форинта. ✨ ADASTRA І Усе про міжнародні відносини

🇪🇺Єврокомісія запропонувала заборонити соцмережі для дітей до 13 років Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн представила масштабний план захисту дітей від онлайн-загроз, який передбачає заборону користування соціальними мережами для дітей до 13 років та запровадження спеціальних безпечних акаунтів для неповнолітніх. Згідно із запропонованим Законом ЄС про захист дітей, акаунти дітей віком від 13 до 15 років мають перебувати під батьківським контролем. Законопроєкт також встановлюватиме окремі вимоги для соціальних мереж, відеоплатформ, онлайн-ігор, ШІ-компаньйонів і чатботів, якими користуються особи до 18 років. Платформам пропонують заборонити низку функцій, здатних формувати залежність або підвищувати ризики для дітей. Серед них — нескінченна прокрутка, алгоритмічні рекомендації на основі профілювання, механізми винагороди та небажані контакти від незнайомців. ШІ-компаньйони та чатботи для неповнолітніх повинні бути вимкнені за замовчуванням. Онлайн-сервіси також мають розробляти безпечні для дітей алгоритми та надавати прості інструменти батьківського контролю, блокування й вимкнення контактів з іншими користувачами. Компанії будуть зобов’язані перевіряти вік користувачів під час створення акаунта за допомогою спеціальних систем підтвердження віку. За недотримання вимог компаніям можуть загрожувати штрафи в розмірі до 6% їхнього глобального річного обороту. Крім того, платформи повинні будуть сплачувати спеціальний наглядовий збір для фінансування роботи регуляторів.

Сьогодні наші діти взаємодіють із одними з найскладніших технологій, які коли-небудь були створені, і вони не розроблялися з урахуванням добробуту та розвитку дітей, — заявила фон дер Ляєн.

За її словами, новий закон має встановити «чіткі межі в цифровому світі», аналогічні правилам захисту дітей у реальному житті. Однак технологічна галузь уже висловила застереження. CCIA Europe, до якої входять, зокрема, Google і Meta, попередила, що масштабний збір інформації про вік, документів для підтвердження особи та даних, які пов’язують дітей із батьками або опікунами, може створити привабливу ціль для кіберзлочинців. Організація також вважає, що нові правила можуть частково дублювати або суперечити іншим нормам законодавства ЄС. Перш ніж Закон ЄС про захист дітей зможе набути чинності, його положення мають бути узгоджені між Європейським парламентом та державами-членами ЄС. Переговори щодо законопроєкту мають відбутися протягом наступних місяців. ✨ ADASTRA І Усе про міжнародні відносини

🇷🇺🇪🇺Центробанк Росії оскаржив у суді ЄС правила щодо спорів навколо заморожених активів Центральний банк Росії подав позов до Загального суду ЄС, оскаржуючи ухвалені в липні європейські правила, які стосуються судових спорів навколо заморожених російських активів та рішень російських судів. Йдеться про положення 21-го пакета санкцій ЄС проти Росії, яке дозволяє судам і державам-членам Євросоюзу не визнавати та не виконувати судові рішення, отримані в російських судах. Центробанк РФ стверджує, що нові правила ЄС втручаються в його поточний судовий спір із бельгійським депозитарієм Euroclear, де зберігається значна частина заморожених у Європі російських активів. Минулого року російський центробанк подав позов проти Euroclear у Москві, вимагаючи 18,2 млрд рублів ($215,33 млн) компенсації. Московський суд задовольнив вимоги, а в травні підтвердив рішення. У липні апеляцію Euroclear було відхилено. У відповідь Euroclear у червні звернувся до цивільного суду Бельгії, намагаючись заблокувати виконання російського судового рішення. Центробанк РФ заявив, що ухвалене Євросоюзом положення є втручанням у цей судовий процес у Бельгії та створює «непропорційні обмеження» для захисту його прав за межами ЄС. Російська сторона також заявляє, що нові правила передбачають можливість фінансових санкцій у разі порушення відповідних судових заборон. Центробанк РФ потенційно може спробувати домогтися арешту активів Euroclear в інших юрисдикціях, насамперед у державах, які Москва вважає дружніми. Серед можливих напрямків називаються Китай, Об’єднані Арабські Емірати та Казахстан. Суперечка відбувається на тлі дискусій у ЄС щодо можливого використання заморожених російських активів для підтримки України. Кремль попереджає, що реалізація таких планів призведе до масштабних юридичних спорів з Євросоюзом. ✨ ADASTRA І Усе про міжнародні відносини

🇨🇳🇺🇸Ван Ї та Марко Рубіо обговорили підготовку контактів США і Китаю напередодні очікуваної зустрічі Трампа та Сі Міністр закордонних справ Китаю Ван Ї та державний секретар США Марко Рубіо провели телефонну розмову, під час якої обговорили підготовку наступного етапу контактів на високому рівні між Пекіном і Вашингтоном. Розмова відбулася за тиждень до очікуваного візиту президента Китаю Сі Цзіньпіна до США. Президент Дональд Трамп раніше заявляв, що їхня зустріч має відбутися 24 вересня. За повідомленням китайського МЗС, Ван Ї заявив, що сторони повинні належним чином підготуватися до майбутніх контактів «у дусі рівності, поваги та взаємності». Він назвав дипломатію на рівні глав держав ключовою опорою китайсько-американських відносин і закликав обидві країни посилювати комунікацію, розвивати співпрацю та контролювати розбіжності. Однак Ван наголосив на необхідності поважати ключові інтереси одна одної — формулюванні, яке Пекін регулярно використовує, зокрема щодо найбільш чутливих для Китаю зовнішньополітичних питань. Офіційне повідомлення китайської сторони прямо не підтвердило майбутню зустріч Сі та Трампа. Проте МЗС КНР зазначило, що Ван і Рубіо провели поглиблене обговорення контактів на високому рівні між двома державами. Окремою темою телефонної розмови стала ситуація на Близькому Сході. Контакт відбувся наступного дня після того, як Ван Ї прийняв у Пекіні міністра закордонних справ Ірану Аббаса Аракчі. Під час переговорів з Аракчі китайський міністр закликав Іран і США зберігати стриманість, повернутися до тимчасової мирної домовленості, укладеної в червні, та перейти до предметних консультацій. Ван Ї також закликав до відновлення судноплавства через Ормузьку протоку, рух через яку залишається обмеженим через війну. ✨ ADASTRA І Усе про міжнародні відносини

🇷🇺🇨🇳Російська нафта ESPO подорожчала вище $120 за барель через зростання попиту з Китаю Ціна російської нафти ESPO Blend перевищила $120 за барель уперше з квітня на тлі різкого зростання попиту з боку китайських нафтопереробних компаній та перебоїв із поставками з Близького Сходу через американсько-ізраїльську війну з Іраном. Китай збільшив закупівлі російської нафти, оскільки перебої з близькосхідними поставками, особливо саудівської нафти, створюють ризик дефіциту сировини для китайських НПЗ напередодні зимового сезону, коли зростає попит на паливо для опалення. Не лише абсолютна ціна ESPO досягла високих рівнів. Премія цієї марки до еталонної Brent піднялася до рекордних $20–30 за барель, хоча конкретний розмір залежить від партії та термінів постачання. Інша ключова російська марка, Urals, цього тижня подорожчала до $110 за барель. Загалом світові ціни на нафту знову різко зросли через посилення нестабільності на Близькому Сході. Особливо активно ESPO закуповують китайські державні енергетичні компанії, які вже забезпечили собі більшу частину російських обсягів із завантаженням у листопаді та грудні. Зазвичай китайські НПЗ купують ESPO за один-два місяці до постачання через короткий маршрут із російського Далекого Сходу. Однак побоювання щодо дефіциту змусили покупців достроково законтрактувати навіть грудневі партії. У результаті на ринку залишилося мало ESPO для невеликих незалежних китайських НПЗ, відомих як «чайники», які традиційно є одними з головних покупців цієї марки. Вони змушені шукати альтернативні партії нафти на інших спотових ринках, що створює додатковий тиск на світові ціни. Ситуацію може додатково ускладнити нове американське законодавство. Законодавці США у четвер схвалили механізм, який дозволить президенту Дональду Трампу запроваджувати тарифи щодо закупівель російської нафти, намагаючись обмежити можливості Москви фінансувати війну проти України. Такі заходи можуть ускладнити постачання російської нафти до Китаю та Індії. Однак, за словами багатьох трейдерів, скорочення доступних поставок може спричинити ще один стрибок світових нафтових цін і потенційно збільшити доходи Росії від тих обсягів нафти, які вона продовжить продавати. ✨ ADASTRA І Усе про міжнародні відносини

🇻🇪🇺🇸🇬🇧Влада та опозиція Венесуели близькі до угоди про переведення $4 млрд у золоті з Лондона до Нью-Йорка Уряд Венесуели та опозиція близькі до домовленості про переведення золотих резервів центрального банку вартістю близько $4 млрд із Банку Англії до Федерального резервного банку Нью-Йорка, повідомила Financial Times із посиланням на чотирьох людей, знайомих із переговорами. Reuters не зміг незалежно підтвердити цю інформацію. За запропонованою схемою, тимчасовий уряд Венесуели на чолі з Делсі Родрігес отримає юридичний контроль над золотом, але не зможе одразу його продати. Натомість резерви можуть використовуватися як застава для державних запозичень, зокрема для фінансування відбудови після двох землетрусів, які сталися у Венесуелі в червні. Йдеться приблизно про 31 метричну тонну венесуельського золота, яка протягом кількох років зберігається у сховищах Банку Англії та є предметом тривалої юридичної суперечки. Банк Англії заявив, що наразі не може здійснити передачу активів без нового рішення британського суду про те, хто має законні повноваження розпоряджатися рахунком. За його словами, сторонам необхідно звернутися до суду для врегулювання спору. Британський уряд також наголосив, що не є стороною судового процесу щодо контролю над венесуельським золотом, а суди Великої Британії та Банк Англії діють незалежно від уряду. Суперечка навколо резервів триває з 2019 року, коли британський уряд разом із десятками інших держав підтримав тодішнього лідера венесуельської опозиції Хуана Гуайдо та не визнав легітимність уряду Ніколаса Мадуро після президентських виборів 2018 року. Золото не було повернуто Венесуелі навіть після захоплення Мадуро Сполученими Штатами в січні та звернення виконувачки обов’язків президента Делсі Родрігес до короля Великої Британії Чарльза III. Минулого місяця голова Національної асамблеї Венесуели Хорхе Родрігес заявив, що Каракас працює над поверненням золотих резервів із Банку Англії. Влада розглядає їх як один з інструментів протидії стрімкому зростанню інфляції. Однак британське МЗС заявило, що Лондон зберігає свою позицію на підтримку демократичного переходу влади у Венесуелі, який має відображати волю венесуельського народу. Федеральний резервний банк Нью-Йорка, уряд Венесуели та представники опозиції на момент публікації не прокоментували інформацію про можливу домовленість. ✨ ADASTRA І Усе про міжнародні відносини

🇺🇸🇨🇺США запровадили нові санкції проти Куби, націлившись на нікелевий та військовий сектори США у четвер запровадили санкції проти 11 кубинських структур і посадовців, пов’язаних із нікелевими ресурсами країни та військовими підприємствами. Державний секретар США Марко Рубіо заявив, що обмеження спрямовані проти системи, яка, за твердженням Вашингтона, збагачує кубинську еліту на шкоду звичайним громадянам країни. До санкційного переліку увійшли чотири державні підприємства, пов’язані з нікелевими ресурсами Куби, а також чотири військові підприємства, що займаються дослідженнями та розробками, зокрема у сфері систем озброєння. Санкції також запроваджені проти трьох кубинських військових посадовців. ✨ ADASTRA І Усе про міжнародні відносини

🇪🇺🇨🇦«Європейський Радбез»: що означає ініціатива фон дер Ляєн для Канади та України Коментар Таїсії Главацької, молодшої дослідниці ADASTRA з питань євроінтеграції: Урсула фон дер Ляєн запропонувала створити Європейську раду безпеки із залученням Канади, Великої Британії, Норвегії та України, а також відкрити Канаді шлях до статусу першого асоційованого члена ЄС. Ще кілька років тому це скидалося б на фантазію, а сьогодні стало логічним продовженням курсу, яким Євросоюз іде з 2022 року. Жоден із чотирьох партнерів не входить до ЄС, але кожен із них став незамінним для європейської безпеки. Брюссель нарешті визнає, що від сучасних загроз не відгородишся кордонами блоку. Найпрактичнішою видається ідея окремого механізму екстрених консультацій щодо загроз нижче порогу збройного нападу, зокрема кібератак, диверсій і дезінформації. Варто підкреслити, що фон дер Ляєн назвала цей інструмент доповненням до статті 4 Північноатлантичного договору, а не її заміною. Участь України в раді вигідна обом сторонам. Київ долучиться до формування безпекової політики Європи, а інші столиці зможуть переймати його унікальний воєнний досвід. Проте місце за столом не повинно стати сурогатом членства в ЄС. Найсміливішою частиною промови стала пропозиція щодо Канади, хоча умов асоційованого статусу так і не назвали. Для Оттави, яка перебуває в торговельному конфлікті зі США, це шанс знайти другу опору, а для ЄС це прецедент. Прем'єр-міністр Канади Марк Карні вже відповів із трибуни Європарламенту. Він привітав пропозицію, але уточнив, що Канада прагне не повноправного членства в ЄС, а радше союзу з Європою. Натомість Трамп відразу пригрозив Європі митами, тож прецедент перевірять на міцність ще до того, як у нього з'являться правила. Склад ради й порядок її роботи поки що не визначено, тож головним лишається питання процедури ухвалення рішень. Якщо для цього знадобиться одностайність, вистачить одного вето, щоб робота ради звелася до самих лише заяв. ✨ ADASTRA І Усе про міжнародні відносини

🇧🇴 У Болівії вперше за понад століття ідентифікували новий вид котячих Ця тварина, яку місцеві жителі називають «тілкайо» (tilcayo), належить до групи так званих «тигрових котів», поширених на значній частині Південної Америки. За словами дослідників, її виявили в густих лісах Юнгас у Болівії — гірському регіоні, де ліси часто оповиті хмарами й панує висока вологість. Довжина тіла цієї тварини становить близько 46 см, а вага - приблизно 1,4 кг, що робить її меншою за середньостатистичного домашнього кота. Дослідники використали генетичні дані, щоб підтвердити, що цей кіт належить до нового виду, і дали йому наукову назву Leopardus tilcayo, зберігши при цьому місцеву назву. ✨ ADASTRA І Усе про міжнародні відносини

🇺🇸🇨🇳🇹🇼Союзники США в Азії побоюються можливих поступок Трампа Китаю щодо Тайваню Союзники США в Азії дедалі більше занепокоєні тим, що президент Дональд Трамп може пом’якшити позицію Вашингтона щодо Тайваню в обмін на економічні поступки з боку Китаю під час майбутньої зустрічі з китайським лідером Сі Цзіньпіном. Очікується, що Трамп і Сі проведуть саміт 24 вересня. За словами посадовців, законодавців та аналітиків у Тайбеї, Токіо й Вашингтоні, китайський лідер, імовірно, порушить питання Тайваню, а навіть незначна зміна американської риторики може вплинути на безпекову ситуацію в регіоні. Занепокоєння посилилося після того, як у травні Трамп назвав продаж американської зброї Тайваню «переговорним важелем». Побоювання також пов’язані з тим, що американський президент намагається зміцнити свої рейтинги, які постраждали на тлі війни з Іраном. Китай вважає Тайвань «ядром ключових інтересів» у відносинах зі США і не відмовляється від можливості застосування сили для встановлення контролю над островом. Трамп раніше заявляв, що Сі особисто запевнив його: Китай не атакуватиме Тайвань, поки він перебуває на посаді президента США. Однак Трамп, на відміну від свого попередника Джо Байдена, не заявляв прямо, чи захищатимуть США Тайвань у разі китайського нападу. Напередодні саміту Тайвань активно доносить свою позицію до американської сторони. Високопоставлений тайванський посадовець Шень Юйчжун заявив, що Тайбей сподівається уникнути будь-яких домовленостей, які могли б завдати шкоди острову. Міністр закордонних справ Тайваню Лінь Цзялун також очікує, що Сі порушить тайванське питання на зустрічі з Трампом. Проте він наголосив, що Вашингтон неодноразово заявляв про незмінність своєї політики щодо острова. Особливе занепокоєння ситуація викликає у Японії. За словами двох джерел в японському уряді, прем’єр-міністерка Санае Такаїчі намагається провести контакт із Трампом перед його переговорами із Сі. Минулого тижня високопоставлений представник японського МЗС відвідав Вашингтон, щоб сприяти організації такої зустрічі. Токіо хотів би, щоб Трамп дотримувався усталеної дипломатичної риторики щодо Тайваню та не робив це питання центральною темою переговорів із Сі. За словами двох високопоставлених депутатів правлячої партії Японії, найбільше Токіо побоюється сценарію, за якого Трамп може продемонструвати м’якшу позицію щодо Тайваню в обмін на зобов’язання Китаю збільшити закупівлі американських товарів. Такий результат міг би дати президенту США економічний аргумент перед важливими проміжними виборами. Під час попередньої зустрічі Трампа та Сі в Пекіні у травні китайський лідер неодноразово порушував питання Тайваню, зокрема американських поставок озброєнь та готовності Вашингтона захищати острів. Наразі на схвалення Трампа вже кілька місяців очікує пакет американського озброєння для Тайваню на $14 млрд. Після травневого саміту президент США заявив, що поки не схвалює його, назвавши пакет «дуже хорошим переговорним важелем». Побоювання союзників стосуються не лише можливих рішень щодо зброї. Навіть незначна зміна формулювань Вашингтона щодо статусу Тайваню, за оцінками експертів, може мати ширші наслідки. США дотримуються політики «одного Китаю», за якої Вашингтон офіційно не займає позиції щодо суверенітету Тайваню та визнає існування позиції Пекіна про належність острова Китаю, але не підтримує її. Під час саміту з Байденом у 2023 році Сі вже закликав американського президента чітко засудити незалежність Тайваню, однак Вашингтон відмовився це зробити. Додаткове значення Тайваню пов’язане з його роллю у світовій економіці: острів виробляє понад 90% найсучасніших напівпровідників у світі. Генеральний директор з питань національної безпеки Малайзії Раджа Нуширван Зайнал Абідін попередив, що можливе китайське вторгнення на Тайвань матиме глобальні наслідки. ✨ ADASTRA І Усе про міжнародні відносини

🇺🇸🇷🇺 Нові санкції США проти Росії: як працюватиме Закон Грема Коментар молодшого дослідника дослідницької програми "Північна Америка" ADASTRA Ернеста Шонії:

Ухвалення Палатою представників Закону Ліндсі О. Грема про санкції проти Росії та Ірану 2026 року є двопартійною перемогою для України. 16 вересня Палата підтримала законопроєкт голосами 262 проти 159, після того як Сенат ухвалив його 7 серпня 86 голосами проти 11. Документ тепер вирушає на підпис президенту Дональду Трампу. Найбільше суперечок навколо документа викликає одна конкретна норма- Секція 113. Вона передбачає тарифи до 100% для країн, які масово імпортують російську нафту чи газ або допомагають обходити санкції. Формально під удар підпадають Китай та Індія. Але список потенційно охоплює й союзників США- Туреччину, Японію, а також членів ЄС, зокрема Словаччину та Угорщину. Сам закон містить механізми гнучкості. Секція 113(b) дозволяє знижувати тарифи для країн, які скорочують закупівлі російських енергоносіїв. Секція 113(c) обмежує коло цілей п'ятьма найбільшими імпортерами, що цілком знижує ризик хаотичного застосування санкцій проти союзників США. При цьому, головна загроза- не сам закон, а спосіб його використання. Адміністрація Трампа має широкі дискреційні повноваження і може використати їх для реального тиску на Москву, або натомість піти шляхом масових вейверів, фактично нейтралізувавши дію акта. Прецеденти вже дають підстави для такого скепсису. Навесні 2026 року адміністрація тимчасово призупиняла санкційний тиск на Росію: у березні Мінфін видав вейвер на закупівлю російської морської нафти для стримування цін на тлі війни з Іраном. У квітні очільник Мінфіну Скотт Бессент заявив, що вейвер не продовжуватимуть, але вже за кілька днів адміністрація змінила рішення і продовжила його. Лише в травні вейвер остаточно скасували. Відкритим залишається також питання про реакцію КНР та Індії, чи погодяться вони на поступове скорочення закупівель за прикладом попередньої моделі з іранською нафтою, чи оберуть конфронтаційний сценарій. Не менш важливо, чи стане закон дійсно важелем тиску на Путіна для завершення війни, чи залишиться інструментом внутрішньополітичного консенсусу без практичних наслідків.

✨ ADASTRA І Усе про міжнародні відносини

🇮🇳🇺🇸Індія попередила США про наслідки можливих 100% тарифів через закупівлі російської нафти Індія попередила, що американський законопроєкт, який дозволяє президенту Дональду Трампу запроваджувати тарифи до 100% проти найбільших покупців російської нафти, може негативно вплинути на відносини між Нью-Делі та Вашингтоном і спричинити перебої на світовому енергетичному ринку. Конгрес США у середу остаточно схвалив масштабний санкційний законопроєкт, який тепер має підписати Трамп. За словами представника Білого дому, президент планує зробити це найближчими днями. Міністерство закордонних справ Індії заявило, що Нью-Делі протягом останніх місяців обговорював це питання з американською стороною та чітко попереджав про можливі наслідки як для двосторонніх відносин, так і для міжнародного енергетичного ринку. Новий американський механізм спрямований проти п’яти найбільших покупців російської нафти або природного газу. Під дію потенційних додаткових тарифів можуть потрапити, зокрема, Індія, Китай і союзник США Туреччина. Китай також виступив проти американської ініціативи. Речник МЗС КНР Го Цзякунь заявив, що Пекін не підтримує екстериторіальне застосування законодавства та спроби втручання в його торгівлю з іншими державами. За його словами, Китай здійснює економічне та торговельне співробітництво з іншими країнами на основі рівності та взаємної вигоди, і така взаємодія не повинна піддаватися «втручанню або примусу» з боку третіх країн. Індія наразі є найбільшим покупцем російської нафти, що постачається морем. Однак індійські нафтопереробні компанії вже намагаються диверсифікувати поставки, збільшуючи закупівлі зі США, Бразилії, Канади, Венесуели та країн Африки. Попри це, державні НПЗ Індії стикаються з найбільшою за останні місяці невизначеністю щодо поставок. Ризики пов’язані одночасно із затяжним конфліктом на Близькому Сході та перспективою посилення американських обмежень на закупівлю російських енергоносіїв. Напруженість у відносинах США та Індії протягом останнього року також посилювали торговельні суперечки та заяви Трампа про його роль у припиненні бойових дій між Індією та Пакистаном. Сторони згодом намагалися покращити відносини, зокрема шляхом пом’якшення тарифів на індійські товари, однак остаточної торговельної угоди між ними досі немає. ✨ ADASTRA І Усе про міжнародні відносини

🇨🇦🇪🇺 Канада та ЄС: чи народжується новий формат європейської інтеграції? Коментар молодших дослідниць дослідницької програми "Північна Америка" ADASTRA Анни Рищенко, Олександри Попович та Дар'ї Горобей:

Нова заява Урсули фон дер Ляєн у Страсбурзі про можливість перетворення Канади на першого «асоційованого члена» ЄС є цікавим кейсом трансформації євроатлантичного співробітництва. Особливість пропозиції полягає в тому, що установчі договори ЄС не передбачають статусу «асоційованого члена». Стаття 217 TFEU дозволяє Союзу право укладати угоди, що створюють «асоціацію, яка характеризується взаємними правами та обов’язками, спільними діями та особливими процедурами». Поява такого дискурсу, не є випадковою, адже вона з’явилася на тлі загострення торговельних відносин Канади та США. Вашингтон запровадив високі тарифи на низку канадських товарів, зокрема 50% на сталь та алюміній, що стимулює Оттаву диверсифікувати зовнішньоекономічні зв’язки. Канада вже активно співпрацює з європейськими міжнародними організаціями на високому рівні інтеграції у сферах торгівлі (CETA), оборони (SAFE Instrument, PESCO, внесок у місії CSDP) та технологій і інновацій (Canada‑EU Strategic Partnership on Raw Materials, Horizon Europe). Водночас ЄС уже є другим найбільшим торговельним партнером Канади після США, а CETA, що тимчасово застосовується з 2017 року, сприяла значному зростанню двосторонньої торгівлі. У 2025 році торгівля товарами між сторонами досягла €81,5 млрд. Варто додати і про спільні безпекові виклики у вигляді російської агресії, зростання геополітичного впливу Китаю і мілітаризації Арктики. Тому заява фон дер Ляєн може свідчити не стільки про перспективу формального «членства», скільки про намір поглибити вже наявне партнерство. Ймовірний формат може охоплювати торгівлю, оборону, енергетику, критичні матеріали, штучний інтелект та Арктику. Саме переговори щодо майбутнього «Alliance for the Future» планують продовжити на саміті Канада–ЄС у жовтні. Попри оптимістичні заяви, реалізація цієї ідеї зіштовхнеться із серйозними перешкодами, зокрема з відсутністю юридичного механізму, бюрократичними тупиками, скептичним ставленням ззовні. Правова структура ЄС формувалась таким чином, щоб подібні рішення ухвалювалися за принципом одностайності, а не абсолютної більшості. І це сильно ускладнює процес. Канада не підпадає під визначення, мова не може йти про повне членство, лише про якийсь гібридний статус поза існуючою правовою системою. Повна ратифікація навіть стандартної угоди про вільну торгівлю (CETA) блокується 10 країнами ЄС уже роками. Неможливість «розділити 4 свободи» єдиного ринку (зокрема вільний рух людей) робить повноцінне залучення Оттави надскладним. Країни-члени ЄС не хочуть ратифікувати цю угоду кожна з власних причин, і ці причини існують дуже довго й навряд чи стануть неактуальними в найближчому майбутньому (наприклад, фермери Франції бояться конкуренції з канадською яловичиною - це майже незмінний факт, це триває довго й невідомо скільки ще триватиме). Цікаво, чи скоро для медіа та політиків стане помітною паралель з Україною. Пропозиція Мерца 2026 року про «асоційоване членство» для України мала на меті дати Києву проміжний статус саме як компенсацію за відкладене повноцінне вступ (через війну і повільність переговорів). Якщо ж Канада (країна, яка публічно визнає, що не прагне вступати до ЄС), отримає цей статус, це приверне увагу суспільства. Водночас ще не угода, а тільки політичний сигнал, і стимул до формування порядку денного. На 17 вересня запланована промова прем'єр-міністра Канади Марка Карні перед Європарламентом у Страсбурзі, яка є логічним продовженням сьогоднішньої події. Можливо, відповіді на деякі з питань ми дізнаємося саме з неї.

✨ ADASTRA І Усе про міжнародні відносини

🇭🇺🏳️‍🌈Новий уряд Угорщини запропонував скасувати обмеження на ЛГБТК+ контент для неповнолітніх Новий уряд Угорщини подав до парламенту законопроєкт, який передбачає скасування запроваджених за уряду Віктора Орбана обмежень на «демонстрацію та пропагування гомосексуальності» серед осіб до 18 років. Попередній уряд Орбана, який втратив владу після 16 років за результатами виборів у квітні, у 2021 році заборонив демонстрацію та «просування» гомосексуальності й зміни гендеру в медіаконтенті, доступному неповнолітнім. Орбан пояснював ці заходи необхідністю захисту дітей, однак вони зазнали критики з боку правозахисних організацій та Європейського Союзу. Перегляд законодавства відбувається після того, як у квітні вищий суд ЄС постановив, що угорські обмеження порушують законодавство Євросоюзу та сприяють стигматизації й маргіналізації геїв і трансгендерних людей. Міністерка юстиції Угорщини Марта Гьорьог ще у травні заявила, що після цього рішення країні необхідно переглянути правила, які обмежують доступ до ЛГБТК+ контенту. Запропонований законопроєкт натомість зосереджує обмеження на матеріалах, які можуть «серйозно зашкодити фізичному, інтелектуальному, емоційному або моральному розвитку дитини». Зокрема, захист дітей має стосуватися порнографічного та невідповідного віку сексуального контенту, сексуальної експлуатації та насильства над дітьми, сексуальних домагань і маніпуляцій, а також іншого контенту, який може завдати серйозної шкоди розвитку неповнолітніх. Прем’єр-міністр Петер Мадяр, який прийшов до влади у квітні, пообіцяв відновити відносини Угорщини з Європейським Союзом. Повернення Будапешта до основного політичного курсу ЄС також передбачає розв’язання суперечностей щодо демократичних стандартів і прав меншин. Мадяр також заявив, що його уряд планує змінити правила, які фактично забороняли усиновлення дітей одностатевими парами. ✨ ADASTRA І Усе про міжнародні відносини

🇫🇷🇪🇺🇷🇺🇦🇿Франція закликає ЄС зняти санкції з Алішера Усманова на тлі напруженості з Азербайджаном Франція закликає Європейський Союз зняти санкції з російсько-узбецького мільярдера Алішера Усманова (на фото). За словами трьох європейських дипломатів, Париж пішов на цей крок на тлі тиску з боку Азербайджану, де утримують двох громадян Франції. Питання Усманова стало одним із факторів, які ускладнили чергове продовження санкцій ЄС проти Росії. У понеділок представники країн Євросоюзу не змогли одностайно погодити продовження санкційних списків ще на шість місяців, тому термін їх дії тимчасово подовжили на сім днів — до 22 вересня. За словами дипломатів ЄС, Франція приєдналася до Словаччини, яка також виступає за виключення Усманова із санкційного списку. Євросоюз запровадив обмеження проти бізнесмена після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році. Французькі дипломатичні джерела пояснили позицію Парижа міркуваннями національної безпеки та заявили, що Франція позитивно реагує на звернення міжнародних партнерів щодо справи Усманова. Однак троє європейських дипломатів повідомили, що французька сторона у приватних розмовах заявляла про тиск з боку Баку у зв’язку з двома французами, яких утримують в Азербайджані. Одного з них Париж вважає затриманим свавільно, тоді як азербайджанська влада засудила його за звинуваченнями у шпигунстві. Чому саме Азербайджан домагається виключення Усманова із санкційного списку, залишається незрозумілим. Однак президент Азербайджану Ільхам Алієв і раніше виступав за скасування санкцій проти мільярдера. За словами дипломатів, Франція вважає, що позицію Баку щодо Усманова підтримують Катар і Казахстан. Раніше за виключення бізнесмена із санкційного списку також виступали кілька інших регіональних лідерів та президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган. Сам Усманов веде кілька судових процесів у Європі, намагаючись зрештою домогтися скасування санкцій. Його адвокати також оскаржували твердження у ЗМІ, які використовувалися як підстави для запровадження обмежень. Відносини між Францією та Азербайджаном залишаються напруженими. Вони суттєво погіршилися у 2023 році після того, як Азербайджан відновив контроль над Нагірним Карабахом, що спричинило виїзд близько 120 тисяч етнічних вірмен. Баку також різко критикував військову підтримку, яку Франція надавала Вірменії. Франція зі свого боку звинувачувала пов’язані з Азербайджаном групи у проведенні дезінформаційних кампаній та спробах посилити заворушення й сепаратистські настрої у французькій Новій Каледонії. ✨ ADASTRA І Усе про міжнародні відносини

🇧🇾🇺🇸Білорусь звільнила 25 ув’язнених в обмін на подальше послаблення санкцій США Білорусь у середу звільнила 25 ув’язнених в обмін на подальше послаблення американських санкцій, а спецпредставник США Джон Коул заявив, що вже приблизно за місяць можуть бути звільнені ще сотні людей. Домовленість стала черговим результатом переговорів між Коулом та президентом Білорусі Олександром Лукашенком, які тривають уже понад рік. Президент США Дональд Трамп доручив Коулу домогтися звільнення сотень ув’язнених, серед яких правозахисники, політичні активісти, журналісти та юристи. Звільнених у середу доправили до столиці Литви Вільнюса. Серед них — колишня керівниця забороненого у 2021 році новинного порталу TUT.BY Людмила Чекіна, яка відбувала 12-річний термін ув’язнення. Також було звільнено журналіста Андрія Аляксандрава, засудженого до 14 років, та його дружину Ірину Злобіну, яка відбувала дев’ятирічний термін. На свободу вийшли і троє музикантів, заарештованих у 2022 році, чиї пісні білоруська влада визнала «екстремістськими матеріалами». Нинішня кількість звільнених значно менша, ніж під час попереднього раунду переговорів: у березні Коул домовився про звільнення 250 людей. Однак американський представник заявив, що планує повернутися до Білорусі приблизно за місяць і сподівається тоді домогтися звільнення «сотень» ув’язнених. За даними джерела Reuters, окрім 25 осіб, переданих через Литву, очікується звільнення значної кількості інших ув’язнених, які залишаться на території Білорусі. Правозахисна організація «Вясна», яку білоруська влада визнала екстремістською, заявляє, що в країні все ще утримують 886 політичних в’язнів. Лукашенко не визнає такого визначення та відкидає звинувачення опозиції в тому, що влада проводить нові арешти, фактично замінюючи звільнених ув’язнених іншими. Коул заявив, що все ще сподівається домогтися звільнення всіх ув’язнених, про яких ведуться переговори, до кінця року. Паралельно США оголосили про подальше пом’якшення санкцій. Вашингтон скасовує обмеження щодо двох білоруських компаній — виробника фарб і промислових покриттів Лакокраска та державного концерну Беллесбумпром, який контролює лісову, целюлозну та паперову промисловість. Коул також пообіцяв Лукашенку сприяти поверненню через американські банки десятків мільйонів доларів заморожених білоруських активів. Однак білоруські правозахисники та опозиція наголошують, що, попри звільнення ув’язнених, арешти та репресії в країні продовжуються. Лідерка білоруської опозиції у вигнанні Світлана Тихановська заявила, що, на її думку, Лукашенко використовує звільнення людей як інструмент для отримання максимально можливих поступок. ✨ ADASTRA І Усе про міжнародні відносини

🇰🇷🇰🇿Південна Корея та Казахстан домовилися про співпрацю в атомній енергетиці та критичних мінералах Південна Корея та Казахстан підписали меморандум про співпрацю у сфері мирного використання ядерної енергії та домовилися розширювати партнерство в торгівлі, енергетиці, критичних мінералах і штучному інтелекті. Домовленостей досягли під час зустрічі президента Південної Кореї Лі Чже Мьона та президента Казахстану Касим-Жомарта Токаєва. Сторони обговорили можливості поглиблення економічного співробітництва на тлі глобальної економічної нестабільності. Меморандум щодо атомної енергетики став одним із 13 документів, підписаних країнами у вівторок. До пакета також увійшли домовленості щодо співробітництва у сфері сирої нафти, науки та технологій. Деталі окремих угод поки не оприлюднені. Лі назвав Казахстан ключовим партнером Південної Кореї з великим потенціалом у майбутніх високотехнологічних галузях. Окрему увагу сторони приділяють критичним мінералам. Прем’єр-міністерка Південної Кореї Хан Сон Сук заявила, що співробітництво двох країн має вийти за межі традиційної торгівлі нафтою та ураном і поширитися на літій та інші критично важливі мінерали. Вона закликала бізнес використовувати передові південнокорейські технології для розвідки та видобутку мінеральних ресурсів Казахстану, що має допомогти знизити ризики, пов’язані з нестабільністю глобальних ланцюгів постачання. Південна Корея, яка має обмежені власні енергетичні ресурси, протягом останніх років прагне диверсифікувати джерела постачання енергоносіїв і мінеральної сировини, одночасно розширюючи присутність своїх промислових і технологічних компаній у Центральній Азії. Цей курс розвивається, зокрема, в межах започаткованої у 2017 році «Нової північної політики», спрямованої на поглиблення економічних зв’язків із Центральною Азією та іншими євразійськими партнерами. ✨ ADASTRA І Усе про міжнародні відносини

🇳🇿🇮🇳Нова Зеландія схвалила угоду про вільну торгівлю з Індією Парламент Нової Зеландії у середу схвалив законодавство для реалізації угоди про вільну торгівлю з Індією, яка передбачає скасування або суттєве зниження мит приблизно на 95% новозеландського експорту до Індії. Законопроєкт підтримали 93 депутати, 29 проголосували проти. Угоду також підтримала опозиційна Лейбористська партія. Понад половина всіх товарів, охоплених домовленістю, стане безмитною одразу після набуття угодою чинності. Міністр торгівлі Нової Зеландії Тодд Макклей заявив, що переваги для експортерів будуть «негайними та значними». Зі свого боку Нова Зеландія надасть безмитний доступ для всіх індійських товарів. Веллінгтон також зобов’язався інвестувати $20 млрд в Індію протягом наступних 15 років. Індія та Нова Зеландія підписали торговельну угоду у квітні. Веллінгтон очікує, що вона набере чинності ще цього року, після завершення необхідних процедур ратифікації в обох країнах. За рік до червня 2026 року обсяг двосторонньої торгівлі становив 3,99 млрд новозеландських доларів ($2,29 млрд). Індія наразі є дев’ятим за величиною ринком експорту товарів і послуг Нової Зеландії. ✨ ADASTRA І Усе про міжнародні відносини