ставок з рибками імені кучалавок
رفتن به کانال در Telegram
1 645
مشترکین
-224 ساعت
-27 روز
-2930 روز
آرشیو پست ها
хочеться простого — поставити життя на паузу, щоб нічо не відбувалось і я не боялась пропустити щось цікаве і ще заказуйте собі котиків, коників і хваліть мене. я заслужила.
18 نوامبر, 11:08
+5
люди отписуються, грустно, але я справляюсь😭
плету з бісеру і стираю себе з вашої памʼяті… хто я тепер. богдана кучалавок? пхе. ніхто вже не помнить цю дєвочку з чьолочкой…. я постараюсь це пережити, а ви купіть котика, чи шо. чи коника
і підписуйтесь
11 نوامبر, 05:30
любі львівʼяни, приходьте на презентацію книжки від мого видавництва, будуть говорити про деменцію і ще багато цікавого. і я там теж буду.
отут деталі
отут реєстрація на подію
09 نوامبر, 05:45
Iranian_Photography_Now_Rose_Issa;_Peter_Stepan_Ostfildern,_Germany.pdf15.75 MB
26 اکتبر, 06:12
+1
ммм, да. треба мати талант говорити про зруйноване і втрачене. я зараз занадто сконцентрована на особистих стражданнях, щоб переходити на глобальні, бо тяжко осмислити трагедію свого життя, а наскільки важко осмислити трагедію всієї країни... боюсь, що всі ці почуття мене розчавлять та і не треба одній людині про це думати. і от подумайте.. ми дивимось на цю книжку, бо розуміємо, наскільки велика може бути трагедія, а як на неї можуть дивитись люди, які з нею не знайомі?... пазьори, виходить
26 اکتبر, 06:12
+3
закликаю всім сумних і наляканих поїхати кудись в гарне місце і подивитись на власні усміхнені фото.
я була в лубнах
20 اکتبر, 05:52
+1
подивилась цей фільм веріті і він піпец мемний. я в шоці. не позаздриш бідній жінці — вона книжки пише, гроші заробляє, дітей воспитує, ну думала пару раз задушить ребеночка, а етот єйо муж. він блТь незнайомій піздушці каже, люблю твої книжки, а дружина його просе, почітай мої книжки — йому похуй. оце псіхі… і муж, і любовніца… змушує замислитись, що гроші з людьми роблять
16 اکتبر, 14:00
+2
нема нічого кращого, ніж зробити афігенного котика своїми руками для себе любімої.
за скільки б ви купили такого котика? моя мама каже, що за триста, але чесно… чесно. я б ніколи не продала такого котика за триста гривень…
14 اکتبر, 12:25
10 років тому.. це, ну, як крута старшокласниця, за якою ти все повторюєш. бо так я почала робити зіни.. і взагалі… якби ви знали все про десять років… то знали б, що це цілий концепт.. і, власне, таким є новий випуск — метазін…
я подивилась, почитала… і просто відлетіла в голові своїй далеко. і поки я перебуваю у відкритому космосі… ви можете замовити зін… собі
отут
12 اکتبر, 09:54
+1
якщо вам так само часто сумно, як і мені, то може час почитати книжку про жорстоке ставлення до жінок від авторки, яка отримала пулітцерівську премію.
я часто плачу, що нема прикольних книг українською, але ось її переклали. ще не читала( але сьогодні замовлю. хто зі мною почитає?.. 🫣😳
посилання шукайте самі, бо це не реклама, ні..
06 اکتبر, 08:04
+1
сьогодні на сеансі з психологом я пригадала найстрашніший досвід свого життя (мабуть, ні, але дуже вразливий). про мишу, яка завелася в моїх подружок в гуртожитку на першому курсі. і як вона попала в ловушку з клея.
прилипла. і вони хотіли її викинути в смітник. тоді я вперше побачила настільки налякану живу істоту. і шото сильно відгукнулося в мені. шо така маленька істота так сильно боїться. понятно, що миша, мабуть, не вижила б. але думка про те, що вона помиратиме в смітнику (або маленька я, бо миша — ментальна я), мене дуже сильно… опускала до низу. і ми з другом паличками з олією її звільниши від клею, бо я думала, що смерть на землі серед трави набагато краща. я вже сто років не згадувала цю історію того, як психологічно ковальчук богдана перетворилася на мишу, що застрягла серед клею і могла померти в смітнику
05 اکتبر, 07:03
вау, пісня заразила на снід, ого, коли вони вже запишуть альбом з мс петьой…
03 اکتبر, 06:08
+1
любим котів і бісер
вони усі маленькі
і дуже хароші
02 اکتبر, 08:22
ніхто до тебе не дістанеться, якщо ти живеш на лівому березі 🤫
01 اکتبر, 07:27
+1
в мене ще така картінка є, нікому її не показувала, бо теж вважала негарною… (
29 سپتامبر, 10:10
+4
в першого малюнка навіть є назва. щось про океани крові мого батька-мудака; я трохи призабула, якщо чесно.
ще можна побачити, що я дужн сильно старалась довести образ дівчини з головою лева до кінця, не знаю, чи вийшло, можливо, да.
люблю цю кольорову вакханалію. спочатку я всі ці малюнки ненавиділа, а тепер так люблю. якщо хочете собі — пишіть, бо в мене всі не помістяться…
29 سپتامبر, 10:07
+1
сидіти дома і малювати стікери з дівчатками… хіба не в цьому сенс буття
27 سپتامبر, 08:04
