Міністерство юстиції України

​​‼️Служба безпеки України, за сприяння керівництва Міністерства юстиції, ліквідувала корупційну схему в Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції, яке є головним органом із державної правової політики у 7 областях західної України. Фігуранти отримували хабарі за незаконне закриття виконавчих проваджень щодо громадян, які мають боргові зобов’язання. Наразі всіх фігурантів звільнено із займаних посад. За матеріалами справи, до організації злочинної діяльності причетний колишній керівник міжобласної структури Мін’юсту, який залучив до протиправного механізму кількох своїх підлеглих. На момент викриття корупційної схеми співробітниками СБУ він був діючим очільником установи. За неправомірну вигоду посадовці управління Мін’юсту пропонували боржникам закрити виконавче провадження без сплати визначених судом платежів. Для передачі коштів організатор схеми залучив посередника – мешканця Івано-Франківська. У подальшому фігуранти розподіляли грошову винагороду між собою, а виконавчі провадження закривали з формулюванням «у зв’язку з повним погашенням боргу». Під час обшуків за місцями роботи, проживання та у транспортних засобах зловмисників виявлено: ▫️ великі суми готівки, ймовірно одержані злочинним шляхом; ▫️ матеріали виконавчих проваджень, учасники яких були залучені до оборудки; ▫️ мобільні телефони із доказами незаконної діяльності. Наразі ексначальнику Західного міжрегіонального управління Мін’юсту повідомлено про підозру ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою). Його звільнено із займаної посади. Дії посередника кваліфіковано за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України (пособництво у прийнятті пропозиції, обіцянки або одержанні неправомірної вигоди службовою особою). Вирішується питання щодо обрання їм запобіжних заходів. Триває розслідування для притягнення до відповідальності всіх осіб, причетних до корупційної схеми. Комплексні заходи проводили співробітники СБУ в Івано-Франківській області за процесуального керівництва Львівської обласної прокуратури.

​​Кожна особа, яка вважає, що її права у сфері державної реєстрації порушено, може звернутися до Міністерства юстиції України, його територіального органу чи до суду. Міністерство юстиції України розглядає: 1) скарги на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; 2) скарги на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України; 3) повідомлення державного реєстратора про виявлений ним факт використання його ідентифікаторів доступу до Державного реєстру прав іншими особами. Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації (крім рішень про державну реєстрацію прав), які здійснюють діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган. Розгляд скарг у сфері державної реєстрації здійснюється 👥 колегіально, крім випадків, визначених законодавством. Для забезпечення колегіального розгляду скарг у сфері державної реєстрації Мін’юстом чи його територіальними органами утворюються постійно діючі колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі – колегії). 👉 Протягом січня-травня 2024 року до Міністерства юстиції України з розгляду скарг у сфері державної реєстрації надійшло 1️⃣ 2️⃣5️⃣5️⃣ скарг, з яких 9️⃣8️⃣0️⃣ були розглянуті колегіально. До очевидних порушень закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації можна віднести: 🔹 проведення реєстраційних дій за наявності в ЄДР або Державному реєстрі прав відомостей про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційних дій; 🔹 проведення реєстраційних дій з порушенням встановленого законом територіального принципу державної реєстрації (наприклад, державний реєстратор, робоче місце якого знаходиться в місті Києві, проводить реєстраційні дії щодо реєстрації права власності на об’єкт нерухомого майна, що знаходиться у місті Луцьку); 🔹 проведення реєстраційних дій у Державному реєстрі прав на нерухоме майно за наявності зареєстрованих обтяжень речових прав на таке майно; 🔹 проведення реєстраційних дій за відсутності долучених до ЄДР або Державного реєстру прав електронних копій документів, виготовлених шляхом сканування; 🔹 проведення реєстраційних дій у Державному реєстрі прав за відсутності повного пакету документів, що підтверджують набуття права власності, та за умови відсутності відповідних відомостей у Реєстрі прав власності на нерухоме майно; 🔹 встановлення факту застосування санкцій відповідно до Закону України «Про санкції», які унеможливлюють проведення державної реєстрації. 👉Детальніше на вебсайті

З Днем Конституції України! Слава Україні! ❤️🇺🇦

​​🇪🇺🇺🇦 Розпочато роботу Першої Міжурядової конференції між Україною та ЄС. 25 червня 2024 року відбувся старт переговорного процесу про вступ України до Європейського Союзу під головуванням Бельгії у Раді ЄС — скликано першу Міжурядову конференцію між Україною та ЄС в Люксембурзі. Це історичний момент, який свідчить про відданість нашої держави курсу на членство в ЄС та виконанню всіх необхідних зобовʼязань на цьому шляху в умовах повномасштабної війни. 💬 Заступник Міністра юстиції України з питань європейської інтеграції Людмила Сугак підкреслила: «Цьому історичному моменту передувала тривала і кропітка робота — Україна розпочинає переговори підготовленою. Напередодні, 21 червня, ЄС затвердив переговорну рамку з Україною, що визначає формат та порядок ведення переговорів про вступ. Наша держава повністю виконала всі додаткові кроки, визначені Єврокомісією як маркер для старту переговорів, що було офіційно підтверджено». В політиці розширення ЄС поняття міжурядової конференції уособлює офіційні переговори між країною-кандидатом та урядами країн-членів Європейського Союзу для обговорення та узгодження положень майбутнього договору про вступ країни-кандидата до Євросоюзу. На Першій Міжурядовій конференції українська делегація виступила із заявою, в якій йшлося про загальний підхід нашої держави до перемовин та основ, на яких здійснюватиметься інтеграція, наближення національного законодавства до відповідного європейського та безпосередньо вступ України до ЄС. 🔹 21 червня 2024 року Президент України затвердив склад делегації України для участі у переговорах з Європейським Союзом щодо укладення Угоди про вступ України до ЄС. Про це йдеться в указі №365/2024. Відповідно до нього, главою делегації визначено Віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольгу Стефанішину. З боку Міністерства юстиції України участь в перемовинах щодо вступу до ЄС бере заступник Міністра юстиції України з питань європейської інтеграції Людмила Сугак. До делегації також увійшли міністри та заступники міністрів по сферах, охоплених переговорним процесом — представники Офісу Президента України, Національного банку України, Антимонопольного комітету України, Державної служби статистики України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України та інші. Це свідчить про спільну мобілізацію навколо єдиної цілі – вступу України до Євросоюзу. Надалі за кожним переговорним розділом буде сформовано робочу групу для підготовки переговорних позицій України. ❗️ Нагадаємо, що 14 грудня 2023 року ЄС ухвалив історичне рішення про відкриття перемовин щодо вступу з Україною, після чого було розпочато пояснювальні сесії в межах офіційного скринінгу ЄС. Відтак цей етап завершено: з лютого по травень відбулося 32 сесії, які стосувались усіх переговорних розділів, розподілених на 6 кластерів. Від України було залучено понад 80 органів державної влади та державних установ. Крім того, до перегляду зустрічей мали змогу долучитися парламентарі та представники експертного середовища. Очікується, що з липня цього року Єврокомісія розпочне наступний етап скринінгу – проведення двосторонніх зустрічей, під час яких Україна представлятиме стан наближення національного законодавства до законодавства ЄС по кожному переговорному розділу.

​​❗️ ЄСПЛ оголосив своє рішення у міждержавній справі «Україна проти Росії (щодо Криму)». 📢 25 червня 2024 року Європейський суд з прав людини публічно оголосив рішення по суті міждержавної справи «Україна проти Росії (щодо Криму)» за заявами №№ 20958/14 та 38334/18. Ця справа стосується масових та систематичних порушень росією прав людини на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополь та порушення прав українських політичних в’язнів. У своєму рішенні ЄСПЛ вказав, що Уряд України надав вичерпні докази, які ефективно та поза всяким сумнівом продемонстрували масштабні та систематичні порушення представниками рф та підконтрольних їй осіб прав та свобод, що захищаються Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) та Протоколами до неї. Зокрема, у зв’язку з основними скаргами Уряду України, що пов’язані з адміністративною практикою: ▪️ насильницьких зникнень та відсутності ефективного розслідування у цьому зв’язку (стаття 2); ▪️ жорстокого поводження (стаття 3) та незаконних затримань (стаття 5); ▪️ поширення законодавства російської федерації на територію Криму, у результаті чого з 27 лютого 2014 року суди, які діють на півострові, не можуть вважатись такими, що встановлені законом (стаття 6); ▪️ незаконного автоматичного нав’язування російського громадянства (стаття 8); ▪️ незаконних обшуків приватної власності (стаття 8); ▪️ утисків, переслідування та конфіскації майна релігійних організацій, що не належать до російської православної церкви (стаття 9); ▪️ припинення діяльності українських та кримськотатарських медіа (стаття 10); ▪️ заборони публічних зібрань, а також залякування та незаконне затримання організаторів демонстрацій (стаття 11); ▪️ експропріації майна цивільних осіб та приватних підприємств без компенсації (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції); ▪️ заборони української мови в школах та переслідування україномовних дітей у школі (стаття 2 Першого протоколу до Конвенції); ▪️ обмеження свободи пересування між Автономною Республікою Крим та материковою частиною України в результаті фактичного перетворення російською федерацією адміністративного розмежування на кордон (між росією та Україною) (стаття 2 Протоколу № 4 до Конвенції); ▪️ переслідування кримських татар (стаття 14 у поєднанні зі статтями 8, 9, 10 та 11 Конвенції та зі статтею 2 Протоколу № 4 до Конвенції). Також ЄСПЛ зазначив, що уряд рф є відповідальним за порушення прав українських політичних в’язнів – осіб, які переслідувалися та досі переслідуються рф за їхню проукраїнську позицію та дії, на тимчасово окупованих росією територіях України та на території рф. ☝🏻 Нагадаємо, що 14.01.2021 Європейський суд з прав людини оголосив ухвалу від 16.12.2020 щодо прийнятності міждержавної справи «Україна проти Росії (щодо Криму)» за заявою № 20958/14, визнавши її частково прийнятною, та прийняв рішення про приєднання до міждержавної справи «Україна проти Росії (щодо Криму)» за заявою № 20958/14 справи «Україна проти Росії (VII)» за заявою № 38334/18 щодо політичних в’язнів. У цій ухвалі Європейський суд з прав людини встановив, що російська федерація здійснює ефективний контроль над Автономною Республікою Крим та м. Севастополь з 27.02.2014, та визнав прийнятними скарги Уряду України про існування адміністративної практики рф стосовно порушень прав людини, гарантованих Конвенцією та Протоколами до неї, та перейшов до розгляду їх по суті. 13.12.2023 у приміщенні Європейського суду з прав людини у м. Страсбург, Французька Республіка, відбулися усні слухання щодо прийнятності та суті міждержавної справи «Україна проти Росії (щодо Криму)» за заявами №№ 20958/14 та 38334/18, де делегація України представила позицію Уряду України у зазначеній справі. Денис Малюська Маргарита Сокоренко

⚡️ Історичний момент: 22 червня в Україні запустили перший у світі сервіс онлайн-реєстрації шлюбу через застосунок Дія. Процес реєстрації шлюбу та отримання свідоцтва про шлюб включає етапи: 1️⃣. Заява через «Дія»: Наречені заповнюють заяву на реєстрацію шлюбу у застосунку «Дія», вказуючи бажаний час, місце та формат церемонії. 2️⃣. Обробка заяви: Цифровий офіс ДРАЦС оброблює заяву та надсилає результати розгляду на електронну пошту. 3️⃣. Відеоцеремонія через «Дія»: На визначений час відбувається відеоконференція, під час якої ведуча та реєстратор ДРАЦС проводить церемонію одруження. 4️⃣. Електронне відображення актового запису: За деякий час після церемонії електронний актовий запис про шлюб відображається в застосунку «Дія». 5️⃣. Доставка свідоцтва про шлюб: ДРАЦС забезпечує доставку та вручення свідоцтва про шлюб новоспеченим чоловіку і дружині через службу Укрпошти. У цей день в онлайні зареєстрували шлюб 3 пари молодят. Зауважимо, на участь у бета-тестуванні подались більше 5 тис. користувачів. 👉Деталі

​​Засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов’язки подружжя врегульовано 📖 Сімейним кодексом України. 👉 Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований в органі державної реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім’єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов’язків подружжя. Релігійний обряд шлюбу не є підставою для виникнення у жінки та чоловіка прав та обов’язків подружжя. Шлюб є підставою для виникнення прав та обов’язків подружжя. Шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією і законами України. ☝️ Жінка та чоловік мають рівні права і обов’язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім’ї ⤵️ 🔷 Дружина має право на материнство. Небажання чоловіка мати дитину або нездатність його до зачаття дитини може бути причиною розірвання шлюбу. Позбавлення жінки можливості народити дитину (репродуктивної функції) у зв’язку з виконанням нею конституційних, службових, трудових обов’язків або в результаті протиправної поведінки щодо неї є підставою для відшкодування завданої їй моральної шкоди. Вагітній дружині мають бути створені у сім’ї умови для збереження її здоров’я та народження здорової дитини. Дружині-матері мають бути створені у сім’ї умови для поєднання материнства із здійсненням нею інших прав та обов’язків. 🔷 Чоловік має право на батьківство. Відмова дружини від народження дитини або нездатність її до народження дитини може бути причиною розірвання шлюбу. Позбавлення чоловіка можливості здійснення репродуктивної функції у зв’язку з виконанням ним конституційних, службових, трудових обов'язків або в результаті протиправної поведінки щодо нього є підставою для відшкодування завданої йому моральної шкоди. 🔷 Дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань, на фізичний та духовний розвиток, на здобуття освіти, прояв своїх здібностей, на створення умов для праці та відпочинку. 🔷 Дружина та чоловік мають право на зміну прізвища. Якщо при державній реєстрації шлюбу дружина, чоловік зберегли дошлюбні прізвища, вони мають право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану, який зареєстрував їхній шлюб, або відповідного органу за місцем їхнього проживання заяву про обрання прізвища одного з них як їхнього спільного прізвища або про приєднання до свого прізвища прізвища другого з подружжя. 🔷 Дружина та чоловік мають право на розподіл обов’язків та спільне вирішення питань життя сім’ї. Дружина, чоловік мають право розподілити між собою обов’язки в сім’ї. Усі найважливіші питання життя сім’ї мають вирішуватися подружжям спільно, на засадах рівності. Дружина, чоловік мають право противитися усуненню їх від вирішення питань життя сім’ї. 🔷 Дружина та чоловік мають право на свободу та особисту недоторканність, вільний вибір місця свого проживання. 🔷 Дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. 🔷 Обов’язок подружжя турбуватися про сім’ю. Дружина та чоловік зобов’язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов'язаний утверджувати в сім’ї повагу до матері. Дружина зобов’язана утверджувати в сім’ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній. Дружина та чоловік зобов’язані спільно дбати про матеріальне забезпечення сім’ї. ❗️Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв’язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом. Більше за посиланням: http://surl.li/uqpgf

⚡️⚡️⚡️ Нове цифрове рішення для бізнесу: запущено комплексну послугу е-Підприємець 💻 На порталі Дія запущено нову комплексну послугу е-Підприємець, яка створена для спрощення ведення бізнесу. Відтепер можна оформити онлайн необхідні послуги для ведення бізнесу за однією заявою за ⏱️ 15-40 хв. Для нових та діючих підприємців доступні 🔟 сервісів в одній заяві, а саме: 👉 Державна реєстрація ФОП. 👉 Державна реєстрація змін до відомостей про ФОП, що містяться в ЄДР. 👉 Реєстрація декларації відповідності матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки. 👉 Державна реєстрація потужностей операторів ринку харчових продуктів. 👉 Державна реєстрація створення ТОВ на підставі модельного статуту. 👉 Державна реєстрація переходу ТОВ на діяльність на підставі модельного статуту. 👉 Подання вакансій. 👉 Реєстрація/перехід на спрощену систему оподаткування. 👉 Реєстрація платником податку на додану вартість. 👉 Відкриття банківського рахунку. ➡️Детальніше⬅️

​​🖋️ Прізвище дитині присвоюється під час державної реєстрації народження органами державної реєстрації актів цивільного стану. Відповідно до статті 145 Сімейного кодексу України (далі – Кодекс) прізвище дитини визначається за прізвищем батьків. Якщо мати, батько мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їхньою згодою. Дитині можуть присвоїти подвійне прізвище, утворене шляхом з’єднання їхніх прізвищ. Якщо ж виникає спір між батьками, то його можна вирішити, звернувшись до органу опіки та піклування або ж до суду. Водночас інформуємо, що сімейним законодавством передбачена можливість у подальшому змінити батьками прізвище дитини. Підстави для зміни прізвища дитини визначені статтею 148 Кодексу, а саме: 👉 У разі зміни прізвища обома батьками змінюється прізвище дитини, яка не досягла семи років. Якщо ж дитина досягла семи років, то прізвище змінюється за її згодою. 👉 У разі зміни прізвища одного з батьків прізвище дитини може бути змінене за згодою обох батьків та за згодою дитини, яка досягла семи років. 👉 За заявою батьків або одного з них, якщо другий помер, оголошений померлим, визнаний недієздатним або безвісно відсутнім, дитині, яка не досягла чотирнадцяти років та якій при реєстрації народження присвоєне прізвище одного з батьків, може бути змінено прізвище на прізвище другого з батьків. Якщо один із батьків проти зміни прізвища дитини, то спір між ними щодо такої зміни може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. При вирішенні спору беруться до уваги виконання батьками своїх обов’язків щодо дитини, а також інші обставини, які засвідчують відповідність зміни прізвища інтересам дитини. 📌 Куди звернутися для зміни прізвищ❓ Внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі – відділи ДРАЦС) у випадках, передбачених чинним законодавством. Громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, які проживають за кордоном, можуть подати заяву до дипломатичного представництва або консульської установи України. 📑 Які документи необхідно подати❓ Для внесення змін до актових записів цивільного стану потрібно подати: заяву про зміну прізвища малолітньої дитини, паспорт, свідоцтво про народження, інші документи, необхідні для розгляду заяви та вирішення питання по суті. Заява повинна бути заповнена розбірливо, у ній мають бути надані вичерпні відповіді на всі запитання. Відділ ДРАЦС, дипломатичне представництво чи консульська установа України не вправі відмовити громадянину в прийнятті та розгляді заяви про зміну прізвища малолітньої дитини. 📅 Строки розгляду Питання про внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання розглядається у строк, що не перевищує трьох місяців, з дня подання відповідної заяви до відділу ДРАЦС. За наявності поважних причин цей строк продовжується з письмового дозволу керівника відділу державної реєстрації актів цивільного стану управління державної реєстрації (за місцем їх подання), але не більше ніж на три місяці. Дипломатичним представництвом або консульською установою України таке питання розглядається у шестимісячний строк з дня подання до них відповідної заяви.

​​🔝 У травні українці знову встановили рекорд — замовили 8 912 повторних свідоцтв та витягів через портал Дія. Усього українці скористалися сервісом вже понад 77 тисяч разів. Послуга користується популярністю не випадково. Сьогодні замовити дублікати свідоцтв та витяги з ДРАЦС можна без походів до держустанов, прямо на порталі Дія. Так, на порталі Дія можна замовити дублікати свідоцтв і витяги з ДРАЦС про: 👉 народження; 👉 зміну імені; 👉 реєстрацію шлюбу; 👉 розірвання шлюбу; 👉 смерть. Як це зробити? 1️⃣. Авторизуйтеся на порталі Дія, натисніть Послуги та виберіть Довідки й витяги. 2️⃣. Клікніть на потрібний документ і перевірте дані про заявника. 3️⃣. Вкажіть, щодо кого документ, і причину повторної видачі. 4️⃣. Виберіть, де зручно забрати дублікат. 5️⃣. Оплатіть послугу та підпишіть заяву КЕПом чи Дія.Підписом. 📥 Отримати дублікат чи витяг можна у ДРАЦС, який вказали при замовленні, а також у відділенні чи кур’єром Укрпошти. Цифровізуємо наші послуги, аби бюрократія не ставала на шляху вирішення проблем із документами!