ВАСИЛЕВСЬКА-СМАГЛЮК🇺🇦

Швейцарський суд оштрафував Lombard Odier на 3 млн франків за порушення вимог щодо запобігання відмиванню коштів, але припинив провадження щодо доньки колишнього президента Узбекистану Гульнари Карімової. Суд у Женеві визнав приватний банк Lombard Odier винним у тому, що він не вжив усіх необхідних організаційних заходів для запобігання відмиванню коштів, і призначив банку штраф у розмірі 3 млн швейцарських франків (близько 3,68 млн доларів США). Крім того, суд постановив конфіскувати активи на суму понад 400 млн франків. Прокуратура Швейцарії стверджувала, що Гульнара Карімова, донька покійного президента Узбекистану Іслама Карімова, отримувала хабарі та керувала злочинною мережею, відомою як «The Office», через яку у 2005–2013 роках сотні мільйонів доларів були переведені на рахунки у швейцарських банках. За версією обвинувачення, Lombard Odier та один із його колишніх співробітників сприяли приховуванню коштів, які, ймовірно, мали злочинне походження. Суд також засудив колишнього менеджера банку, якого у матеріалах справи ідентифікують лише як C., до 24 місяців позбавлення волі умовно. Водночас провадження щодо Гульнари Карімової було припинено. Суд пояснив це тим, що до закінчення строку давності немає реальної перспективи її звільнення чи екстрадиції до Швейцарії. Карімова, яка відбуває покарання в Узбекистані після засудження за розтрату та вимагання, заперечує будь-які правопорушення. Також припинено провадження щодо ще одного обвинуваченого, який проживає в Росії, оскільки він не зміг прибути до Швейцарії з незалежних від нього причин. У Lombard Odier заявили, що ще у 2012 році самостійно повідомили швейцарську владу про підозрілі операції, наголосили на наявності ефективної системи внутрішнього контролю та процедур фінансового моніторингу й повідомили про намір оскаржити рішення суду. Суд також зазначив, що покарання банку та колишнього менеджера було пом’якшено через значний час, який минув із моменту вчинення інкримінованих дій. Обвинувачення за епізодами, що стосувалися подій до липня 2011 року, були закриті у зв’язку із закінченням строків давності.

Боснія випередила Україну на шляху до SEPA. Обидві палати парламенту Боснії і Герцеговини вже ухвалили законодавство, необхідне для того, щоб Центральний банк БіГ подав заявку на приєднання до SEPA, Єдиної зони платежів у євро. Відтак уже найближчим часом Боснія формально стане черговим кандидатом на вступ до єдиного європейського платіжного простору. Наскільки мені відомо, восени заявку на приєднання до SEPA планує подати і Вірменія. Якщо це підтвердиться, Україна ризикує опинитися далеко не серед перших у черзі, попри те, що формально є кандидатом на вступ до ЄС і має набагато сильніші підстави для пришвидшеної інтеграції у європейський фінансовий простір. Наша країна наразі перебуває лише на етапі гармонізації законодавства зі стандартами SEPA: законопроект 14327-д припадає пилом в парламенті, бо ніяк не назбирають голоси. Тому до подання офіційної заявки ще далеко. SEPA дає мільйонам українців і бізнесу, що працює з європейськими партнерами, дешеві й швидкі перекази в євро без зайвих комісій. Це особливо важливо в умовах війни. Адже кожна комісія за платіж робить дорожчими і повільнішими наші оборонні закупівлі та з'їдає частину тих грошей, якими обмінюються українці по різні сторони кордону. Проте частина українського політикуму щосили гальмує ухвалення необхідного законодавства, побоюючись того, що разом з очевидними вигодами від SEPA доведеться погодитись і на більшу прозорість фінансових операцій, яка ускладнить звичні схеми виведення коштів.

🏦 Світовий банк підтримав законопроєкт про сек'юритизацію, але рекомендує доопрацювати його до другого читання. Світовий банк підтримав законопроєкт №15172 «Про сек'юритизацію та покриті облігації» та привітав його подання до першого читання. Документ назвали важливим кроком до створення в Україні законодавства, сумісного з нормами ЄС, розвитку ринку сек'юритизації та іпотечного фінансування. Водночас Світовий банк звернув увагу на дві ключові проблеми, які необхідно усунути до другого читання: ▪️ чітко розмежувати наглядові повноваження між органами нагляду (НКЦПФР та НБУ) ▪️ розширити сферу дії законопроєкту. Зараз він охоплює не всі моделі сек'юритизації, що використовуються в європейській практиці, через що виникає правова невизначеність щодо застосування ключових гарантій ЄС до альтернативних моделей фінансування. Крім того, у детальних технічних рекомендаціях СБ для Комітету наголошується на потребі закріпити більше ключових вимог безпосередньо в законі, а не переносити їх до підзаконних актів, щоб забезпечити більшу правову визначеність і відповідність стандартам ЄС. Ухвалення цього законодавства є одним із напрямів, які Світовий банк планує підтримати в межах нової Development Policy Operation (DPO) з орієнтовною виплатою наприкінці 2026 - на початку 2027.

🚕 Майже 95% ринку таксі в Україні працює в тіні, а бюджет втрачає до 4,5 млрд грн. В Україні працює близько 172 тисячі водіїв таксі , і лише 9,5 тисячі з них легально. Це означає, що майже 95% ринку досі перебуває поза правовим полем. Згідно з дослідженням Urban Research Center Київської школи економіки, за 2025 рік українці здійснили близько 239 млн поїздок на таксі, а обсяг ринку сягнув приблизно $1 млрд (46 млрд грн). Але через те, що таксі працює здебільшого в тіні, державний бюджет щороку недоотримує до 4,5 млрд грн. Усе через застарілу модель регулювання, орієнтовану на автопарки з ліцензіями, тоді як реальний ринок давно перейшов у цифрові платформи. 9 червня Верховна Рада ухвалила закон 15111-д про оподаткування доходів через цифрові платформи. Він поширюється не лише на таксі, а й на доставку, оренду житла та інші сервіси на кшталт Bolt, Uklon, Glovo чи Airbnb. Згідно з ним, платформи стають податковими агентами, а дохід оподатковується за пільговою ставкою 10%. Але, як я вже писала, закон завис через спробу хитромудрих протягнути в тілі цього закону поправку, яка абсолютно його не стосувалась, а натомість руйнувала важливий антикорупційний запобіжник - фактично демонтувала довічний статус РЕР і обмежувала моніторинг РЕРів 12-ма місяцями після залишення посади. Що ж, поправку, протягнули, але закон досі не підписано і попри те, що він є частиною нашого пакету євроінтеграційних зобов’язань, Рада Європи, Єврокомісія та МВФ не радять запускати його з цією поправкою всередині.

🚙 Уряд готує податкові пільги для ввезення вживаних квадроциклів і мотовсюдиходів для Сил оборони. Кабмін доручив Мінфіну разом із Міноборони, Генштабом та Мінекономіки невідкладно підготувати законодавчий механізм, який дозволить звільнити від ПДВ, акцизного податку та ввізного мита операції з ввезення та постачання вживаних квадроциклів і мотовсюдиходів, класифікованих за товарною позицією 8703 УКТ ЗЕД. Йдеться про техніку для потреб правоохоронних органів, Міноборони, Збройних сил, інших військових формувань, добровольчих формувань територіальних громад та інших суб’єктів, які протидіють тероризму або беруть участь у забезпеченні національної безпеки й оборони та відсічі збройної агресії росії. Пільгу пропонується запровадити на період воєнного стану. Мінфін має впродовж тижня внести відповідний законопроєкт або запропонувати поправки до законопроєктів, які вже розглядає Верховна Рада.

Держфінмоніторинг готує законопроєкт про нову податкову амністію. Вже, кажуть, було кілька раундів консультацій з MONEYVAL (комітет експертів Ради Європи, який оцінює, наскільки країни виконують міжнародні стандарти у сфері протидії відмиванню коштів). Продати цю ідею європейцям поки що не вдалось, а якщо вони заб'ють на сполох, то й казочці кінець. Тож Фінмон отримав цілу теку зауважень і поїхав готувати нову редакцію законопроекту. За чутками, MONEYVAL завернув його саме через купу прогалин щодо протидії відмиванню коштів. Які там залишили свідомо чи не свідомо, судити не берусь. Нікому більше цей документ не показують, намагаються тримати все в таємниці. Можу припустити, що це – чергова реінкарнація ініціативи «понять і простіть» напередодні ухвалення закону про віртуальні активи, який запровадить регулювання цього ринку та оподаткування крипти. За експертними оцінками, лише готівкової валюти на руках у населення нині може бути понад $60 млрд. Щодо критоактивів – статистики не існує, є тільки дуже приблизні оцінки. Утім, за даними НАЗК, загальна сума задекларованої криптовалюти посадовцями за 2025 рік: майже 839 млн грн. Звісно, це верхівка айсберга. Ще шість років тому українські посадовці задекларували у своїх майнових деклараціях сукупно понад 46 тисяч лише біткоїнів. За нинішнім курсом - еквівалент приблизно $3 млрд. Ідея вчергове всім все пробачити, відбувшись сплатою державі 5% від статків незрозумілого походження, дуже спокушає деяких наших держслужбовців – мільярдерів.

📢 Кінець махінаціям в автосалонах. БЕБ і ДПС узгодили механізм розширення доступу до реєстру автомобілів, щоби виявляти тіньовий імпорт автомобілів. БЕБ спільно з ДПС домовились про порядок доступу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів. Тепер аналітики цих органів зможуть в оперативному режимі зіставляти дані: яке авто ввезли, чи продали його офіційно, чи зареєстрували на нового власника. Якщо авто вже на кінцевому власнику, а податкова продаж не бачить, це сигнал для перевірки. Так шукатимуть автоімпортерів, які ховають реалізацію та маніпулюють податковим кредитом з ПДВ. Щоби механізм запрацював повністю, ще потрібно нормативно закріпити через підзаконний акт обов'язковий VIN-код у податковій накладній. Над цим зараз працюють БЕБ, ДПС і Мінфін.

В інтерв’ю LIGA.net голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Олексій Семенюк заявив, що Нацкомісія уже створила департамент віртуальних активів і збирається взяти на себе функції основного регулятора крипторинку після ухвалення закону про віртуальні активи. Тут НКЦПФР трохи забігла наперед. Хто буде основним регулятором ще не виіршено. Йде активна дискусія, в якій є чимало аргументів на користь того, що регулятором має виступати Нацбанк, а не НКЦПФР. Зокрема, таку позицію підтримує МВФ. Як голова підкомітету, що відповідає за протидію легалізації доходів, я також вважаю, що це має бути саме НБУ, а не НКЦПФР. Адже двовладдя - створення конкуренції повноважень між двома регуляторами на такому чутливому і ризиковому ринку призведе до розбалансування замість контролю. Крім того, в процесі приєднання до ЄС Україні все одно доведеться впроваджувати MiCA - загальноєвропейський регламент про ринки криптоактивів. А MiCA вимагає затвердження лише одного головного арбітра – національного регулятора для кожного надавача послуг з криптоактивів.

Кабмін повторно схвалив проєкт нового Митного кодексу України - ключового євроінтеграційного законопроєкту у митній сфері, який реалізує зобов'язання України за Розділом 29 «Митний союз» переговорів про вступ до ЄС. Документ повністю побудований на правилах Європейського Союзу. Сам текст законопроєкту не змінився. Повторне схвалення було необхідне, бо попередній законопроєкт №15295 автоматично вважається відкликаним після зміни складу Кабінету Міністрів. Тому новий уряд повторно схвалив той самий текст і найближчим часом направить його до парламенту з новим реєстраційним номером. Робота профільних комітетів над підготовкою до першого читання не зупинялась. Що зміниться із запровадженням нового кодексу? ▪️ Україна переходить на єдині з ЄС митні правила та термінологію. ▪️ Запроваджуються європейські підходи до митних процедур, авторизацій, декларування, гарантій і звільнення від сплати мита. ▪️ Для бізнесу це має означати більш зрозумілі та передбачувані правила, швидшу логістику та простішу торгівлю з країнами Євросоюзу. Перехід не створить додаткових труднощів: чинні безстрокові авторизації залишаться дійсними, а строкові діятимуть до завершення строку.

Як перемогти корупцію, але так, щоби всі були задоволені? Відповідь – ніяк. Деякі реформатори, які уже давно обжились за межами України і не виказують жодних намірів повертатись, не полишають спроб «реформувати» наше законодавство так, щоби їм особисто було жити зручніше і комфортніше. Бо дуже прикро, коли ти зумів релокуватись подалі від кримінальних розслідувань щодо тебе в Україні, але твої активи, нажиті тут, продовжують перебувати під контролем органів фінансового контролю та протидії легалізації/відмиванню коштів, отриманих незаконним шляхом. Так працює моніторинг міжнародних РЕР – політично значущих осіб, або посадовців, в тому числі колишніх, які переїхали за кордон, та національних РЕР, тобто тих, хто і далі проживає в Україні. І в цьому й був сенс цього антикорупційного запобіжника, для цього його і створювали, щоби ускладнити певним особам, які були при владі, легалізувати «нацарьоване» тут, або вивести за кордон і жити там щасливо і безбідно. Вкотре наголошую: немає знаку рівності між «посадовець» і «корупціонер». На державній службі працює багато людей, абсолютно чистих перед законом. Але вони так само мають статус РЕР, а їхні фінансово-майнові операції підлягають моніторингу. Нині ініціативна група «релокантів» організувала збір підписів під листом до МВФ, ЄС і Єврокомісії з закликом переглянути свою позицію до поправки до Закону № 15111-д про оподаткування доходів від цифрових платформ. Поправка руйнувала ключове в антикорупційному механізмі - вона фактично демонтувала довічний статус РЕР і обмежувала моніторинг 12-ма місяцями. Ця поправка, за недоброю традицією, тихцем, «через задні двері» вписана до непрофільного закону, який не мав жодного стосунку до РЕРів, викликала справделиве обурення наших міжнародних партнерів. Через неї закон досі завис без підпису Президента. В оновленому Меморандумі МВФ прямо зазначив, що ухвалена Верховною Радою поправка послаблює режим фінансового моніторингу PEP і суперечить зобов’язанням України щодо збереження відповідності стандартам FATF. Меморандум – це не список «хотєлок» від МВФ, це зобо'язання підписані також і Урядом України. І там обома сторонами зафіксовано вимогу привести зміни до законодавства про PEP у відповідність до стандартів FATF, тобто не допустити набрання чинності законом з цією поправкою всередині. Але тепер підписанти листа просять ЄС і МВФ відкотити все назад, бо вони «все неправильно зрозуміли». А їм зараз пояснять, як треба правильно. Я буквально сьогодні оприлюднила статистику Нацбанку, яка свідчить, що немає ніякої дискрімнації РЕРів з боку банків. Статистика НБУ демонструє, що банки застосовують саме ризик-орієнтований підхід, а не автоматично зупиняють операції клієнтів через їхній РЕР-статус. Серед підписантів, які просять пом'якшити (а точніше просто прибрати через 12 місяців) контроль за їхніми операціями, є чимало людей з хорошою репутацією. Але держава діє за формальною ознакою. Закон не може бути зручним для всіх і при цьому ефективним проти корупції. Зрештою, як народний депутат, я так само – пожиттєвий РЕР разом з усіма рідними, дітьми та іншими пов'язаними особами. Та попри це, буду і надалі обстоювати збереження важливого антикорупціного механізму – довічного статусу РЕР з належним фінансовим моніторингом. Дієвість цього механізму тим більше стає очевидною, чим більше з ним намагаються боротись записні «реформатори», яким власний комфорт важливіший за протидію корупції.

⚡ Отримала дані від Нацбанку, які переконливо свідчать, що РЕР-фобія, яка охопила деяких колег-депутатів, не більше, ніж політична маніпуляція. Бо статус політично значущої особи (PEP) сам по собі не означає, що банк автоматично вважатиме такого клієнта високоризиковим. А об'єктивні дані показують тенденцію, яка цілковито спростовує лякалки щодо дискримінації клієнтів з РЕР-статусом (статус політично значущої особи). Факти свідчать про протилежне: банки зараз значно рідше класифікують РЕР-осіб як клієнтів з високим ризиком. Ось статистика Національного банку: ▪️ За останні два з половиною роки частка самих PEP, яких банки відносять до категорії високого ризику, зменшилася з 57,1% до 33,9%. ▪️ Натомість частка тих, кому після індивідуальної оцінки визначають низький рівень ризику, зросла з 14,4% до 40%. ▪️ Аналогічна тенденція спостерігається і щодо членів сімей PEP та пов'язаних із ними осіб: частка клієнтів із високим ризиком скоротилася з 52,2% до 32,4%, тоді як низький ризик зріс із 19,5% до 43,1%. ❗️ При цьому кількість самих PEP зросла. За останні два з половиною роки кількість PEP, членів їхніх сімей та пов'язаних осіб, яких банки ідентифікують під час фінансового моніторингу, зросла з 65,3 тис. до 122,7 тис. А це означає, що банківська система сьогодні працює із значно більшою кількістю PEP, ніж два з половиною роки тому. І попри це частка тих, кого ідентифікують як клієнтів високого ризику не зросла, а різко зменшилася. І пов'язано це з тим, що банки дедалі активніше застосовують ризик-орієнтований підхід. Тобто оцінюють не лише сам статус PEP, а й реальні ризики конкретного клієнта, його фінансову поведінку та операції.

Egmont Group: банкам дають "зелене світло" ділитися інформацією з державою без ризику відповідальності за розголошення. Злочинні мережі роками користуються тим, що жоден банк чи слідчий орган не бачить повної картини, операції свідомо розкидані між різними установами й країнами. Egmont Group (глобальне об'єднання підрозділів фінрозвідки, в Україні це - Держфінмоніторинг) пропонує це змінити через публічно-приватні партнерства: механізм, коли банки й держава систематично обмінюються сигналами про підозрілі схеми, а не діють кожен у своїй ізольованій зоні. Головна перешкода досі була не технічна, а юридична: комплаєнс-підрозділи банків боялися ділитися інформацією, бо ризикували позовами чи санкціями за розкриття конфіденційних даних. Тепер пропонується рішення: законодавчо закріплена "безпечна гавань", яка захищає банк, що добросовісно передає інформацію за встановленими правилами. Практичний результат такого підходу вже є: партнерство Європолу з обміну фінансовою розвідувальною інформацією (EFIPPP), де саме завдяки такому механізму вдається швидше виявляти транскордонні схеми відмивання коштів і зупиняти виведення активів до того, як гроші зникнуть.

FATF перевірив Україну: закон про крипторегулювання є, але нагляду поки що немає. FATF - міжнародна організація, яка встановлює світові стандарти протидії відмиванню грошей, оприлюднила черговий звіт про те, як країни регулюють віртуальні активи. Україну внесено до переліку 30 юрисдикцій з найбільшим обсягом володіння чи використання криптовалют у світі, це означає, що ринок України FATF вважає достатньо значущим, щоб на нього звертати окрему увагу. У звіті зазначено певний прогрес. Зокрема, імплементовано Travel Rule - вимогу, за якою криптобіржі мають передавати одна одній інформацію про відправника й отримувача переказу. Разом з тим є й слабкі місця: • законодавство про ліцензування чи реєстрацію криптокомпаній усе ще перебуває в процесі ухвалення, робочого режиму немає • на момент опитування Україна не повідомила про жодні практичні перевірки чи застосовані заходи впливу • окремих вимог до емітентів стейблкоїнів досі не запроваджено. Головний сигнал звіту стосується не лише України, а всього світу: саме ухвалення законів FATF більше не вважає достатнім результатом. Важливіше - чи держава реально видає ліцензії, перевіряє компанії, виявляє нелегальних гравців і застосовує санкції. Для України пріоритети на найближчий час: завершити запуск системи ліцензування криптокомпаній, визначити, який орган відповідатиме за нагляд, встановити вимоги до стейблкоїнів і DeFi-механізмів, почати ризик-орієнтовані перевірки та налагодити механізми оперативного блокування й вилучення незаконних криптоактивів.

⛴ ЄС дозволив продавати нафту, конфісковану із суден російського «тіньового флоту». До 21-го пакета санкцій увійшла нова норма, яка дозволяє країнам ЄС не лише затримувати судна, що допомагають Росії обходити нафтові санкції, а й продавати їхній вантаж – нафту, зерно та інші товари. Рішення ухвалили після того, як затримання танкерів стали регулярними. Лише цього року європейські військово-морські сили конфіскували щонайменше 9 суден «тіньового флоту». Серед них – танкер, затриманий Бельгією з вантажем приблизно 330 тис. барелів нафти, та судно, яке Франція взяла під контроль із вантажем близько 600 тис. барелів. Раніше законодавче поле ЄС не давало чіткої відповіді, що робити з таким дорогим вантажем. Тепер конфісковану нафту та інші товари можна офіційно реалізувати, позбавляючи росію ще одного джерела доходів.

Боротьба із штучним дробленням бізнесу. Попереду новий етап, який не лише дає нові інструменти податківцям та БЕБ для викорінення цих схем, а й концептуально змінює саму систему оподаткування. У своїй новій колонці розповідаю про новий законопроект Мінфіну, який запроваджує принципово новий, європейський підхід: податкова оцінюватиме не лише формальну законність операції, а й її реальну економічну мету. У Податковому кодексі можуть з'явитися нові для України поняття - «податкове зловживання», «комбінована операція», а також загальне правило протидії податковим зловживанням (GAAR). Це - принцип, який дає право оскаржити будь-яку операцію, якщо вона не має реального економічного сенсу, а існує лише для того, щоб зменшити податок. Для схем з офшорами також з'являться запобіжники. Тож, якщо хочете знати, який магістральний напрямок змін обрала держава у цьому регулюванні і чому теперішні схеми мінімізації таки підуть у небуття, запрошую до читання.

🇪🇺 🇺🇦 Україна вибудовує єдину систему обміну даними про зловживання з коштами ЄС. Урядова Стратегія захисту фінансових інтересів України та ЄС передбачає посилення обміну інформацією між органами, які управляють європейськими коштами, контролюють їх використання та розслідують можливі порушення. Держаудитслужба, Мінфін, внутрішні аудитори та органи, відповідальні за реалізацію програм у межах Ukraine Facility, мають обмінюватися даними про ризики, результати внутрішнього контролю, аудитів і виявлені невідповідності. Також має бути вибудувано системну взаємодію Держаудитслужби як AFCOS України з Офісом Генпрокурора, СБУ, ДБР, НАБУ, БЕБ, Нацполіцією та АРМА. Стратегія передбачає міжвідомчий обмін інформацією про кримінальні провадження та внесення результатів розслідувань до європейської системи IMS.

Кажуть, що колишній міністр відновлення Олексій Кулеба посяде місце заступника секретаря РНБО.

🔎 Держаудитслужба повідомляє ЄС про 90% можливих порушень під час використання коштів Ukraine Facility. Такий факт наводиться у Національній стратегії протидії шахрайству для захисту фінансових інтересів України та ЄС. Саме Державна аудиторська служба виконує в Україні функції AFCOS - національної служби, яка координує взаємодію з Європейським управлінням з питань боротьби із шахрайством (OLAF) та передає інформацію про можливі порушення під час використання коштів ЄС. Як зазначено у Стратегії, у 2024 році Держаудитслужба передала до OLAF 4 повідомлення, а за 2025 рік - уже 25. При цьому близько 90% усієї інформації про можливі порушення у межах програми Ukraine Facility надходить саме від Держаудитслужби. Крім того, Стратегія передбачає поглиблення співпраці не лише з OLAF, а й з іншими європейськими інституціями. До кінця 2026 року Україна планує укласти окремі угоди про співробітництво з Європейською прокуратурою (EPPO) та Європейським судом аудиторів (ECA).

Представлення нового голови КОВА Тимура Ткаченка відбудеться уже завтра. А от перший заступник голови КОВА, який зараз виконує обовʼязки голови Руслан Олійник переходить на посаду заступника міністра відновлення та інфраструктури. Кажуть, що заступником міністра до Калашника також переходить голова Оболонської РДА Кирило Фесик.

ЄС визначає, чи поширювати нові правила фінмоніторингу на Volkswagen, BMW і Red Bull Європейські регулятори обговорюють, чи повинні великі промислові та роздрібні групи, такі як Volkswagen, BMW, Mercedes-Benz, Swarovski і Red Bull, підпасти під нові вимоги ЄС щодо протидії відмиванню коштів (AML), навіть якщо їхній основний бізнес не є фінансовим. Дискусія виникла під час підготовки технічних стандартів, які розробляє новостворений Європейський орган з питань боротьби з відмиванням коштів (AMLA). Нові правила мають набути чинності у 2027 році. Ключове питання полягає в тому, чи нестимуть материнські компанії відповідальність за створення та контроль єдиної системи AML-комплаєнсу для всієї групи, якщо до її складу входять фінансові установи або франчайзингові мережі з регульованими суб’єктами. Згідно з проєктом регуляторного технічного стандарту (RTS), оприлюдненим у квітні, кожна група компаній повинна визначити одну юридичну особу, відповідальну за розробку загальногрупової системи боротьби з відмиванням коштів. Втім, у Брюсселі та Франкфурті досі немає єдиної позиції щодо того, наскільки далеко ці вимоги можуть поширюватися за межі традиційного кола фінансових установ. Найбільше суперечок викликають франчайзингові та партнерські моделі. Якщо формальні корпоративні групи можуть призначити відповідальною регульовану компанію, то у франчайзингових мережах такою структурою потенційно може стати материнська компанія, яка сама не має прямих AML-обов’язків. Це означає, що виробники автомобілів, роздрібні бренди чи інші міжнародні корпорації можуть бути змушені координувати систему фінансового моніторингу для десятків або навіть сотень юридично незалежних партнерів. Особливо гостро проблема стосується секторів нерухомості, аудиту та онлайн-гемблінгу, де франчайзингові та партнерські моделі є поширеними. Генеральний директор Turn Advisory Томмас Каплан попереджає, що чинна редакція документа може покласти відповідальність за AML-контроль на компанії, які фактично лише володіють брендом або видають ліцензії, але не беруть участі у проведенні операцій. За його словами, у такому випадку франчайзер буде змушений організовувати оцінку ризиків для всієї мережі, створювати централізовану функцію комплаєнсу та звітувати перед власним керівництвом, не маючи юридичних повноважень впливати на діяльність незалежних партнерів. Додатковою проблемою залишається питання нагляду. Якщо материнська компанія сама не є регульованим суб’єктом, то наразі незрозуміло, який саме орган повинен контролювати виконання нею нових AML-вимог. Невизначеність також стосується нової категорії компаній, створеної європейським законодавством, — холдингових компаній змішаної нефінансової діяльності, які не мають фінансових дочірніх структур, але володіють принаймні однією компанією, що підпадає під AML-регулювання. Як приклад наводять австрійську Red Bull, якій належать футбольні клуби RB Leipzig та FC Red Bull Salzburg. Із 2027 року професійний футбол також стане одним із секторів, що підпадатиме під європейські правила фінансового моніторингу. Консультації між AMLA, Європейською комісією та національними регуляторами тривають. Остаточну редакцію технічного стандарту планують оприлюднити до кінця поточного кварталу. Частина наглядових органів очікує, що AMLA все ж обере більш вузький підхід і не поширюватиме нові вимоги на промислові та торговельні компанії, для яких AML не є основним видом регулювання.