Synapse Space

​​Нехай назва не вводить вас в оману: зустріти садових вугрів в саду — не можливо 🌳 Їх наукова назва — Heterocongrinae, це невеликі морські тварини, які живуть у теплих океанічних водах, в зонах сильних течій 🏝 Порівняно з іншими видами вугрів вони невеликі: більшість з них не довші за 60 см, вони довгі та тонкі. Звідки походить назва? Садові вугрі живуть колоніями на океанічному дні. Вони зариваються у пісок, так, що ззовні залишається лише чверть їхнього тіла, що вільно погойдується разом із течією. Здалеку їхня колонія нагадує сад рослин, що росте з піску 🌷 У названих колоніях може налічуватися від сотні до тисячі вугрів. Головний — найбільший — вугор розміщується по центру. Як вугрі харчуються, ведучи прикріплений спосіб життя? Їхній раціон складається із планктону, який до них приноситься течією. Отож їм не потрібно робити зайвих зусиль — лише ловити те, що саме іде до рота! Саме тому вони розташування колонії можливе лише в зонах, де є потужні течії 🌊 Вугрі — справжні любителі нір: Хоча цим тваринкам ніщо не заважає вільно плавати, вони цього робити не люблять. Вільно плавають вони лише доти, доки не виростуть достатньо великими, щоб створити власну нору 🕳️ Садові вугри не покидають своїх нір навіть під час спарювання. Особи протилежної статі зближуються ближче одне з одним, але кінчиком хвостів усе одно залишаються у власних норах 🔗 Як вугрі тримаються в норах? У садових вугрів добре розвинені м'язи хвоста, яким вони і викопують свої нори. Вберегти нірки від руйнувань допомагає слиз, який виділяють їхні хвости, він також допомагає тваринам закріплюватися всередині 💪 Сором'язливі істотки... Варто лише наблизитись до садових вугрів — вони швидко ховаються у свої нори. Так вони уникають хижаків. Та й допитливих людей, які прагнуть їх сфотографувати, також 📸 Щоб вугри перестали від вас ховатися — їм потрібен час, щоб до вас звикнути. А от «відвикають» вони досить швидко! Наприклад, одному океанаріуму в Японії під час локдауну довелось просити людей поспілкуватися із їхніми вуграми по FaceTime, тому що ті відвикли бачити людей і ховалися навіть від працівників океанаріуму, що ускладнювало їх роботу 🙈

​​Науковий журнал The Lancet опублікував cтаттю про цікавий випадок прозопометаморфопсії - рідкісного неврологічного недугу, під час якого обличчя виглядають спотвореними за текстурою, положенням або кольором. Він може настати внаслідок травми голови, інфаркту мозку, епілепсії чи інших факторів, які поки що точно не визначені 🏥 До дослідників звернувся чоловік, котрий близько трьох років бачив обличчя людей як спотворені та “демонічні”. Вони відрізнялися видовженими рисами та глибокими зморшками. Пацієнт також повідомив, що спотворення присутні лише на людях вживу, але відсутні на об’єктах, наприклад, машинах чи будинках. Цікаво, що він зберіг здатність впізнавати людей попри свій розлад, а також бачить нормальними їхні обличчя на зображеннях 📷 Відомо, що у пацієнта був біполярний афективний розлад, посттравматичний стресовий розлад, серйозна травма голови та отруєння чадним газом. Імовірно, комбінація цих факторів призвела до такого рідкісного порушення 🧠 За допомогою програмного забезпечення вчені редагували фотографії людей так, аби вони відповідали особистому сприйняттю пацієнта. Результати ви можете побачити у коментарях ⬇️

Цікаво дізнатись більше про процеси місцевої демократії? Спробуй зробити це у ігровому середовищі «Electionville» разом з АСП. Познайомся з інструментами самоврядування та в ігровій формі побудуй демократичне суспільство. Приголомшливі політичні інтриги, стратегічні обговорення та неймовірна атмосфера очікує на тебе у грі "Місто виборів"! А окрім усього вищезазначеного на тебе також чекає солодкий стіл та подарунки!🎁 🕑Коли: 13 квітня, 13:00 📍Де: Колізей у КМЦ Кількість місць обмежена, тому не зволікай та реєструйтеся за посиланням. Дедлайн реєстрації: 4 квітня, 13:00 Чекаємо на тебе!🫶🏻

​​Лактаза – фермент, що синтезується клітинами тонкого кишечника. Його робота полягає у розщепленні лактози – цукру, який міститься в молоці та інших молочних продуктах. Як наслідок, у кров всмоктуються продукти розпаду: глюкоза та галактоза🩸 Стан організму, коли цього ферменту синтезується недостатньо або він взагалі відсутній, називають непереносністю лактози або лактазною недостатністю. У такому разі після споживання продуктів, що містять лактозу, у людей спостерігається нудота, здуття живота, відходження газів, болі та спазми 🤢 Чому це відбувається? Це пояснюється тим, що неперетравлений молочний цукор надходить у товсту кишку та піддається ферментації мікроорганізмами. Цей процес супроводжується виділенням метану та вуглекислого газу, що й викликає дискомфорт у травній системі 🦠 Причиною непереносимості лактози можуть бути мутації в гені LCТ, що кодує фермент лактазу, або в MCM6 – регуляторній послідовності, що керує активністю LCT 🧬 В нормі лактаза виробляється найактивніше у новонароджених, оскільки це дозволяє отримувати максимум енергії з грудного молока. З віком експресія гена LCТ падає завдяки епігенетичним маркерам ("міткам", що корегують роботу генів), однак у більшості людей залишається достатньою, щоб перетравлювати молочний цукор без проблем 🍼 Отже, якщо у вас немає непереносності лактози, немає і фізіологічних причин виключати з раціону молочні продукти. Вони є важливим джерелом кальцію та білків, а сама лактоза має ряд переваг для організму, наприклад, забезпечує тривалий запас енергії та збільшує засвоєння мінералів, таких як магній і цинк 🔬 А ви знали, що "непереносимість" є калькою з російської мови? Більш правильним варіантом буде саме "непереносність" 🇺🇦

​​Расизм — проблема з дуже розгалуженим корінням, він проявляється в багатьох неочевидних сферах, зокрема і в науці. Наприклад, прихильники расистських теорій часто апелюють до хибних біологічних уявлень. Чому ж проблема расизму настільки поширена? Однозначну відповідь дати складно, однак загально його можна пояснити механізмом «свій-чужий». Людина відчуває зв'язок із «своїм» — зі свого племені, роду. На противагу є «чужі» — невідоме, непередбачуване ⚔ 🔹 Один з аспектів цієї концепції — когнітивний. Люди вважають, нібито є суттєві відмінності між «своїми» та «чужими», що призводить до створення спрощених уявлень. Причиною цього є брак знань і досвіду. 🔹 Афективний аспект включає емоції, пов'язані з «іншими». Страх і нерозуміння забарвлюють взаємодію з ними, підсилюючи найнебезпечніші стереотипи. 🔹 Поведінковий аспект — результат дії емоцій. Так зароджуються ідеї сегрегації, дискримінації, геноциду та інших спроб показати свою ілюзорну перевагу. А що з дослідженнями? Одне з досліджень мало на меті перевірити емпатію щодо людей своєї та відмінної рас. Воно показало, що люди більше співпереживають представникам своєї раси і менше — інших. Звісно, це дослідження не дозволяє визначити, чи вроджені це характеристики мозку, чи результат впливу суспільства 🗣 В іншому дослідженні перевіряли здатність розпізнавати обличчя. Результат практично продемонстрував різницю у сприйнятті «своїх» та «чужих»: члени зовнішньої групи сприймаються як більш схожі один на одного, ніж члени внутрішньої групи. Проте, це досі не пояснює зумовленості негативного ставлення до інших рас 👥 Тиждень солідарності з народами, які борються проти расової дискримінації, нагадує нам про необхідність виходити за межі стереотипів про «своїх» і «чужих». Це час поглибити своє розуміння, для того щоб разом працювати над створенням світу, де кожна людина має право на повагу та справедливість 🫂

​​Рослинки роду Protea є одними з найунікальніших вічнозелених представників фауни Південної Африки 🌷 Протеї можуть набувати різноманітних форм, розмірів та кольорів, власне, тому 1735 року Карл Лінней назвав рослину на честь сина Посейдона — Протея, який міг перетворюватись у будь-що: тварину, рослину 🌱 Рід налічує близько 1500 видів — від кущів до високих дерев, але всі вони мають особливу протеїдну кореневу систему, яка дозволяє їм виживати в ґрунті, небагатому на поживні речовини 🏜 Протеї також називають цукровими кущами через їхні неймовірні квіти, що продукують надмірну кількість нектару, а плодами яких є горішки 🌰 Королівська протея має таку назву через схожість з короною, вона найбільша серед представників свого роду. Її зображують на південноафриканських свідоцтвах про народження та паспортах, а також на монеті номіналом 5 рандів 👑 Окрім Королівської протеї, є ще купа цікавих видів! Зазирніть у коментарі 😉

Дуже радимо сходити на екскурсію в оранжереї Ботанічного саду ім. Фоміна 🌿

​​Міфічна планета, що знищить Землю 🌚 Звідки взявся міф про Нібіру? У 1976 році Захарія Сітчин написав книгу «Дванадцята планета». Сітчин — американський письменник і знавець східних наук, культур та вчень. Він писав книги, у яких поява людей на Землі пояснюється участю стародавніх космічних мандрівників, а шумерську культуру створили аннунаки — раса з планети, що розміщена позаду Нептуна — Нібіру. Ця планета, за його твердженнями, обертається навколо Сонця на витягнутій еліптичній орбіті, із довжиною оберту в 3600 років 🌠 Нібіру називають «дванадцятою планетою» (адже, за твердженнями Сітчина про уявлення шумерів, Сонце, Місяць та Нептун також враховані, разом із вісьмома планетами) та «планетою Х» (гіпотетична планета за Нептуном, уявлення про яку базуються на дивних рухах шести далеких крижаних планетоїдів) 🌌 Чому ж Нібіру «хоче знищити Землю»? Образ Нібіру як планети-вбивці Землі з'явився у 1995 році, коли Ненсі Лідер заснувала веб-сайт ZetaTalk і оголосила на ньому про знищення нашої планети. За словами жінки, вона має зв'язок (через мозковий імплант) із сірими іншопланетянами Зетанами із зоряної системи Дзета Ретикулі, і саме від них вона нібито отримує інформацію, адже її було «обрано», щоб попередити людство 👽 Наукова точка зору на Нібіру: Спростувати існування Нібіру, принаймні як планети-вбивці Землі, дуже просто: об'єкт такої величини було б чітко видно у телескопи 🔭 І не для НАСА (адже прихильники теорій змов часто звинувачують цю організацію у замовчуванні «правди») — а й у приватні телескопи тисяч астрономів-любителів, а при наближенні до Землі — і неозброєним оком 👀 Твердження ж про те, що Нібіру нібито може порушити орбіту чи обертання Землі, суперечать законам фізики. Та й сама орбіта Нібіру, як її описують прихильники існування планети, не узгоджується із небесною механікою. Адже, якби тіло з такими характеристиками пройшло неподалік від Землі у шумерські часи, Земля уже не мала би нинішньої орбіти та, скоріш за все, Місяця 🌕 Хронологія кінців-світу-що-не-відбулись: Першою датою зіткнення Землі і Нібіру Ненсі Лідер називала травень 2003 року 💥 Коли ж цього не відбулось, послідовники Лідер перенесли дату кінця світу на 2012 рік, що узгоджувалося з іншими «пророцтвами», адже саме 2012 року завершувався календар Майя 🗓 Наступну дату назвав Девід Мід, християнський нумеролог і астролог — 23 вересня 2017 року. Після того, як зіткнення знову не відбулось, з'явилось оголошення про кінець світу у березні 2018 року. Також траплялися поодинокі повідомлення про 2019 рік.

Наближається Міжнародний жіночий день! Бажаєте зануритися у захопливе середовище, де можна не лише цікаво провести час, а й почути безцінний досвід від видатних жінок у науці? Тоді запрошуємо вас приєднатися до We-Tech!!! Ми вже успішно проводили подібні заходи з панельними дискусіями, тому наша ініціатива продовжує жити під тією ж назвою. 📅 Коли: 16 березня о 18:00 за Києвом ⏳ Тривалість: ~ 1,5 години 📍 Де: онлайн платформа Zoom 🗣 Формат: Панельна дискусія 🌐 Тематика: розвиток жінок у науці, можливості для молоді та способи подолання гендерних стереотипів. Зареєструватися можна за посиланням. З найкращими побажаннями, Команда WiTech Ukraine💕

Наукові меми: котяча підбірка 😻 Няв!

Те, на що ви так чекали... новий відбір до Radio KVIT! Подій та музики стає все більше, тому шукаємо нових квітят до команди🕵️ 🎤Відділ етерів — наш любий голос та музичний смак, що лунає на плацах 💃Відділ івентів — організатори тих самих незабутніх івентів ✨Відділ СММ — копірайтери, фотографи, сторімейкери, сценаристи, тіктокери! Словом, твоє місце для вираження творчості 🧚‍♀️Відділ декору та спільнототворення — ті, хто робить нас собою (і навіть трішки краще) 🚀Open call — для тих, хто ще не визначився або ж хоче чогось зовсім нового Заповнюй формочку до кінця тижня, а потім не встигнеш кліпнути, як питимеш чай з нами в рубці🥰

​​Кажуть, для діалогу потрібні двоє. Та що коли один зі співрозмовників людина, а інший — мавпа? 🦧 Мабуть, саме таке питання цікавило Вільяма Ферніса, тому 1916 року він вирішив навчити орангутана кільком англійським словам. Вже тоді дослідник зумів помітити, що досконалого рівня мовлення у мавп надзвичайно складно досягти, через невідповідну будову їх голосового апарату 🤷🏻‍♀️ Пізніше (1966 року) Ален і Беатрис Гарднери вирішили дослідити мовленнєві здібності мавп за допомогою мови жестів 🤟 Придбавши молоду самку шимпанзе на ім’я Уошо, вони почали навчати її амслену — американської мови жестів. Уже через 5 років, вона знала 160 слів! До 1972 року в інституті вивчення приматів близько десяти шимпанзе успішно практикували амслен 🐒 Експерименти показали, що людиноподібні мавпи здатні легко застосовувати знайомі жести в нових ситуаціях, вживати слова в переносному значенні і навіть жартувати! 🙊 Описано також випадок, коли самка шимпанзе самостійно, а головне успішно, навчила своє дитинча спілкуватися жестами. Як вам такі факти? Цікаво було б почути більше про життя приматів, їх звички та найновіші дослідження пов’язані з цими дивовижними тваринами? 🦍 Якщо ваша відповідь так — нагадуємо, що дізнатися більше про всі аспекти життя людиноподібних мавп ви зможете вже цієї неділі о 15:00 на першій (не)лекції. Деталі шукайте у відповідному пості чи за посиланням 🔗 До зустрічі, вже зовсім скоро! 🤍

❕Увага: через низку причин вимушені перенести наш захід на 10.03, 15:00❕ А в суботу 09.03 радимо відвідати інший чудовий івент 💜 Дякуємо за розуміння!

​​Плач — це більше, ніж емоційна реакція. Точніше, це не завжди така реакція. Емоційні сльози — це лише один із трьох видів сліз, які ми виробляємо, відчуваючи сум, щастя, тощо. Інші два види: базальні та рефлекторні сльози виконують свої функції в очищенні та захисті очей 👁️ Емоційні сльози відрізняються за своїм хімічним складом, що вказує на їх особливу роль у фізіології 💦 Біохімік Вільям Фрей II з Університету Міннесоти дослідив емоційні сльози і виявив, що вони містять значно більшу різноманітність білків (на 20-25%), у 4 рази більше калію, і в 30 разів більше марганцю, ніж рефлекторні сльози; також вони насичені гормонами, такими як адренокортикотропін (АКТГ) і пролактин. АКТГ може бути ключовим фактором у виникненні емоційного плачу, адже людина виробляє його під час стресу чи тривоги. У свою чергу, високі концентрації марганцю спостерігаються в мозку людей, які страждають на хронічну депресію. А вищий рівень пролактину в організмі жінок може пояснити, чому вони плачуть частіше, ніж чоловіки💧 Дослідники також виявили, що плач може мати біологічно обґрунтований заспокійливий ефект. Наприклад, одне з досліджень показало, що «запах» емоційних сліз знижує чоловічу агресію на 43,7% 💢 Існує багато теорій, що стосуються різних аспектів плачу. Цікавою є концепція відомого біолога Амоца Захаві з Тель-Авівського університету, який вважає, що сльози могли мати еволюційну перевагу: вони відображали нашу вразливість і сприяли об'єднанню спільноти 🫂 Загалом, плач — це складний поведінковий феномен, який не так вже й просто досліджувати, адже відтворити емоції в лабораторних умовах, мʼяко кажучи, нелегко. Та однозначно зрозуміло, що він є корисним інструментом внутрішньої саморегуляції і допомагає налагоджувати міжособистісні комунікації 🗣

​​Флуоресценцію, тобто властивість певних молекул поглинати світло, а потім випромінювати його на іншій довжині, довгий час вважали прерогативою рослин та грибів, але не ссавців 🌱 Аж ось одного разу професор Джонатан Мартін прогулювався нічним лісом у пошуках флуоресцентних рослин, а натомість зустрів білку-летягу 🐿 Тільки уявіть собі його здивування, коли він направив на тваринку ультрафіолетовий ліхтарик і раптом побачив, що вона світиться рожевим! 🔦 Професор повідомив про своє спостереження колегам, і разом вони почали досліджувати цей феномен. Вчені з'ясували, що на додачу до білок довгоноги в ультрафіолеті світяться червоним, а качкодзьоби — бірюзовим 🐰 І ця властивість є не лише у живих тварин: вона зберігається навіть у музейних експонатів протягом багатьох років! 🏛 Наразі вчені не можуть сказати, в чому полягає еволюційне значення флуоресценції у ссавців. Дві головні теорії стверджують, що таке світіння допомагає маскуватися від хижаків або спілкуватися з представниками свого виду 💌 Оскільки це дослідження досить нове — стаття про рожевих білок вийшла лише 2019 року — варто очікувати, що зовсім скоро ми дізнаємося більше та, ймовірно, знайдемо й інших флуоресцентних тварин 🐾 Дивіться фото в коментарях! 📸

​​Флуоресценцію, тобто властивість певних молекул поглинати світло, а потім випромінювати його на іншій довжині, довгий час вважали прерогативою рослин та грибів, але не ссавців 🌱 Аж ось одного разу професор Джонатан Мартін прогулювався нічним лісом у пошуках флуоресцентних рослин, а натомість зустрів білку-летягу 🐿 Тільки уявіть собі його здивування, коли він направив на тваринку ультрафіолетовий ліхтарик і раптом побачив, що вона світиться рожевим! 🔦 Професор повідомив про своє спостереження колегам, і разом вони почали досліджувати цей феномен. Вчені з'ясували, що на додачу до білок довгоноги в ультрафіолеті світяться червоним, а качкодзьоби — бірюзовим 🐰 І ця властивість є не лише у живих тварин: вона зберігається навіть у музейних експонатів протягом багатьох років! 🏛 Наразі вчені не можуть сказати, в чому полягає еволюційне значення флуоресценції у ссавців. Дві головні теорії стверджують, що таке світіння допомагає маскуватися від хижаків або спілкуватися з представниками свого виду 💌 Оскільки це дослідження досить нове — стаття про рожевих білок вийшла лише 2019 року — варто очікувати, що зовсім скоро ми дізнаємося більше та, ймовірно, знайдемо й інших флуоресцентних тварин 🐾 Дивіться фото в коментарях! 📸

​​Флуоресценцію, тобто властивість певних молекул поглинати світло, а потім випромінювати його на іншій довжині, довгий час вважали прерогативою рослин та грибів, але не ссавців 🌱 Аж ось одного разу професор Джонатан Мартін прогулювався нічним лісом у пошуках флуоресцентних рослин, а натомість зустрів білку-летягу 🐿 Тільки уявіть собі його здивування, коли він направив на тваринку ультрафіолетовий ліхтарик і раптом побачив, що вона світиться рожевим! 🔦 Професор повідомив про своє спостереження колегам, і разом вони почали досліджувати цей феномен. Вчені з'ясували, що на додачу до білок довгоноги в ультрафіолеті світяться червоним, а качкодзьоби — бірюзовим 🐰 І ця властивість є не лише у живих тварин: вона зберігається навіть у музейних експонатів протягом багатьох років! 🏛 Наразі вчені не можуть сказати, в чому полягає еволюційне значення флуоресценції у ссавців. Дві головні теорії стверджують, що таке світіння допомагає маскуватися від хижаків або спілкуватися з представниками свого виду 💌 Оскільки це дослідження досить нове — стаття про рожевих білок вийшла лише 2019 року — варто очікувати, що зовсім скоро ми дізнаємося більше та, ймовірно, знайдемо й інших флуоресцентних тварин 🐾 Дивіться фото в коментарях! 📸

​​Привіт 👋 Команда Synapse Space рада анонсувати новий захід! Ми запускаємо проєкт «(Не)лекція», в межах якого кожен охочий зможе спробувати себе в ролі спікера(ки) в колі однодумців. Спікер(к)и проводитимуть (не)лекції на теми, що їх цікавлять, щоб покращити навички комунікації, публічного виступу та поділитись своїм захопленням 🎤 Звучить серйозно, але ми обіцяємо максимально лайтову та цікаву (не)лекційну атмосферу 😉 Пілотну версію проєкту вже зовсім скоро проведе координаторка Synapse Space — Дар’я, з доповіддю про приматів та їхні (наші 🤭) поведінкові особливості 🦧 А незабаром і ви зможете розказати нам щось цікаве! Окрім нових знань на вас чекатиме чаювання та обговорення, тож беріть свій термос, і обіцяємо — буде цікаво! 📆 Дата: 09.03 ⏱️ Час: 15:00 🌍 Місце: КМЦ (вул. Іллінська 9), 2й поверх, кімната №1 Запрошуйте друзів, реєструйтесь і приходьте цікаво та корисно провести час 🖤 До зустрічі на (не)лекції!

​​Вчений з Данії відкрив паразита, який викликає рак! 😱 І навіть отримав за це Нобелівську премію! 🏆 Звучить надто добре, щоб бути правдою, еге ж? Рак спричинений, усього лише, паразитом. З цим було б легко впоратись. Однак… Хоча Нобелівську премію з фізіології та медицини таки присвоїли у 1926, висновки вченого, як зʼясувалося згодом, були неправильними. Після цього випадку скоригували регламент Нобелівки — як саме, читайте у відповідному дописі ⬆️ Тим вченим був Йоганес Фібігер, данський онколог і професор анатомічної патології Копенгагенського університету. Він експериментально викликав у здорових щурів рак шлунку за допомогою аскарид Spiroptera. На той час це був новий вид. Наукова назва цих паразитів — Gongylonema neoplasticum, передаються від тарганів до щурів 🐀 Під час дослідження Фібігер виявив у тілах щурів нематод та новоутворені пухлини, частина з яких була раковими. Внаслідок цього вчений висунув гіпотезу, що саме ці паразити викликали рак, і провів дослідження, які експериментально підтвердили цю гіпотезу. Після публікації результатів досліджень вчений отримав нагороду. На той момент це відкриття вважалось важливим етапом у дослідженні раку 🔬 Після смерті Фібігера незалежні дослідження спростували його теорію. Тож, насправді ніякого «паразита, що спричиняє рак» не існує.