ЛІСИ УКРАЇНИ - офіційний канал

На території Київщини, зокрема у лісах Макарівщини непоодиноко зустрічаються високі, видовжені земляні насипи, які отримали назву «Змієві вали». Найменування валів пов’язане з народною легендою про ненажерливого Змія, якого впрягли у велетенський плуг, внаслідок якого був утворений вал, названим Змієвим. 🌳 Насправді ж це залишки оборонних споруд, споруджених у 10-12-х сторіччях, які слугували захистом від ворожих племен. Земляні вали разом із частоколом мали висоту понад десять метрів та були нездоланною перешкодою для ворога. На сьогодні вона має вигляд мережі валів загальною довжиною майже двох тисяч кілометрів. 🇺🇦 Історія «Змієвих валів» особлива, оскільки тисячу років тому дозволили зупинити не одне загарбницьке військо, і вже у 2022-му році захистили українців від російської армії. Саме тут окупанти, пізнавали на практиці і засвоювали невивчені уроки історії, адже їх техніка застрягла між середньовічними укріпленнями, де потім була знищена артилерією. Водночас лісівники, спільно з істориками продовжують берегти історичну геологічну пам’ятку, щоб наші нащадки мали можливість пам’ятати про силу минулих поколінь.

🦌Лісівники Буковини зафільмували як лісова мешканка ласує сіллю 🌲 У лісах Путильської філії рошташували фотопастку поблизу дерев'яного стовпчика-солонця. Такі конструкції спеціально встановлюють у масивах, адже сіль є необхідним елементом мінерального живлення для диких копитних. Козулі є рослиноїдними тваринами, які харчуються переважно листям, пагонами та травою. Сіль - важливий компонент їх харчування. В природних умовах козулі знаходять її у мінеральних водоймах, мокрому грунті, а також у так званих "лизунцях", які встановлюють лісівники. Сіль містить необхідні мінерали, такі як натрій та калій, які сприяють функціонуванню організму. Вона допомагає підтримувати правильний рівень електролітів та регулює водний баланс у тілі козулі. Крім того, сприяє зміцненню кісток і м'язів, що особливо важливо для молодих козенят та самок у період вагітності. Це сприяє підтримці здоров'я і забезпечує тваринам кращі умови для розмноження. ✔️Загалом щороку у мисливських угіддях Путильської філії єгері викладають близько 2 тонн солі.

За минулу добу на території Миколаївського лісництва в Балабанівському урочищі неподалік від жилого масиву обласного центру було ліквідовано два загоряння. 🔥Одне загоряння спричинило низову пожежу на площі 0,01 гектара, друге – 0, 1 гектара. Обидві пожежі було ліквідовано протягом двох годин силами Державної лісової охорони. Попередня причина загоряння – необережне поводження з вогнем. ❗️Лісівники нагадують, що на території Миколаївської області відвідування лісових масивів ЗАБОРОНЕНО! Також, за даними гідромецентра, сьогодні та завтра на Миколаївщині зберігається надзвичайний рівень пожежної безпеки. 💬Утримайтесь від планування відпочинку у лісі! При виявленні загоряння в екосистемах терміново телефонуйте «101».

🌲🏜️Як на Полтавщині лісівники приборкали пустелю 🌪На території Миргородського лісового господарства є арена сипучих пісків. Її площа - 3100 га. Висота піщаних пагорбів колись тут сягала 10-15 м, а глина залягання піску становила 30-40 м. Вітер розносив пісок та створював пилові бурі, які засипали поля та навколишні населені пункти. Тож одним із першочергових завдань для миргородських лісівників другої половини минулого століття стояло заліснення цієї території. Перша спроба висадити ліс на піску була у 1952 році. Тоді взялися садити невибагливу до ґрунтів і нестачі води сосну. Проте через відсутність досвіду та технологій заліснення таких специфічних територій молоді насадження не приживалися. Температура піску могла сягати 60 градусів, а подекуди однорічні сіянці заввишки 4-5 см просто засипало під час пилової бурі. Наступна спроба була більш вдалою. У 70-х роках XX століття соснові насадження висадили шляхом "шелюгування" на площі 3 000 га. Проте уже 2005 року пожежа знищила значну частину лісових насаджень. Через те, що сосни були висаджені густо, вогонь поширювався дуже швидко. У результаті згоріло 500 га лісу. З 2007 року лісівники розпочали відновлення й заліснення згарища. Тоді лісівники вирішили змінити схему посадки, зробивши відстань між деревами більшою – 2,5 на 0,7 метра у рядах, що дає кращий доступ поживних речовин до сіянців. Аби захистити ліс у разі пожежі, тут створили широкі піщані смуги – пожежні розриви та висадили уздовж листяні насадження. Наразі висота соснових насаджень на арені сипучих пісків становить від 4 до 10 метрів.

🌲Ліс – це додаткове джерело доходів для громади, — т. в. о. Гендиректора ДП «Ліси України» Юрій Болоховець Провели на Волині виїзну нараду з МФДО ЛІСВІДНОВЛЕННЯ та представниками Української асоціації районних та обласних рад, Асоціації міст України, Всеукраїнської асоціації громад та Всеукраїнської Асоціації ОТГ. Лісівники докладають чимало зусиль для розвитку територіальних громад. Наприклад, якщо виникає пожежа, лісівники вирушають на гасіння вогню в незалежності від того, чия ця територія. Ми будуємо лісові дороги, які значно скорочують відстані між селами. Розвиваємо рекреацію – це не тільки зберігає ліс від пожеж та дає людям можливість безпечно відпочивати під час дії воєнного стану, а ще й розвиває туризм в регіоні. ДП “Ліси України” сплачує громадам податки. Як ми і обіцяли: після реформування сума сплачених податків поступово зростає і буде зростати надалі. До речі, для деяких регіонів, ці гроші чи не єдина можливість розвивати території. Особливо це стосується віддалених, депресивних районів, де немає іншої роботи. Ми даємо робочі місця, гідну зарплату та достойні умови праці. Окрему увагу під час наради приділили передачі самосійних лісів. Вже рік як існує законний механізм, що дозволяє рятувати ліс, який раніше просто викорчовували. Проте далеко не всі громади охоче передають ці території, хоча це, у подальшому, принесе їм додаткові гроші (рентна плата, плата за землю, ПДФО та інше). Наочно показали представникам асоціацій, які вигоди можна від цього отримати. Конструктивно обговорили всі питання та знайшли спільну мову. Від злагодженої роботи залежить майбутній розвиток територій. Детальніше про робочу нараду можна прочитати на сторінці МФДО ЛІСВІДНОВЛЕННЯ https://www.facebook.com/story.php?story_fbid=pfbid0CobzgkrPKMLtXUTAGghAUJJabATyYvoxrVa5kF9Anii4H3RiJtBtw2E8AdDnQ2EZl&id=100093396866902

На світлині - найбільший представник твердокрилих у фауні України – жук-олень. Спіймали в об'єктив його працівники філії "Хмельницьке лісомисливське господарство" під час проведення відводів деревостанів в рубку. 💬 Лісівники наголошують: відповідальний підхід до рубок гарантує збереження лісової біорізноманітності. Чому так - розповідаємо далі на прикладі жука-оленя. 🪵 Жук-олень оселяється переважно в старовікових дібровах, де є звалища старих і трухлявих стовбурів дерев. Харчуючись мертвою деревиною (в стадії личинки) або соком дерев (в фазі дорослої комахи), жук ніяким чином не завдає шкоди лісам і сільськогосподарським угіддям. А користь від нього – значна. Він виконує функцію санітара лісу, переробляючи залишки гниючої деревини, тим самим покращуючи ґрунт. 🌿 Збереженню рідкісних видів комах, жуків чи тварин лісівники приділяють особливу увагу. Тож перед різними видами рубок обов’язково здійснюють оцінку впливу на довкілля: ґрунти, водні ресурси, атмосферу, флору та фауну, клімат. До прикладу, під час рубок головного користування згідно оцінки впливу на довкілля у листяних насадженнях необхідно залишати щонайменше 5 дерев: сухостійні, відмираючі, дуплясті, вітроломні. У хвойних і м'яколистяних насадженях - 10 дерев. На стовбурах таких насаджень лісівники малюють кільце фарбою. Такі дерева залишають для збереження біорізноманіття в лісі, створення умов розвитку та заселення комах, жуків, птахів тощо. Корисні для лісу живі організми переробляють мертву деревину і поліпшують санітарний стан . У сухих і мертвих деревах, хмизі, коренях старих пнів окрім жука оленя мешкають багато видів з Червоної книги України: кажани, жук-відлюдник, лісовий полоз, мідянка, багато видів рідкісних грибів і папоротей.

Незвичайний будиночок для комах віднедавна прикрашає територію філії «Вищедубечанське лісове господарство». Лісівники змайстрували його разом з вихованцями Жукинського шкільного лісництва, аби допомогти комашкам затишно перезимувати. 🏚Будиночки для комах – це спеціальні конструкції, що складаються з окремих секцій та призначені для створення комфортних умов для проживання комах, які виконують важливі ролі в екосистемах. 🌳Для того, аби привабити різні види комашок, «кімнати» облаштували різноманітними екоматеріалами: шишками, деревиною, соломою, гілками, корою тощо. Враховуючи різні уподобання майбутніх мешканців щодо температурних режимів, будиночок встановили у тінистому місці, де певну частину дня доволі сонячно. Навколо будинку також ростуть липи, які неабияк приваблюють комах. Лісівники вже помітили перших мешканців будиночка, але для повного його заселення необхідно ще близько 2-3 місяців. Тут комашки перезимують, а вже наступного літа допомагатимуть із запиленням рослин та захищатимуть культурні рослини від комах-шкідників. Тож навіщо комахам будиночки❓ Попри свої маленькі розміри, комахи відіграють значну роль в житті природи: запилюють рослини та допомагають боротися зі шкідниками. Такі будиночки слугують своєрідним прихистком для корисних комах та сприяють збільшенню біологічного різноманіття. 🐞Як правило, вони мають різні форми, розміри та отвори, які відповідають потребам конкретних видів комах. Приміром, сонечка селяться у невеликих закритих одна від одної комірках, солома або деревина приваблюють золотоочок, які живляться багатьма шкідниками, а одинокі бджоли полюбляють бамбукові палички та каміння чи цеглу з дірочками, щоб вони могли надійно влаштуватися.

🌲Ще 2 національні парки отримали адмінприміщення від лісівників. ДП «Ліси України» передали у користування будівлю колишнього Цуманського держлісгоспу у підпорядкування Ківерцівського національного природного парку «Цуманська Пуща». А колектив Національного парку «Пуща Радзивілла» відтепер працюватиме в адмінбудівлі Глинівського лісництва філії «Рокитнівське лісове господарство». Для колективів національних парків таке новосілля дуже важливе, адже досі вони переважно не мали комфортних офісів. Лісівники ж розуміють необхідність розвитку природоохоронних структур і в подальшому планують розширювати межі співпраці. Приміщення колишнього ДП «Цуманське лісове господарство» збудоване ще у 60-х роках. Добротна двоповерхова будівля була капітально реконструйована останніми роками. Лісівники тоді ж провели благоустрій території. Просторий офіс із можливістю розміщення до 50 людей стане гарним робочим місцем для колективу Нацпарку. Цікаво також, що на території Глинівського лісництва зростає старовіковий дуб - патріарх, якому понад 1500 років. Свого часу він став призером Всеукраїнського конкурсу «Національне дерево України». Саме ж лісництво повністю облаштоване та готове для початку роботи у комфортних умовах.

Поговоримо детальніше про види та системи рубок?👇🏻 ✅ РУБКИ ФОРМУВАННЯ І ОЗДОРОВЛЕННЯ ЛІСІВ Під час проведення рубок формування і оздоровлення лісів застосовуються такі рубки: догляду, санітарні, лісовідновні, переформування, пов'язані з реконструкцією, ландшафтні. Рубки формування і оздоровлення лісів проводяться способами, що не викликають ерозії ґрунтів, пошкодження дерев, які залишаються для подальшого росту, виключають можливість негативного впливу на стан лісів та водоймищ, забезпечують поступове відтворення і формування лісів, близьких до природних, постійне підтримання стійкості деревостанів. ✅ РУБКИ ДОГЛЯДУ Рубки догляду проводяться шляхом періодичного вирубування дерев, подальше збереження яких у складі насаджень недоцільне. Рубки  догляду можуть бути таких видів: освітлення, прочищення, проріджування, прохідна рубка. • Рубки освітлення формують деревостани бажаного складу та густоти, забезпечують таку участь головної породи в деревостані, яка відповідає конкретним лісорослинним умовам та призначенню створюваного деревостану. • Рубки прочищення забезпечують склад і рівномірне розміщення дерев головної породи на площі, формують оптимальну структуру майбутнього деревостану, регулюють кількісне співвідношення окремих порід. • Рубки проріджування створюють умови для формування стовбура і крони кращих дерев (головна увага приділяється якості і структурі деревостану, формується другий ярус у складних деревостанах). • Прохідні рубки призначені для збільшення приросту кращих дерев, підвищення товарності деревостанів та скорочення строків вирощування технічно стиглої деревини, поліпшення складу, структури та підвищення стійкості деревостану. ✅ САНІТАРНІ РУБКИ Санітарні рубки спрямовуються на оздоровлення та посилення біологічної стійкості лісів, запобігання їх захворюванню і пошкодженню. Санітарні рубки поділяються на вибіркові та суцільні. ✅ ЛІСОВІДНОВНІ РУБКИ Лісовідновні рубки - комплексні  рубки, які поєднують елементи  рубок  головного користування та рубок догляду для поновлення захисних,  водоохоронних та інших корисних властивостей лісів, збереження біорізноманіття, підтримання і формування складної породної, ярусної і вікової структури деревостанів. ✅ РУБКИ ПЕРЕФОРМУВАННЯ Рубки переформування - комплексні  рубки,  спрямовані  на поступове  перетворення одновікових чистих у різновікові мішані багатоярусні лісові насадження. Вони проводяться в усіх категоріях лісів та вікових групах  деревостанів  і  поєднують одночасне вирубування окремих дерев  або  їх  груп і сприяння природному лісовідновленню за умови безперервного існування лісу. ❗️ скорочені назви таких заходів: СР – суцільне рубання; ОСВ – освітлення деревостану; ПРЧ - прочищення деревостану; ПРЖ - проріджування деревостану; ПРХ – прохідне рубання; СРВ – санітарне рубання вибіркове; СРС – санітарне рубання суцільне; ІГР – інші господарські рубання; ЛК – штучне лісовідновлення (лісові культури); ПРП – природне поновлення лісу.

Чому лисиці риють нори❓ Лисиці риють дуже довгі й багатокамерні нори в схилах ярів або пагорбів, проте в якості постійного житла їх не використовують. Нори служать для виведення потомства й іноді як укриття від небезпеки. Тут самка ощеняється – приносить 5-6 лисенят. Для безпеки лисяча нора має кілька виходів – віднорків. 🦊Лисенята живуть в головній камері під землею, але втекти від ворога (наприклад, від спеціально виведеної для полювання на лисиць породи собак – фокстер'єра) можуть через запасні виходи. Іноді лисиця використовує чужі нори – борсуків або бабаків, виганяючи охайних господарів своїм різким і сильним запахом. У сплячку лисиці не впадають. Всю холодну пору вони бродяжать по своїй території, а норою користуються рідко. 🐾У кожного звіра є своя ділянка, на якій він живе і здобуває собі прожиток, а якщо «кордони» були порушені іншою лисицею, цілісність території відновлюється шляхом бійки. На фото лисяча нора у лісах філії "Краснопільське лісове господарство" ДП "Ліси України.

🇺🇦Молодий лісівник захищає Україну на нулі Олегу Сіроштану всього 29 років. Мобілізований у квітні минулого року, він уже понад рік стоїть на захисті нашої держави і майже весь цей час на нулі - в самому пеклі, де земля змішалась з кровʼю. До війни воїн-лісівник працював майстром лісопункту філії "Смілянське лісове господарство" на Черкащині. Наразі несе службу у 66 окремій механізованій бригаді, тримають Лиманський напрямок. 💪🏻Молодий та стійкий, як кремінь, тримається на рівні досвідчених військових і щоразу запевняє: "Все буде добре, інакше й бути не може!" Про події і думки на фронті Олег говорить неохоче. Чи то сам намагається не брати близько до серця, чи то старається не травмувати цими історіями близьких людей. "Це наша реальність, з якою потрібно боротись, а слова і розповіді тут зайві. Розповім після війни, коли переможемо", - каже лісівник. Вдома на воїна чекає мама - пані Світлана. 💬"Син рідко виходить на звʼязок, адже там, на позиціях, це розкіш, якої в них нема. Але лиш як знайде десь безпечний пагорб, то відразу телефонує. Чекаю кожного дзвіночка, лише б почути "живий, здоровий мам", тоді і на серці спокійніше трошки", - розповідає мама захисника. Раніше Олег частіше тримав звʼязок з колегами і друзями тримав. Перший час перебування на фронті багато потреб закривали саме колеги, рідні, друзі. Воїн-лісівник впевнений, що невдовзі Україна вижене загарбників. 💬"Як тільки почуємо довгоочікуване і вистраждане "ми перемогли", у кожного українця розпочнеться новий етап життя - вільний, щасливий. Головне, щоб надалі всі завжди памʼятали, якою ціною нам далась свобода!", - каже воїн-лісівник.

Продовжуємо розповідати про результати реформи лісової галузі. Ми звітуємо не просто словами, а реальними результатами. Що змінилося? Дивіться у дайджесті новин⤵️ https://youtu.be/J-p-Vx86Xzk

🇺🇦Т. в. о. генерального директора ДП «Ліси України» Юрій Болоховець прозвітував про хід реформування галузі перед Президентом Володимиром Зеленським: «Два роки тому Президент України дав старт реформі лісового господарства. Влітку 2021 року Голова держави підписав історичний Указ №228 «Про деякі заходи щодо збереження та відтворення лісів». Основний етап реформи виконаний: сьогодні під час наради на Волині доповів Володимиру Зеленському про результати та показники роботи ДП «Ліси України» за перше півріччя. Нам вдалося не лише централізувати управління, але й провести детінізацію, в рази збільшився рівень прибутку підприємства. З’явилися можливості для масштабних інвестицій у розвиток регіонів, підвищення протипожежної безпеки, надання великої допомоги Силам оборони України. Під час війни ми успішно продовжуємо виконання програми Президента України «Зелена країна». Роль та місце лісової галузі зростає як на Волині, та і по всій країні. В умовах просідання багатьох інших галузей, ми зберегли робочі місця, підвищуємо зарплати та відрахування до місцевих бюджетів. Зупинятися на досягнутому не збираємося. Дуже важливо завершити реформування, провести корпоратизацію, що відкриє можливість для залучення потужних зовнішніх інвестиції. Лише так зможемо ефективно у повній мірі розкрити потенціал галузі».

Сьогодні 500-й день війни. І саме сьогодні територію Муравищанського лісництва філії «Ківерцівське лісове господарство» відвідали представники Польщі та України в рамках «Райду Волинського». Відтепер місце стало ще однією локацією, де зупинятимуться українські та іноземні туристи, щоб вшанувати памʼять загиблих під час війни. «На честь полеглих пілотів. В боротьбі проти більшовиків віддали найдорожче - життя. 15 липня 1920 року, Гавчици (недалеко Звірова). Загинули, підбиті в боротьбі з відділом радянської кавалерії. Поручник пілот Станіслав Ян Скаржинський (нар. в Александрові, вік - 23 р.), 21 ескадра винищувачів. Капітан-спостерігач Артур Келлі (нар. У Ричмонді, Вірджинія, вік - 29 р.), 7 бойова ескадра ім. Тадеуша Костюшки». Такий напис закарбований трьома мовами - українською, польською та англійською. «Подія символічна, особливо в цей важкий для України час. Так ми висловлюємо підтримку нашим нинішнім головним партнерам уже в цій війні - полякам та американцям. Сьогодні знову гинуть наші воїни, в тому числі і пілоти. Не даремно проводимо захід напередодні чергової річниці великої Волинської трагедії. Ми все цінуємо і памʼятаємо. Кожне життя. І так буде завжди», - наголосив ініціатор заходу Сергій Прозоровський, віцепрезидент «Волинського Клубу Автомобільного». Участь у спільній молитві взяли Президент Польської Єпископської Конференції Архиєпископ Гнєзненський Станіслав Гондецький, Луцький єпископ Віталій Скомаровський, Генеральний консул Республіки Польща у Луцьку Славомір Місяк. Директор філії «Ківерцівське лісове господарство» Анатолій Ярмолюк подякував учасникам заходу і розповів, що в місцевих лісах десятки, а загалом на Волині - сотні поховань жертв різних воєн, армій, народів. За ними доглядають лісівники. Тому що це - моральний обовʼязок та шана всім, хто помер через війну.

🚨На Запоріжжі вдруге палав ліс через людську недбалість В Крутоярівському лісництві філії «Запорізьке лісове господарство» сталася пожежа. Зайнялася замінована територія лісу. Об 13:40 надійшов виклик до лісівників, місцеві мешканці повідомили про займання. Горіли густі насадження молодняку акації та поодинокі дерева. Працівники лісової охорони, які прибули на місце, не могли розпочинати локалізацію пожежі на території 10 соток, адже нерозірвані боєприпаси детонували. Згодом прибув підрозділ ДСНС та разом з лісовою охороною об 15:15 було локалізовано пожежу. Спільними силами її вдалося загасити. Попередньо вигоріло 0,5 га лісу. Встановлення точної території, що постраждала та оцінювання збитків проводитимуться пізніше. ❗️Нагадуємо, відвідування лісів наразі суворо заборонено.

Рубки догляду в молодих насадженнях: для чого потрібні та як їх проводять 🌲Ліс – це живий організм, який потребує постійного догляду. У перші роки після садіння та доповнення лісових культур лісівники дбають про молоді насадження, аби вони зростали здоровими та стійкими. Важливим етапом у формуванні здорового лісу є своєчасне проведення рубок догляду. Їх проводять для того, щоб забезпечити бажаний майбутній склад та продуктивність деревних порід. У молодих насадженнях віком до 20 років проводять два види рубок догляду: освітлення та прочищення. Молоді дерева у віці до 10 років потребують сонячного світла для фотосинтезу, забезпечення енергії та підтримки росту. Для цього здійснюють рубки освітлення: видаляють другорядні лісові породи, які переважають в рості головну породу, та створюють умови для доступу сонячного світла та поживних речовин. У віці насаджень від 11 до 20 років проводять рубки прочищення. Таким чином формують оптимальну структуру майбутнього деревостану та забезпечують рівномірне розміщення головної породи дерев по площі. Лісівники Столичного лісового офісу проводять рубки догляду в молодняках як механізованим, так і ручним способом з використанням спеціальних інструментів. Від початку року на Житомирщині та Київщині такі роботи провели на площі 2,5 тис. га (освітлення - 1 тис. га, прочищення - 1,5 тис. га). 💬«Рубки догляду є необхідним заходом насамперед під час інтенсивного росту молодих дерев. Саме в цей період ми особливо доглядаємо за молодими насадженнями, адже якісне проведення доглядів за культурами допомагає виростити здоровий ліс», - зазначає директор Столичного лісового офісу Віктор Сахнюк.

Під час дії воєнного стану та пожежонебезпечного періоду відвідування лісу заборонено по всій Україні❗️ Війною було охоплено близько 3 мільйонів гектарів лісів. Більше 700 тисяч гектарів лісів потребують розмінування. На жаль, це дуже довгий та кропіткий процес. Заборона відвідувати ліс у цей період – це вимушений захід, який захищає людей від можливих негативних наслідків, адже вибухонебезпечні предмети помітити неозброєним оком майже неможливо. Натомість ДП "Ліси України" пропонує альтернативу. Відвідуйте наші рекреаційні центри! Це безпечний та комфортний відпочинок у лісі. Такі пункти обладнані альтанками та спеціальними місцями для розпалення багаття, що унеможливлює виникнення лісових пожеж. І головне – відвідування абсолютно БЕЗКОШТОВНЕ. ❤️Друзі, бережіть себе та відпочивайте в лісі безпечно. https://www.youtube.com/watch?v=eV3INcgL7nQ&ab_channel=%D0%9B%D1%96%D1%81%D0%B8%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8

🇺🇦«З теплом до армії»: лісівники Закарпаття передали черговий гуманітарний вантаж Для військових, які охороняють наші землі під Бахмутом, лісівники особисто відвезли підкріплення у вигляді генератора, антидронової рушниці та продуктів харчування. Потреба саме в антидроновій рушниці вимірюється у тисячах одиниць. Фактично, в умовах реального активного застосування ворогом малих дронів, такий засіб має бути у кожному підрозділі на рівні взводу. Саме вони блокують керування дроном, сигнали навігації та передачу інформації, тобто ставлять на всі необхідні радіоканали потужні завади. "Антидронові рушниці" є портативними генераторами завад, які "давлять" канал зв’язку із пультом управління та сигнали супутникової навігації. Працюємо разом задля наближення нашої перемоги! ✊🏻

Ялина - одна з основних порід дерев Карпатського регіону Близько 40% в Карпатських лісах займає ялина звичайна. Дерево має густу широку конусоподібну крону, яка у поодиноких дерев та на узліссях опускається до самої землі. У густих насадженнях, де ялини взаємно притінюють одне одного, нижні гілки відмирають, хоча сухими ще довгі роки стирчать навсібіч від стовбурів. До речі, на західній Україні ялина більш відома як «смерека». Вона стала своєрідним вічнозеленим символом Карпат. Однак, ця порода дерев є й найпроблемнішою в регіоні. Масове всихання смереки - тенденція для Карпат. Найбільше проблема торкається Львівщини. По всьому Карпатському регіону близько 426 тисяч гектарів всихаючих ялинників, з яких третина припадає на Закарпатську область. Ще жодна смерека, що почала усихати, не відродилася. Що ж спровокувало таку екокатастрофу? ☝️ Вік. Більшість усихаючих ялинників - це виснажені дерева, віком від 80 до 210 років. Вони просто відмирають, бо прийшов їх біологічний вік. ☝️ Температура. Середньорічна температура в Карпатах піднялася на 1-2 градуси, сума активних температур також зросла. А ялина, не забуваймо, - це північна порода, вона любить холод і помірну вологість. ☝️Шкідники. Ослаблені дерева стають більш уразливі до хвороб. Основний ворог ялини в Карпатах - це короїд типограф. Він паразитує під корою. 🙏Чи можна врятувати смерековий ліс? Останніми роками надмірні засухи влітку ослаблюють дерева, а затяжні дощі, що приходять на зміну, перезволожують поверхневий шар грунту, в який укорінені смереки. Тоді перший сильний вітер для смерекових лісів стає руйнівним. Їх просто вивертає. Тому лісівник у місцях природного поновлення лісостану насаджують листяні породи - бук або явір, які мають стрижневу кореневу систему. Вони сплетуться корінням і "триматимуть" смереки на пагорбах. Такий ліс буде сильніший. Тому, можна говорити, що у майбутньому смерекові ліси Карпат виглядатимуть саме так: переважатимуть ялинники, але "розбавлені" буками та яворами.