Фотонна зупиночка

Моя смерть Степан Руданський Прийшла смерть моя, Легке точиться… Ти мори, маро, Коли хочеться. Я віддам землі Всі кісткі мої, А на світ пушу Лиш щілки мої! Не умруть вони: Кожна щілочка Полетить жива, Як та пчілочка; Полетить жива І покотиться, В сотні, тисячі Переплодиться. І я знов живий Світ оглядую, Смерті першої Не пригадую. Прийде друга смерть — Світ зчорніється, Земля вся в снігу Забіліється. І весь світ мара Зморить голодом І щілки мої Зціпить холодом. Але холод той Не уб'є життя. Перейдуть віки, Ожиє дитя. Перейдуть віки, Світ завалиться, Вогнем-стовогнем Весь розпалиться. І сніги тоді Паром кинуться, І щілки мої Знов прокинуться. І щілки мої Знов прокинуться, Найдуть землю знов, Знову кинуться. Найдуть землю знов, Знову кинуться, В сотні душ живих Перекинуться. І піде життя Знов драбиною, І я вигляну Знов дитиною. А ти ждеш, маро! Легке точиться, Ти не жди — мори, Коли хочеться. Місяць, рік піждеш — Що уводити? Трудно думи всі Разом сплодити. Трудно думи всі Разом сплодити; Чого ж ждеш, маро? Що уводити?

song.link | via

Spotify | Other

Коли я жартую про те що хтось грінвошд сойбой - ця стіна тексту те що я під цим маю на увазі. Сойбой це мій універсальний термін для жертв дискурсу зеленого капіталізму, він стьобний і ємкий. Речі які вони кажуть в цьому чудовому відосі мені як philosophically literate вченому досить очевидні, я стикалася з ними давно і довго, ще з перших прочитаних в школі підручників по екології. Але я знаю що більшості людей "не в темі" може бути зовсім неочевидна купа таких речей. Чому електрокари не панацея? Чому веганське "м'ясо" і "молоко" не вирішує проблему екологічного тиску агрокомплексу? Чому ми не можемо жити лише з сонячних батарей в кожній хаті? Це ті типи питань на які варто розуміти відповіді, і завжди скептично ставити подібні питання до будь-якої реклами "зеленості", бо як і в будь-якої реклами її кінцева ціль не покращувати чиїсь життя, а stonks💹. Власне, персонально я стикнулася із сойбоїнгом зблизька саме в Німеччині бо тут процент людей які агресивно активно вірять в політику зеленого капіталізму значно вищий ніж у нас. В першу чергу культурний шок це звісно відраза до ядерної енергетики, і за словами німців постарше причина полягає в тому що так вийшло що у 80-х до влади прийшла дуже зелена партія з хорошими інтенціями, але нюанс тодішньої зеленої аженди полягав у страху та відмові від атомки взагалі. Якраз же тоді бахнув Чорнобиль, і дизайни реакторів були примітивніші і технології збагачення випрацюваного палива були не так розвинені. Але в чому саме полягає ця соціальна різниця? Про це мені довго думалось, але я досі не можу вказати точно, бо часто на локальному рівні люди менш відмінні ніж на системному. Можливо у нас всі настільки думери що їм не до цієї хуйні, і наш анкап навіть не намагається мімікрувати під зелень. Зеленість у нас в більшості своїй чисто декоративна в кофебарах і ніяк не впливає на регуляції екологічно найбрудніших та найвпливовіших компаній, які зазвичай державні, тому не дивно що мало хто справді в захваті від махання зеленими знаменами. Тим не менш я знаю і мала справу із справжніми ентузіастами із Міністерства екології, вони справді можуть показати перспективу top to down, і down to top, і навіть на щось вплинути (натужно, але рано чи пізно). Іронічно, публічності у них менше ніж у популістів які використовують зеленість як брязкальця до своїх виборчих піджаків. Думаю те що відрізняє нашу і німецьку демографію в питаннях зеленості це те що у нас народ в середньому скептичніший до всього навколо. Стільки криз, складних умов і можливостей бути найобаним як останній гой змушують старші покоління вчитися на своїх власних ммм-них опіках, і своїх нащадків вчити не довіряти гарним картинкам і одам прекрасних обіцянок. Мені здається у нас важче зустріти радикалізований грінвошінг бо навіть людина низів робочого класу завжди задає собі питання "а який у цієї аженди і людини яка мені її штовхає можуть бути тіньові мотиви?" (робочий клас особливо бо у них кожен ресурс на рахунку). Для нас зазвичай "зелені" опції дорожчі, більшість не може собі їх дозволити on daily basis, і при цьому, якщо покопатися в циклах виробництва "зеленого" продукту зазвичай ніфіга не чистіші. Тому не дивно що колективне безсвідоме поводиться інакше за одних і тих же ввідних даних. "Зеленій давай дядя, прям тут і по знижці". - І там де в Німеччині в середньому це буде "Дайте два бо я хороша (і багата) людина" у нас це прозвучить як "А скільки мені це буде коштувати?" тому рекламщики не всмоктуються в цю тему як міноги.

​​Взуття для походу як не вбити ноги? Коли я був студентом, то купив собі за 20 грн на «секонді» майже вгандошені кросівки Merrell. Вони пережили дві гонки Gorgany Race, і ше якусь кількість походів. То було моє перше адекватне взуття для хайкінгу. З того часу я змінив не одну пару капців, і сформулював свої критерії вибору взуття для походів. Підошва Якщо нема бажання роздуплятися в тонкощах, то шукайте підошву з жовтим написом Vibram. Це хороший маркер, але він більш важливий для зимового взяття, бо краще працює на слизьких поверхнях. Загалом підошва має бути жорстка, навіть трохи «дерев’яна», це не так зручно як бігові кросівки, але береже ваші ступні на бездоріжжі. Фіксація голіностопу Я дійшов висновку, що це не обов’язкова опція, і все залежить від натренованості ніг, вестибулярки, сезону, ваги рюкзака, тривалості походу. Якщо ти новачок у горах, маєш важкий наплічник, або збираєшся в Ґорґани скакати по камінчиках, то варто брати черевики. Але якщо є досвід, впевненість в своїх ногах, і бажання легких ніг, то я б віддав перевагу кросівкам, або навіть сандалям. Взимку однозначно черевики) Мембрана Мембрана - це безумовно крута «фіча» для взуття, але безальернативною, як на мене, вона є тільки взимку. Влітку я віддаю перевагу звичайній шкірі, яку без проблем можна висушити біля багаття, вляпатися в пісок, болото і не думати, коли мембрана «здохне». Проте, якщо частота ваших походів не більше 3 на рік, і є натхнення морочитися з особливим доглядом за взуттям, то варто брати мембрану. Секонд Взуття з секонду - це лотерея. Повірте, в мене багатий досвід, я відносно недавно дожив до можливості купляти собі нове спорядження, і робив багато спроб обманути економіку. Іноді виходило, а іноді дешеве взуття підводило у відповідальний момент. Фірма/бренд Тут нема універсальної відповіді, бо кожна компанія має свої особливості та фішки. Зараз мої основні літні трекінги - Zamberlan Hike Lite. Зимові черевики - Salewa MS Rapace GTX. Іноді я беру з собою тільки сандалі від Teva. Висновок Ноги - це база в туризмі, вони приймають на себе головний удар. Шукати ідеальне взуття по опису в інтернеті - безглузда справа, однак варто заморочитись вибором того, що буде розділяти вашу ступню та поверхню планети. Надіюсь мої поради допоможуть вам підібрати собі комфортне взуття 👌 Пишіть в коментарі що ви взуваєте влітку в гори? Чим вам подобається ваше взуття? P.S. Нагадую про свій промокод “k.volotsiuga” на знижку 10% в мережі магазинів Gorgany Користування промокодом - це підтримка проекту «Карпатський волоцюга», бо з кожної покупки за промокодом ви отримуєте 10% знижки на будь-який товар, а я отримую 5% кешбеку на спорядження 🤝

До слова, Іннсбрук — місто неймовірної краси і насиченої історії. Має багате культурне життя, не дивлячись на населення всього дещо більше 200к. Щастило бувати там три рази і кожен западав у серденько

Innsbruck, Austria, 01.22