ПРОТОКОЛ

⁠ЄСПЛ підтвердив, що відібрані Росією земельні ділянки в Криму залишаються у власності їх законних власників 16 липня 2026 року Європейський суд з прав людини ухвалив рішення у справі Bazhenov and Others v. Russia and Ukraine (заява № 20092/18 та 11 інших), яким підтвердив, що рішення окупаційної влади про позбавлення громадян права власності на земельні ділянки в Криму не створили законних правових наслідків, а їхні законні власники зберегли свої майнові права. Справа стосувалася земельних ділянок у Севастополі, які у 2009–2010 роках були передані у приватну власність відповідно до українського законодавства. Після початку тимчасової окупації Криму російська окупаційна адміністрація через підконтрольні їй «суди» почала масово скасовувати права власності на ці земельні ділянки, посилаючись на те, що землі нібито не підлягали приватизації, та повертати їх у державну власність без будь-якої компенсації. ЄСПЛ встановив, що рішення окупаційних «судів» не мали законної підстави, а тому не могли припинити право власності заявників на земельні ділянки. Суд наголосив: російські «суди» використовували нібито порушення українського земельного законодавства лише як привід для подальшого застосування російського права, яке не може вважатися «законом» у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Крім того, вони проігнорували нормативні акти, ухвалені кримською владою до окупації для збереження чинності прав власності, набутих за українським законодавством. Російське «право» на півострові не є «законом» у розумінні Конвенції, а ухвалені на його підставі «судами» окупаційної влади рішення не можуть вважатися законними. Важливим висновком рішення стало також те, що ЄСПЛ прямо зазначив: незалежно від того, чи відповідало первинне надання земель українському законодавству, позбавлення власності суперечило статті 46 Положення про закони і звичаї війни на суходолі, що є додатком до IV Гаазької конвенції 1907 року, яка встановлює заборону конфіскації приватної власності на окупованій території. Читати повністю ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ ОНЛАЙН

Більше не Янукович: з'явилися деталі життя експрезидента-втікача в рф і його фейкове ім'я. Головне з розслідування «Телебачення Торонто»: ▪️Янукович подорожує під ім'ям Олег Леонов, а члени його сім'ї мають у власності багато нерухомості та мільйони доларів на депозитах; ▪️Експрезидент-втікач та його цивільна дружина Любов Полежай, імовірно, проживають у маєтку в Сочі; ▪️Януковича та його сім'ю, схоже, охороняє команда експрацівників УДО, яка перебуває в розшуку. Вони після втечі з України почали службу в Федеральній службі охорони рф; ▪️За роки проживання в росії цивільна дружина Любов Полежай стала власницею понад 370 га землі у Сочі та 2400 m² нерухомості; ▪️У її власності – п’ять квартир, п’ять будинків і чотири приміщення, зокрема дві квартири у москві площею 102 та 147 квадратних метрів; ▪️Також знайшли телефон, який використовувала колишня офіційна дружина експрезидента, Людмила Янукович, в російському порталі Госуслуги. З 19 червня 2026 року він зазначений в реєстрі як номер померлої особи; ▪️Старший син експрезидента, Олександр Янукович, тепер разом з дружиною та 2 синами живуть в рф під прізвищем Соколови; ▪️За роки життя в рф дружина Олександра Януковича Олена набула 27 тисяч m² нерухомості, зокрема в елітному котеджному містечку Бенілюкс біля москви; ▪️В онука Януковича, Віктора, в 2024 році на всіх депозитах в росії лежало майже 5 млн доларів.

Бронювання від мобілізації автоматично скасовується після звільнення, — ЗМІ. Бронювання автоматично анулюється, зазвичай протягом доби після внесення відповідних даних до Пенсійного фонду. Бронювання також скасовується у разі втрати підприємством статусу критично важливого, ліквідації компанії або за зверненням керівника. Водночас переведення працівника на іншу посаду чи в інший підрозділ не є підставою для анулювання броні.

Роботодавці мають до 5 серпня оновити військово-облікові дані працівників, інакше — штраф до 59,5 тис. грн, — СЮГ. Підприємства, установи та організації до 5 серпня повинні повідомити ТЦК про зміни в облікових даних військовозобов'язаних, призовників і резервістів, які відбулися протягом липня. Йдеться про зміну місця проживання, сімейного стану, освіти, посади, місця роботи, прізвища чи паспортних даних. За несвоєчасне подання або неподання інформації посадовим особам загрожує штраф від 34 000 до 59 500 грн. Вимога стосується роботодавців, а не всіх військовозобов'язаних громадян.

Федоров погоджується лише на посаду міністра оборони, — Суспільне Сьогодні в державі є лише три посади, які, окрім військових на полі бою, реально визначають хід війни: президент, міністр оборони та головнокомандувач. Саме тому я не погоджуся на жодну іншу посаду, окрім посади міністра оборони», — заявив Федоров у коментарі журналістам.

Нову відстрочку можна оформити без втрати чинної — Міноборони. Якщо військовозобов’язаний оформлює відстрочку за новою підставою, попередня залишається чинною до ухвалення рішення. У разі відмови вона діятиме до завершення свого строку. Осіб із чинною відстрочкою не направляють на ВЛК, виняток — ті, кого раніше визнали обмежено придатними. Водночас навіть за наявності відстрочки після отримання повістки необхідно з’явитися до ТЦК.

⁠Скорочення під час воєнного стану: як діяти роботодавцю законно і без ризику судових спорів Воєнний стан суттєво змінив правила трудових відносин. Бізнес змушений адаптуватися: частина підприємств переїхала, частина втратила замовлення, а інші — оптимізують витрати, зменшуючи штат. Але навіть у складних умовах скорочення працівників має проводитися в межах закону, інакше роботодавця можуть чекати судові спори, штрафи та поновлення працівника на роботі. Розберемо, як саме відбувається скорочення чисельності або штату у період воєнного стану, які правила змінилися, а які процедури залишаються обов’язковими. 1. Підстава для скорочення: стаття 40 КЗпП Основна правова підстава для звільнення працівника через скорочення — пункт 1 частини 1 статті 40 КЗпП Україн. Відповідно до цієї норми роботодавець має право розірвати трудовий договір у випадках: Читати повністю ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ ОНЛАЙН

⁠Спадщина чи кримінальна справа: чому не можна знімати гроші з картки померлого родича Після початку повномасштабної війни питання спадкування банківських коштів набуло особливої актуальності. Загибель військових, жертви ракетних ударів, смерть цивільних через бойові дії або природні причини нерідко залишають родичів перед складною дилемою: що робити, якщо на банківській картці померлої людини залишилися гроші? (Джерело : Судово-юридична газета) Багато хто помилково вважає, що якщо знає PIN-код або має картку на руках, то може безперешкодно зняти кошти. Насправді ж після смерті власника рахунку гроші перестають бути предметом вільного користування навіть для найближчих родичів. Закон розглядає їх як частину спадщини, а самовільне зняття коштів може мати не лише цивільно-правові, а й кримінально-правові наслідки. Користуйтеся консультацією: Чи можуть ТЦК арештувати банківські картки: як це відбувається насправді Що відбувається з коштами після смерті людини З юридичної точки зору смерть особи автоматично відкриває спадщину. Саме з цього моменту всі належні їй права та майно, які не припинилися внаслідок смерті, переходять до складу спадщини. Відповідно до статті 1218 Цивільного кодексу України, до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися у зв’язку з його смертю. Читати повністю ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ ОНЛАЙН

⁠Виклик на допит: як перевірити повістку, визначити свій статус і підготуватися Норми законодавства перевірено станом на 23 липня 2026 року. Телефонний дзвінок слідчого або повістка не означають, що людину вже вважають винною. Однак необдумана поява без розуміння процесуального статусу та предмета допиту може створити ризики, яких можна було уникнути завчасною підготовкою. Виклик можливий не лише паперовою повісткою Стаття 135 КПК України дозволяє здійснювати виклик шляхом вручення повістки, надсилання поштою, електронною поштою чи факсимільним зв’язком, а також телефоном або телеграмою. Тому ігнорувати дзвінок лише через відсутність паперового документа небезпечно. Читайте статтю: Допит свідків у суді: чого не пишуть у кодексах, але варто знати Читати повністю ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ ОНЛАЙН

⁠Затримання без ухвали суду: права особи та критичні строки 60 і 72 години Норми законодавства перевірено станом на 23 липня 2026 року. Під час затримання найважливішим юридичним фактом є не час складання протоколу, а момент, коли людина фактично втратила свободу пересування. Саме від нього обчислюються процесуальні строки та оцінюється законність дій правоохоронців. Коли особа вважається затриманою За статтею 209 КПК України особа є затриманою з моменту, коли силою або через підкорення наказу вона змушена залишатися поряд з уповноваженою службовою особою чи у визначеному нею приміщенні. Тому формулювання "ви ще не затримані, просто зачекайте" не змінює правової природи ситуації, якщо людина фактично не може піти. Варто запам’ятати точний час такого обмеження, а за можливості повідомити його родичам або адвокату. Читати повністю ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ ОНЛАЙН

⁠«Добровільність під окупацією». Верховний Суд змінює стандарт доказування у справах про колабораційну діяльність? Ізюм — один із районних центрів Харківської області, пробув в окупації трохи більше ніж пів року. За цей час чимало місцевих мешканців опинилися перед вибором, який важко назвати вибором: погодитися працювати з окупантом або зникнути в підвалі. Сьогодні подібні справи проходять через українські суди. За останні три місяці Верховний Суд двічі сказав те, що досі залишалося поза увагою чи навіть суперечило сталій практиці, — добровільність такої співпраці не презюмується, її має довести прокурор. За цими двома рішеннями стоять тисячі проваджень і, зрештою, питання про те, як держава судитиме за життя в окупації. У практиці застосування ст. 111-1 Кримінального кодексу України склалася мовчазна презумпція, що фактично визначає долі сотень людей, які обіймали «посади» у створених в умовах окупації структурах, а саме: обіймаєш посаду — дієш добровільно, поки не доведеш зворотне. Формально такої презумпції не існує. Фактично вона працює. Правозахисники **фіксують**, що умисел і добровільність суди дедалі частіше обґрунтовують самим фактом перебування людини на тимчасово окупованій території й відсутністю спроб її покинути. Тягар доведення непомітно перекочував на сторону захисту. Саме цю конструкцію демонтують дві постанови Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 7 квітня 2026 року у **справі № 642/1023/23** і від 2 червня 2026 року у **справі № 642/1281/23**. Фабули майже дзеркальні. У першій справі колишня працівниця поліції з Ізюма навесні 2022 року обійняла посаду слідчого в окупаційній структурі й до вересня проводила там слідчі дії; суд першої інстанції призначив їй 15 років за державну зраду і 12 років за колабораційну діяльність, апеляція погодилася. У другій справі фігурував дільничний офіцер, який протягом літа 2022 року обіймав посади «участкового» та «старшего участкового» у створеному в окупації «правоохоронному» органі; вирок суду — 15 років за державну зраду, апеляція знову без змін. І в першому, і в другому провадженні захист послідовно заявляв про фізичний і психологічний примус, погрози, насильство щодо підзахисних в умовах окупації. В обох провадженнях апеляційні суди цю лінію й аргументи захисту фактично оминули. Верховний Суд скасував обидві ухвали і направив справи на новий апеляційний розгляд. Позиція Верховний Суду сформульована доволі чітко, що добровільність дій, передбачених ч. 7 ст. 111-1 КК України, є обовʼязковою ознакою цього злочину і має бути доведена стороною обвинувачення поза розумним сумнівом. Добровільним визнається зайняття посади з власної волі та за відсутності фізичного чи психічного примусу або крайньої необхідності. Це не помʼякшувальна обставина, про яку згадують наприкінці вироку. Це елемент складу, а отже, за відсутності доведеної добровільності немає й самого злочину. Читати повністю ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ ОНЛАЙН

⁠Правова доктрина Venire contra factum proprium: зміст та практика правозастосування Усе частіше судова практика починає застосовувати правові доктрини. Одна з універсальних в цивілістиці- «ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці») Доктрина venire contra factum proprium (лат. non concedit venire contra factum proprium – «ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці») бере свій початок ще з римського права та є одним із проявів загального принципу добросовісності (bona fides), який вимагає від учасників цивільних правовідносин чесної, послідовної та передбачуваної поведінки. Зміст зазначеної доктрини полягає у тому, що учасник правовідносин, який своїми заявами, діями або бездіяльністю сформував у іншої особи обґрунтовані очікування щодо певного розвитку правовідносин, не вправі без достатніх правових підстав змінювати власну позицію, якщо така зміна суперечить принципу добросовісності та завдає шкоди іншій стороні. Нормативною основою застосування цієї доктрини в Україні є, насамперед, пункт 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України, відповідно до якого однією із загальних засад цивільного законодавства є добросовісність, положення частини третьої статті 13 ЦК України щодо недопустимості зловживання цивільними правами, а також частини третьої статті 509 ЦК України, відповідно до якої зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Водночас, принцип добросовісності поширюється не лише на матеріальні, а й на процесуальні правовідносини. Так, відповідно до частини першої статті 44 Цивільного процесуального кодексу України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, а зловживання процесуальними правами не допускається. Саме тому особа не може спочатку своїми діями підтверджувати існування певного права чи правовідносин, отримувати від цього відповідні переваги, а згодом, залежно від зміни власних інтересів, посилатися на протилежне лише з метою уникнення виконання обов’язків або отримання процесуальної чи майнової вигоди. Така поведінка суперечить принципам правової визначеності, справедливості та добросовісності. Читати повністю ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ ОНЛАЙН

⁠Держава може витребувати землю навіть після пропуску позовної давності ( ВС, справа № 354/625/15) Об’єднана палата Касаційного цивільного суду у справі № 354/625/15 сформулювала висновок щодо поважності причин пропуску позовної давності у справі про витребування земельних ділянок, які були передані у приватну власність після незаконного вилучення із земель лісового фонду. У 2002 році громадянин отримав у приватну власність земельну ділянку площею 0,1 га у селі Поляниця Яремчанської міської ради для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Згодом з’ясувалося, що ця земля раніше перебувала у постійному користуванні державного підприємства. У 2002–2003 роках посадові особи Поляницької сільської ради незаконно вилучали землі лісового фонду, змінювали їх цільове призначення та передавали громадянам у приватну власність. (Джерело : Судово-юридична газета) Читайте статтю: Позовна давність у 2025 році (з урахуванням воєнного стану та карантину): з 4 вересня запрацюють зміни до ЦКУ У 2011 році власник розділив земельну ділянку на дві площею по 0,05 га кожна. Після цього прокурор звернувся до суду з вимогою витребувати їх на користь держави. Суди першої та апеляційної інстанцій задовольнили цю вимогу, встановивши, що земельні ділянки вибули з володіння держави поза її волею. Водночас у Верховному Суді оскаржувалося питання, чи були поважними причини пропуску позовної давності для звернення прокурора з таким позовом. Читати повністю ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ ОНЛАЙН

⁠Автоматична фіксація порушень та відповідальність власника транспортного засобу: аналіз Рішення КСУ № 7-р(І)/2025 9 липня 2026 року відбулася тематична онлайн-лекція, присвячена Рішенню Конституційного Суду України від 11 грудня 2025 року щодо адміністративної відповідальності за порушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті. Спікеркою заходу виступила суддя Конституційного Суду України Галина Юровська. Суддя-доповідач у цій справі – Олександр Петришин. Участь у лекції взяли представники Національної школи суддів України, судді, прокурори, адвокати, науковці, викладачі, аспіранти, студенти правничих факультетів та наймолодші дослідники – учні Малої академії наук. Суддя Галина Юровська ознайомила слухачів зі змістом Рішення, аргументами суб’єктів права на конституційну скаргу, висвітлила юридичні позиції органів конституційної юрисдикції інших держав, на які Суд посилався у цьому рішенні, практику Європейського суду з прав людини у справі "Краєва проти України", а також міжнародні й національні акти, зокрема, що регулюють питання автоматичної фіксації правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті. Окрему увагу було приділено механізму притягнення до адміністративної відповідальності згідно з Кодексом про адміністративні правопорушення (КУпАП) та окреслила юридичні позиції Конституційного Суду України. Як зазначила доповідачка, Перший сенат КСУ розглянув скарги трьох громадян (В. Гасяка, С. Диняка, В. Маклашевського), які оспорювали окремі приписи КУпАП, зокрема статті 14-3 та 132-1. Відповідно до цих норм відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, несе власник транспортного засобу або його належний користувач. Адміністративна відповідальність у вигляді штрафу передбачена за перевищення визначених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами. Заявники стверджували, що притягнення до відповідальності власника транспортного засобу, а не особи, яка безпосередньо керувала ним, порушує принципи індивідуалізації юридичної відповідальності та презумпції невинуватості, а штрафи за перевищення габаритно-вагових норм є несправедливими, непропорційними та надмірно високими. Читати повністю ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ ОНЛАЙН

⁠Мобілізація не є «незворотною», якщо чоловіка призвали попри чинну відстрочку ( справа №160/2592/23) Восьмий апеляційний адміністративний суд підтвердив рішення першої інстанції, яким визнав незаконною мобілізацію громадянина, що на момент призову мав чинну відстрочку. Суд не лише скасував наказ про призов, а й залишив у силі рішення про скасування наказу про зарахування до військової частини та зобов’язання звільнити військовослужбовця зі служби. При цьому апеляційний суд відмежував цю справу від правової позиції Верховного Суду щодо «незворотності» процедури мобілізації, наголосивши, що в цьому випадку предметом спору був саме незаконний індивідуальний акт про призов, виданий попри наявність відстрочки. Позивач звернувся до суду після того, як у липні 2025 року його призвали на військову службу та направили до військової частини. Він просив скасувати наказ територіального центру комплектування про призов, скасувати наказ командира військової частини про зарахування до списків особового складу, а також зобов’язати військову частину звільнити його з військової служби та виключити зі списків особового складу. Позивач пояснював, що ще 26 червня 2025 року звернувся із заявою про надання відстрочки як педагогічний працівник. Того ж дня відповідна комісія ухвалила рішення про надання йому відстрочки до 7 серпня 2025 року на підставі п. 2 ч. 3 ст. 23 Закону від 21.10.1993 №3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Водночас інформацію про надану відстрочку не внесли до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів. Як згодом повідомив ТЦК у відповіді на адвокатський запит, це пояснили тим, що чоловік порушив правила військового обліку. Через відсутність відповідних відомостей у Реєстрі його мобілізували. Читати повністю ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ ОНЛАЙН

⁠Диктатор Нікарагуа 80-річний Даніель Ортега заявив, що виборів у країні більше не буде Президент Нікарагуа Даніель Ортега заявив, що в країні більше не проводитимуть вибори, фактично виключивши можливість зміни влади після завершення свого нинішнього президентського терміну у 2027 році. Як пише Reuters, рішення унеможливлює будь-який виборчий виклик після завершення нинішнього терміну Ортеги наступного року та ще більше зміцнює владу, яку він ділить зі своєю дружиною Росаріо Мурільйо. Ортега, який безперервно перебуває при владі з 2007 року після першого президентського терміну в 1980-х роках, заявив, що таким рішенням буде повністю перекрито шлях до влади для опозиції. Водночас він не пояснив, яким чином буде реалізовано заборону. Вспомните новость: Токаев кинул всех: начиная от Назарбаева и заканчивая всем казахским народом. КС обнулил его президентский срок. 80-річний авторитарний лідер також заявив, що працюватиме з підконтрольним йому парламентом над ухваленням нових законів, які мають "збудувати стіну" проти опозиції. Читати повністю ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ ОНЛАЙН

🟡 AI-юрист майбутнього | Пакет GOLD | 1200 грн 18 курсів на суму 24500 грн. Віддають за 1200 грн! 👀 ↘ Тільки погляньте що у пакеті! ↙ 🔗 Миттєвий доступ за посиланням: https://bcaeducation.kwiga.com/o/wrv8kO2XrM65