Elevatorist.com

⚖️ У парламенті зареєстрували дві ініціативи, які пропонують тимчасово встановити нульове експортне мито на сою, ріпак та соняшник. Це має підтримати аграріїв в умовах складного ринку.   📋 Що пропонують автори?   Основний законопроєкт №15522 (автор — Сергій Бунін, зареєстрований 18 серпня):   🔹Пропонує обнулити мито для всіх експортерів на 3 роки. 🔹Очікуваний ефект: зростання закупівельних цін для аграріїв на 8–12%, збільшення оборотних коштів та збереження посівних площ. 🔹Юридична колізія: у тексті є суперечність — строк пропонується рахувати з дня набрання чинності, але водночас «не раніше припинення воєнного стану». Тобто за буквальним прочитанням допомога почне діяти вже після війни.   Альтернативний законопроєкт №15522-1 (автор — Андрій Богданець, зареєстрований 20 серпня):   🔹Пропонує більш гнучкий підхід: нульова ставка діє з дня набрання законом чинності і до скасування воєнного стану, але мінімум два роки. 🔹Автор вважає цей варіант збалансованішим, оскільки він охоплює щонайменше два агросезони та залишає державі простір для маневру залежно від економічної ситуації.   📉 Обидва документи наголошують на глибокій кризі в агросекторі: закупівельні ціни падають через обмеження експорту, логістика ускладнена, а українська продукція втрачає конкурентоспроможність.

📉 Агроекспорт України у серпні стрімко падає. За даними аналітиків Spike Brokers, перша половина серпня демонструє один із найнижчих темпів відвантажень за останні роки.   📊 Головні цифри та факти:   🔹За 1–15 серпня експортували лише 641,9 тис. тонн (для порівняння — за весь липень цей показник становив 2,889 млн т).   🔹Загальний експорт за серпень очікується на рівні 1,33 млн т — це на 54% менше, ніж у липні. Це стане найслабшим серпнем за всю повномасштабну війну (на 68% нижче середніх показників 2022–2025 років).   Частка моря в загальному експорті скоротилася з 86,5% у липні до 51,4% у першій половині серпня через брак відвантажень у портовому напрямку.   Попри зростання частки залізничних перевезень до 38,5%, загалом експорт зерна залізницею впав на 68% за місяць. Приріст на західному кордоні компенсував втрати портів лише на 15–19%.   За перші 15 днів серпня вивезли 28,7 тис. т. Невелике зростання частки до 4,5% — це лише наслідок загального падіння експорту, а не прискорення автоперевезень.

🌾 Аграрії Київщини отримають компенсацію до 50% за обладнання для зберігання зерна   Обласна рада ухвалила зміни до програми підтримки сільського господарства. Тепер аграрії регіону можуть повернути частину витрат на купівлю засобів для зберігання врожаю.   💰 Головні умови:   🔹Розмір допомоги: до 50% від вартості обладнання (без ПДВ), але максимум 50 000 грн в одні руки. 🔹На що діє: металеві силоси, полімерні рукави (силос-беги) та біг-беги. 🔹Хто може отримати: агровиробники, які зареєстровані на Київщині та вирощують зернові культури.   ⏳ Подача заяв та документів триватиме до 1 жовтня 2026 року (прийом почнеться одразу після офіційного оголошення конкурсу Київською ОВА).

УЗ оприлюднила ставки за використання власних вагонів у вересні.   ▪️Вартість вагонів-зерновозів становитиме 3 271 грн/добу без ПДВ, тобто не змінюється.   ▪️Ставка на цементовози, переобладнані у напіввагони, зросте на 100 грн — до 1 498 грн/добу проти 1 398 грн у серпні.   ▪️Ставка на переобладнані напіввагони зменшиться на 100 грн — до 1 750 грн/добу проти 1 850 грн у серпні.   ▪️Натомість цистерни для перевезення харчових продуктів подорожчають на 100 грн — до 1 600 грн/добу проти 1 500 грн минулого місяця.

〽️УЗ оприлюднила статистику за перші 18 днів серпня: експорт зернових стрімко скоротився. Проте дунайський напрямок демонструє зростання.   Головні цифри та тренди за даними Валерія Ткачова (з інформації RAIL.insider):   Експортне падіння: Перевезено 342 тис. тонн зерна на експорт. Це на 68% менше, ніж у липні, та на 77% менше, ніж торік. Загальні обсяги: Сумарно залізницею перевезли 713,3 тис. тонн зернових (мінус 43% до липня та мінус 56% до 2025 року).   Куди їде зерно? 73% — через західні прикордонні переходи; 16% — у напрямку морських портів; 11% — до порту Ізмаїл.   Феномен Ізмаїла 🚀: Обсяг перевезень до цього порту злетів до 132,5 тис. тонн проти 10,5 тис. тонн у липні (майже у 12 разів більше). Зокрема, внутрішні перевезення зросли з 0,5 до 93,7 тис. тонн, а експортні — з 10 до 38,8 тис. тонн.   Середньодобове навантаження зерна у серпні становило 34,7 тис. тонн (падіння на 31% до липня та на 43% до серпня 2025-го).

Міжнародний пункт пропуску «Табаки — Мирне» на українсько-молдовському кордоні тимчасово припинив роботу через пошкодження внаслідок атаки російських безпілотників.   Удар дронів стався вночі 21 серпня.   Наразі через пункт пропуску «Табаки» призупинено пропуск громадян і транспортних засобів, а також проведення митних формальностей.

Міністр агрополітики Тарас Висоцький заявив, що транзит через Польщу можна подвоїти — з 300 до 600 тис. тонн на місяць. Насамперед йдеться про збільшення кількості залізничних перевезень та перехід контролюючих служб на кордоні до цілодобового режиму. Україна вже звернулася до польської сторони з пропозицією подвоїти кількість залізничних потягів через прикордонні переходи.

🚉 Залізниця Молдови (CFM) заявила, що молдовські аграрії мають пріоритет у перевезенні зерна. Транзит українських вантажів здійснюється українськими вагонами та не зменшує доступну для молдовських аграріїв пропускну спроможність, йдеться в повідомленні CFM.   У компанії зазначили, що всі вагони CFM, призначені для перевезення зерна, зарезервовані для виробників і компаній із Молдови.  

«Важливо: транзит українського зерна не означає його імпорт на ринок Республіки Молдова. Йдеться про вантажі, які прямують через територію країни до зовнішніх ринків. За заявками на одному й тому самому маршруті та через один і той самий пункт перетину кордону CFM надає пріоритет компаніям із Республіки Молдова», — йдеться в повідомленні.

❌ЄС відмовив у наданні додаткових 220 млн євро українським фермерам і пообіцяв підтримку через наявні механізми, пише «Європейська правда» з посиланням на слова речника Єврокомісії Маркуса Ламмерта.   За його словами, Україна вже отримує підтримку через Ukraine Facility, зокрема у вигляді субсидування відсоткових ставок за кредитами для фермерів.   Крім того, Єврокомісія підтримує програми кредитування через фінансових посередників для українських банків. Вони, своєю чергою, можуть надавати кредити підприємцям, зокрема аграріям.

Світові імпортери пшениці почали шукати альтернативні поставки через перебої з відвантаженнями з України та Росії. Атаки на портову інфраструктуру та судна в Чорному морі ускладнюють експорт у розпал сезону та вже сприяють зростанню цін.   Що відбувається на ринку зараз? 👇   📈 Ціновий шок: Чиказькі ф'ючерси на пшеницю з початку липня злетіли більш ніж на 17%.   🚢 Зрив логістики: Десятки суден не можуть зайти в порти під завантаження, частина контрактів під загрозою зриву.   🌏 Хто під ударом: Країни Азії та Близького Сходу (зокрема Єгипет, який за першу половину 2026 року покривав понад 82% імпорту за рахунок України та РФ, а також Індонезія) змушені шукати альтернативу.   💸 Дорога заміна: Чорноморське зерно коштувало близько 260–280 $/т, тоді як американська чи австралійська пшениця обійдеться імпортерам значно дорожче — у 305–320 $/т.   Судновласники все менше хочуть ризикувати й заходити в регіон. Якщо перебої триватимуть, глобальна конкуренція за зерно з інших країн підштовхне світові ціни ще вище.

💰В Україні восени орендні ставки на приватні зерновози можуть зрости у 3–4 рази, якщо з логістикою на порти Великої Одеси будуть проблеми, зазначили в компанії TEUS, пише Rail.insider. Якщо переважна кількість вагонів з портів Великої Одеси переорієнтується на Дунай, західні прикордонні переходи та європейські порти, логістичне плече збільшиться. Можливі черги на кордоні, перевантаження стикових станцій та інші операційні обмеження. У такому разі один зерновоз виконуватиме менше рейсів за той самий період. Тобто навіть за достатньої фізичної кількості вагонів їхня фактична доступність для перевезень скоротиться, що може створити дефіцит рухомого складу.

🌾 Цього сезону Україна може зібрати близько 33 млн тонн кукурудзи, але за однієї умови: якщо аграрії наважаться зібрати її всю.   Як розповів заступник голови ВАР Денис Марчук, ситуація для виробників вкрай складна через економіку процесу:   Ціни та збут: закупівельні ціни низькі, а реалізувати зерно важко. Витрати на доробку: після жнив кукурудзу обов'язково треба сушити та зберігати, а це колосальні витрати на дорожувальну техніку та електроенергію.   Саме тому чимало господарств змушені рахувати кожну гривню і думати про перенесення збору на весну.   👇 А що ви думаєте про такі ризики для ринку? Діліться думками в коментарях!

Австралійський виробник Action Steel створив зерносховище FumoFlow. Його головна фішка — вбудована фумігація з рециркуляцією газу та незалежна вентиляція для провітрювання після обробки. Технологію випробували під час фумігації 5420 т пшениці із застосуванням фосфіну. У Action Steel зазначають, що конструкція має вирішувати одну з проблем фумігації зерна у звичайних сховищах — нерівномірний розподіл фуміганту. Зокрема, концентрація може бути нижчою у віддалених від місця подачі зонах та на рівні підлоги. Фото: Grain Central

За першу половину серпня Україна експортувала 794 тис. т агропродукції. Це близько 30% від потенційних експортних можливостей, повідомив міністр агрополітики України Тарас Висоцький.   Приблизно по 40–45% аграрного експорту припадає на Дунайські порти та залізницю. Ще близько 7% продукції перевозиться автотранспортом.  

«… без відновлення морської логістики Україна зможе забезпечити лише близько половини необхідних експортних обсягів», — зазначив Висоцький.

  Використання альтернативних маршрутів збільшує логістичні витрати щонайменше на 50 $/т.

Міжнародні партнери підтвердили $10,5 млн допомоги Україні на альтернативні потужності для зберігання зерна, зокрема зернові рукави.   Про це повідомив міністр агрополітики Тарас Висоцький.   Висоцький зазначив, що Мінагрополітики окремо вийде з комунікацією по цьому питанню.

🏆Група «АГРОТРЕЙД» у 2025/26 МР експортувала майже 500 тис. т зернових та олійних. Це найвищий показник компанії за понад 10 років.   Основні обсяги в експорті припали на кукурудзу та пшеницю, а наймаржинальною стала соя.   У сезоні компанія також відновила програму закупівель на власних елеваторах. У її межах було придбали близько 100 тис. т зернових та олійних культур.   Закупівлі здійснювалися на елеваторах, безпосередньо у господарств та на основних експортних базисах.

⚓️ На Дунаї з'явився новий сучасний порт: румунська Лумініца відкрита після модернізації!   Адміністрація судноплавних каналів Констанци достроково завершила масштабний проєкт вартістю 120 млн леїв (близько €24 млн).   На каналі Дунай—Чорне море повністю облаштували територію порту Лумініца: з'явилися нові причали та вся необхідна інфраструктура (зокрема водо- й електропостачання).   Проєкт реалізовано за підтримки ЄС (Фонд згуртування) та держбюджету Румунії.   На 3-й рік роботи порт планує вийти на перевалку 300 тис. тонн вантажів на рік (для порівняння, сусідній порт Овідіу перевантажує до 600 тис. тонн).   Оператори вже виявляють інтерес до нових потужностей. Наступний крок — завершення бюрократичних процедур і виставлення портових площ на аукціон.   Паралельно завершено реконструкцію мобільної водозливної греблі в Чернаводе, яку не ремонтували з моменту побудови у 1983 році (вартість робіт — 50 млн леїв). Це гарантує безпечний рівень води в каналі навіть у періоди низької водності Дунаю.

«Кернел» прийняв перше зерно в модульне зерносховище виробництва «Лубнимаш».    Особливістю цього проєкту в «Лубнимаш» називають швидкість та мобільність. Модульна технологія дозволяє розгортати та масштабувати потужності у найкоротші терміни там, де це найбільш критично для логістики.

〽️Аналітичний центр «Русагротранс» різко погіршив прогнози: експорт російської пшениці у серпні скоротився з початкових 3,1 млн т до 1,8 млн т. Основна причина — серйозні обмеження на відвантаження з чорноморських портів через загострення безпекової ситуації в регіоні.   Головні цифри та тенденції:   ▪️Історичний мінімум: Новий прогноз у 2,5 раза нижчий за торішній показник і може стати найнижчим для серпня з 2010 року (тоді було 1,6 млн т). ▪️Ціновий розрив: Ціна на російську пшеницю (12,5% протеїну) у Новоросійську впала на $6 — до 215 $/т FOB. Водночас на Балтиці вартість зросла на $15 — до 255 $/т FOB. Різниця між басейнами сягнула рекордних 40 $/т. ▪️Падіння на внутрішньому ринку: У глибоководних портах РФ ціна пшениці 4 класу знизилася на 1400 руб./т (до 12 тис. руб./т), а на півдні країни на умовах EXW елеватор — одразу на 2200 руб./т (до 8,9–10 тис. руб./т). ▪️Світові коливання: На тлі чорноморських проблем американська пшениця SRW подорожчала на $15 (до 283 $/т), румунська — на $10 (до 268 $/т), тоді як французька трохи подешевшала (до 259 $/т). ▪️Чинник тендерів: Йорданія вперше з червня законтрактувала 60 тис. т пшениці з поставкою у жовтні за ціною 319 $/т CnF (дорожче на $44 за минулий тендер) — найімовірніше, зерно буде саме румунським.

🌻Ціни на соняшник нового врожаю в Україні восени можуть суттєво знизитися через активне надходження продукції на ринок та обмежену роботу глибоководних портів. Про це повідомили в кооперативі ПУСК (ВАР).   Навіть за несприятливої погоди на півдні Україна може зібрати щонайменше 11,5–12 млн т соняшнику. Через спеку та нестачу опадів урожайність на окремих площах південних областей може знизитися до 1,2–1,5 т/га.   У ПУСК зазначають, що найскладнішим періодом для виробників може стати вересень–жовтень, коли на ринок масово надходитиме соняшник нового врожаю.  

«Об’єктивно ціни можуть стартувати з рівнів 19–20 тис. грн/т. Якщо погода дозволить збиральній кампанії рухатися без затримок і пропозиція активно зростатиме, ціни можуть впасти до 16–17 тис. грн/т», — прогнозують у ПУСК.