Elevatorist.com

​🔄 Елеватори поступово перетворюються на точки трейдингу. Про таку тенденцію розповідає керівник «Агродар-Бар» та «Жмеринського елеватора» Роман Андрейків: 💬 Фермера все частіше доводять продукцію до якісних показників на своїх потужностях, самі зберігають і привозять на елеватори тільки з метою реалізації та завантаження на залізницю. 🔸Враження від сезону: елеватори напружуються чи занадто розслабилися?

​🤔 Загальноекономічні втрати від введення експортного мита на сою та ріпак можуть сягнути від 280 до 670 млн грн. Такі цифри наводять в Центрі досліджень продовольства та землекористування КШЕ. За рахунок нижчих внутрішніх цін переробники виграють, фермери втратять, а надходження в бюджет будуть менші. До того ж зниження цін демотивуватиме аграріїв вирощувати ріпак і сою, що призведе до скорочення посівів і, як наслідок, втрат валютної виручки від експорту.

​🚂 Швидкості перевезення у зерновозах «Укрзалізниці» змінилися з понеділка, 16 червня. Вони будуть враховуватись при розрахунку вартості використання вагонів УЗ: ▪️внутрішні та імпортні перевезення: вагонна відправка — 111 км/добу; маршрутний поїзд — 258 км/добу; ▪️експортні перевезення через сухопутні переходи: вагонна відправка — 144 км/добу; маршрутний поїзд — 217 км/добу; ▪️експортні перевезення на припортові станції: вагонна відправка — 189 км/добу; маршрутний поїзд — 323 км/добу.

☝🏼 Подібні ініціативи є вкрай ризикованими, суперечать стратегічним інтересам України та можуть призвести до негативних наслідків, — вважають в Європейській Бізнес Асоціації. З 2017 до 2020 в Україні вже діяли де-факто експортні обмеження на сою та ріпак. Їхнім наслідком стало зниження закупівельних цін всередині країни, що зменшило дохід агровиробників. Це, у свою чергу, зробило вирощування олійних культур менш привабливим та призвело до скорочення посівних площ під ними. 

💬 Київ, сьогоднішній ранок. Українська залізниця, українське зерно. Ворог продовжує нищити все українське. Втім. Без шансів. Все буде оперативно відновлено, на рух поїздів впливу не буде, — голова правління «Укрзалізниці» Олександр Перцовський.

🏗️ VITAGRO будуватиме індустріальний парк на Хмельниччині. На території «ABC Hub» площею 11 га планується розміщення підприємств з переробки агросировини, а також складських комплексів, дослідницьких центрів, лабораторій, логістичної інфраструктури та торговельних об’єктів. 💰 Інвестиції в проєкт складуть 1,65 млрд грн. Будівництво розпочнеться у другій половині цього року, а запуск виробничих ліній очікується до кінця 2028.

​🔮...Що було? Що буде? В учасників AGRO UKRAINE SUMMIT ми поцікавилися враженнями від зернового сезону 2024/25 та очікуваннями від наступного МР. Серед форсмажорів, які згадувалися: ▪️посуха на півдні та сході,  ▪️зменшення обсягів зерна,  ▪️зниження заробітків на сушінні,  ▪️зростання конкуренції між елеваторами,  ▪️здорожчання витрат підприємств та одночасно з цим — необхідність стримувати ціни на послуги. Чого чекають у наступному сезоні❓ Читайте⤵️ 🔸Враження від сезону: елеватори напружуються чи занадто розслабилися?

​🏆 Врожай соняшнику наступного сезону може бути рекордним в світі. Він може збільшитись на 5-6 млн тонн і досягти 60 млн тонн.  Зокрема *за сприятливих погодних умов врожай олійної зросте в Україні, росії, Аргентині, ЄС. Це призведе до стрімкого зростання переробки культури, — прогнозує головний редактор OIL WORLD, CEO ISTA Mielke GmbH Томас Мільке. 🔸Ситуація на світових ринках олії стає все більш екстремальною та складною для торгівлі — прогнози експертів

☝🏼 На півдні України збирають озимий ячмінь та горох. Поки врожайність мають добру і це дає надію на вдалу збиральну кампанію цього року, — зазначили в Одеській та Миколаївській ОВА.

​🔻 Весняна посуха та дефіцит вологи вже призвели до зниження очікуваного врожаю ріпаку у 🇫🇷Франції, 🇩🇪Німеччині та 🇵🇱Польщі. У 🇨🇦Канаді канола також потерпає від спеки та посушливих умов. Індикації покупців, врожай 2025: ▪️DAP Україна (Одеса) ~520-535 $/т, ▪️DAP Німеччина (пн-зх.) ~475-480 €/т.

​1️⃣ млн тонн агропродукції перевалить «НІБУЛОН» у Чорноморському морпорту в новому маркетинговому році. Компанія підписала контракт з адміністрацією порту, аби зберегти безперервність експорту в умовах заблокованого власного термінала в Миколаївському порту. 

​🔟% мито на сою та ріпак пропонують ввести депутати Дмитро Кисилевський та Андрій Мотовиловець. Вони стверджують, що це мито спрямоване не проти виробників, а трейдерів, і має стимулювати переробку. В Україні є переробні потужності, які недозавантажені. Тож з кожної тонни переробки країна може мати додаткові надходження до бюджету.  ❌ Втім, частина депутатів виступає проти такого мита.

🏗️ Новий пункт пропуску будують на кордоні з Румунією —  «Біла Церква–Сігету-Мармацієй». Зараз тут зводять міст через річку Тиса та налаштовують тимчасовий об'їзд. Ці роботи фінансує румунська сторона. Майбутній ПП працюватиме цілодобово для автомобілів та вантажного транспорту без обмежень ваги. Інфраструктура матиме 6 легкових, 2 автобусні та 6 вантажних смуг для транспорту, — поінформували в Державному агентстві відновлення та розвитку інфраструктури України.

​🤔 Попит на рослинні олії у світі росте, а виробляють їх все менше... Чи чекати дефіциту олій? ✔️ Так, — певен головний редакто р OIL WORLD і CEO ISTA Mielke GmbH Томас Мільке. ☝🏼По-перше, через пальмову олію. Її не вистачає, ціни на неї зростають, а попит залишається шаленим — особливо з боку біопалива. ✌🏼По-друге, падає виробництво та експорт соняшникової олії. Хоча прогнозується, що новий світовий врожай соняшнику буде рекордним (втім погодні ризики ще залишаються)🏆 Соєва олія компенсує наявний дефіцит, але частково. Пропозиція ріпакової в сезоні 2025/26 навряд чи зросте🤷 ℹ️ Останні 30 років світовий ринок 17-ти видів олій та жирів швидко зростає, обсяги споживання майже потроїлися. Соєва та пальмова олія є лідерами за цінами. На них припадає 56% світового споживання. Детальніше читайте⤵️ 🔸Ситуація на світових ринках олії стає все більш екстремальною та складною для торгівлі — прогнози експертів #GrainUkraine2025

​📊 У червневому звіті USDA прогноз по пшениці для України залишився без змін: ▪️врожай — 23 млн тонн,  ▪️експорт — 16,5 млн тонн,  ▪️кінцеві запаси — 1,49 млн тонн. 🌍 Прогноз світового виробництва пшениці у 2025/26 МР збільшили на 0,07 млн тонн до 808,59 млн тонн.   Експорт пшениці також збільшиться до 214,3 млн тонн (+1,34 млн тонн). Оцінка обсягів кінцевих світових запасів знизили до 262,76 млн тонн (-2,97 млн тонн). 

​🔻 Експортні ціни на українську кукурудзу впали на 2–3 $/т — до 222–225 $/т (10,4–10,6 тисяч грн/т) з доставкою в порт до кінця червня. За кукурудзу нового врожаю з поставкою в жовтні пропонують до 195–196 $/т.  Зниження цін на кукурудзу в Україні продовжується через конкуренцію з боку американської зернової та прогнози про зростання світового врожаю. 

​⭕ До нуля зменшилася кількість вагонів у напрямку порту Ізмаїл.  Протягом тижня рух вантажів до Ізмаїльського порту фактично припинився, — зазначають аналітики. Скорочення залізничних перевезень відбувається і в напрямку портів Великої Одеси (показник скоротився на 1137 вагонів і становить 2274 одиниць).

​🫛 Попит та ціни на горох нового врожаю можуть різко зрости в середині липня-серпня. А ось пропозиції по культурі, скоріш за все, буде менше, ніж попиту, — вважають аналітики ПУСК. Хоча посівні площі гороху збільшилися і складають понад 250 тисяч га, порівняно з  212 тисяч га минулого року. 💬 Ми маємо певний приріст посівних площ, але це не мільйони гектарів. Китай відкрив свій ринок, і значна частина гороху, ймовірно, піде саме туди. Тобто додаткові 40 тис. га  посівних площ гороху — це не такий вже великий ресурс.

​☝🏼 Асоціації українських борошномелів і пекарів надалі наполягають на розподілі продовольчого й фуражного зерна при затвердженні експортних обсягів.  💬 Нічого не маємо проти експорту фуражного зерна в будь-якій кількості, адже Україна вирощує його більш ніж достатньо. Щодо продовольчого зерна, то впродовж останніх років унаслідок різних подій, якість врожаю суттєво погіршилася, — пояснює президент Всеукраїнської асоціації пекарів Олександр Тараненко. Для внутрішніх потреб Україні потрібно близько 3 млн тонн пшениці 1-2 класів, на виробництво хліба, макаронів, крупи тощо.  Зазвичай на початку жнив першою хвилею на зовнішні ринки вивозиться саме продовольча пшениця.