Дитяча психологія з Іриною Токар

Дуже цікаві комбінації...гамма відчуттів... На подумати 🤔 які емоції я собі дозволяю, а які ні? Які емоції проявляють мої близькі, як саме їх виражають?

У Японії розбиті речі часто виправляють, заповнюючи тріщини золотом. Недолік бачать як унікальний елемент історії предмета, який додає йому краси. Згадайте про це, коли почуваєтеся розбитими. Емілі Макдавелл * Кінцуги (яп. 金継ぎ - золота латка) - японське мистецтво реставрації керамічних виробів за допомогою лаку, отриманого з соку лакового дерева (русі), змішаного із золотим, срібним або платиновим порошком. Філософська основа мистецтва кінцюги полягає перш за все в тому, що поломки і тріщини невід'ємні від історії об'єкта, і тому не заслуговують на забуття і маскування, вони вчать правильно сприймати невдачі і цінувати красу вад. Всі наші "тріщіни" складають наш безцінний досвід🙏

На подумати...про що це для вас?

У нас собака...лише на місяць(поки власники поїхали), але дуже значні зміни в нашому житті...як новий подих в родині...до цього діти не просили і ніби не дуже хотіли...бо я їм нав'язувала свої страхи🙈, що пес це відповідальність...хто буде гуляти? прибирати за ним?...і таке інше...але виявилось, що всі хочуть гуляти і навіть всі готові прибирати... Старший син сказав, що те, що дає собака одназначно варте, щоб за нею прибирати.... виявилось, що ця грайлива, кусюча та весела дівчинка- наш величезний ресурс🐕🥰. Для мене це відкриття, бо в мене раніше ніколи не було собаки...більш того я їх страшенно боялася...а тут тепле, живе щастя, яке дивиться люблячими очами і радіє бути поряд🥰. Не уявляю як ми її віддамо через місяць.

Сьогоднішні думки про те, яка важлива підтримка батьків... Наші батьки жили в інший час, їм транслювалися інші цінності... ніхто не зважав на ментальні потреби дітей, бо було важливо задовольнити базові потреби життя... Але зараз ми маємо величезний інформаційний ресурс, ми більш освічені у питаннях виховання, ми розуміємо важливість розвитку емоційного інтелекту. Тому підтримуйте ваших дітей за будь-яких умов....навіть коли ваша дитина стовідсодково неправа....все одно не засуджуйте, особливо не журіть на людях...намагайтеся зрозуміти її мотиви, можливо вона просто хотіла здаватися особливою, або потребувала уваги, а на неї всім було байдуже...і тоді діти роблять "щось", щоб отримати цю увагу...якщо я розіб'ю келих/поб'юся/лаятимус матом... всі ж нарешті мене побачать...почують...хоч в такий спосіб я отримаю часточку уваги😔. Але якщо намагатися надавати увагу регулярно, коли дитина її потребує, то можна уникнити більшості випадків "паганої" поведінки. Не засуджуйте емоції дітей(і свої теж), не обрізайте їм крила соціально зручними нормами...бо ваша дитина не має бути "зручною", вона є унікальна особистість, якої не має більше ніде у світі...це неймовірна честь і подарунок виховувати та супроводжувати дитину у її доросле життя. Я знаю як це важко бути гідними батьками...повірте я знаю...але ми зможемо🙏 Обіймаю❤️

Сила матері🙏

Спробуйте силою думки змінити напрям руху потягу🧞‍♂... Виходить? Цей тест про силу нашого бажання та силу розширення сприйняття та нашої свідомості☝️. Іноді в житті нам здається, що ситуація така і тільки така...ми наполягаємо на своєму баченні і це може ускладнювати наші відносини, бо інші можуть дивитися на ту ж ситуацію під іншим кутом...бо кожен вірить у свою правду...але якщо ми допустимо думку, що наше бачення не єдине вірне(проявимо бажання бачити ширше)...і вийдемо за межі свого сприйняття...то ми краще будемо розуміни інших, звільнемося від категоричності, а інші в свою чергу будуть краще розуміти нас😉

Важливі слова як для дітей так і дорослих❤️

Класна підбірка пасивно-агресивних батьківських висловлювань, я ніби пірнула у дитинство...де нас порівнювали, критикували, обезцінювали не лише батьки, а і вчителі і бабусі на лавочці і перехожі в магазині...де зневажати думку дитини було абсолютною нормою... Колись я почала сперечатись з татом, що дитина з народження(і навіть з ембріонального періоду) є повноцінною людиною, неповторною особистістю...так, ми змінюємось в процесі зростання і під впливом суспільства і зовнішних факторів, але кожний з нас як перлина-є унікальним...я вірю, що в кожній людині є таланти, є своя особиста краса і цінність для світу, як прекрасної часточки цього світу.... Задайте собі питання, чи бачу я внутрішню і зовнішню красу своєї дитини, чи приймаю і підтримую її в своїй унікальності і неповторності? Чи дозволяю їй проявлятись в тому, що для неї важливо(звісно зберігаючі відповідальність як батьки і пам'ятаючи про кордони)? Чи підтримую свою дитину коли їй сумно, коли вона боїться? Чи буває вам соромно за свою дитину? Як ви тоді поводитесь, що говорите? Чи турбує вас "що люди скажуть"? Бо це не про дитину....це про нас...про наші страхи...нашу невпевненість... Ці фрази у "бінго токсичних батьків" варто перечитати, щоб потім пам'ятати з чим ваші діти приходять до психолога...бо їм боляче...бо нам так само було боляче... Бережіть своїх діток і якщо вас чіпляють ці фрази, то можливо вони не прожиті...вони досі живуть обрАзами у вас і впливають на ваше життя, на ваше здоров'я... Але все можна виправити, повірте🙏

Вітаю, любі, сьогодні у мене день народження, приймаю вітання і по традиції останніх років дарую подарунки від себе - перші три жінки, які напишуть мені в особисті отримують безкоштовну консультацію(це можуть бути батьківські запити стосовно відносин з дітками або ваші особисті питання).