Moviegarden

​​📌10 років триденної війни, яка триває три сторіччя. Docudays UA представили концепцію та візуальне рішення цьогорічного фестивалю і як завжди базують. Кожного разу надихаюсь їх глибокими та оригінальними ідеями. 📌«За три століття немає жодного покоління українців та українок, яке би вповні отримало у спадок матеріальну пам’ять. Будинки, меблі, посуд, коштовності, фотоальбоми губляться у війнах і революціях. Улюблені вазочки, які стояли в серванті кожної родини, декоративні лебеді, кришталеві роги достатку просто зараз руйнуються в цій війні, у цьому новому витку історії. Щось крихке тріскається в душі. Щось красиве втрачає сенс чи залишається у спогадах. Але щоб рухатись далі нам доводиться збиратись докупи. Пам'ятати наших героїв/-інь, щоб уявляти майбутнє. Не забувати, хто наші вороги. Щоб усі жертви й наша вікова боротьба були не даремними. Створюючи візуальний образ 21-го Docudays UA, ми надихались мистецькою практикою художника Михайла Алексєєнка, який вже понад 10 років працює з кришталем — химерним, блискучим, крихким, як і сама пам’ять», — коментує Роман Бондарчук, артдиректор Docudays UA. 📌Дизайн постеру — Даша Подольцева. 📌Більше про концепцію фестивалю тут: https://docudays.ua/2024/news/kino/ennoi-viyni-yaka-trivaye-tri-storichchya-21-docudays-ua/

📌"Суперники" Гауданіньйо роблять все що обіцяють. Funny & sexy, на межі, але все ще заграючи з кітчем, а не перетворюючись на нього. ❤️Любовний трикутник хитається в різні боки, напружені сцени зваблення, змінюються не менш гарячими спортивними. Пульсуюче техно Трента Резнора та Аттікуса Росса перетворюється на збуджуючий саундтрек, а витончена операторська робота остаточно захоплює подих і не дає помітити недоліки. Да і хто думає про недоліки, коли в кадрі Джош О'Конор? Все навколо теніс, і тільки теніс -- це секс. Кращий спортивний ром-ком евер і легковажний спадкоємець класичних історій кохання на трьох, як "Жуль і Джим". 📌P.S. Звісно Гауданіньйо не зміг уникнути традиційної фіксації на їжі. І дякуємо йому за це.

І ще одне важливе повідомлення про Sunny Bunny. Під час церемонії відкриття фестивалю слово взяли представники організації «Військові ЛҐБТКІА+» і зал встав у подяці. Це був щемкий момент зустрічі з людьми, які захищають нас, але не мають однакових прав порівняно з усіма іншими громадянами України.  Якщо коротко, вони наголосили на тому, як нам всім потрібен закон про цивільне партнерство, бо це буде ще один крок до цивілізованого світу і ще один крок подалі від росії. 📌Дізнатися все про закон та підписати колективного листа і навіть використати готовий шаблон та надіслати листи в профільні комітети (а це саме те, що зараз необхідно) можна за посиланням: https://www.rivniprava.com/ Я зробила необхідне за 10 хвилин, і закликаю вас теж знайти час. Додати наш підпис --- база, яку ми маємо виконати.🙏❤️

📌В Києві у квітні вдруге відбувся фестиваль ЛГБТКІА+ кіно Sunny Bunny, на якому я навіть трошки була, але нічого про нього не писала. А шкода, бо подія чудова і важлива для нашого суспільства, яке тільки починає шлях прийняття та толерантності. На відкритті показали стрічку Проблеміста, в якій Тільда Суінтон грає Уту Кільтер (одесити зрозуміють). Хороше, миле і небайдуже кіно. Тож якщо у вас стане сил на кумедну історію двох аутсайдерів від світу мистецтва у Нью-Йорку – щиро раджу.

​​#ЩоПодивитись Для всіх моїх дівчат. І не тільки звісно, але для дівчат в першу чергу. Справжній прихований скарб — Girlfriends/Подруги Клаудії Вейл 1978 року. Без цього фільму не було б “Френсіс Ха” Грети Ґервіґ або навіть Shiva Baby Емми Селігман. 🖤 Щирий, зухвалий та смішний фільм про жіночу дружбу та загалом про те, як це бути молодою дівчиною. 📌"Подруги" -- історія стосунків Сюзан, молодої єврейської фотографки з Нью-Йорку та її найближчої подруги Енн, яка з'їжджає з їх спільної квартири, бо виходить заміж за старшого, дещо зверхнього і неймовірно душного чоловіка. Чи це не справжня зрада? Більше ніяких фотосесій і вина серед ночі, ніяких мрій та жартів лише на двох, раптово необхідно прийняти, що близька людина рухається в іншому напрямку. Звісно, коли тобі трошки за двадцять, ти амбітна, недосвічена та розгублена, то відчуваєш себе покинутою, а на шляху прийняття робиш безліч трагікомічних помилок. У цих помилках легко впізнати юність та тепло посміхнутись тому, як наївно та егоїстично реагують на доросле життя Енн та Сьюзен. 📌На фоні маємо фактурний Нью-Йорк кінця 70-х, раббі та бар-міцви, фотогалереї та дивакуватих персонажів. Режисерка фільму Клаудія Вейл --- маловідома частина Нового Голлівуду. Вона торувала собі шлях в кіно, коли всі навколо говорили тільки про Скорсезе та Копполу, а Клаудія знімала про таких як вона: зухвалих дівчат, яких не брали на головні ролі тендітних красунь.

📌Якщо ви в Лондоні, обов’язково приходьте або порадьте вашим лондонським знайомим. З 5 по 7 квітня в Bertha Dochouse відбудеться сезон українського документального кіно, який представляє Ukrainian Institute London у партнерстві з Міжнародним фестивалем документального кіно про права людини Docudays UA. 📌Чотири важливі стрічки, об’єднані темою People Power, розповідають про болісні, глибокі та надихаючі зміни, яких зазнало українське суспільство, щоб сформуватися у незалежну політичну націю після Майдану 2014 року та на початку злочинної агресії Росії. 📌Квитки тут: https://dochouse.org/ukrainian-season-people-power/ 📌Буду рада побачити кожного, і особливо рекомендую Синдром Гамлета -- пронизливе кіно про шлях нашого взаємопорозуміння та зростання. Стільки щемкої надії в одному фільмі ❤️

Як ви розумієте відносно нещодавно я передивлялась "Довгі проводи" Кіри Мурітової. І раптово для себе вперше побачила цю сцену — румунський (молдавський?) ансамбль грає народну музику на березі моря. Що він там робить? Навіщо? Просто тому що режисерка так захотіла відзначити своє румунське коріння? Чи в ті часи подібну річ можна було зустріти в Одесі на пляжі? Я б хотіла знати. Мене це дуже потішало, ось такий Бессарабький привіт наприкінці фільму

⚡️Увага всім хто базується в Лондоні, або у кого друзі лондончата. В понеділок, 18 березня у мене в The Garden Cinema показуємо "Довгі проводи" Кіри Муратової в межах української ретроспективи, за підтримки Українського інституту в Лондоні. Інтро онлайн робить Богдан Жук -- програмер кінофестивалю Молодість. 📌Таке буває не часто, тож мершій за квиточками, поки є https://www.thegardencinema.co.uk/film/the-long-farewell/

📌Сьогодні стільки важливих слів сказано про "20 днів у Маріуполі", але найголовніші слова сказав Мстислав Чернов зі сцени, коли отримував нагоду. Боляче, що перший український Оскар -- це фільми про нашу трагедію. Важливо, що цей фільм саме про неї. Бо тепер історію Маріуполя так просто не сховати, не зробити вигляд, що її не було і "не всьо так однозначно". Фільм Чернова і його колег це не лише пам'ятник загиблим, не лише документація воєнних злочинів росії, це ще й дослідження сучасних медіа. Значущість роботи журналістів, репутації, відповідальність в часи розквіту фейк ньюс -- актуальні питання для всього світу і сучасні українці показали, що мають в цьому експертизу. Заяви про те, що кіно може впливати на життя і змінювати його на краще -- зазвичай пуста банальність, але у випадку з "20 днів у Маріуполі" це абсолютна правда. Бо їх фільм вже вплинув на хід війни. Велика вдячність Чернову, Малолєтці, Степаненко та їх команді.

📌Сьогодні стартує Берлінський міжнародний фестиваль, а вже завтра на ньому відбудеться світова прем'єра нового ігрового фільму Романа Бондарчука "Редакція". На подію вже солд-аут, тож зовсім скоро ми отримаємо перші відгуки на стрічку. А поки що подивіться трейлер, та побажайте сил неймовірній команді фільму, яка вклала в його створення стільки зусиль. https://www.youtube.com/watch?v=TtPrLcSKnuA&ab_channel=moonmanproduction