I’d rather read ✨
رفتن به کانال در Telegram
753
مشترکین
اطلاعاتی وجود ندارد24 ساعت
+27 روز
+22530 روز
آرشیو پست ها
Repost from L та її вигадані світи
РОЗІГРАШ!
За цей тиждень, в тому числі і на Арсеналі, я зберу бокс на честь дня народження каналу. Що там буде? Поки що уявляю тільки приблизно, і деталі видам трошки пізніше впродовж цих семи днів, але точно будуть мінімум дві книжки з мого особистого топу, сертифікат на 1000 гривень на megogo books, солоденьке і всякі милі приблуди для книголюбів. Шанс на отримання цього невідомого звіра можна буде отримати дуже легко:
•підписка на канал L та її вигадані світи;
•підписка на невеличкий, але дуже затишний список дівчат, з якими я б ніколи не познайомилась, якби не ведення цього каналу, а тепер їх щиро люблю:
✨Книжкова Екосистема
✨Книги й Цікавинки
✨I’d rather read
✨Зла читачка;
•поділитись цим розіграшем з іншим книголюбом або запостити розіграш в себе на каналі, якщо такий є;
•поставити порядковий номер під оригінальним постом на каналі L та її вигадані світи (і дуже попрошу бути в процесі максимально уважними) і чекати на 1 червня 2026 року, 20:00. Переможця обере рандом, вірю в його силу!
Активність на каналах на період розіграшу всіляко вітається, підписки в день розіграшу ми перевірятимемо, і взагалі – всі умови знайомі 🙂 Доставка тільки по Україні, звісно ж за мій рахунок. Удачі, всіх обіймаю, і дуже дякую, що ви поруч!
Repost from both worse and better
лишився один день збору підписів на петиції про запровадження мораторію на полювання в Україні та недопущення запровадження "професійного" свята День мисливства, самі понімаєте для чого.
часу мало, треба поширювати максимально
Repost from На роздоріжжі історій | Юлія Нагорнюк
Після такої ночі гріх не задонатити, а в дівчат тут ще й розіграш
https://t.me/bezkhvosta_books/6268
Посилання на банку: https://send.monobank.ua/jar/78GyhwbNtC
Кобо вчиться в Амазона домовились з додатком-трекером книг Storygraph і матиме інтеграцію на кшталт кіндла з goodreads.
Тобто починаєш/закінчуєш читати книжку на читалці – підтягується прогрес в трекер, отримуєш додаткові рекомендації читання, засновані на бібліотеці читалки, а також інсайти про читання.
Storygraph взагалі вирізняється тим, що пропонує цілу купу статистики і графіків до прочитаного, тож має бути цікаво.
Працюватиме і з електронками, і з аудіокнигами (goodreads і audible, вчіться!), а взагалі сервіс обіцяють в червні.
Поки незрозуміло, як працюватиме преміум-підписка на Storygraph, і чи буде якийсь бандл на неї і, наприклад, кобовський аналог Kindle Unlimited.
Я як раз кинула всі інші трекери і додатки, тому шо кіндл з goodreads найзручніше синхронізується, але моя мрія – колись повністю перейти на Кобо, і вона стала ближчою 🩵
+1
#2_книжки – наш новий тег коротких відгуків, де я розказую про прочитане, а ви – лишаєтесь чудовими котами
Count my lies – на диво притомний трилер про дівчину, яка брехнею влаштовується нянею до багатої родини, в якій все занадто ідеально… нічогісінько особливого тут нема, але героїня цікава, жіноча дружба здатна на все, а кінцівка чудова в своїй нереалістичності ✨
Раджу 🔠
Detective – відносно стара книжка, і це їй на користь не йде. З одного боку тут: грунтовна процедурність, детальні описи процесів і розслідування, а також кілька загадок в одній історії.
З іншої: расистсько-сексистський коктейль огиди, без якого, власне, можна було б і обійтись. А ще ми вже стільки читали детективів, що фінал був зрозумілий десь проценті на 20 книги 🤦
Не раджу 🔠
+1
Так, я ше не прочитала інший детектив у всесвіті "Емми" Джейн Остін, АЛЕ
На початку весни вийшов A Very Vexing Murder, де довірлива і наївна Гаррієт Сміт — насправді хитра шахрайка, яка має зірвати весілля Френка Черчіля і зупинити вбивство його багатої тітки.
Я хочу і я буду, вже відклала собі аудіокнижку, не дивлячись на не зовсім ідеальні рейтинги.
+1
2 червня виходить нова книжка Меггі ОʼФаррелл (Hamnet, The Marriage Portrait) про батька і сина, які в 1865 році мають зробити карту Ірландії.
Мені треба, навіть попри те, що я ледве не заснула на «Гамнеті» – бо «Шлюбний портрет» був однією з найкращих книг свого року 🩵
Здається, я розучилась читати очима і вмію тепер тільки слухать 😞😞😞
За травень поки лише дві паперові, це якось лікується?
+1
We Are All Guilty Here — неймовірний психологічний трилер, який боляче читати.
Еммі Кліфтон — полісменка в маленькому містечку, де всі знають і одне одного, і родину Еммі, бо Кліфтони — відома в місті династія. Тож коли в місті зникають дві дівчинки-підлітки, на плечі Еммі і її батька, шефа поліції, лягає відповідальність за розслідування. Які таємниці приховують жителі міста, кожного з яких Еммі знає особисто?Одразу скажу, що книжка мені ДУЖЕ сподобалась. Це жорстокий, жахливий трилер, який не соромиться подробиць справи, і психологічна сторона пропрацьована достатньо добре, щоб читати\слухати історію було емоційно виснажливо. ❗️Тематика оповіді — злочини проти дітей, в тому числі сексуальні, тож будьте готові, що історія зачіпає дуже сильно. Пролог оповіді поданий через особу однієї зі зниклих дівчат, і, побувавши в неї в голові, читач ще більше відчуває, наскільки це все ще ДИТИНА, коли починають відкриватись подробиці поведінки дівчат і дехто з героїв сідає на коника "та вона вже майже жінка була!" Водночас ця історія — не чистий біль, бо, попри жахливі злочини і драми, через які проходить героїня Еммі Кліфтон, фінал жевріє якоюсь примарною надією, вірою, що хоч у декого з персонажів будуть в житті і хороші моменти. We Are All Guilty Here на товстішій стороні трилерів, тут повноцінні 400+ сторінок, тому що оповідь зосереджена не тільки на подіях — емоційна складова і стосунки персонажів теж розкриті. Я не просто так згадала родину героїні — досить багато уваги приділено її стосункам з батьком і іншими родичами, та і взагалі функціонуванню відомих в малому містечку "династій". Зайвим мені це не виглядало, але книжка точно не fast-paced. Зважаючи, що планується продовження з подіями в цьому ж містечку, інформація буде розкриватись і далі. 🔠 Однозначний топ, раджу! Читатиму авторку ще і більше, але вона дійсно дуже важкі теми бере, і копає в персонажів глибоко, тож маю трошки морально підготуватись!
Я: день жахливий і стресовий, треба трошки заспокоїтись
Також я: пишу відгук на книжку, яка мені всю душу вийняла
😞😞😞😞😞😞😞
А знаєте що: я не вважаю себе якимось взірцем написання відгуків, чи гуру, як їх писать, але є, на мою думку, досить простий спосіб висловитись і нікого не образити: не згадуйте автора в своєму відгуку.
Говоріть про написане, а не про людину.
Не кажіть, шо ви "не розумієте, чому автори думають", або шо "автор забув, шо хотів сказати", або "автор хотів...", от взагалі не пишіть це. Ви НІКОЛИ не знаєте, шо там хоче чи думає інша людина.
Забудьте про автора, читайте текст!
Бо коли ви згадуєте автора, ше і приписуючи йому якісь дії чи думки, є лише два наслідки:
1️⃣ви перейшли з відгука в сферу фантазування — це нікому не треба
2️⃣від вас почало тхнути радянською школою, яка до фанатизму обсмоктувала, шо ж там таке "хотів сказати автор" — це ше менше комусь треба
Далі там ше можна уникати вирваних з контексту цитат, навчитись відрізняти порівняння від метафор, але це все мішура. Почніть з того, шо забудьте особистість і зосередьтесь на тексті — і на собі.
Власне, література чудово дозволяє залишитись наодинці з собою, і нема сенсу взагалі заводити в ці стосунки ше якусь людину, яку ви, до того ж, самі собі видумали.
Whistle не змусить мене читати інші книжки автора, але — святі коти! — це було весело страшно.
Енні Блант з маленьким сином шукають хоч якоїсь розради після надзвичайно важкого року, і натрапляють на будинок недалеко від Нью-Йорку, де з усіх розваг — стара дитяча залізниця.
Енні письменниця/художниця дитячих книжок, і одна з її книг викликала суспільний резонанс — тут мінорний спойлер, але я навіть такий вам не розкажу, бо повірте, воно варте! А після Енні ще і втратила чоловіка, тож вона — не найнадійніший оповідач, і вона сама це розуміє, тож читачеві доведеться трошки відчайдушно кричати у книжку, щоб жінка зібралась.
Окрім лінії Енні, де вона з сином опиняються сам на сам зі старою іграшковою залізницею, є ще лінія минулого, де розкривається походження залізниці і її — можна так казати про залізницю? — сестер? І це дуже-дуже-дуже...ок це достатньо огидно і неприємно.
Мене, знаєте, давно так не лякали залізниці книжки, бо ми вже якось навіть звикли, що найстрашніше зло — це люди, а люди, як би там не було, це щось знайоме. Ну але Лінвуд Барклі трошки ніби зачерпує від раннього Кінга і не соромиться видавати зло заради зла, яке забирається туди в голову, де ше сидять абсолютно нелогічні і дитячі кошмари — і звідти починає тобі гудіти потяг-привид.
І з приводу того, чому я не буду більше читати автора — він мене налякав. Дякую, але ні дякую, я повертаюсь в своє затишне лякання людської підлості, бо людині ти ніби якось можеш протистояти, а хтонічним створінням — а як?
А давайте введемо новий тип відгуку — міді, — в якому більш розширені думки, ніж "ок це норм", але не настільки широкі, шоб якось собою пишатись. А то я стільки почала читати/слухати знову, що на кожну книжку не зможу написать шось розлоге, як би не хотіла.
Disclaimer починається дуже очевидно — отут у нас жінка з ВЕЛИКОЮ таємницею, а отут старенький чоловік, який її в чомусь звинувачує, і жінка отримує поштою книжку, в якій описані події її минулого... тільки там все перекручено.
Я чи то дуже наївна, чи, навпаки, підкуплена знанням сотні трилерів, була чесним чином здивована єдиному твісту книжки — і для мене вона цим була виправдана. Так, місцями вона довгувата, бо перші десь процентів 40-50 — та майже повні 60, — ти нічого не розумієш, крім того, шо усі, кожен з героїв, тобі неприємний. Але знову ж, для мене — воно виправдано (а ше я її слухала на 1.8, тож...).
В цій книзі нічого не нагадує трилер, крім анотації, ба навіть твіст в кінці — це драматичний твіст, а не неочікуваний, і подих він не перехоплює, а скоріше викликає дуже великий сум, і розчарування, і біль, шо цей твіст, в якійсь мірі, очікуваний.
Я так і не змогла полюбити нікого: ані героїню, ані жодного з її оточуючих людей, але знаєте, майже всі персонажі тут — до біса обʼємні, живі і якісь навіть справжні, і тому полюбити їх не дуже виходило. Але виходило зрозуміти, частково співпереживати і навіть трошки поважати.
+1
Пану Марципану вже ніде сидіти, тож час настав.
✨Віддам книжки в читаючі руки! ✨
Правила прості:
✨ з мене книжка(-и), з вас — оплата доставки. Можна брати будь-яку кількість не зайнятих книг
✨ томи однієї манги віддаються разом
✨ не описую кожну книжку, тож якщо вас якась цікавить — питайте!
✨ якщо хочете віддячити за книжку, зробіть це на будь-який збір
Алгоритм дій:
1. Відписуєтесь тут, яку книжку(-и) хочете (це важливий крок, так інші зрозуміють, що книжку забрали! також в першому коментарі список книжок, які ще є)
2. Пишете мені в особисті — @Regendrop – свої дані для відправки Новою Поштою
3. Далі справа за мною. Я буду намагатись відправити все на вихідних, але прошу вас бути терплячими
+1
Наталі живе на фермі Yesteryear і в інстаграммі транслює ідеальне життя: чудові діти, люблячий чоловік, власні курочки і натуральні продукти.
Наталі, здається, цілком задоволена своїм життям — але чи буде вона такою ж щасливою, коли потрапить в минуле, де курочки, натуральні продукти і діти щороку — це не її вибір, а вимушена реальність?
У цієї книжки було 10 з 10 шансів мені сподобатись. Вона про жінку, про "традиційну дружину", про яких зараз говорять усі навколо. Вона про невідповідність онлайн-життя життю реальному, вона про те, як жінки шукають будь-які способи захистити себе від патріархального світу, навіть коли цей спосіб — вдати, ніби ти на стороні світу. Навіть коли вдавання стає частиною тебе.
А ще ця книжка — про невміння говорити, про невміння побачити себе в тій мішаніні суперечливих вимог до жінок, які світ висуває. А ще — про самотність, а ще — про те, як ми слідуємо десь побаченим ідеалам, які навіть не розуміємо, а ще — про дітей і їх пошук себе, а ще — про те, як діти страждають від невміння батьків говорити, а ще...
Ця книжка дуже багато про що, і для мене — забагато про що. Це, здається, синдром дебютного роману, коли в нього вміщують все, всі теми, про які б хотіла поговорити авторка, і роман розбухає від неможливості приділити увагу кожній розмові.
По ітогу, коли книжка закінчується, ти ніби був присутній при розмові на всі теми світу — але оскільки всі говорили одночасно, в голові в тебе каша.
Yesteryear рятує щирий біль — і мова написання. Вона майстерно зроблена, вона чесно написана, і місцями її майже фізично боляче читати — так хочеться чи то обійняти героїв, чи то сильно струсанути їх від злості.
Не читайте цю книжку як прямолінійну критику "традиційних дружин" — та і навіть як книжку про trad wife в цілому. Я б радила читати її як історію жінки, яка знайшла свій спосіб протистояти світові, що її ненавидить. А що в неї вийшло — оце як раз і можна обговорити.
+1
Ровена — людина з тривожністю, і поява дитини цю тривожність тільки підвищує. Щоб втішити дружину, чоловік Ровени дарує їй новітній винахід своєї компанії — ШІ-асистентку Максін, яка вміє аналізувати події і робити передбачення про вирогідні події майбутнього. От тільки все йде не так, як він планував, бо Максін попереджає Ровену: "Чоловік хоче тебе вбити".Прослухала The Prediction (альтернативна назва Amen Maxine) книжку на одному диханні, бо в ній були і всі потрібні елементи швидкого трилеру:і підозріла поведінка чоловіка, і ненадійність оповідачки, яка усвідомлює свою тривожність, але не розуміє її межі, і купа дрібніх і великих подій, які накочуються на героїню лавиною. За цікавість і іронію відповідав новітній для трилеру елемент — "всезнаюча" техніка, яка і телефон підслуховує, і за потреби може за тебе прочитати книжку на клуб і дати аналіз, враховуючи твою читацьку історію. У Фейт Гарднер є цілий цикл трилерів "Файли Джолвікса", в кожному з яких (як я зрозуміла) мова йтиместься про якісь винаходи — і я збираюсь прочитати їх всі. Але не варто чекати роздумів про ШІ чи його вплив на людину, як не варто і чекати реалістичності. Авторка працює скоріше з уявленням про технології, ніж з реалістичними моделями — і створює захопливий сюже, за яким весело слідкувати.
#прочитане_місяця все ще потерпає від Покопії моєї нової любові до аудіокниг, але в цьому місяці я не тільки слухала аудіокнижки, але ще і забувала писати відгуки, тож якщо вам цікавий більш детальний відгук на якусь з книжок — просто скажіть 😘😘😘
😉😄😇😋😂🥰🤓2️⃣0️⃣2️⃣6️⃣
🌺 Faith Gardener — The Prediction
ШІ-асистент каже головній героїні, що чоловік хоче її вбити — ну тут вже важко не повірити. Дуже захоплюючий трилер.
🌸 Faith Gardener — Violet is Nowhere
Вайолет прокидається в будинку на краю світу, і в її телефоні лише один номер — незнайомого чоловіка. Дзвонити поліції заборонено, тож двоє незнайомців мають самі розібратись, що сталось з Вайолет і як її врятувати.
Дикуха, звісно, трилерна, але мені сподобалось — рівно до романтичної лінії.
🌺 Ayumu Hirose — Mad Miniscape
Манга про токсичні стосунки, як я люблю. Мій відгук.
🌸 Раґнар Йонассон, Катрін Якобсдоттір — Рейкʼявік
Журналіст розслідує справу минулого. Памʼятаю, що мені сподобалось, а більше майже нічого — наскільки хороший це показник для трилера?
🌺 Mark Z.Danielewski — The House of Leaves
Є будинок. Мої проміжні враження тут, але я чесно намагатимусь сформулювати шось більш звʼязне. Чи ні?
🌸 Renee Knight — Disclaimer
Жінка отримує книжку, в якій описано її минуле, але це не трилер, а жахлива драма про різні кути зору, самонавіювання і почуття провини.
🌺 Оксана Ковальчук — Залишена
Дівчина випадково стає учасницею розслідування вбивства в дуже віддаленому селі, і це атмосферно і дивно, і місцями страшно. Мені сподобалось.
🌸 Antony Horowitz — Close to Death, A Deadly Episode
Пʼята і шоста частини мого другого за улюбленістю детективного циклу, і знову (як і в Страйку) пʼята — мій фаворит, але шоста теж неймовірна. На відміну від Роулінг тут мені кожна книжка як детектив подобається рівно сильно, але стосунки між героями витягують цикл про Страйка на недосяжні висоти, хоча Ентоні і Готорн стараються.
Мій відгук на весь цикл.
🌺 Claire Oshetsky — Evil Genius
Щось з цією жінкою не так.
🌸 Janice Hadlow — The Other Bennet Sister
Фанфік на Джейн Остін, який, попри якість написання, лишається лише фанфіком на Джейн Остін.
🌺 Evelyn Clarke — The Ending Writes Itself
Не детектив, який мені не сподобався. Мій відгук.
🌸 Lucinda Berry — This is a Safe Space
Аудіоповість про те, що у вашого терапевта можуть бути проблеми набагато гірші за ваші.
🌺 Linwood Barclay — Whistle
Мати з сином приїздять до старого будинку, а там — іграшкова залізниця. Ну і як це може бути страшно — спитаєте ви, а я вам скажу — це до біса страшно! Боялась ходити ввечері по квартирі після цієї дікухи, яка найбільше нагадує молодого і приємно шаленого Стівена Кінга: багато жорстокості, графічні деталі, люди — не найстрашніші монстри.
🌸 Molly Williams — Jane Austen's Garden
Книжка з картинками про рослинки. Мій відгук.
Freida Macfadden — The Boyfriend
Класична Фріда Макфадден — шалені нереалістичні твісти, але читати дуже весело.
🌺 Freida Macfadden — The Boyfriend
Класична Фріда Макфадден — шалені нереалістичні твісти, але читати дуже весело.
Два роки чекати, і я вже дослухала, і взагалі, як можна так цікаво закручувати!
Майже моя улюблена частина, і вона закінчилась
😞😞😞😞😞
اکنون در دسترس! پژوهش تلگرام ۲۰۲۵ — مهمترین بینشهای سال 
