Deep Dark UA

Друзі, прошу пробачення, перегрузився. Лекція в наступнк суботу буде

Нагадую завтра лекція! Приходьте і беріть всіх! Вхід вільний!

Продовжимо розбирати підручник Баєця! Ось я раніше навів його інтуїтивне та просте визначення ентропії. Але як щодо серйозних наукових визначень? Їх він теж наводить, каже що найважливіших всього 5: Спочатку Больцман придумав ентропію як міру зміни внутрішньої енергії при термодинамічно-рівноважному процесі (термодинамічна) Потім Гіббс пояснив ентропію як ймовірнісну міру макросистеми через реалізацію мікростанів (статистична) Потім фон Нейман узагальним визначення Гіббса на випадок квантової механіки - сформулював його через формалізм матриці густини станів (квантова) Потім Шеннон винайшов теорію інформації і формулу для ентропії повідомлення, це було майже те саме що ентропія Гіббса, але для скінченних множин (інформаційна) Потім Колмогоров вигадав ентропію яку можна обчислити для конкретної строки символів - це просто кількість символів найкоротшої програми що може її обчислити (надрукувати) (алгоритмічна) Незважаючи на таке різноманіття, всі ці ентропії між собою тісно пов'язані. Мабуть, ми дізнаємось про них далі :) #ентропія

А ось і анонс наступної лекції нашого лекторію "Світло Науки" Цього разу в нас вже зірка наукпопу - Олексій Ігнатенко з своєю улюбленою теорією ігор. Сірники - це для ігор, але не з вогнем, а для Nim, не бійтесь, їх можна і на шишки замінити: "Бувають ігри, де випадковість і кубики визначають переможця. Але іноді все вирішує правильна стратегія. На лекції ми розберемо деякі такі ігри, наприклад гру Нім, навчимося прораховувати виграшні кроки через магію чисел і дізнаємося, як поєднувати різні ігри між собою. Ви побачите, як виникають дивовижні сюрреальні числа та як за допомогою простої теореми зрозуміти структуру настільних ігор." Проводимо все на тому ж місці, вул. Князя Романа, 6, в суботу, тільки цього разу о 12-00. Приходьте і кличте старшокласників та студентів

Аж через 2 тижні напишу вам фідбек від першої лекції "Світла науки" (вимбачте, зайнятий був:) ). Лекція пройшла супер! Прийшло багато різних людей і в нас трохи закінчились вільні стільчики) Але люди залишались слухати стоячи! Було близько 50 людей. І звісно дуже приємно що прийшло трохи школярів та студентів (хоча б третина з присутніх точно). То ж вже найближчої суботи ми продовжимо, позначайте день в календарі. Наступна лекція буде вже з математики. Слідкуйте, тут я оголошу всі деталі вже на днях. Після лекції ці ж школярі-студенти (школоденти? шкоденти? школенти?), спудеї одним словом, задали багато класних запитань. Про остаточну долю Всесвіту, про ентропію, про чорні діри і про це все разом. Мені дуже сподобалось з вами спілкуватись! А зараз вам порекомендую гарний мініпідручник, по якому можна розібратись як мінімум з поняттям ентропії. What is Entropy? (John C. Baez) https://arxiv.org/abs/2409.09232 Цей дядько, Джон Баєць - американський фізик та математик, колись був твіттерським. До Ілюші Маска звісно. І пробував своїми твітами просвіщати людей) А ще він вигадав термін квантропія. Та про це іншим разом. Згодом він твіттура пішов, але зібрав всі свої твіти по темі і зробив з них мініпідручник! Він вийшов класний як на мене. А посилання на нього я знайшов на фб сторінці Ірини Єгорченко. Там дурного не порадять. То ж ось він і вам, а ще я буду час від час кидатися у вас веселими фактами з нього. Ось наприклад перший: - автор знайшов своє оригінальне визначення для поняття ентропії. Воно дуже просте і зрозуміле: ентропія - це кількість інформації про систему, яка для нас не відома, але яку в принципі, ми дізнатись могли б. Вав. Ну ось таке. На сьогодні все, а тепер йдіть вітайте маму! #лекція #ентропія #космологія

UPD. А тепер ще й фб-подія є, приходьте) https://www.facebook.com/events/2079051116289522

«Світло Науки» запалює зорі у Львові! ✨🔭 Львівське Товариство Науковців спільно з Simons Foundation та ЛКП «Львівське Радіо» запускає перший у місті Львові науково-популярний лекторій. Хочете знати, чим живе сучасна наука? Приходьте слухати провідних вчених нашої громади! Це чудовий шанс для молоді поспілкуватися з експертами та обрати свій шлях у науковому світі. Перша лекція відбудеться вже в суботу, 25 квітня, о 16:00 Лектором буде Максим Ціж — кандидат фізико-математичних наук, науковий співробітник Астрономічної обсерваторії ЛНУ ім. І. Франка та дослідник Болонського університету, молодший науковець Львівського товариства науковців. Тема лекції: "Космологія - наука найбільших часово-просторових масштабів Всесвіту" 📌 Кому буде цікаво? Усім! Але особливо чекаємо на школярів та студентів, які планують майбутнє в науці. 📍 Де? м. Львів, “Дім Звуку” (вул. Князя Романа, 6) 💰 Вхід: вільний Буде просто про складне та натхненно про важливе. Долучайтеся до спільноти допитливих! #лекція #космологія

Ось трохи дивного Всесвіту, в якому ми живемо. Ви ж знаєте, що досліджуючи космологію можна вийти на виміри із.. фізики частинок? Так, ефективна сума мас нейтрино - цілком космологічний параметр, на який можна отримати обмеження просто шось там розглядаючи в далекому космосі. Все тому, що нейтрино, як окрема складова нашого Всесвіту значно повпливали на темп його розширення. Космологічні нейтрино що народились в ранньому Всесвіті та відщепились від іншої матерії (тобто більше не взаємодіяли з нею) при охолоджені залишили свій відбиток у великомасштабній структурі. І космологи вже давно пробують оцінити якою максимальною мала б бути сума мас всіх трьох сортів нейтрино, щоб Всесвіт був саме такий яким ми його бачимо. В свою чергу, над відшуканням значенням мас нейтрино (які майже не взаємодіють і які дуже легкі, найлегші елементарні частки які ми знаємо) важко працюють фізики-експериментатори у всяких хитромудрих детекторних експериментах. На разі відомо, що ця сума маса не може бути більшою ніж приблизно 0.8 еВ - це майже в мільйон раз менше ніж маса електрона. І ось що цікаво, незабаром в космос полетить Nancy Grace Roman Space Telescope (NGR). І він настільки добре робитиме космологічні спостереження, що здається, вперше обмеження з космології матимуть шанс обігнати обмеження від детекторщиків! Forecasting neutrino mass constraints from the Nancy Grace Roman Space Telescope https://arxiv.org/abs/2604.14504 В цій статті вчені використали синтетичні дані - згенеровані так і в такій кількості, наче їх вже наспостерігав ще незапущений NGR. Вони отримали можливе обмеження в 0.38 еВ. Так, строгіше ніж очікувані найостанніші обмеження нейтринного експерименту KATRIN. Це всього лиш рахуючи галактики на небі, на червоному зміщенні до z=2. Ось в такому чудному Всесвіті і доводиться жити! Клас. #нейтрино #космологія #телескоп

То як там ваша субота? Хотіли б зробити наступну кращою? Приходьте на мою лекцію! Отже! Перша лекція "Світло Науки" відбудеться в суботу, 25 квітня, о 12:00 за адресою м. Львів, вул. Князя Романа, 6, “Дім Звуку”. І вона буде називатися: Космологія - наука найбільших часово-просторових масштабів Всесвіту На цій лекції ми зануримося в найближчу історію та сучасний стан справ науки, що вивчає Всесвіт на найбільших просторово-часових масштабах — космологію. Темна енергія, темна матерія, загадка походження Всесвіту — все, що вже вивчили та над чим ще мізкують космологи. Ви дізнаєтеся про інструменти та методи сучасної космології, про виклики, про її успіхи та абсолютні провали останніх десятиліть. Та, можливо, найважливіше — дізнаєтеся, як саме людство, настільки крихітне на фоні величезних пустот Всесвіту, знаходить можливість вивчити про нього так багато. Вхід вільний, лекція буде тривати приблизно 50 хв, і можна буде поставити всі запитання на світі! Запис мабуть буде і ми його викладемо, але на нашому лекторії ми будемо робити акцент в першу чергу на живому спілкуванні! Тому буду дуже радий всіх бачити! Оскільки це наша лекція-пілот, мені важливо щоб прийшло багато людей. Ставте якісь плюсики в коментах, хто буде, а я вам обов'язково ще кілька раз нагадаю про лекцію протягом тижня! І буду вдячний за поширення! #космологія #лекція

А ось вам п'ятничне: можливо однією загадкою в астрофізиці менше. Пам'ятаєте скільки шуму свого часу наробив телескоп Вебба, коли відкрив маленькі червоні цятки, Little Red Dots (LRD) в далекому минулому? Вчені здається знайшли їхні аналоги значно ближчі до нас Discovery of low-redshift analogues to "Little Red Dots" in DESI: A later evolutionary stage of compact LRDs? https://arxiv.org/abs/2604.14551 Для цього скористалися теж нашумівшим (в космології) вже оглядом неба DESI. І такі аналоги знайшли на червоних зміщеннях z ~ 0.2-0.4. А оригінальні LRD були на z більше 10. Тобто ці сучасні, порівняно з тими, від нас буквально рукою подати, всього-то 2-3 гігапарсеки від Землі. Таких сучасних аналогів LRD знайшли поки тільки 5 (самих LRD десятки чи може вже сотні). Чому вони аналоги? Бо мають схожий за формою SED, тобто розподіл енергії в спектрі. Нагадаю, що наразі запропонована розгадка LRD - це надмасивні чорні діри в ядрах галактик, але дуже запилені, від чого акреційний диск навколо них сильно "червоніє", якщо їх спостерігати здалеку. Ну і +космологічне червоне зміщення. В їхніх сучасних аналогів SED схожий, хоч і має відмінності з врахуванням еволюції галактики. Але, вони в нас є зараз - отже могли й тоді бути. Схоже що вклад материнських галактик в спектр сучасних LRD більший, бо й самі галактики з того часу мали б підрости, все логічно. А в ранніх LRD їхня чорна діра складала значно більшу частку маси галактики, 1/1000, а зараз мабуть 1/1000000 чи й менше. Мабуть страшно було з таким чудом жити тоді. Але чи й жив тоді хтось? Тільки ось як в ранньому Всесвіті ті чорні діри так швидко виросли? Цю загадку все ще розгадують. #чорні_діри #JWST

Егегей! В мене для вас чудові новини! Львівське Товариство Науковців за підтримки Simons Foundation та у співпраці із ЛКП “Львівське Радіо” оголошує про відкриття першого постійного науково-популярного лекторію у Львові “Світло Науки”! На наших регулярних лекціях ви зможете дізнатися про найостанніші досягнення в найширшому спектрі наук від провідних львівських науковців, справжніх професіоналів у своїй сфері. Якщо вас заворожують всі досягнення наукового методу і шалений поступ людства у пізнанні Природи за останні століття, якщо ви хотіли б дізнатися більше про фронтир науки — ласкаво просимо до нашого лекторію! Особливо цікавими наші лекції будуть для тих, хто ще тільки мріє пов’язати свою кар’єру з наукою — школярам старших класів та студентам! Однак ніяких обмежень в нас нема — запрошуємо абсолютно всіх на наші лекції! Вхід вільний! Перша лекція відбудеться вже в наступну суботу, 25 квітня Дуже швидко ми оголосимо точний час та місце лекції! яку звісно буду читати я. Тому позначайте день в календарі! Буде мегатоп! #лекція

Це також дуже смішно (правда не для всіх), але: здається Україна відновила власні космічні запуски під час війни. Звичайно летіли наші балістичні ракети, проте виходячи з їх дальності (від 500 км) можна грубо оцінити (правило 1/4) що орбіта сягала щонайменше 100 км. Все, це вже космос. А ось вперше в інтерв'ю сказали і про 200 км. Отакої) скоро тих сучих дітей будемо кожного дня вітати, я надіюсь, з днем української космонавтики. https://www.rbc.ua/rus/news/mi-vihodili-kosmos-pid-chas-viyni-venislavskiy-1775807503.html #наші #орбіта_Землі

(чорний) #жартдня З новин: всі члени команди по приводненню вибрались з корабля, почуваються добре й навіть трохи перекусили

Останні два тижні в нас пронеслись прохолодні дощі, які трохи вспокоїли шумну пилюку, що була в першій, сухій половині весни. І я подумав, чи ми самі є, як не шумною космічною пилюкою? А що б могло заспокоїти нас, космічну пилюку? Ось трохи заспокійливої інформації: вчені уважно пошукали чорні діри в наших околицях, і здається, нічого не знайшли, так що можете бути спокійними: Searching for Isolated Black Hole Candidates within 15 pc of the Solar System in Gaia DR3 https://arxiv.org/abs/2601.14499 Вони використали огляд Gaia DR3 (нагадаю, це найповніший огляд зір в нашій галактиці) для того щоб знайти признаки того, що десь в околиці 15 парсек (50 світлових) років є чорна діра, що активно пилососить міжзоряне середовище. Згідно з моделями еволюції зірок, у нашій Галактиці має бути до мільярда чорних дір зоряних мас. Більшість із них — ізольовані, оскільки вони або втратили компаньйона під час вибуху наднової, або злилися з ним. Вчені моделювали спектри випромінювання, використовуючи моделі ADAF (потоки акреції, де домінує адвекція) та додавали вплив релятивістських струменів. В ході аналізу каталогу Gaia DR3 серед 1071 об'єктів в межах 15 пк було виділено 5 джерел, які не мають класифікації в базі даних SIMBAD і можуть бути кандидатами в такі ізольовані чорні діри. Але прикол в тому що чорними дірами ці джерела можуть бути лише якщо вони знаходяться в міжзоряному середовищі потрібної температури. Всі джерела розташовані поблизу площини Галактики, що означає що скоріш за все щось інше яскраве, що просто не можна пояснити звичайними зорями (наприклад скупчення зір, де вони якось взаємодіють між собою). Так що, біля нас чорних дір МАЙЖЕ НАПЕВНЕ нема. Я надіюсь це вас трохи заспокоїть! Хоча я не розумію людей, що бояться чорних дір. Дуже милі об'єкти, що просто згрібають всю ентропію в галактиці в себе. І чудові лабораторії для квантової гравітації! Так що я цій новині не радію. Але ми всеодно колись і до них доберемось! Он, до Місяця покатались недавно, і успішно навіть) (всіх вітаю!) Також завтра ми будемо святкувати велике свято - день космонавтики, 12 квітня. Постарайтесь не понапиватись як ті поросята, а то дійсно вас затягне якась чорна... канава... (в мене колись так було). Всіх зі святом! #чорні_діри

📱 Класні новини з української Вікіпедії! 🇺🇦✨ 🖥Ми потроху, але дуже впевнено наздоганяємо російську, італійську та німецьку Вікіпедії за кількістю статусних статей з астрономії 😀🔭. Цього тижня в нас додалося ще 2 новенькі круті статті! 😀📚 📣 І ще один привід порадіти: співробітник нашої Харківської обсерваторії 🔭 Олексій Голубов вийшов на перше місце в українській вікіпедії за кількістю добрих статей - 47 штук! 😀👏 Більшість з них саме з астрономії 💻🌌. 📌 Тож українського космосу стає все більше. 🚀 Читайте українською! ❤️

Вітання Олексію, з яким я маю радість бути знайомим. Ну і скоро мабуть порозбираєм якісь гарні астростатті з нашої вікіпедії. Укрвікі - найкраща!

Спостережний вечір в хату, друзі. Та який спостережний, там ж дощ. Зато, вже за пару годин ті гаврики американські будуть стартувати на Місяць, місія Артеміда-2 всі діла. Я закликаю вас спостерігати за ними тут https://www.youtube.com/watch?v=Sx2TpiiJgDg або тут https://www.youtube.com/watch?v=HlYMe6b39PI Ну а мені, на жаль, робочий графік не дозволить це зробити. Мус спати щоб гарно працювати. Але хотів звернути вашу увагу ще на таку цікавинку перед стартом. Це потужна місія. Планують облетіти Місяць. Планують побувати на найдальші відстані від поверхні Землі ever (тобто Аполони так далеко не залітали, вони будуть "вище" від поверхні Місяця летіти, ~6500 км). То ж я пішов почитав про їхній космічний корабель (КК), "Оріон" (ось тут, наприклад https://www.nasa.gov/wp-content/uploads/2023/03/orion-by-the-numbers-2022.pdf). Це не просто консервна бляшанка в космосі, на якій наприклад Гагарін літав. Ця штука важить до 13 тон і має досить потужні двигуни (8 шт.), які разом можуть видати тягу до 400 кг. В залежності від конфігурацій, воно може видати на орбіті delta v в межах 1.2-1.5 км/с. Ну а політ почнеться з того, що ракета-носій SLS закине цей КК на майже-геостац орбіту. А далі легка вправа з орбітальної механіки - куди (як далеко) цей корабель може полетіти сам з цієї орбіти з даним delta v (беремо 1.5 км/с). Так от. В мене вийшло, що ті хлопаки цілком здатні покинути гравітацію Землі. Тобто полетіти собі по гіперболі, в світ широкий. Ну ок, з Сонячної системи не втекли б. Але Землю повністю покинули б точно. Ще й гіперболічний надлишок швидкості в 1-2 км/с залишиться. Тобто цим гаврикам цілком під силу покинути нашу всрату планету. Покинути тут це все гімно, цю цивілізацію-невдаху. Назавжди. Мають для цього засоби, так сказать. Але. На мою думку, вони сьогодні успішно запустяться, та все таки вирішать повернутись. Якщо так і буде - це значить вони ще вірять в нас, попри все, ще дають нам шанс. Що ж, це ми скоро дізнаємось (вболіваємо за них!). А ви б дали?.. #місяць #орбіта_Землі

Частина друга, може остання, а може й ні. Вам як взагалі заходить? А то пишу для тих 1.5 аноніма з моєї кафедри, таке враження) але вони й так краще за мене все шарять) https://telegra.ph/Femptograf%D1%96ya-3-03-26

Там пан Швець накатав простирадло про EIC, Electron-Ion Collider. https://t.me/readshvets/4099 Я звісно офігів. Треба тепер сидіти, розбирати. Пободатись я в цьому люблю, звісно. Хоча якщо чесно я планував спочатку дати відповідь на простирадла про Pluribus. Бо там теж не все ок по радіоастрономії. Але там я розбираюсь краще, а тут менше, тому писати тут менше, тому пишу спочатку це. Корочі. Виводжу вас із заблудження Швеця наукового. Частина перша - контекст колайдерів) https://telegra.ph/Femptograf%D1%96ya-2-03-26