ПРАВИЙ СЕКТОР
Офіційний канал НВР Правий Сектор Підтримати: Банка: https://send.monobank.ua/jar/hVtT4HuXk Конверт: https://www.privat24.ua/send/d544i Paypal: pylypasandriy@gmail.com Підписатися: https://linktr.ee/PravyySektor
نمایش بیشتر📈 تحلیل کانال تلگرام ПРАВИЙ СЕКТОР
کانال ПРАВИЙ СЕКТОР (@pravijofficial) در بخش زبانی اوکراینی بازیگری فعال است. در حال حاضر جامعه شامل 11 184 مشترک است و جایگاه 4 563 را در دسته سیاست و رتبه 5 324 را در منطقه أوكرانيا دارد.
📊 شاخصهای مخاطب و پویایی
از زمان ایجاد در невідомо، پروژه رشد سریعی داشته و 11 184 مشترک جذب کرده است.
بر اساس آخرین دادهها در تاریخ 05 سپتامبر, 2026، کانال فعالیت پایداری دارد. در ۳۰ روز گذشته تغییر اعضا برابر -97 و در ۲۴ ساعت گذشته برابر 1 بوده و همچنان دسترسی گستردهای حفظ شده است.
- وضعیت تأیید: تأیید نشده
- نرخ تعامل (ER): میانگین تعامل مخاطب 13.84% است و در ۲۴ ساعت نخست پس از انتشار، محتوا معمولاً 8.63% واکنش نسبت به کل مشترکان کسب میکند.
- دسترسی پستها: هر پست به طور میانگین 1 548 بازدید دریافت میکند. در اولین روز معمولاً 965 بازدید جمعآوری میشود.
- واکنشها و تعامل: مخاطبان بهطور فعال حمایت میکنند؛ میانگین واکنش به هر پست 103 است.
- علایق موضوعی: محتوا بر موضوعات کلیدی مانند сектор, нація, пам’ять, доброволець, молодь تمرکز دارد.
📝 توضیح و سیاست محتوایی
نویسنده این فضا را محل بیان دیدگاههای شخصی توصیف میکند:
“Офіційний канал НВР Правий Сектор
Підтримати:
Банка: https://send.monobank.ua/jar/hVtT4HuXk
Конверт: https://www.privat24.ua/send/d544i
Paypal: pylypasandriy@gmail.com
Підписатися: https://linktr.ee/PravyySektor”
به لطف بهروزرسانیهای پرتکرار (آخرین داده در تاریخ 06 سپتامبر, 2026)، کانال همواره بهروز و دارای دسترسی بالاست. تحلیلها نشان میدهد مخاطبان بهطور فعال با محتوا تعامل دارند و آن را به نقطه اثرگذاری مهم در دسته سیاست تبدیل کردهاند.
در حال بارگیری داده...
| تاریخ | رشد مشترکین | اشارات | کانالها | |
| 06 سپتامبر | +1 | |||
| 05 سپتامبر | +2 | |||
| 04 سپتامبر | 0 | |||
| 03 سپتامبر | +2 | |||
| 02 سپتامبر | +1 | |||
| 01 سپتامبر | 0 |
| 2 | 5 вересня 1918 року радянська влада видала декрет про «Червоний терор».
Старе судочинство було знищено. Органи Надзвичайної комісії отримали безпрецедентні повноваження — бути слідством, судом і катом одночасно. Під приводом боротьби з «контрреволюцією» тисячі людей були приречені на смерть за рішеннями позасудових органів.
Маховик репресій, запущений більшовиками, так і не був зупинений.
ЧК перетворилася на ОДПУ, згодом — на НКВД, а терор набув воістину диявольських масштабів під час «Великого терору» та в системі ГУЛАГу. Пізніше естафету прийняв КГБ. Замість таборів з’являлися в’язниці та каральна психіатрія, змінювалися методи й масштаби, але незмінною залишалася сама система — машина державного терору.
Сьогодні в Кремлі знову сидить чекіст. І знову російські окупанти прийшли на українську землю.
Методи майже не змінилися: катівні, депортації, фільтраційні табори, викрадення людей, тортури та вбивства цивільних. Та цього разу вони прорахувалися.
Україна вже не та.
Ми знищимо імперію. | 743 |
| 3 | 🕯 ЗГАДАЄМО ВАСИЛЯ СТУСА
У ніч із 3 на 4 вересня 1985 року в одиночній камері табору особливого режиму в Кучино, на далекій Пермщині, обірвалося життя Василя Стуса — Поета, Борця, Українця.
Він помер у радянському таборі, ставши жертвою системи, яка не могла змиритися з людиною, що мала мужність говорити правду, захищати українське слово та не зрікатися власної гідності.
Стуса роками переслідували, заарештовували, катували допитами, кидали до тюрем і відправляли на заслання. Його намагалися зламати — але не змогли.
Символічно й болісно, що його адвокатом під час останнього суду був Віктор Медведчук — людина, яка десятиліттями працювала в інтересах Москви та стала кумом путіна. Цей факт назавжди залишиться одним із найпохмуріших парадоксів української історії.
Василь Стус заплатив життям за право залишатися собою, за українське слово, за свободу і за честь. Його фізично знищили, але не змусили скоритися.
Він пішов у Вічність мучеником.
🕯️ Пам’ятаємо. Не забудемо. Не пробачимо. | 972 |
| 4 | 🫡 Прощання з другом «Серфером»
Бійці з різних осередків Правої Молоді провели в останню путь друга «Серфера», взявши участь у прощанні.
Друже, ти став людиною, якою захоплювалися і на яку рівнялися. Твій Чин і твоя відданість назавжди залишаться в пам’яті тих, хто знав тебе, і стануть прикладом для наступних поколінь.
Ти відійшов, але справа, якій ти присвятив життя, та пам’ять про тебе житимуть далі.
Пам’ятаємо. Помстимося. | 834 |
| 5 | МОЛОДЬ НЕ ЧЕКАЄ. МОЛОДЬ ГОТУЄТЬСЯ
Під час чергового вишколу молодь проходила поглиблену практичну підготовку: повторення базових навичок, злагодження, відпрацювання з механізованою технікою і не тільки…
Ліс, відкрита місцевість, урбан — кожне середовище вимагає іншого підходу, уважності та витримки. Саме тому підготовка має бути різносторонньою, а навички — не залишатися лише теорією
Ми не виховуємо покоління спостерігачів.
Ми загартовуємо людей, які вміють думати, діяти разом і брати відповідальність за свої рішення.
Сильна молодь — це не про красиві слова.
Це про характер.
Про дисципліну.
Про відповідальність.
Бо майбутнє належить тим, хто до нього готовий
P.S. : Відкриваємо завісу після останнього вишколу | 873 |
| 6 | 🕯 Згадаємо.
3 вересня 2014 року відійшов у вічність боєць 5-го окремого батальйону ДУК «Правий сектор» Ігор Шептицький — друг «Шип».
Воїн отримав важке поранення під час мінометного обстрілу українських позицій у Пісках під Донецьком.
Ігор із перших днів російсько-української війни добровольцем став до лав «Правого сектора», щоб зі зброєю в руках захищати Україну.
У Києві на нього чекали дружина та син. У столичній школі №25, де навчався Герой, встановлено меморіальну дошку на його честь.
Пам’ять про тих, хто віддав життя за Україну, не має строку давності.
Вічна пам’ять і слава Герою! 🇺🇦
Світла пам’ять, друже «Шип».
Честь! | 998 |
| 7 | 🛡️СЕРФЕР В СТРОЮ🛡️
Сьогодні наша спільнота отримала трагічну звістку про загибель друга організації — Данила Смирнова «Серфера».
Другові Серферу було лише 16 років, коли почалася повномасштабна війна. Тоді він неофіційно долучився до групи TPO, де вже були його батько та дядько.
Коли йому виповнилося 18, він одразу долучився до лав 3-ї окремої штурмової бригади. За рік він став командиром штурмової групи.
Згодом долучився до Міжнародного легіону ГУР МО та служив головним сержантом групи спецпризначення “VINCERE MALUM”.
Загинув 28 серпня при виконанні бойового завдання.
«Серфер» був активним учасником та вишкільником нашого руху. Займався розвитком молоді, проводив лекції та вишколи.
Він був і залишається для нас прикладом людини, яка хоч і мала можливість обрати для себе набагато легший шлях, обрала чинити гідно - до самого кінця.
Дякуємо тобі, Друже, за твій шлях, мужність і готовність боротися за Україну.
🛡️Вічна пам’ять. Честь!
❗️Чин поховання відбудеться 3 вересня (четвер) в Києві.❗️
10:30 - зустріч, формування колони (Берестейський проспект, 137, трішки далі парковки)
12:00 - служба відспівування у Михайлівському золотоверхому соборі(вул. Трьохсвятительська, 8)
13:00 - прощання та поховання на Лісовому кладовищі(вул. Крайня, 3)
5/10 Пімстиш смерть Великих Лицарів⚔️🛡️ | 1 063 |
| 8 | 1 вересня 1939 року почалася Друга світова війна — наймасштабніший і найкривавіший конфлікт в історії людства.
Для українців війна розпочалася ще 14 березня 1939 року, коли угорські війська розпочали наступ на Карпатську Україну.
Безпосередньо ж світову війну запустив злочинний союз двох тоталітарних режимів — нацистської Німеччини та СССР. Пакт Молотова—Ріббентропа та його таємні протоколи передбачали поділ Східної Європи.
Для України ця війна стала національною трагедією. Українці опинилися по різні боки фронту: мільйони були мобілізовані до Червоної армії, служили у різних військових формуваннях держав Осі, а українці з діаспори воювали у складі армій країн антигітлерівської коаліції.
Водночас український визвольний рух мав власну мету — відновлення незалежної Української держави. УПА боролася проти нацистського та радянського окупаційних режимів, а після завершення війни продовжила збройну боротьбу проти радянської окупації.
2.09.1945, після капітуляції Японії, Друга світова війна завершилася. | 1 210 |
| 9 | Ми вже бачимо, до чого призвело багаторічне самозречення Європи від власної історії, культури та християнських основ. Україна не повинна повторювати цей шлях.
Християнство не потребує дозволу Супрун, Гарріса чи будь-яких інших «прогресивних» інтелектуалів на існування.
І ми не зобов’язані фінансувати тих, хто вважає нормою популяризацію зневаги до нашої віри.
Можна скільки завгодно говорити про прогрес, свободу і «сучасні цінності». Але якщо за цими словами стоїть зневага до християнства - нам із цим «прогресом» точно не по дорозі. | 1 226 |
| 10 | УЛЯНА СУПРУН: ХРЕСТИК НА ГРУДЯХ - ДУЛЯ В КИШЕНІ
Є така категорія людей, які дуже люблять говорити про «цінності», «здоровий глузд» і «сучасну Україну». А потім виявляється, що під цими словами вони розуміють цілком конкретну річ - відмову від християнства та традиційної моралі.
До таких людей належить Уляна Супрун. У своїй біографії пані Супрун зазначає, що виховувалася у християнській та патріотичній родині, відвідувала церкву й недільну школу, була членкинею СУМ. Працювала в Українському католицькому університеті.
Українцям найбільше запам’яталася як архітектор медичної реформи, за наслідки якої багато хто кляне її й досі. Але, схоже, «реформаторство» не обмежилося медициною.
Разом із чоловіком вона створила видавництво АРК.ЮЕЙ: сама Супрун позиціонується як засновниця та головна редакторка, а Марко Супрун - як засновник і креативний редактор.
Чим же насправді відзначилося це видавництво? Може, друкувало патріотичні книжки? Дослідження маловідомих сторінок української історії? Праці, які формують національну свідомість?
Ні. За весь час його діяльності там вийшло лише кілька книжок, які, м’яко кажучи, важко назвати помітним внеском в українську культуру чи книговидання. Більше схоже на макулатуру, яка мало кому цікава.
Складається враження, що йдеться не стільки про книжки, скільки про освоєння грантових коштів різноманітних ліволіберальних фондів під виглядом культурної та просвітницької діяльності.
Ось серед видань АРК.ЮЕЙ з’явилася книга Сема Гарріса «Кінець віри» - відверто антирелігійний текст, у якому автор атакує християнство та інші релігії.
Власна реклама АРК.ЮЕЙ подає книгу як таку, що «розкладає» помилки християнства, яке нібито «сторіччями сприяло поширенню ненависті до євреїв». Та достатньо згадати українських християн - Праведників народів світу: митрополита Андрея Шептицького, Климентія Шептицького, ігуменю Йосифу (Олену Вітер), отця Олексія Глаголєва, Катерину Зарицьку та багатьох інших. Вони не просто говорили про любов до ближнього - вони ризикували власним життям, рятуючи євреїв від нацистського винищення.
Але на сторінці книги читачеві пропонують відкинути релігійні переконання й обрати «світсько-гуманістичний підхід». А серед схвальних рецензій організовану релігію називають «небезпечною й абсурдною».
Тобто це не випадкова книжка, яка опинилася на полиці. Її свідомо обрали, видали, продають і рекламують українському читачеві.
І тут виникає просте питання до пані Супрун.
Ви виросли в українському християнському середовищі. Відвідували церкву. Працювали в Українському католицькому університеті. А тепер очолюєте видавничу платформу, яка популяризує тексти з таким ставленням до християнства.
То де закінчується ваша віра і починається політична кон’юнктура? Чи це щось інше?
І не треба прикриватися словами про «критичне мислення». Критично мислити - це одне. Свідомо популяризувати твердження, що християнство є історичним джерелом ненависті до євреїв, і водночас заробляти на цьому гроші - зовсім інше.
Не даремно в народі кажуть:
«Бог перед очима, а чорт за плечима».
Цікаво, чого насправді домагається своєю діяльністю місіс Супрун? Прилучити українців до «передових» ідей сучасного Заходу?
Так наслідки цих «передових» ідей ми вже бачимо в Європі: переобладнання церков на мечеті, неконтрольована міграція, зростання етнічної злочинності, тиск на християн і параліч суспільства, яке дедалі частіше боїться називати проблеми своїми іменами.
А починалося все саме з таких от «плюралістичних» книжечок, які поступово змінювали уявлення людей про норму, суспільство, сім’ю, культуру та власну ідентичність.
То невже саме такого майбутнього для України прагне Супрун і подібні їй супрунята?
І особливо цинічно це виглядає сьогодні, коли українська нація спливає кров’ю у боротьбі за саме існування. Поки найкращі сини й дочки України віддають життя на фронті, у тилу активізуються сили, які намагаються підривати традиційні основи нашого суспільства: нав’язують гендерну ідеологію, проводять прайди, просувають ліволіберальний порядок денний і поступово витісняють християнство з публічного простору. | 1 672 |
| 11 | 🇺🇦 ПІДТРИМАЙТЕ «ПРАВИЙ СЕКТОР»!
Україна вистоїть не завдяки байдужим. Вона вистоїть завдяки тим, хто готовий не лише говорити, а й діяти.
«Правий сектор» продовжує боротьбу - на фронті й у тилу. Підтримуємо наших воїнів ⚔️, виховуємо та гартуємо молодь, боремося з несправедливістю, захищаємо українські громади та відстоюємо національну ідею.
Кожна гривня - це внесок у нашу спільну справу. Не має значення, скільки ви можете дати. Важливо - не залишатися осторонь.
Підтримуючи «Правий сектор», ви підтримуєте боротьбу за українське майбутнє.
Долучайтеся. Допомагайте. Дійте.
🇺🇦 Разом — до Перемоги!
Слава Україні!
🫙 Monobank:
https://send.monobank.ua/jar/hVtT4HuXk
💳 5375 4112 2248 5844
✉️ Privat24:
https://www.privat24.ua/send/d5477
💳 5168 7521 0732 1476
PayPal: pylypasandriy@gmail.com | 1 050 |
| 12 | Згадаємо.
Десять років тому, 30 серпня 2016 року, на передовій у промзоні Авдіївки від ворожої кулі загинув боєць Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор» — Євген Ворошило, друг «Джек».
«Один з найкращих штурмовиків. До початку війни в Україні п’ять років прослужив у гарячих точках у складі миротворчих військ. Мав на рідкість твердий характер та силу духу. Після поранення він повернувся назад до лав ДУК ПС захищати свою країну»
, — так згадував побратима командир 1-ї окремої штурмової роти ДУК ПС Дмитро Коцюбайло.
Євген був професійним військовим. З початком російсько-української війни добровольцем став на захист України — спочатку у складі батальйону ОУН, а згодом приєднався до 1-ї окремої штурмової роти ДУК ПС.
Він воював там, де вирішувалася доля України. Після поранення не залишив боротьби й повернувся на передову.
Посмертно Євген Ворошило нагороджений відзнакою «Бойовий Хрест Корпусу».
Герої не вмирають, поки живе пам’ять про них.
Вічна слава Герою!
Вічна пам’ять побратиму! | 995 |
| 13 | Згадаємо.
Сьогодні річниця загибелі Героя України Андрія Парубія — політика, громадського діяча, людини честі, принципів і незламної волі.
Його життя було присвячене Україні. Вірність національній ідеї, державницька позиція та готовність до боротьби зробили його одним із тих, хто не просто говорив про Україну, а діяв заради неї.
Для Андрія Парубія честь, справедливість і любов до рідної землі не були порожніми словами. Це були його життєві принципи, яким він залишався вірним до кінця.
Сьогодні наші думки й молитви — з його рідними, близькими та побратимами.
Світла і вічна пам’ять Андрію Парубію.
Вшануймо гідно🫡 | 10 822 |
| 14 | ВОНИ НЕ ЗНИКЛИ. МИ ЇХ ЧЕКАЄМО.
30 серпня — Міжнародний день зниклих безвісти.
Для когось це просто дата в календарі. Для українських родин — щоденний біль і очікування.
Тисячі наших воїнів і цивільних зникли безвісти внаслідок російської агресії. За кожним таким іменем — людина, родина, друзі, побратими. І за кожним — питання, на яке досі немає відповіді: де він?
Росія не лише вбиває. Вона намагається залишити після себе невідомість, змушуючи рідних роками жити між надією та відчаєм.
Ми не маємо права звикнути до цього.
Зниклий безвісти — не означає загиблий.
Поки немає підтвердження смерті — ми повинні шукати, встановлювати правду, визволяти наших людей із полону й повертати додому тих, кого чекають.
Пам’ятаємо всіх зниклих.
Боремося за кожного полоненого.
Підтримуємо тих, хто чекає.
Їхні імена не мають зникнути.
Їхні родини не мають залишитися наодинці.
Слава Україні! 🇺🇦 | 1 389 |
| 15 | ПРОРОК НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕЇ
Сьогодні відзначаємо день народження Дмитра Донцова — ідеолога українського націоналізму, мислителя, чиє слово стало зброєю для кількох поколінь борців за волю України.
Його ідеї формували світогляд тих, хто у ХХ столітті зі зброєю в руках ішов у бій за Самостійну Україну. І сьогодні, у ХХІ столітті, його спадщина залишається дороговказом для тих, хто продовжує цю боротьбу.
Донцов учив силі духу, незламній волі, вірі у власну націю та безкомпромісній відданості українській справі. Він вимагав не пристосовуватися до обставин, а творити їх власною волею.
Його слово й сьогодні звучить як наказ: бути сильними, єдиними та непохитними у боротьбі за Українську Самостійну Соборну Державу.
«Коли нація хоче стати як сталь, напоїти себе сталою, магнетичною енергією, — мусить черпати її у власній ідеї».
#Націоналізм #ДмитроДонцов | 1 073 |
| 16 | ВОНИ ЖИВІ, ПОКИ ЇХ ПАМ’ЯТАЮТЬ
Дванадцять років тому українські війська звільнили Іловайськ на Донеччині. Наші воїни мужньо тримали оборону, але регулярні війська РФ, які вторглися з території росії, оточили українські підрозділи.
Москва гарантувала нашим бійцям безпечний вихід із оточення. Та 29 серпня колони українських воїнів були підло розстріляні. Понад три сотні захисників загинули, сотні потрапили в полон.
Серед Героїв, які віддали життя за Україну, — бійці Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор»:
▪️ Атаманчук Роман — друг «Добрий»
▪️ Тарасюк Олег — друг «Тарас»
▪️ Федчишин Анатолій — друг «Білий»
Сьогодні ми згадуємо їх не просто як імена у списках загиблих. За кожним ім’ям — життя, побратимство, боротьба і жертовність заради України.
Згадайте кожного Героя, який віддав життя у святій боротьбі. Пам’ятайте їх сьогодні, завтра і щодня. Живіть і боріться так, щоб їхня жертва не була марною.
Пам’ятати — наш обов’язок.
Помститися за полеглих — наша боротьба.
Навіки в строю. 🫡 | 1 056 |
| 17 | ТРИ ІСТОРІЇ ПРО ТИХ, ХТО ВОЮВАВ ЗА УКРАЇНУ 🇺🇦
На YouTube-каналі «Ухман і Компанія» / Ukhman & Company можна переглянути три короткометражні документальні фільми.
🎬 Перший — про казахського добровольця Віктора Штанга, який воював у складі 1-ї окремої штурмової роти ДУК «Правий сектор» під командуванням Дмитра Коцюбайла — Да Вінчі.
У цьому фільмі ще можна побачити живого Да Вінчі — таким, яким він був серед своїх побратимів.
🎬 Другий — про добровольця й волонтера Тараса Лісевича, позивний «Док». Він також був у лавах штурмовиків Да Вінчі.
Ще одна історія людини, яка не залишилася осторонь, коли Україна потребувала тих, хто готовий діяти.
🎬 Третій — про двох друзів, Максима та Дениса, які воювали у складі 34-го батальйону ЗСУ.
Максим — із Кривого Рогу, Денис — із Херсонщини. Різні дороги, але одна війна і один ворог.
Це не просто документальні фільми. Це живі історії людей, які зробили свій вибір на користь України.
Пам’ятати їхні імена, їхній чин і їхню боротьбу — наш обов’язок. | 1 713 |
| 18 | 27 серпня 1856 року в селі Нагуєвичі на Галичині народився Іван Франко — титан українського духу, людина незламної волі та революційної думки.
Ідейний спадкоємець Тараса Шевченка, Франко все своє життя присвятив пробудженню українців, утвердженню їхньої національної свідомості та боротьбі за власну державність.
У політичному житті підавстрійської Галичини він бачив неминучість українського національного поступу. Його поезія та публіцистика ламали задушливу атмосферу австрійсько-польського панування, формуючи ґрунт для радикальних національних ідей, які згодом проявляться у визвольних змаганнях українців.
Енциклопедично освічений, винятково працьовитий і багатогранний, Франко залишив величезний спадок. Він був поетом і прозаїком, драматургом і критиком, істориком літератури й перекладачем, видавцем і публіцистом.
Його ім’я стоїть поруч із Тарасом Шевченком та Лесею Українкою — серед велетнів українського духу, які своїм словом і працею готували українську націю до боротьби за свободу та державність. | 1 417 |
| 19 | Згадаємо.
Сьогодні роковини загибелі нашої Посестри подруги «Іранки» Наталі Кузнєцової.
Родом з Олександрії на Кіровоградщині, вона була серед перших, хто вийшов на Майдан у 2013 році. Долучилася до «Правого сектору» і згодом очолила його Чернігівський обласний осередок.
Від перших днів повномасштабної війни — у строю Добровольчого українського корпусу, а згодом — 67-ї окремої механізованої бригади ЗСУ. Молодший сержант, кавалер ордена «За мужність» III ступеня.
Наталя стала для багатьох із нас символом жіночності, незламності та відданості Україні. Вона віддала за неї найдорожче — своє життя.
Вічна честь і слава «Іранці»!
Спочивай з Богом, Сестро. | 1 557 |
| 20 | З Днем відновлення Незалежності України!
Крізь війни та руїни, заслання й розстріли, заборони та голод українці боролися за одну мету — мати власну державу. Тридцять пʼять років тому Незалежність України було відновлено.
Наша Незалежність омита кров’ю сотень тисяч борців. Хтось із них повернувся до нас своїм іменем на пам’ятних дошках, а хтось назавжди залишився безіменним героєм. Але ціну Незалежності ще не сплачено до кінця. Сьогодні найкращі сини й доньки України продовжують боротьбу, розпочату їхніми предками.
Ми мусимо бути гідними пам’яті борців за нашу Незалежність.
Ми мусимо зробити їхні жертви немарними.
Ми мусимо перемогти — попри кров і сльози.
Наш спільний обов’язок — щодня робити свій внесок у зміцнення та утвердження Незалежності України.
З Днем відновлення Незалежності!
Слава Україні! | 1 559 |
