TRANS*GENERATION✨

🤦‍♀️ Здавалося б, у часи війни, коли в українців є спільний ворог, який буквально прагне всіх нас знищити, суспільство має об’єднуватися та відсувати на задній план внутрішні ідеологічні розбіжності. Але ж ні. 🤡 Є людоньки, рухи та угруповання, яким прямо таки свербить у всіх можливих місцях, якщо вони не сіють ворожнечу і не чинять насильство. 👉 Протягом тільки останнього тижня сталося щонайменше два напади на ЛГБТКІ+ людей. Ми пишемо «щонайменше», бо це тільки ті, про які є підтверджена інформація. Серед постраждалих від одного з нападів – наш колега. Вони просто мирно йшли собі Подолом зі своїм партнером і зазнали фізичного насильства від групи людей, яким «не сподобалися значки на їхньому рюкзаку». На скріншотах, які будуть нижче, одразу під цим постом – опис того, як це сталося, від самих постраждалих. 👉 Інший напад стався на Березняках, там жорстоко побили пару геїв. Були подані заяви в поліцію і ми сподіваємося, що нападники будуть знайдені та покарані – бажано не за улюбленою для наших правоохоронців статтею «Хуліганство». 👉 У той самий час дуже одіозна особа, а саме Дмитро Корчинський, у своєму акаунті в фейсбуці роздуває ненависть проти виставки художниці Яни Голубятникової у Софії Київській. Людину, яка була ліпшим другом та колегою корумпованого зрадника Іллі Киви, обурює присутність «лесбійського фонду» у храмі. Яким чином він зробив висновок про сексуальну орієнтацію мисткині, нікому не відомо, але то не суть. 🤬 Суть в тому, що Корчинський не просто сіє ненависть, а прямо бажає знищення тої ж Софії Київської та закликає молодь до терористичних актів. Куди дивиться у цей час СБУ? Питання риторичне. Активістка, психологиня та наша хороша подруга Марина Усманова зібрала деякі його цитати: «Й цей самий лесбійський фонд оселився в Софії Києвський й там демонструє рукоблуддя» «Фонд, який наживається на нещастях хворих жінок» «Осквернення святинь….» «Якщо московитська ракета прилетить зараз в Софієвський собор, ви будете знати, хто в цьому винний….» «Я думаю, що в братстві знайшовся б хлопець чи дівчина, які б зробили належне, пожертвували б собою та сіли би за це в тюрму» «Поки ще іще не функціонує анонимна народна інквізиція й багаття аутодафе не горять на наших майданах. Це справа майбутнього…» ‼️ Все це дуже сумна і тривожна тенденція, якій треба протидіяти. Бо інакше ми дуже швидко перетворимося на копію того авторитарного і скрєпного молоха, з яким нам зараз доводиться воювати.

♾️ 🏳️‍⚧️ Навесні один день видимості чи обізнаності йде за іншим. Сьогодні от маємо День обізнаності про аутизм. Для нашої команди це не просто тема чергового проєкту, одного з багатьох — це ще й дуже особисте. Так, Trans*Generation — це насамперед організація трансгендерних людей, але в нашому колективі є аутист_ки, які на власному досвіді пережили складнощі зростання аутичною дитиною у середовищі, яке тебе не розуміє і часто не приймає. Помноживши це на трансгендерність, отримуємо дуже непростий досвід. 👉 Аутист_кам доводиться боротися за власну субʼєктність. Їхні голоси, так само як і голоси транс* людей, тривалий час були витіснені на периферію та заглушені голосами «експертів» та гейткіперів, зазвичай лікарів. І на жаль, ця сумна тенденція досі не подолана. 👉 Деякі з «експертів з аутизму», які і досі багато де вважаються «світилами» (наприклад, Оле Івар Ловаас), в минулому займалися «репаративною терапією» ЛГБТК+ людей — спробами «вилікувати» їх, примусово змінити їхню орієнтацію чи ідентичність, та перетворити їх на цисгетеро. Само собою, це неможливо, але намагаючись цього досягти, адепти такої «терапії» зруйнували чимало людьських життів. Потім Ловаас та його колеги принесли чимало дуже насильницьких і неетичних підходів звідти у сферу допомоги аутичним людям. Так, у той самий «прикладний аналіз поведінки» або ПАП, який у багатьох країнах досі вважається «золотим стандартом». Організації та ініціативні групи дорослих аутист_ок вже багато років виступають проти застосування цього підходу, бо він психологічно травмує аутичних дітей і навіть може призводити до ПТСР. 👉 Іноді, коли хочуть наголосити на вадах ПАП, його порівнюють з «дресурою собак», але навіть це невірно, це не описує вповні його деструктивність. Професійна кінологиня Керол Міллман, яка займається тренуванням собак, є аутичною людиною і також має психологічну освіту, у своїй статті на Neuroclastic написала: 💬 «Я часто бачу, як у твіттері ПАП порівнюють з тренуванням собак. Тоді я нерідко йду в коменти і заперечую, бо виходячи з усього, що я читала і спостерігала про ПАП, я можу твердо заявити – ні, це не «собача дрессура для дітей». Я б НІКОЛИ В ЖИТТІ не поводилася таким чином з собакою!». 👉 Серед людей, які ідентифікують себе як аутичних, чимало тих, хто не має офіційного діагнозу. Однак це аж ніяк не означає, що всі вони — «несправжні аутист_ки». Так само як і те, що зараз багато з цих людей почали розповідати про свій досвід у різних соцмережах, не означає, що це просто «мода» чи субкультурний тренд. Є об’єктивні причини. Отримати діагноз в Україні, будучи дорослим, майже неможливо. Старші люди не мали такої опції і в дитинстві — тоді аутизм просто не діагностували. Закордоном, наприклад, у країнах ЄС, картинка теж далека від райдужної. Батьки аутичних дітей нерідко роками чекають у черзі, щоб дитина пройшла обстеження і була діагностована в рамках субсидованих державами медичних систем — при цьому втрачається час, протягом якого вона мала би отримувати підтримку. Опцій для діагностики дорослих дуже мало, зазвичай вони платні, досить дорогі, і можуть бути не по кишені навіть багатьом громадянам тих країн, не кажучи вже про українців, які перебувають там під тимчасовим захистом. Наявність діагнозу може у деяких країнах давати доступ до допомоги, але може стати і причиною для дискримінації — наприклад, при працевлаштуванні. 💪 У таких умовах аутист_ки займаються самопізнанням, рефлексують, ідентифікують себе самі, вивчають цю тему, розвивають свою термінологію та теорії, створюють онлайн і офлайн спільноти, підтримують один одного — і мають на це повне право, як і будь-яка меншина. 🙌 Отже сьогодні ми насамперед хочемо наголосити на тому, що наша найбільша сила – у нас самих, у нашій здатності до самоорганізації, солідарності, взаємодопомоги. У наших рефлексіях та нашому досвіді. Нам варто в першу чергу поважати та не знецінювати себе самих, свій потенціал та досягнення, бо якщо ми, то хто? ❤️ Успіхів вам всім, аутичні та дружні до аутист_ок, подруги і друзі! ❤️

🏳️‍⚧️ До Дня видимості трансгендерних людей, який відзначають сьогодні, 31 березня, ми провели опитування транс* спільноти України щодо того, в яких областях України проживають ці люди, і відобразили отримані дані на адміністративній мапі України. Також ми попросили наших респондент_ок поділитися своїм поглядом на те, наскільки безпечно бути трансгендерною людиною там де вони мешкають і якою є їх буденна взаємодія з оточеннням. В опитуванні взяли участь 160 трансгендерних та небінарних людей, більшість яких постійно проживають на території України. Ми дуже вдячні всім їм за бажання долучитися і поділитися своїми історіями ❤️ Це опитування не є повноцінним соціологічним дослідженням і його результати не можуть бутитрактовані як однозначно репрезентативні. Нашою метою було не надати точну статистику, а радше показати зріз частини спільноти, до якої ми маємо доступ, та зробити видимими проблеми та труднощі, з якими стикаються ці люди. На нашому сайті ми зібрали цитати з відповідей респондент_ок з різних регіонів, які були анонімізовані, щоб виключити можливість розпізнавання конкретних осіб та нараження їх на небезпеку. Це пряма мова українських транс* людей про проблеми, з якими вони стикаються, а також про позитивні моменти. І сьогдні, у День видимості, саме час дати їм слово. 👉 Читайте за посиланням: https://bit.ly/3vxcI2a

Запрошуємо вас узяти участь в опитуванні та заохочувати знайомих транс*персон ‼️ До Дня видимості транс*спільноти 31 березня Trans*Generation проводить анонімне опитування з метою виявлення кількісного співвідношення транс*персон, що проживають у різних областях України та їх суб'єктивної оцінки того, наскільки суспільство, в якому вони мешкають, сприйнятливе до трансгендерних людей. ☝️ Опитування є анонімним, за винятком якщо ви захочете написати своє ім'я чи псевдонім. Результати опитування будуть використані в інформаційній акції у соціальних мережах та на веб-сайті ГО Trans*Generation. https://forms.gle/56LEJ9JmPVW7QBRT6

☝️ Нагадуємо знову, що нас є психотерапевтка, яка надає безкоштовну допомогу транс* людям. Але як це відбувається і що треба зробити, щоб отримати доступ? Якщо ви хочете отримати психологічну консультацію, заповніть анкету за посиланням: https://bit.ly/3VrK50X Потім з вами зв’яжеться наша консультант_ка для подальношої комунікації, а саме побудови графіку психологічних сесій. ПРАВИЛА ПРОВЕДЕННЯ КОНСУЛЬТАЦІЙ: — ми дотримуємось правил конфіденційності згідно з чинним законодавством України, тому наші консультації безпечні та зберігають вашу приватність; — сесія триває 50 хвилин; — важлива наявність швидкого інтернету та гарнітури; — перебування у приміщенні сторонніх людей під час консультації заборонено; — якщо вам треба скасувати або перенести консультацію, попередьте спеціаліст_ку за добу до консультації у месенджері; — якщо ви запізнюєтеся на консультацію, попередьте спеціаліст_ку у месенджері; — якщо ви запізнюєтеся на консультацію більше ніж на 15 хвилин без попередження, вона скасовується. ПИТАННЯ ТА ВІДПОВІДІ ❓Чи можна отримати консультацію, якщо мені немає 18-ти років❓ — На жаль, ні. Наша спеціалістка працює тільки з повнолітьними клієнт_ками. ❓Чи це безпечно та конфіденційно❓ — Так, це безпечно та конфіденційно. Ми турбуємося про вашу приватність і дотримуємося Етичного Кодекса Психолога. (Етичний кодекс психолога - це нормативний акт, що є гарантом високопрофесійної, гуманної, високоморальної діяльності психологів України. Він був прийнятий на І Установчому з’їзді Товариства психологів України 20 грудня 1990 року в м.Києві). ❓На якій платформі проводяться консультації❓ — Перед початком консультації вам надішлють лінк на платформу Google Meet. Цей додаток не потребує реєстрації та будь який ваших персональних даних, тому він комфортний для проведення сесій. ❓Я заповни_ла анкету, а мені довго не відповідають, чому❓ — Отримати психологічні консультації бажають багато людей, тому ми маємо велику кількість заявок і опрацювання здійснюється в порядку черги. Ми працюємо за системою проєктів і в кожному проєкті передбачена певна кількість консультацій на конкретну кількість людей. Враховуючи ці два чинники, ми можемо відповідати з невеликою затримкою. Якщо щось не ясно і є питання, пишіть нам, ми раді допомогти!

Як добре відомо всім і кожному, транс* люди (і особливо, транс* активіст_ки) є надзвичайно потужним і небезпечним лобі, яке нав’язує свої шкідливі та підступні ідеї широкому загалу. Ми прагнемо підкорити всіх своїй владі, відібрати в людей свободу слова та думок, зруйнувати підвалини релігій, традицій, науки, політики та здорового глузду. А потім, коли від Землі зостанеться лише жалюгідне і сповнене збочень моральне попелище, ми переможно відлетимо на своєму зорельоті у нашу рідну рептилоїдну галактику. Але це потім, а зараз у нас дуже багато роботи! Ми чергуємо позмінно у громадських туалетах, бо чіплятися там до жінок — наше улюблене хобі. Наші агентки спеціально скоюють злочини, щоби сісти до жіночої тюрми та чинити там насильство над співкамерницями. Ми навчаємо своїх агентів найбільш жорстоким чоловічим гендерним ролям і найогиднішій поведінці, щоб ті били дружин, сякалися в рукав та носили шкарпетки під сандалі. Ми гіпнотизуємо людей та навіюємо їм думку, що стать нереальна. Після цього вони, бідолашні, перестають розуміти, хто вони і що, і навіщо, і шо їм вдягати вранці на роботу. Ми забороняємо людям називати себе жінками і чоловіками, нав’язуючи всім огидний префікс «цис». Щоразу як хтось у себе на кухні називає себе просто жінкою чи чоловіком, у нашій глобальній системі стеження загоряється червона лампочка, на відповідну адресу виїжджає мобільна бригада агентів і лупить цю людину гендерною палицею по голові. Ми змушуємо батьків трирічних дітей давати їм страшну гормональну хімію, від якої вони мруть як мухи або стають такими ж фріками як ми. Більше того. Ми настільки страшні і настільки впевнені у своїй силі, що оцево зараз порадилися всім своїм кабалом, і вирішили дати тобі, починаючий трансфобе, 10 порад щодо того, як тобі вести з нами твою священну війну! Читай їх на нашому сайті і не забувай ділитися цими безцінними знаннями з іншими небайдужими громадян_ками: https://bit.ly/4ahjzvp

🗓️ 8 березня — це день боротьби за права жінок, який ми відзначаємо щороку. І якщо чесно, саме сьогодні чомусь не хочеться повторювати нашу щорічну правозахисну мантру: що це точно не день дарування квітів та бажання «справжнього жіночого щастя», що це не «радянське свято», яке варто «декомунізувати», і тим більше — що жінки у всьому світі повинні мати такі самі права, свободи, можливості та обовʼязки як і чоловіки. Повторювати не хочеться не тому, що ми з цим незгодні — якраз навпаки! А тому, що це давно мало би бути чимсь загальноприйнятим і зрозумілим кожному і кожній, чимсь що не потребує пояснень і нагадувань. Але. Реальність, на жаль, зовсім інша. Отже ми нагадуємо! А ще надзвичайно важливо нагадати, що транс* жінки — це теж жінки. І вони заслуговують мати такі самі права, свободи, можливості та обовʼязки як і всі інші жінки — і взагалі всі люди на світі. Транс* жінки так само не повинні страждати від дискримінації, цькування, відмови у субʼєктності, злочинів на ґрунті ненависті та гендерно зумовленого насильства. Вони не мають бути «страшилками» для дітей, мішенями для жовтої преси та обʼєктами для пліток чи конспірологічних теорій. 🙏 Ми дуже-дуже бажаємо нашим транс* посестрам та всім іншим жінкам, щоб всі ми спільними зусиллями досягли цієї мети!

Нещодавно одна поважна фахівчиня з психологічною освітою та практикою написала у соцмережі пост про аутичних дітей — і зібрала в ньому ультимативне бінго зі стереотипів, дезінформації та дегуманізації. Мовляв, аутичні діти абсолютно не здатні до співчуття, не відчувають сором і взагалі душать кошенят та ріжуть жабок задля розваги. Цей пост викликав велику хвилю обурення як з боку дорослих аутист_ок, так і батьків аутичних дітей. І ще раз засвідчив нагальну потребу у просвіті. Отже ми, в контексті нашого проєкту про нейровідмінності, вирішили написати такий собі експлейнер про аутизм та емпатію для нашого сайту, намагаючись зробити його максимально доступним для широкої аудиторії і водночас цікавим. Наскільки у нас це вийшло — вирішувати вам. Будемо дуже раді отримати фідбек ☺️ https://www.transgeneration-ua.org/adhd/експлейнер%3A-чи-є-емпатія-у-аутичних-людей%3F

Нещодавно одна поважна фахівчиня з психологічною освітою та практикою написала у соцмережі пост про аутичних дітей — і зібрала в ньому ультимативне бінго зі стереотипів, дезінформації та дегуманізації. Мовляв, аутичні діти абсолютно не здатні до співчуття, не відчувають сором і взагалі душать кошенят та ріжуть жабок задля розваги. Цей пост викликав велику хвилю обурення як з боку дорослих аутист_ок, так і батьків аутичних дітей. І ще раз засвідчив нагальну потребу у просвіті. Отже ми, в контексті нашого проєкту про нейровідмінності, вирішили написати такий собі експлейнер про аутизм та емпатію для нашого сайту, намагаючись зробити його максимально доступним для широкої аудиторії і водночас цікавим. Наскільки у нас це вийшло — вирішувати вам. Будемо дуже раді отримати фідбек ☺️ https://www.transgeneration-ua.org/adhd/експлейнер%3A-чи-є-емпатія-у-аутичних-людей%3F

🤬 Українська Православна Церква Київського Патріархату анулювала нагороду «Жертовність і любов до України», яку вона ж раніше вручила військовому і очільнику ГО @lgbtiqmilitary Віктору Пилипенку. Нагороду відібрали через те, що він відкритий гей та ЛГБТ+ активіст. Спонукало їх до цього, на нашу думку, насамперед те, що Віктор написав що він гей та активіст, коли ділився новиною про нагороду. Якби мовчав, їм було би байдуже, а так — хіба ж можна! Це дуже типовий підхід гомо- і трансфобів, які прагнуть щоби ЛГБТКІ+ люди були невидимі та осуджувані, незалежно від того, що вони роблять на користь держави та своїх громад. А потім, звісно, ці ж гомо- і трансфоби заявляють: «У армії геїв немає»! — знецінюючи внесок людей, які служать та віддають свої життя і за них теж. 🫂 Ми висловлюємо свою підтримку Віктору та всім ЛГБТКІ+ військовим! Таке ставлення неприпустиме і наше суспільство має зробити все можливе, щоб його викорінити.

Привіт! Сьогодні ми трохи заглибимося у нюанси термінології, повʼязаної з нейровідмінностями. Отже, що таке «високофункціональний аутизм» і що не так з цим терміном? 🤔   Термін «високофункціональний аутизм» іноді використовується в розмовній мові для опису аутичних людей, які не потребують спеціальної підтримки, щоб функціонувати в повсякденному житті. Це зазвичай означає, що людина може говорити, писати, читати, справлятися з повсякденними справами та жити самостійно. Тобто її особливості та поведінка не створюють надто багато перешкод у стосунках, професійній діяльності чи навчанні. ☝️ Однак важливо розуміти, що «високофункціональний аутизм» – це не офіційний діагноз, його немає у жодній з існуючих класифікацій. Хоча цей термін іноді використовують неформально, він вважається неточним і недоречним.   ❓Чому❓   ✅ Дослідження свідчать, що фраза «високофункціональний аутизм» створює неадекватне уявлення про труднощі, з якими аутичні люди стикаються у повсякденному житті. Це призводить до нереалістичних очікувань щодо потенційних соціальних, академічних, професійних успіхів багатьох аутист_ок та недооцінення їхньої потреби у підтримці.   ✅ Людину часто описують як «високофункціональну», якщо вона не має інтелектуальних порушень. Однак наукові дані свідчать про те, що IQ і поведінка, пов'язана з повсякденним життям, слабко пов'язані між собою. Насправді на здатність людини функціонувати за мінімальної підтримки впливають численні чинники та обставини, зокрема, її комунікативні, соціальні, моторні та сенсорні особливості. Люди можуть без проблем читати, писати і говорити, але мати проблеми з іншими функціями, наприклад, з соціальними навичками. Вони можуть мати дуже високий рівень інтелекту, але стикатися з проблемами під час працевлаштування чи вступу до навчального закладу через сильну соціальну тривожність та сенсорне перевантаження.     ✅ Аутичну людину можуть почати вважати «високофункціональною», якщо вона добре виконує службові обов'язки, формує та підтримує стосунки, спілкуватися з іншими та – і це важливий нюанс – маскує свої аутистичні риси. По суті, чим краще людина може вписатися в нейротипове суспільство, тим більш «високофункціональною» її вважають. При цьому не береться до уваги, що аутичні люди витрачають величезні зусилля на таке маскування, і це нерідко призводить до підвищеної тривожності, депресії, та інших проблем з ментальним здоров'ям. 👉 Таким чином, термін «високофункціональний» закріплює стигму щодо нейровідмінних людей та шкодить їм.   💭 Замість того, щоб називати людей «високофункціональними» чи «низькофункціональними», виходячи з нейротипових очікувань, краще зосередитися на сильних сторонах конкретної людини та її здібностях, і водночас брати до уваги її особливості та потреби в підтримці! ✨Проєкт здійснюється за підтримки NDI та Sida ✨  

☝️ Мабуть, всі ви вже знаєте, що у нас є психотерапевтка, яка надає безкоштовну допомогу транс* людям. Але як це відбувається і що треба зробити, щоб отримати доступ? Якщо ви хочете отримати психологічну консультацію, заповніть анкету за посиланням: https://bit.ly/3StPQrL. Потім з вами зв’яжеться наша консультант_ка для подальношої комунікації, а саме побудови графіку психологічних сесій. ПРАВИЛА ПРОВЕДЕННЯ КОНСУЛЬТАЦІЙ: — ми дотримуємось правил конфіденційності згідно з чинним законодавством України, тому наші консультації безпечні та зберігають вашу приватність; — сесія триває 50 хвилин; — важлива наявність швидкого інтернету та гарнітури; — перебування у приміщенні сторонніх людей під час консультації заборонено; — якщо вам треба скасувати або перенести консультацію, попередьте спеціаліст_ку за добу до консультації у месенджері; — якщо ви запізнюєтеся на консультацію, попередьте спеціаліст_ку у месенджері; — якщо ви запізнюєтеся на консультацію більше ніж на 15 хвилин без попередження, вона скасовується. ПИТАННЯ ТА ВІДПОВІДІ ❓Чи можна отримати консультацію, якщо мені немає 18-ти років❓ — На жаль, ні. Наша спеціалістка працює тільки з повнолітьними клієнт_ками. ❓Чи це безпечно та конфіденційно❓ — Так, це безпечно та конфіденційно. Ми турбуємося про вашу приватність і дотримуємося Етичного Кодекса Психолога. (Етичний кодекс психолога - це нормативний акт, що є гарантом високопрофесійної, гуманної, високоморальної діяльності психологів України. Він був прийнятий на І Установчому з’їзді Товариства психологів України 20 грудня 1990 року в м.Києві). ❓На якій платформі проводяться консультації❓ — Перед початком консультації вам надішлють лінк на платформу Google Meet. Цей додаток не потребує реєстрації та будь який ваших персональних даних, тому він комфортний для проведення сесій. ❓Я заповни_ла анкету, а мені довго не відповідають, чому❓ — Отримати психологічні консультації бажають багато людей, тому ми маємо велику кількість заявок і опрацювання здійснюється в порядку черги. Ми працює за системою проєктів і в кожному проєкті передбачена певна кількість консультацій на конкретну кількість людей. Враховуючи ці два чинники, ми можемо відповідати з невеликою затримкою. Якщо щось не ясно і є питання, пишіть нам, ми раді допомогти!

💭 Привіт! У сьогоднішньому «нейровідмінному» пості ми поговоримо на тему, яка часто стосується людей з РДУГ. Мова йде про хронічну втому та відсутність здатності відпочивати. Уявіть ситуацію:  У вас РДУГ, ви маєте проблеми з тим, щоб сфокусуватися на роботі, ви багато прокрастинуєте, чимало завдань не доводите до кінця, витрачаєте на сам процес роботи відносно мало часу (наприклад, 10-15 годин на тиждень) – але при цьому постійно почуваєтеся втомленими та виснаженими. Коли ви розповідаєте комусь про свій стан, люди зазвичай радять вам більше відпочивати. Але ви знаєте, що і так робите недостатньо. Через ваші проблеми з концентрацією на роботі, ви вже маєте проблеми з колегами та начальством, у вас накопичилися дедлайни та борги + вам треба заробляти на життя, ви просто не можете дозволити собі працювати ще менше. Однак, у вас хронічно немає сил. На додачу до цього, люди, які в курсі того, як мало ви працюєте, схильні звинувачувати вас у ліні. Та й ви самі часто маєте подібні думки: «Можливо, я просто лінив_а? можливо я погана людина, інфантильна та безвідповідальна, яка нічого не хоче робити?» ❓Чому так відбувається❓ 👉 По-перше, ми часто переконані, що відпочинок – це щось, що ми маємо «заслужити», а не просто потреба, фізична та психологічна. 👉 По-друге, дуже часто, коли ми «нічого не робимо» через вплив РДУГ, ми насправді не відпочиваємо. Ми прокручуємо перед своїм внутрішнім зором нескінченний список справ, які ми не здатні зробити, і засуджуємо та критикуємо себе за це. Це викликає дуже сильну тривожність, яка настільки виснажує наш мозок, що ми втрачаємо останні залишки енергії, потрібної на те, щоб таки щось із цього списку зробити. І це перетворюється на замкнене коло. ❓Що робити❓ Універсальних рецептів не існує, але ось що, зокрема, радить американська клінічна психологиня Рейчел Грін: ✅ Замість того, щоб годинами сидіти на місці та гризти себе, все одно не роблячи роботу, спробуйте зробити щось, що знижує ваш рівень тривожності.  Це не обов’язково має бути щось на кшталт медитації та інших типових практик самозаспокоєння. Через неврологічні особливості людей з РДУГ, для багатьох із нас вони не працюють. Натомість, це може бути щось, пов’язане з фізичною активністю – прогулянка, пробіжка або навіть дрібне прибирання у кімнаті. Останнє також дасть вам відчуття, що ви таки щось робите. Потім можна спробувати ще раз переключитися на роботу. ✅ Подумайте про те, які активності під час відпочинку найбільш заряджають вас енергією. Вони можуть бути дуже різні для різних людей і важливо знайти саме те, що найкраще для вас. ✅ Типова порада, яку дають людям на початку робочого дня – «почни з найскладнішого». Однак, для людей з РДУГ вона часто має зворотний ефект. Якщо наш день починається з найбільш складного і неприємного завдання, ми з великою ймовірністю забуксуємо на ньому і не зробимо нічого. Натомість варто починати з найлегшого та найприємнішого завдання, виконання якого дасть нам відчуття досягнення та енергію продовжувати далі. ✅ Вигорання та «параліч волі» – це сигнал нашого мозку про те, що нам потрібен відпочинок. У тому числі – відпочинок від тривоги. Не звертати увагу на власне виснаження та втому, бо на нашу думку ми мало робимо і не заслужили відпочинок – пряма дорога до ще більшого вигорання та виснаження. Це не допомагає. Якщо позбутися нав’язливої самокритики, яка роздуває тривогу до небес, самостійно не вдається, є сенс звернутися до психолога – але важливо, щоб він чи вона знали про особливості РДУГ і могли розробити спільно з вами індивідуальний план виходу з цієї ситуації. 🙋 Отже, менше неконструктивної самокритики та більше уваги до власного стану та його причин. Так переможемо!  ✳️ Проєкт здійснюється за підтримки NDI та Sida ✳️

🏳️‍🌈 Прекрасна новина! Згідно результатів дослідження НДІ (Національного демократичного інституту), 72 % мешканців України вважають, що ЛГБТКІ+ люди повинні мати такі ж права, як і всі інші, і не зазнавати дискримінації! Крім того: ⁃ 59% опитаних підтримали цивільні партнерства ⁃ 46% за шлюбну рівність ⁃ 35% за можливість адопції дітей одностатевими парами. 💪 Ці результати свідчать про стрімкі позитивні зміни суспільної думки. І тому саме зараз дуже на часі просувати важливі для ЛГБТКІ+ ініціативи!

Гіперфокус і РДУГ [ПРОДОВЖЕННЯ] 🧗‍♀️ Як отримати максимум від гіперфокусу? 👉 Спробуйте підлаштувати свою кар’єру та режим роботи до гіперфокусу. Для людей з РДУГ дуже важливо, щоб їм було дійсно цікаво те, чим вони займаються. Так ви зможете використати гіперфокус для просування вашої кар’єри. Крім того, ви будете набагато щасливіші, займаючись тим, що вам подобається. 👉 Створіть розклад свого дня. Щоб не забувати про щоденну рутину, варто братися за завдання, які викликають гіперфокус після того, як ви зробите все інше. Спочатку прийміть душ, почистіть зуби, пообідайте, приберіть у кімнаті, а потім вже занурюйтеся в улюблену справу.  👉 Встановіть часові обмеження для занять, на яких ви маєте тенденцію гіперконцентруватися. Визначте заздалегідь кількість часу для цієї діяльності та дотримуйтесь цього ліміту. 👉 Увімкніть нагадування – звукові, візуальні, текстові тощо – оберіть ті, які найбільш ефективно привертають вашу увагу. Це допоможе не забути, що через певні проміжки часу вам варто буде встати й порухатися, випити води чи поїсти.  Гіперфокус може бути вашою суперсилою. Якщо ж ви помічаєте, що надмірно зосереджені на діяльності, яка шкодить здоров’ю та соціальному життю, подумайте про те, щоб поговорити про це з психологом або лікарем, або пошукати поради на онлайн-ресурсах та групах підтримки. Джерело: www.verywellmind.com ✨ Проєкт здійснюється за підтримки NDI та Sida ✨