Місто Марії

Маріупольська громада створює власну вишиванку в межах проєкту «Донеччина вишивана 2026»   Обласний культурно-мистецький проєкт «Донеччина вишивана 2026» об’єднав громади області навколо створення унікальної колекції традиційних сорочок. Проєкт покликаний стати символом культурної спадщини, локальної ідентичності та стійкості Донеччини.   Напередодні Дня вишиванки команда Маріупольського музею презентувала орнамент, що відображає історію, культуру, природу та характер міста Маріуполь. Концепція візерунку поєднує традиційні українські символи та локальні образи Приазов’я.   Основним ритмом композиції стала хвиля, що символізує Азовське море - джерело життя, руху та невід’ємну частину ідентичності міста.   Важливим образом орнаменту є чайка у польоті - символ свободи, відкритого простору та морського характеру Маріуполя.   У композиції також використані ромбічні елементи, що уособлюють степ Приазов’я, землю, родючість і стійкість, а хрестоподібні та восьмипроменеві зірки підсилюють обереговий зміст вишиванки, символізуючи захист, гармонію та духовну рівновагу.   Особливу м’якість композиції надають троянди, характерні для вишиванок Донеччини та пов’язані із символікою життя, краси й відродження.   Окремий сенс закладено у структуру орнаменту: назву «Маріуполь» символічно закодовано у ритмі та повторюваності візерунку, що робить сорочку ще більш особливою та впізнаваною.   Після презентації орнаменту створено схему вишивки, а вже незабаром познайомимо з майстринею, яка вручну втілюватиме задум у життя, перетворюючи символи на вишиту історію міста.   Стежте за перебігом проєкту та відкривайте разом із нами сенси маріупольської вишиванки. #Донеччина_Вишивана2026

Ексдиректорці маріупольського музею повідомлено про підозру у сприянні викраденню культурної спадщини — Офіс Генпрокурора України За процесуального керівництва Донецької обласної прокуратури заочно повідомлено про підозру колишній директорці Маріупольського краєзнавчого музею. Слідство встановило, що вона сприяла незаконному вивезенню та привласненню окупаційною адміністрацією унікальних творів мистецтва з фондів Художнього музею імені Архипа Куїнджі. Йдеться про п’ять полотен Івана Айвазовського, Архипа Куїнджі та Григорія Калмикова загальною вартістю понад 26 млн грн. За даними слідства, на початку повномасштабного вторгнення рф підозрювана, маючи доступ до музейного сховища, спочатку перемістила картини до власного житла, після чого передала їх представникам окупаційної влади. Серед викрадених робіт — «Біля берегів Кавказу» Івана Айвазовського, «Червоний захід», «Осінь. Крим» та «Ельбрус» Архипа Куїнджі, а також «Куїнджі годує голубів» Григорія Калмикова. Надалі культурні цінності були вивезені до так званого «донецького республіканського художнього музею» та незаконно внесені до російського музейного реєстру, що фактично означає спробу легалізації викраденої спадщини. Дії кваліфіковано як порушення законів та звичаїв війни (ч. 1 ст. 438 КК України).

Яна Дюєва — переселенка з Курахового, яка нині живе у Львові. У своїй творчості вона поєднує прості речі, що тримають у непрості часи: в’язання, малювання і поезію, в якій багато тиші, відчуттів і досвіду нового початку. Її рядки відгукуються тим, хто будує життя заново або шукає опору в буденному й щирому. Проєкт «Літературними стежками міста Марії» від Маріупольської центральної бібліотеки ім. Короленка збирає та публікує авторську поезію. Якщо ви теж хочете поділитися своєю творчістю — пишіть на сторінку бібліотеки або «Місто Марії».

Про Маріуполь можна розповідати по-різному: через спогади, фотографії, архіви. А ще через поштові марки 📮 13 червня у Києві, в Музеї пошти Лівобережного поштамту, представили філателістичний експонат «Маріуполь – це Україна!», створений Максимом Корольовим. Експонат розповідає про Маріуполь, його мешканців та АЗОВ мовою філателії. Поштові марки, конверти, історичні матеріали, світлини та цифрові архіви складаються в цілісну історію міста: від його витоків до сьогодення, від мирного життя до героїчної оборони. Окремі розділи присвячені Маріупольському драмтеатру, «Азовсталі», історії пошти, переселенню греків до Приазов’я та ролі АЗОВу в захисті міста. Особливість експонату в тому, що він поєднує класичну філателію із сучасними технологіями. QR-коди відкривають доступ до додаткових матеріалів, допомагаючи глибше зануритися в історію Маріуполя. Такі проєкти нагадують, що пам’ять про місто зберігається не лише в музеях, а живе в дослідженнях, культурних ініціативах та людях, які продовжують розповідати його історію. Ознайомитися з вебверсією експонату можна за посиланням: https://stamps.in.ua/mk-2-mariupol/ Історичний контент підготовлено за участю Вадима Коробки, кандидата історичних наук, доцента, доцента Маріупольського державного університету.

У львівському просторі Mariupol Reborn триває виставка «Вулиця небайдужих» — візуальний проєкт Вальдемарта Клюзко на підтримку українських військовополонених. Серія плакатів і світлин розповідає про оборону Маріуполя, теракт в Оленівці, роки очікування та боротьбу за повернення захисників додому. До реалізації проєкту долучилася команда «Місто Марії». Автор плакатів — Вальдемарт Клюзко, а світлини створені українськими фотографами під час київських акцій на підтримку військовополонених, що відбувалися у 2024–2026 роках. Відвідати експозицію: 📍 Львів, вул. Ференца Ліста, 6 🕙 Понеділок – п’ятниця, з 10:00 до 18:00 Вхід вільний. Також повідомляємо, що митець Вальдемарт Клюзко готовий безоплатно ділитися файлами своїх креативів, щоб їх можна було друкувати та використовувати під час акцій на підтримку військовополонених у різних містах України. Якщо ви хочете використати дизайни — пишіть Вальдемарту.

13 червня у Києві експонують філателістичний експонат «Маріуполь – це Україна!» 📮 До річниці звільнення Маріуполя у 2014 році в Музеї пошти Лівобережного поштамту представлять паперовий філателістичний експонат "Маріуполь – це Україна!". Експонат розповідає про місто, маріупольців та АЗОВ через поштові марки, конверти, історичні матеріали, фото, відео та QR-коди. Він показує Маріуполь від його витоків до сьогодення: культуру, промисловість, повсякденне життя, події війни та оборону міста. Особлива частина експонату присвячена історії АЗОВу: від створення добровольчого батальйону у 2014 році до одного з найбоєздатніших підрозділів Сил оборони України. Матеріали демонструють традиції, символіку, підготовку бійців та історичні сюжети, пов’язані з Маріуполем. Експонат поєднує класичну філателію із сучасними технологіями. QR-коди ведуть на вебсторінки з історичними довідками, фото, відео та поясненнями, що допомагають глибше ознайомитися з історією Маріуполя та АЗОВу. 📍 Місце: Музей пошти, Лівобережний поштамт, вул. Митрополита Андрея Шептицького, 16/4 (біля метро "Лівобережна"). 🕚 Час: 13 червня, з 11:00 до 13:00. Вхід вільний для всіх охочих. Головна сторінка WEB-версії експонату: https://stamps.in.ua/mk-2-mariupol/

У львівському просторі Mariupol Reborn відбулася презентація книги «Вільні духом: історії полону», виданої Українським інститутом національної пам’яті в межах проєкту «Усна історія російсько-української війни». Під час заходу учасники говорили про важливість документування подій російсько-української війни, збереження усних свідчень військових та цивільних, які стали свідками воєнних злочинів і пережили російський полон. Книга містить спогади 14 військовослужбовців, записані у 2024–2025 роках. Спікерами презентації стали ветерани та оборонці Маріуполя Геннадій Дермановський, Євген Тараненко і Владислав Чугуєнко. Вони поділилися власними історіями про бойовий шлях, оборону Маріуполя та випробування, які довелося пережити в російському полоні. Модераторкою заходу виступила Тетяна Ковтунович – укладачка книги та співробітниця Українського інституту національної пам’яті. «Кожне свідчення є не лише важливим історичним джерелом, а й голосом людини, яка пережила війну, полон і боротьбу за свободу. Завдяки таким розповідям майбутні покоління матимуть можливість побачити війну через досвід її безпосередніх учасників та зрозуміти ціну, яку українці платять за свою незалежність», – наголосила вона. 📎Для всіх, хто бажає ознайомитися з виданням, примірник книги «Вільні духом: історії полону» доступний у бібліотеці Mariupol Reborn за адресою: м. Львів, вул. Ференца Ліста, 6. Також з електронною версією книги можна ознайомитись за посиланням: https://surl.li/grldvr

Нагадуємо, що у Національному музеї історії України (м. Київ, вул. Володимирська, 2) триває виставка «Загартовано/Закарбовано» — серія робіт оборонця Маріуполя Віталія Кулагіна (творчий псевдонім – Мар’ян Білокінь), створена на основі його досвіду війни та полону. ❗️Експозиція відкрита для відвідування до 19 червня. Запрошуємо побачити історії про тих, хто досі залишається за ґратами російських тюрем.

Маріупольський музей представив культуру Надазов'я на Панаїрі-2026 ✨️Під час Панаїру команда Маріупольського краєзнавчого музею представила тематичну локацію "Маріуполь: культура зустрічі степу, моря та традицій" - простір пам'яті, символів і живої культури греків Надазов’я. 🙌 Наша яскрава експозиція розкривала унікальне поєднання української та грецької культур через три важливі смислові блоки: писанки "Іканича", традиційні килими Надазов'я та постать Архипа Куїнджі. У центрі експозиції -  великі писанки, до розпису яких могли долучитися всі охочі, а також килимки ручної роботи, створені за мотивами автентичних надазовських орнаментів Тохма. До повномасштабної війни це свято традиційно відзначали в Маріуполі, Волновасі та інших містах Надазов'я. Сьогодні його проведення в столиці має особливий сенс: це нагадування про те, що культура живе разом із людьми, а громада, попри окупацію рідного краю, залишається частиною України. 📿Особливим елементом локації стала "Нитка єднання", яка символічно поєднала всі частини експозиції та нагадала про головний меседж проєкту: традиція живе доти, доки її проживають люди, а бути разом - це щоденний вибір, який відтворює спільноту. Протягом дня екскурсійний супровід для відвідувачів здійснювали директорка Маріупольського краєзнавчого музею Марія Сльота та історикиня Ольга Демідко, знайомлячи гостей із культурною спадщиною греків Надазов'я, розповідаючи про семантику та значення писанок "Іканича" та килимів Надазов'я.  На головній локації Ольга Демідко провела лекцію "Архип Куїнджі - художник світла", присвячену життю та творчості видатного маріупольця. Лекція викликала щирий інтерес та отримала надзвичайно теплі відгуки від усіх присутніх. Під час майстер-класів відвідувачі розписували шопери та іканичі, знайомлячись із символікою традиційних орнаментів Надазов'я. Через творчість, спілкування та спільну роботу учасники не лише створювали власні вироби, а й відкривали для себе культурні сенси, закладені в кожному символі. Усі майстер-класи на локації музею проводив представник команди музею Олександр Пихтін та представниця ЯМаріуполь Київ (правобережний) Цокало Світалана, які допомагали учасникам відкривати для себе символіку традиційних орнаментів через творчість і спільну взаємодію. 🫂🙏Щиро дякуємо всім, хто завітав до нашої локації, долучився до майстер-класів, лекції та спільного творення "Нитки єднання". Разом ми вкотре переконалися: символи, пам'ять і традиції продовжують об’єднувати людей та зберігати живий зв'язок поколінь.

«Косметика ворога» в Одесі: Донецький театр (м. Маріуполь) представив імерсивну виставу 21 травня 2026 року в артпросторі Віри Холодної на Одеській кіностудії відбувся показ імерсивної вистави «Косметика ворога» (за романом Амелі Нотомб) у постановці Донецького академічного обласного драматичного театру (м. Маріуполь). Це сміливий сценічний експеримент, що поєднує психологічний трилер та сучасну імерсивну форму, пропонуючи глядачеві повне занурення в події та емоції вистави. Для релокованого театру це ще один крок у пошуку нової театральної мови й живого діалогу з аудиторією. Показ зібрав широку публіку та отримав схвальні відгуки за акторську гру, атмосферу та нестандартний формат. Серед присутніх — представники обласних адміністрацій, культурної та медійної спільноти, переселенці та партнери. Подія стала прикладом взаємодії між регіонами та підтримки релокованих мистецьких інституцій. Співпраця Донецького театру (м. Маріуполь), Одеської кіностудії та Благодійного фонду «Перший театральний фонд» дала змогу створити простір для сучасного театрального експерименту й розвитку українського театру в умовах війни.

Запрошуємо до Львова на презентацію видання Українського інституту національної пам’яті «Вільні духом: історії полону». Де: Простір Mariupol Reborn (м. Львів, вул. Ференца Ліста, 6). Коли: 3 червня 2026 року о 18:00. Під час презентації йтиметься про важливість документування подій російсько-української війни та популяризації усних свідчень людей, які пройшли різні етапи війни, стали свідками воєнних злочинів та жахіть російського полону. Через особисті історії оборонці Маріуполя розкажуть про бойові будні, важливі воєнні операції та про тяжкі випробування неволі. Книга містить спогади 14 військових, що брали участь у Війні за Незалежність України у складі Збройних сил України та добровольчих підрозділів у 2014–2025 рр. Свідчення були записані в 2024–2025 рр. в межах проєкту «Усна історія російсько-української війни». У заході візьмуть участь: • Геннадій Дермановський, ветеран, оборонець Маріуполя, сержант 503-го батальйону морської піхоти (2020—2023 рр.), герой книги; • Євген Тараненко, ветеран, оборонець Маріуполя (36-та окрема бригада морської піхоти); • Владислав Чугуєнко, ветеран, оборонець Маріуполя, старший лейтенант (501-й окремий батальйон морської піхоти); • Модераторка: Тетяна Ковтунович, укладачка книги, співробітниця Українського інституту національної пам’яті. 📎Вхід вільний за попередньою реєстрацією: https://surl.li/spjknp

🇺🇦🇬🇷 «Панаїр» у Києві - день грецької культури, музики та традицій. Запрошуємо відвідати локацію Маріупольського краєзнавчого музею «Маріуполь: культура зустрічі степу, моря та традицій». На вас чекає цікава історія культури Надазов’я та Маріуполя через символи, орнаменти й мистецтво: ✨ Іканича - унікальні писанки, де зустрічаються українські та грецькі традиції ✨ Килими | Тохма Надазов’я - орнаменти, що зберігають пам’ять поколінь ✨ Куїнджі - світло Маріуполя Впродовж дня - екскурсії, майстерки з розпису писанок у стилі "Іканича" та шоперів з елементами Тохми, спільне творення символів та «Нитка єднання», до якої кожен зможе вплести свою історію. 📆 30 травня 2026 ⏰ 12:00 - 17:00 📍 ВДНГ, Поляна, проспект Академіка Глушкова, 1, Київ 🎫 Вхід вільний за умови реєстрації та проходження опитування: https://forms.fgcu.com.ua Традиція живе, поки її проживають.

У День Героїв у Національному музеї історії України відбулася презентація книги пам’яті «Азов. Янголи Маріуполя» — видання, створення якого ініціювала Віра Литвиненко, голова ГО «Серце назовні». Захід розпочався з Молитви українського націоналіста у виконанні Хорунжої служби корпусу «Азов» та Хвилини мовчання за загиблими захисниками й захисницями Маріуполя. Книга стала продовженням великої меморіальної роботи, яку команда ГО «Серце назовні» веде вже кілька років. Раніше організація створила виставку «Азов. Янголи Маріуполя», яку побачили у понад 20 містах України. Вона розповідала про полеглих оборонців Маріуполя через фотографії, особисті історії та спогади рідних. Тепер ці історії отримали продовження у книжковому форматі. «Азов. Янголи Маріуполя» — це книга про людей із різних регіонів України, яких об’єднали захист Маріуполя, служба та відповідальність за свою країну. Через спогади побратимів, друзів і родин у виданні постають історії людей, чиї життя обірвала війна. Окремий розділ книги присвячений родинам загиблих оборонців, які після втрати продовжують роботу пам’яті — створюють виставки, ініціюють меморіальні заходи, документують історії та говорять про подвиг своїх близьких у містах України й за кордоном. Під час презентації також повідомили, що наразі триває робота над другою частиною книги, яка продовжить збирати й зберігати історії полеглих захисників і захисниць Маріуполя.

20 травня 2022 року завершилася оборона Маріуполя – одна з найдовших і найважчих оборонних операцій цієї війни. Від перших обстрілів 24 лютого до виходу гарнізону з «Азовсталі» минуло 86 днів повного оточення, постійних боїв, гуманітарної катастрофи й спротиву, який світ спостерігав майже в реальному часі. Місто, у якому до повномасштабного вторгнення жили майже 500 тисяч людей, було практично знищене. Тисячі цивільних загинули під час облоги, сотні тисяч – втратили дім або були змушені виїхати. Але водночас саме Маріуполь став одним із головних символів українського спротиву. Оборона міста стримувала значні сили російської армії, а сам факт того, що місто трималося майже три місяці в повному оточенні, став важливим не лише військово, а й психологічно. Для України – це був доказ того, що спротив можливий навіть у майже безнадійних умовах. Для світу – момент, коли стало неможливо ігнорувати масштаб російських злочинів. Сьогодні Маріуполь залишається окупованим. Частина захисників досі перебуває в полоні. Родини продовжують боротьбу за повернення своїх рідних, а самі маріупольці вчаться жити далеко від дому, який неможливо замінити жодним іншим містом. Водночас у самому Маріуполі залишаються люди, які досі сподіваються на деокупацію, зберігають українську пам’ять про місто і живуть у реальності постійного тиску, контролю та нав’язаної російської присутності. Історія Маріуполя не завершилася 20 травня 2022 року, бо не завершилася сама російсько-українська війна. Хронологія боротьби триває – у полоні й окупації, у роботі з пам’яттю, у свідченнях цивільних, у поверненні своїх, у щоденному спротиві людей... #хронологія_боротьби Фото Маріуполь. Спротив

15 травня у Національному музеї історії України відбувся творчий дебют оборонця Маріуполя Віталія Кулагіна, який презентував виставку власних малюнків «Загартовано/Закарбовано» Для Віталія виставка стала результатом принципової обіцянки: показати на папері свій досвід війни та продемонструвати те, через що вже четвертий рік проходять його побратими у застінках російських казематів. Для реалізації творчих задумів автор використовує псевдонім Мар'ян Білокінь – це ім'я з'явилось у полоні, як спосіб відмежуватись від важкої реальності, коли єдиним варіантом обійти обмеження волі залишились власні думки та роздуми. Проведення виставки стало можливим завдяки підтримці Маріупольського краєзнавчого музею. За словами директорки музею Марії Сльоти, ця подія є можливістю долучитися до фіксації трагічних подій облоги Маріуполя, а також можливістю підтримати молодого митця родом з Маріупольщини. Для самого Віталія бої в Маріуполі є досить чутливою темою, адже на його вулицях він одночасно бачив знищення цивільного населення, загибель друзів та побратимів. Масштаб трагедії цивільного населення став одним з найбільш травмуючих досвідів та розумінням нелюдської жорстокості росіян, з якою пізніше зустрілися і в полоні. Зі словами підтримки у відкритті виставки взяв участь заступник міського голови м. Маріуполь Денис Кочубей, який зазначив важливість адвокації інтересів оборонців Маріуполя та цивільного населення, яке стало жертвами військових злочинів російської агресії. Найбільш важка частина виставки – блок «НЕВОЛЯ». Сам Віталій зазначає, що незважаючи на всі складнощі, побратими в полоні тримаються завдяки двом речам: спогадам про те, як було добре «до», і мріям про те, як буде «після». Але навіть ці думки можуть не впоратись з жахливим очікуванням, яке йде вже четвертий рік. Своїми спогадами про війну та полон поділились і побратими Віталія. Друг «Бісмарк» розповів про найбільш скрутні часи оборони «Азовсталі» та побут у бункері «ЗАЛІЗЯКА», де на додачу до обстрілів оборонців спіткав дефіцит усього: від ліків і до води. Друг «Веб» був одним з тих, хто вижив у боях за місто та пережив теракт в Оленівці та є живим свідком не лише тортур, але й спроби прямого військового злочину. Акцентувала увагу на підтримці полонених і директорка проєкту «Серце Азовсталі» Тетяна Мальцева: «Для «Серця Азовсталі» дуже важливо підтримувати такі проєкти, як сьогоднішня виставка робіт Віталія Кулагіна. Через особисту історію глядачі можуть глибше відчути тему та усвідомити, що понад 2000 оборонців Маріуполя досі залишаються у полоні. Тому ми продовжуємо активно працювати над темою визволення наших захисників і використовуємо для цього різні інструменти – від міжнародних кампаній до культурних та мистецьких ініціатив». Виставка «Загартовано/Закарбовано» буде доступна для відвідування у Національному музеї історії України до 22 травня.

У вінницькій «Галереї ХХІ» відбулося відкриття виставки Ганни Кісілішиної «47.82846°N 37.71093°E» Мистецький проєкт, присвячений пам’яті захисників Маріуполя та трагедії в Оленівці, раніше був представлений у 6 містах України. Назва виставки — це координати бараку №200, де внаслідок теракту загинули українські військовополонені, серед яких син художниці — боєць «Азову» Олексій Кісілішин. Під час відкриття прозвучали музичні та поетичні виступи. У заході взяв участь Богдан Постніков — артист оркестру Вінницького обласного українського академічного музично-драматичного театру ім. М.Садовського (скрипка). Вірші зачитувала Ангеліна Миколайчук — студентка 2 курсу театрального відділу Вінницького фахового коледжу мистецтв ім. М.Д. Леонтовича. До гостей також звернулися мистецтвознавиця Оксана Колесніченко та Шульга Людмила Миколаївна, заступниця начальника управління ветеранської політики Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради.

«Ці картини народились під кураторством художника Олега Юрова, а поштовхом до створення серії стала зустріч з побратимом Олексія, який повернувся з полону. Картини об’єднані у візуальний наратив, де точкою внутрішньої трансформації стала трагедія в Оленівській колонії. Після цього мистецтво для мене набуло нового змісту та стало опорою», – зазначає Ганна.

На відкритті були присутні вінничани, маріупольці, матері загиблих Героїв та військові, які повернулися з полону. Атмосфера заходу стала простором пам’яті, підтримки та єдності. 📍Виставка працюватиме у «Галереї ХХІ» до 30 травня. Запрошуємо відвідати: м. Вінниця, вул. Архітектора Артинова, 12а.

Маріуполь сьогодні продовжує жити в голосах людей, які пережили облогу, окупацію, втрату дому, полон рідних або вимушений виїзд. Саме ці свідчення стали одним із найважливіших способів зберегти правду про місто. Після 2022 року з’явилися десятки ініціатив, які документують історії маріупольців. Серед них – проєкти платформи «Місто Марії», що працюють із памʼяттю про Маріуполь через інтерв’ю, виставки, документальні формати й публічні розмови. Одним із таких став фотопроєкт «Портрети Маріуполя» – серія історій переселенців, життя яких змінило повномасштабне вторгнення рф. Фотовиставка «Життя, розділене війною» через роботи українських фотографів показує Маріуполь до і після повномасштабного вторгнення: місто, яке ще недавно жило звичним життям біля моря, і місто після облоги, руйнувань та окупації. Окремою мовою про Маріуполь говорить міжнародний проєкт «Маріуполь – Гданськ», який проводить паралелі між українським Маріуполем і польським Гданськом, двома містами, чию історію визначили війна, руйнування та боротьба за свободу. Книга «Славік. Музей в підвалі» Маріупольського краєзнавчого музею через історію колекціонера В'ячеслава Долженка говорить про втрачені артефакти і любов до міської історії. Так само важливими стали документальні свідчення цивільних у спецпроєкті Ukraїner «Почуйте голос Маріуполя», збірці «Голоси війни. Маріуполь» Харківської правозахисної групи, документальних фільмах про місто. Ці проєкти повертають масштаб трагедії до людського виміру. Бо за словами «облога», «евакуація» чи «окупація» стоять дуже конкретні речі: чиясь зруйнована квартира, останнє повідомлення від рідної людини, дитина, яка перестала говорити після пережитого, або фотографія дому, якого більше немає. #хронологія_боротьби