Сьогоднішня європейська система соціального захисту є продуктом післявоєнного консенсусу. Це був дивний час, що поєднував відразу декілька унікальних умов – індустріальна економіка, зародковий стан міжнародної торгівлі, непогану демографію та неймовірні темпи економічного зростання – найшвидші в історії європейських країн. І це не все – це були часи трансформації публічних фінансів, великих інвестицій та дуже закритих економік, в порівнянні з сьогоденням.
Ця система пережила декілька трансформацій. Якісь з них були достатньо радикальними, як, наприклад, в 80-ті роки ХХ століття. В цей час, економічне зростання повернулося до звичних сьогодні темпів, а доходи урядів перестали зростати. Ця трансформація була дуже болісною. Будь-хто, знайомий як з економічною історією так і культурою другої половини ХХ століття, знає про це. Незважаючи на це, каркас системи було збережено. Він, грубо кажучи, існує і досі.
Із закінченням Холодної війни, європейські уряди отримали додатковий ресурс в своїх руках – гроші, які раніше витрачалися на оборонні витрати. Це дозволило подовжити життя держави суспільного добробуту ще на пару десятиліть. Але зараз цей ресурс вичерпаний.
Всі ці роки економіка дуже сильно змінювалася. Від умов, в яких була започаткована європейська система соціального захисту, майже нічого не лишилося. Демографія європейських країн спірна. Додаткових грошей у урядів немає і з посиленням фіскальних правил, більше не стане. Міжнародна торгівля стала неймовірно конкурентною і буде такою і далі. Не існує більше індустріальних та закритих європейських економік.
Це означає, що часи звичної системи соціального захисту минули. Збільшення пенсійного віку у Франції – лише один з проявів цього процесу. Іншим, більш важливим, є те, що така система вже не дуже добре справляється зі своїми задачами. Вона все ще краща за, наприклад, американську але вже не відповідає викликам сучасності. Попереду у нас всіх, в тому числі і України, болісні реформи.
Але це не означає, що втручання держави буде менше. Система соціального захисту є відповіддю на провал ринку, сам провал нікуди не дівся і з часом. Не існує умов, в яких питання бідності, нерівності, освіти та медицини самоврегулюються, керуючись виключно доброю волею всіх економічних агентів.
Європейська система соціального захисту була
чудовим винаходом економічного регулювання. Прийшов час для чогось такого ж чудового, тільки сучасного.
ادامه مطلب ...