Українська санкційна діалектика: про Фрідмана та «Київстар»
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга
назвав виключення Фрідмана й Усманова із санкційного списку ЄС помилкою. Ба більше - Україна передала європейським партнерам список ще десяти російських олігархів, щодо яких пропонує запровадити обмеження. Це формально проактивна позиція у відповідь на дещо підступні і лицемірні дії партнерів.
Проте перш ніж критикувати Брюссель, українська влада для має сама дещо пояснити щодо подвійних стандартів. Зокрема, чому Фрідман, Авєн і Косогов досі залишаються головними бенефіціарами найбільшого мобільного оператора України? Якими аргументами ми переконуємо Європу тиснути на російський капітал, якщо самі залишаємо його у власній стратегічній інфраструктурі?
Сайт «Цензор» детально
розписав систему власності та контролю росіян: Фрідман, Авєн і Косогов через LetterOne та VEON сукупно зберігають близько 43,4% непрямого економічного інтересу в Kyivstar Group. Українські персональні санкції діють, але власність не припинилася. Вартість українського оператора залишається частиною вартості їхнього капіталу. Менеджери «Альфи» в управління LetterOne та VEON залишаються людьми «Альфи». Такі собі альфа-самці.
Зв’язок фрідманівських альфа-самців з Росією теж прямий і цілком предметний. Учора військовослужбовець ЗСУ та журналіст Богдан Буткевич звернув увагу на
угоди Альфа-Банку з «Ростелекомом». 4 червня 2026 року банк підписав договір факторингу на 20 млрд рублів і банківських гарантій на 11,5 млрд. Сам «Ростелеком» назвав його стратегічним партнером. Тобто на п’ятому році великої російсько-української війни «Альфа» забезпечує фінансовими інструментами розвиток російського цифрового гіганта.
Тепер подивімося на український бік. «Київстар» відкрито
називає себе партнером держави у цифровій трансформації. Пропонує міністерствам, правоохоронцям, державним підприємствам, медицині й транспорту зв’язок, хмари, роботу з даними та кібербезпеку. Серед переваг для державних клієнтів зазначає відповідність вимогам захисту й можливості Національної системи конфіденційного зв’язку. Дещо зухвало, Вам не здається?
Мінцифри
повідомляє про офіційний продаж через «Київстар» послуг Starlink для держсектору: бюджетні закупівлі, підключення та обслуговування. Держава розширює співпрацю з оператором мобільного зв’язку, за спиною якого бовваніють російські бенефіціари. Чому усунення їхнього майнового інтересу роками відкладається, а цифрове партнерство рухається вперед?
Це вже питання функціонування держави під час широкомасштабної війни, від якого потужно тхне гібридними загрозами нацбезпеці. Загальна абонентська база – понад 29 мільйонів, включаючи сервіси, які скупила група – Хелсі, Талеткі ЮА, Уклон. Мова і про доступ до даних, в тому числі державних і військових, і про загрозу колапсу доступу до сервісів і роботи держустанов. Цілком можна обійтися без ударів ракетами чи безпілотниками по data-центрах.
Нагадаю, що ще 12 грудня 2023 року ми вже побачили наслідки масштабної кібератаки, яка розпочалася, до речі, зсередини самого телекомунікаційного гіганту. В
офіційному звіті Держспецзв’язку «Київстар» названо серед телекомунікаційних цілей атак, спрямованих на руйнування зв’язку в тилу й на фронті та здобуття переваг на полі бою. Росія розглядає цифрову інфраструктуру як частину війни. Чому у кейсі Київстару це ігнорується? Я чомусь не вірю, що це само по собі. Впевнений, що на присутність Фрідмана у Київстарі очі влада закриває невипадково. Народний депутат Володимир Ар’єв сьогодні звернув увагу на дуже цікаву зв’язку «Єрмак-Помпео». Під патронатом яких стався «захисний» вихід компанії на Nasdaq і особисті зв’язки Єрмака та Фрідмана. І це багато чого пояснює, чи не так?
Влада має публічно пояснити, як оцінює ризики структури власності національного оператора та чому досі не усунула російський майновий інтерес. Поки рішення немає, бездіяльність виглядає не просто як згода зі збереженням нинішньої структури власності, а як покривання. Точніше – «велике дахівництво» російських інтересів.