Лабораторна миша

Існує думка, що все добре та вічне, що винайшли вчені, люди завжди спаскудять і використають з найганебнішою метою. От, наприклад, один добрий науковець з Європейської організації ядерних досліджень розробив основні елементи сучасного Інтернету. Оті всі хатетепе, аштіемель, вевеве, уерел і т.п. І всі такі: "Аааа! Дивіться, він запропонував нам диво, щоб обмінюватись думками, створювати загальносвітові енциклопедії, вирішувати глобальні проблеми, спілкуватися з людьми з інших куточків планети, а замість цього хомосапієнси постять фотографії їжі, грають в онлайн-казіно, а найпопулярнішим відео на Ютьюб є Деспасіто!" Але я скажу, що набагато важливіше звернути увагу на те, наскільки прискорився науково-технічний прогрес після появи Інтернету та, зокрема, імейлів. Раніше як було? Аби винайти щось нове, ти чекав тижні і місяці поштою паперовий примірник умовного свіженького наукового журналу ФізРевЛеттерс, читав, робив новий експеримент, тією ж поштою листувався з колегами по всьому світу, уточнюючи нюанси, йшов в бібліотеку і гортав паперові тонни писанини. Потім публікував статтю і так само за кілька місяців в інших лабораторіях світу її читали та на її основі втілювали в життя наступну роботу. Інколи минали роки, аби людство дізналося щось новеньке. Нині ж обмін даними відбувається майже миттєво. І всі "розумні нейрони" людства реально нарешті отримали змогу швидко одне з одним взаємодіяти. Тому, в принципі, Бернерс-Лі свого досяг - ми живемо краще, аніж 30 років тому. Так, завдяки Інтернету. Тому тримайте коротку історію його створення. Дуже пізнавально. Інджой. https://scienceukraine.com/allnews/human-activity/tech/30-after-release-of-world-wide-web/

Хочу коротко дещо Вам порадити Всі ж бачили фантастичний фільм "Марсіянин" з Меттом Деймоном у головні ролі? Книгу, за якою фільм було знято, написав Енді Вейр. Він же написав прекрасний твір "Артеміда" про базу на Місяці (огляд на неї я писав тут https://site.ua/anton.senenko/13262/) Так от, Артеміду українською мовою перенадряпав прекрасний перекладач Дмитро Кушнір. Він має канал в телеграмі, який веде англійською, і пише про іноземні відеоблоги, книги та статті. Інколи пише і про науково-популярні події. Тому, якщо цікаво і є бажання підтягнути "ландон із зе кепітал оф грейт брітн", гляньте. https://t.me/happyinterpreter

40% німців скиглять. Тому українці в цій національній забаві - не самотні. Це не я сказав, а Біжан Шаропов, котрий колись змінив білий халат на каску і бронік, потім повернувся і знову вдягнув білий халат. Біжан дуже класно і коротко розповів про те, як наш мозок сприймає реальність. Якщо чесно - я того всього не знав і ніколи не чув, що людина, припустімо, може мати гарний зір, розрізняти кольори, але зовсім не розрізняти облич. Ну, і про ірраціональну поведінку і любов до соцмереж класно розтлумачив. Інджой. P.S. Snizhana Mazurenko, дяка, що показала http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=4728

Суботнім ранком мене здатні підняти з ліжка лише 3 речі: повстання ходячих мерців, брейкінг ньюз про те, що гомеопатія - таки працює, та журнал Куншт. Долучився краплиною в океан найгучнішої науково-популярної прем‘єри року. Скоро буде дуже цікаво. Стей тьонд. P.S. Дяка Громадському радіо за надану студію.

Наприклад обіцянка «відкрити український ринок для кращих іноземних закладів освіти» виглядає особливо пікантною для країни в якій десятки тисяч студентів щороку вже навчаються закордоном. Але справжній шедевр програми це «Кожен шкільний геній отримає освітній ваучер, який зможе витратити на навчання у будь-якому обраному ним закладі вищої освіти». Бог з ним, що в сучасній західній освіті ніхто не вживає слово «геній», а про ризики ярлика «обдарована дитина» минулого тижня в Стенфорді ми говорили півпари. Не будемо навіть питати про те, що робити людям, які раптом виявляться не «геніями». Але хто і як буде визначати «геніальність» учнів? «Освітні експерти», що не знають основ арифметики чи вчителі на зарплатах в 4000 тисячі конфіскованих доларів? Очікуємо на нове освітньо-комедійне відео Зе з роз’ясненнями!»

Одним з симптомів нас, як країни третього світу, є брак стійких спроможних інституцій вкупі з величезним впливом конкретних особистостей на економічне, політичне та будь-яке інше життя в державі. Саме тому ми постійно очікуємо або на месію, якому під силу зробити так, аби усі люди жили краще, а всіх злодіїв ув'язнили, або ж жахаємось інших кандидатів, бо закономірно очікуємо руйнівного впливу їхніх дій на, припустімо, безпеку країни, медицину, економіку тощо. І кожна зміна істеблішменту запускає ланцюгову реакцію зміни верхівок усіх міністерств, а подальші реформи інколи є повністю протилежними тим, що запускалися попередньою владою. І це, на жаль, правда. Але не вся. Ми все ж не росія і, слава лептонному богу, оточення перших осіб - спеціалісти, експерти, фахівці (як їх хочете, так і називайте) - вже відіграє значну роль (хоч і не завжди). Бо перша особа не здатна всього знати і має покладатися на думку свого оточення, яке повинно мати здатність аналізувати ситуацію, знати, до кого звернутися за порадою, вперто заперечити на нерозумне рішення першої особи. Саме тому окрім персоналій кандидатів, що балотуються на найближчі вибори, я звертаю увагу на тих, ким вони себе оточили. І допис Івана Примаченка - взагалі не про політику. Тут не має значення наявність чи відсутність якихось ляльководів, підкилимної боротьби олігарха та влади, спроби перенести паттерн вигаданого "народного президента" в реальність, свіжість обличчя та "нетакийякусіпопередники". Іван, точно і коротко розібрав ситуацію із зарплатами вчителів в 4 тисячі доларів на місяць. Я от теж вважаю, що замість дотацій косюкам краще б спрямували ці кошти в освіту, однак навіть моя реальність не настільки вигадана, як в штабі кандидата Зеленського. Брак експертизи. Брак здорового глузду. Брак аналітики. Брак критичного мислення. Яку б роль на сцені не грав кандидат, у суфлера тексти з помилками. І це мене дуже лякає. Дуже. https://www.facebook.com/100001327329220/posts/1984170074970551 ««Освітні експерти» Зеленського проти арифметики - трагікомедія в трьох діях. Дія перша. Вчора на відео зустрічі з Зеленським «експерт» Олександр Чубатенко розповів, що за його розрахунками для виплати українським вчителям зарплати в 4 тисячі доларів на місяць достатньо 200 мільйонів доларів на рік. Головний освітній «експерт команди Зе» Сергій Бабак підхопив: «Це абсолютно не є фантастикою, це абсолютно реальні цифри». Сам Зеленський слухав і радісно кивав. Проблема, звичайно, в тому, що якщо 450 000 українських вчителів помножити на 4000 доларів зарплати, то цифра 200 мільйонів на рік ніяк не складається – виходить 1.8 мільярди доларів на МІСЯЦЬ чи більше 21.5 мільярдів на рік. «Експерти» так поспішали почати реформувати освіту, що забули вивчити шкільну арифметику. А кандидат в президенти не помітив помилку в 100 разів (!) в простих розрахунках. Відео поспіхом видалили з YouTube. Дія друга. Сьогодні відео відредагували, видалили згадку про злощасні 200 мільйонів і залили на YouTube знову. Тепер «експерти» розповідають, що якщо «почати саджати», то «результатів конфіскації у лише кількох людей» вистачить, щоб забезпечити зарплатою в 4000 доларів на місяць всіх вчителів на 10 років наперед. І знову підступна арифметика наносить удар по планах реформаторів. Згідно з останнім рейтингом Forbes в Україні є сім доларових мільярдерів з загальними статками в 13.6 мільярдів доларів. А як ми з’ясували раніше, зарплата вчителям в 4000 доларів на місяць обійдеться нам в 21.5 мільярдів доларів на РІК. Навіть якщо уявити, що державі вдасться конфіскувати в усіх українських мільярдерів все до копійки (що, звичайно, економічно і юридично неможливо), то цього вистачить менше ніж на рік підвищення зарплатні. Фантазери на марші. Дія третя. В якій я вирішив відкрити передвиборчу програму Зеленського і прочитати, що там написано про освіту. Очікувано, вдалося знайти багато комічного.

Тут на фейсбуці сталася цікава подія. Цукерберг раніше банив пости та блогерів за нібито мову ворожнечі до росіян (дійсно, з чого б це?), за занадто гарячі навколополітичні пости, за викладення персональних даних чи за порнографію. Але тут він видалив допис про анонс науково-популярних подій на цей тиждень, який складала Наталка Атамась. В телеграмі він лишився і вище Ви його знайдете. Що ж у тому пості було? Тиждень мозку в Україні ображав почуття тих, хто ніколи не чув про цей орган? Вечір генетики змусив битися в істериці прибічників магії та телегонії? День числа Пі вибішував спільноту "приймемо Пі рівним 3"? Чи взагалі купа математичних подій виявилася наругою над людьми з "гуманітарним типом мислення"? Чи може лекція про гадюк, насправді, розкривала страшну правду про український політикум? Хоча, найімовірніше, конференція "Жінки в STEM" порушила тутешню патріархальність. На святе замахнулися? А може... а може згадка виставки "(Не)відомий Крим" так вкурвила фейсбук? Цирк на дроті. Тому ще раз хочу подякувати Роман Шрайк, що створив site.ua, який непідвладний дивним "стандартам спільноти". Загалом, події, що лишилися на вихідні - перезалиті за цим посиланням https://site.ua/atamas.natalia/18627-nauka-dlya-vsih-bajayuchih-na-weekend-kiyiv-i-ne-tilki/ І зверніть увагу, що там додалася радіоастрономічна лекція в Полтаві.

Перший — це критерій, що вимірює інтелектуальну вагу дослідження, другий — її значення та конкретні наслідки для громадян. ➡ Установи та заклади у підпорядкуванні МОЗ України проведуть реорганізацію, щоби перейти на новий принцип фінансування. ➡ Відбір та фінансування буде здійснювати Національний фонд досліджень. До його складу увійдуть вчені, які мають довіру в науковій сфері і результати діяльності. Що це дасть: ✅ Науково-дослідні заклади матимуть більше можливостей залучати кошти на свої проекти. ✅ Стимулюватимуться зміни в управлінні науково-дослідними проектами. Фінансуватимуться дослідження, орієнтовані на результат. ✅ Корупційні ризики будуть мінімальними. Прийняття рішення щодо фінансування наукових проектів на конкурентних засадах прийматимуть не чиновники, а науковці. До оцінки проектів також будуть залучатись вчені з усього світу (peer review). ✅ Ефективна конкурентоздатна на світовому рівні медична наука отримає більше грошей. Неефективні дослідження "для галочки" чи "для звіту" — зникнуть. ✅ Вчені, які працюють над дослідженнями, що вже завтра допомагатимуть рятувати пацієнтів, продовжувати життя, лікувати смертельні хвороби, мають отримати оплату праці відповідно до ваги свого наукового внеску, а не до штатного розпису. ✅ Зміни допоможуть створити здорову конкуренцію на державне фінансування та отримувати кошти тим дослідникам, які справді займаються наукою, а не освоюванням грошей. Наукові відкриття в медицині можуть змінити систему надання медичних послуг, покращити якість та тривалість життя пацієнтів. Зі старою системою досягти цього неможливо. Звісно, псевдонауковці та псевдоуправлінці зацікавлені у збереженні статус-кво. Звісно, вони чинитимуть спротив. Але імітацію наукової діяльності — ми більше не толеруватимемо. Тільки наука, яка випускатиме продукт з високою доданою вартістю, допоможе вивести Україну на рівень сильних держав. Та передусім — принесе користь здоров’ю наших громадян і всьому світу. Докладніше про зміни на сайті Міністерство охорони здоров'я України: https://goo.gl/ozKP6Z

Ну от... Спочатку МОЗ зголосився передати процедури відбору та фінансування медичних наукових досліджень в Національний фонд досліджень, прагнучи отримати чесні і прозорі правила фінансування. А тепер ще й забив на сполох щодо результатів роботи вчених-медиків у минулі роки. Так, міжнародні наукометричні бази - не ідеальний інструмент для відстежування діяльності лабораторій, їхнє використання має супроводжуватися експертною оцінкою, різні галузі між собою не можна порівнювати, як і спускати план публікацій у базах "згори-вниз". Плюс ще купа обмежень. Але. Але. Але нуль у Скопусі для цілої наукової установи - це завжди нуль. І оті зелені галочки у вихідному пості - прекрасні. Особливо подобається, що фінансування розподілятимуть самі науковці, а не чиновники. (так, саме наукова експертна спільнота є запобіжником від зловживань та некоректного використання формалізованих показників. Чиновникам зазвичай для оцінювання ефективності діяльності потрібне одне універсальне число. Таким чином виходить, як в карикатурі: умовних пінгвінів, риб і мавп оцінюють за здатністю лазити по деревах). Сподіваюсь, що завдяки цій системі більше ніколи в Україні не з'являтимуться публікації про цілющий вплив чудотворних ікон. І хотілось би, щоб подібна система запрацювала в усіх університетах та національних академіях, аби держбюджет не фінансував космічну педагогіку, квантову культурологію та лептоного бога. Лупають. Молодці. Допис Уляни Супрун https://www.facebook.com/1763001290651097/posts/2301700426781178: На зображенні — приклад результатів медичної науки в Україні. Ці установи приблизно однаково фінансувалися на наукову діяльність коштом платників податків. Але одна з них не опублікувала жодної роботи, яку б визнала світова наукова спільнота. У світі для оцінки вагомості тієї чи іншої наукової роботи, дивляться видання, де вона була опублікована. Не можна видати будь-яку роботу в будь-якому журналі і вважати це наукою. Один із критеріїв її оцінки — публікація у виданні, що індексуються наукометричними базами Web of Science та/або Scopus. Тільки тоді можна говорити про її користь, інноваційність та загалом будь-яку наукову вагу. Чому продуктивність відрізняється аж настільки? Система не стимулює науковців працювати ефективно. До такої ситуації призвела недосконала система розподілення коштів. Сьогодні принцип фінансування не орієнтований на результат — гроші йдуть не на наукові розробки, а здебільшого на заробітну плату. Тобто установи отримують гроші за кількість співробітників, а не на обладнання чи реактиви. Байдуже, чи працюють ці співробітники на результат, чи навіть не з’являються на роботі. Зараз науковець, який не має жодної публікації у журналі з імпакт-фактором (показник цитованості журналів, визначає інформаційну значимість наукових журналів та свідчить про впливовість), та науковець, який має визнання на міжнародному рівні і такі публікації, отримують однакову зарплату. Є й установи, що отримують більше фінансування з мінімальним науковим результатом, лише через більшу чисельність у штатному розписі. Як наслідок — велика частина грошей платників податків йде незрозуміло куди, більшість досліджень не мають практичного результату, а науковці не мають мотивації їх приносити. Доцільність деяких наукових робіт також викликає великі сумніви. https://goo.gl/9Swfzu Системні зміни необхідні. І ми їх запускаємо вже цьогоріч: ➡ Запроваджуємо грантову систему фінансування. Нова модель працюватиме за принципом, на якому будується трансформація системи охорони здоров’я — замість оплати ставок, буде цільове фінансування наукових проектів, що приносять реальні результати. Такий принцип діє в багатьох розвинених країнах. У США більше ніж 80% досліджень є прикладними і орієнтовані на практичні цілі. Решта припадає на фундаментальні дослідження для отримання нових знань. Наукові проекти фінансуються за рейтинговою системою і мають два основні критерії — “Intellectual Merit” і “Broader Impacts”.

Цей-той... Я ж тут бачив на власні очі матеріально-технічну базу американського коледжу. Показую його Вам. Інджой. Тіко не плачте. У нас теж таке буде. Чесно. P.S. Так, пану на заставці не дуже добре, але американські студенти-медики його щодня успішно рятують. І дякую Олександрі Мушкудіані, Ірині Кучерук, Сергію Терентьєву, Андрію Солодьку та Євгену Ніколаєву за прекрасну компанію. https://site.ua/anton.senenko/18573-amerikanskiy-tehnikum/

Це світлини найстарішої газети в Іллінойсі, США Я читав її щоранку 7 днів на тиждень, поринаючи у місцеві, державні та світові проблеми. Я дивувався сміливим карикатурам на Трампа та його стіну, вивчав полеміку супротивників та прибічників обігу зброї у населення, прискіпливо вдивлявся в спортивні новини і т.і. Далі ми ці газети підкладали під серветки, якими підсушували щойнопідсмажений ранковий бекон та сосиски. Проте два випуски газети я врятував, аби зробити світлини дописів про вакцинацію в США. Свідомі американці дуже стурбовані антивакцинаторськими настроями в суспільстві. Зокрема оця стаття (на фото вище) розповідає про кір, який шириться світом і загрожує юному хлопцю, що хворів на лейкемію і нині має протипоказання до вакцинації. Його мама налякана зростанням кількості людей, що ухиляються від щеплень під "релігійними" мотивами, або просто тому, що вакцини нібито викликають аутизм (це давно спростовано). До речі, в Іллінойсі, якщо дитина хоче відвідувати приватну або публічну школу, вона має бути щеплена. Виключення є лише за медичними показаннями, або, на жаль, з релігійних міркувань. Однак не це мене зацікавило найбільше. Зараз мене знову звинуватять у комплексі меншовартості, але мені стало соромно, що місцева газета у далекому місті Спрингфілд штату Іллінойс в США згадує Україну, як один з осередків епідемії кору у світі. За ранковою кавою я, червоніючи, розповів Лі та Барб, що Україна дійсно посідає перше місце в Європі за кількістю захворювань на кір. 53 тисячі українців - це більше за сумарну кількість хворих у решті Європи (наприклад, у Франції чи Росії занедужало по 2 тисячі осіб, а в сусідній Румунії - лише 1 тисяча). З 72 померлих в Європі - 16 наших співгромадян. Ми - суспільство невігласів. Особливо враховуючи інформацію, що російські тролі в Інтернеті спеціально роздмухують антивакцинаторські настрої (в Україні до них залюбки долучився навіть якийсь пітекантроп-адвокат). І дослідження про вплив російських тролеферм теж зробили американці, опублікувавши його в “American Journal of Public Health” (https://ajph.aphapublications.org/doi/10.2105/AJPH.2018.304567) Росіяни вбивають нас нашими же відверто нерозумними співмешканцями по країні, по суті, застосовуючи бактеріологічну зброю. І якщо антивакцинаторам глибоко плювати на усіх, окрім себе, ця стаття Семена Єсилевського є наочним прикладом того, як через тупість батьків-антивакцинщиків їхні діти ледь не гинуть. https://site.ua/yesint/18576-pouchitelnaya-istoriya-o-zagovore-bigfarmy/ Якщо коротко, дитина поранила лоба і ледве не "дала дуба" від правця. Рятували усім світом і лікування стало в майже 1 мільйон вічнозелених доларів. Було б це не США, а Україна - вже б тихенько відспівали і списали все на "волю божу". Боже, бережи Сполучені Штати Америки. P.S. Думки, висловлені в пості, є суто моїм особистим враженням, не є істиною в останній інстанції і необов’язково співпадають з офіційною точкою зору Центру лідерства “Відкритий Світ” та організації American Councils.

Мої ж Ви сонечки! Моя наука / my.science.ua впіймала вчену Марію Редчук з колаборації Borexino та змусила її розповісти, чим та займається. Borexino - за важливістю для загального розуміння влаштування Всесвіту ймовірно не гірша за Великий адронний колайдер. Просто менше розпіарена. А так - найбільша найглибша лабораторія в світі. І ловить вона таємничі частинки з Сонця - нейтрино. (Так, ті самі, що у фільмі-катастрофі "2012" розігріли Землю і типу у всьому світі одночасно сталися ̶у̶к̶р̶а̶ї̶н̶с̶ь̶к̶і̶ ̶в̶и̶б̶о̶р̶и̶ апокаліпсиси). То що ж там всередині Сонця коїться, чому це важливо, та що пролітає крізь Ваш ніготь щосекунди в кількості шістдесят мільярдів штук - читайте у прекрасному матеріалі: http://my.science.ua/zazyrnuty-vseredynu-sontsya/ Це не все. Ще одна вчена - Олександра Іванова - цікаво розповіла не тільки про те, як зацікавилася астрономією, де цьому вчать, на що важливо звертати увагу, чому треба правильно обрати керівника першої наукової роботи, але й про дослідження комет. В тому числі, про наземну підтримку місії Розетта, яку було направлено до комети Чурюмова-Герасименко. Плюс, куди можна зазирнути, щоб подивитися на зірки. https://womo.ua/aleksandra-ivanova-o-professii-astronoma/ І це ще не все. Ось тут трошечки про співпрацю наших та польських науковців, які користували низькоорбітальний космічний апарат, і триває це вже 10-й рік поспіль. Круто. http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=4708 Інджой.

"Під час демонстрації ми поговоримо про рибу-пилку та потримаємо в руках її рострум, дізнаємось про отруту риби-фугу та моторошні традиції її традиційного споживання, не оминемо також колючі гаджети риби-їжака, проаналізуємо навички мімікрії морського коника (навіть дізнаємось, які гени причетні до такого дивовижного перетворення цієї риби), переконаємось в успішності маскування риби-голки в заростях водоростей" З 14.00 до 15.30. Платно. https://www.facebook.com/events/1148351232016074/?notif_t=event_calendar_create&notif_id=1552236387423255 А про неймовірний Цикл лекцій «(Не)відомий Крим» у Мистецькому Арсеналі у неділю Сененко вже постив :) Зокрема 17 березня, 16:00 – лекція Олександра Галенка «Українські бранці і бранки в османському Криму». Вартість квитка на повний цикл лекцій – 350 грн. Квитки на повний цикл лекцій можна купити до 10 березня. Лекції також можна відвідати за квитком на виставку «Дивовижні історії Криму». Усі лекції супроводжуються перекладом жестовою мовою. Сторінка події https://www.facebook.com/events/306683413382601/ .»

Як на неї впливають зміни клімату і антропогенний фактор? Чому геноцид черкесів вплинув на видоутворення гадюк? Який втаємничений вид ніхто не бачив тридцять років? А також про екологію цього виду, особливості життя і поведінку в природі зі старшим викладачем кафедри зоології біологічного факультету ХНУ ім. Каразіна, кандидатом біологічних наук Олександром Зіненком. З 18.30 по 21.30 к. "Шостий кут", вул. Гіршмана 9/27, м. Харків. Для тих, кому набридло слухати бомбезний наук-поп безкоштовно, у цей день є цікаві варіанти у Києві та Одесі. Генетик Олександ Коляда розповість про найцікавіші аспекти генетики і те майбутнє, яке готує для нас генна інженерія під час заходу «ДНК — головна молекула життя» о 19:00 у ЦеХАБ (м. Київ, вул. Хрещатик, 29), вартість квитків 300-350 гр. Сторінка події у ФБ https://www.facebook.com/events/311872509468050/ А у прекрасній Одесі можна завітати на лекцію Олександра Скорохода «Біохакінг - як жити довго та без стресу», де це прекрасний вчений, популяризатор, ультрамарафонець, спортсмен та батько богічної доньки Валентини :) відповість на вічні запитання: Чому ми старіємо? Які чинники викликають загибель наших клітин? І чи можна старіння призупинити? Hub Гостиная, 19.00-21.00, вартість квитків – 150 гр. Сторінка події у ФБ https://www.facebook.com/events/2197575130572209/ 5. 15 березня (пятниця) триває «Тиждень мозку» у Києві, також відбудеться Третя Конференція "Жінки в STEM: від мрії до дії" Якщо Ви працюєте у STEM та бажаєте провести березневу п’ятницю з успішними жінками, тоді чекаємо вас на Третій Конференції “Жінки в STEM: від мрії до дії”! Під час конференції Ви дізнаєтесь: - про лайфхаки для жінок в STEM-професіях; - як стати лідеркою у своїй справі; - які навички потрібні успішній жінці; - таємниці досягнення успіху від спікерок; Отримаєте практичні поради, які зможете застосувати у своїй роботі вже завтра та познайомитесь з Надихаючими жінками, які працюють в STEM-професіях. Програма конференції складається з 4-ох сесій: Strategy: як планувати і досягати запланованого Talent: звідки беруться таланти та як їх розвивати Emotions: як керувати емоціями Motivation: де знайти своє натхнення і мотивацію Для участі Вам необхідно зареєструватись до 10 березня 2019 року. Посилання для реєстрації - https://goo.gl/forms/6U8pVj2Qd4JN72ZY2. 9:30-17:30 Де: Premier Hotel Rus (вул. Госпітальна, 4) Вартість участі* - 500 грн (у день заходу - 700 грн). Для дівчат, учасниць менторської програми Дівчата STEM 2016-2019 – безкоштовно. Участь студенток - на основі мотиваційної форми. 6. 16 березня (субота). Якщо вас не дуже цікавить нейрофізіологія і нудить від порізаних на мікротомі щурячих мізків, то у суботу в Києві також можна відвідати лекцію у рамках програми «Про що розповідає археологія» «Археологія Києво-Печерської Лаври» Початок о 12:00 (Археологічний музей ІА НАНУ, вул. Богдана Хмельницького, 15, цокольний поверх Природничого музею, М Театральна). За більш ніж сторічний період проведення археологічних досліджень на території Києво-Печерського монастиря отримано потужний масив даних, який характеризує як базове давньоруське архітектурне ядро Лаври, так і чисельні археологічні об’єкти подальших періодів. Вся територія Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника є складною багатошаровою пам’яткою, до складу якої входять об’єкти різної культурно-хронологічної приналежності (від енеоліту до новітнього часу), різнобічного функціонального призначення (сакральні, побутові, виробничі, оборонні, інженерно-технічні споруди тощо) і, відповідно, різної історико-культурної значимості. Вхід вільний. Сторінка події у ФБ https://www.facebook.com/events/304781313556050/ 7. 17 березня (неділя). Ну і традиційно Національний науково-природничий музей має для вас купу цікавого у березні, зокрема демонстрацію "Химерні риби"

Алілуйя, браття та сестри! Нехай щастя не полишає Атамась Наталку та її синочка, котрі героїчно підмінили мене на ниві складання щотижневих анонсів науково-популярних подій тижня. Я знаю, скільки нервів це забирає, тому низько вклоняюсь. А також обіцяю вже наступного тижня дорозшкрібати післяштатівські справи і викотити свій анонс. А поки - нотуйте, плануйте. Інджой. https://www.facebook.com/100007834666677/posts/2281960405408426: «Трохи науково-популярних подій на наступний тиждень, поки Anton Senenko приходить до тями після американського цивілізаційного шоку. Хоча про Тиждень мозку він вже писав, але не гріх і повторити, бо це найкрутіша науково-популярна подія березня. Отже, поїхали. 1. Brain awareness week Ukraine 2019 11, 13 та 15 березня у Києві пройдуть кінодискусії про вірусний енфецаліт, хворобу Альцгеймера та аутизм. 16 березня (субота) у Інституті фізіології ім. Богомольця – «нервові» Дні науки та низка лекцій від провідних медиків, патофізіологів та нейробіологів Київа. Мозок та емоції, мозок та релігія, мозок та аналітичне мислення, мозок та сон, мозок та спорт – все це та ще трішечки. Приходьте з дітьми дивитися на порізані ламті мозку під мікроскопом та зелену сяючу ГМО-мишу (куди ж без неї?). А ще будуть чудові листівки зі науковими зображеннями пофарбованих клітин та інша смакота. Більше на сторінці події https://www.facebook.com/events/528841710970785/ Участь безкоштовна. 2. 12 березня (вівторок). Публічна лекція «Вечір генетики з професором Гарварду» для тих, хто цікавиться офтальмологією. 12 березня, м. Київ, вул. Хрещатик 7/11, Eleven Hall, 6 поверх о 16:00 12.03.19 Dr. Natasha Frank розкаже Вам про новітні методи лікування захворювань рогівки за допомогою стовбурових клітин. Dr. Natasha Frank закінчила НМУ та зараз очолює дослідницьку лабораторію у відділі генетики Брігхема та Жіночого Госпіталю медичної школи Гарварду, досліджує біологію стовбурових клітин та їх роль у фізіологічному органогенезі та відновленні. Вона залюбки відповість на ваші питання з медицини та внесе прояснення стосовно медичної освіти в США. Сторінка події https://www.facebook.com/events/275196446711777/ 3. 13 березня у Києві «Тиждень мозку», але Харків та Львів теж не відстають. PI Day Party & Kharkiv Young Minds Meet Up На честь Дня числа Пі у харкові ось така подія англійською, дивитися за посиланням https://www.facebook.com/events/359090928281836/?active_tab=discussion А у Львові абсолютно україномовна «Зустріч з львівськими полярниками перед експедицією в Антарктиду» Дослідника Антарктики львів'янина Ігоря Дикого обрали керівником експедиції. В другій половині березня українська експедиція вирушить на Південний полюс. Ви отримаєте чудову нагоду поспілкуватись з її керівником про "крижаний континент" та підготовку до нього. Заплановані виступи львівських полярників, учасників попередніх експедицій. Вхід вільний, але потрібна реєстрація та кількість місць обмежена https://www.facebook.com/events/642457729538598/ 4. 14 березня (четверг) – дуже насичений день для всіх любителів науки та наук-попу. По-перше, найкращі українські математики у Києві пропонують учням 9-11 класів, студентам та всім, хто цікавиться математикою, відсвяткувати Міжнародний День числа Пі разом. Будуть лекції, головоломки, брейн-рінг та звісно, пі-ченьки. Сторінка події у ФБ https://www.facebook.com/events/2336659473282775/ У рамках курсу з молекулярної фізіології від професора Віктора Досенка всі бажаючі можуть відвідати лекцію «Молекулярні механізми ендокринної системи» Київ, Інститут фізіології ім. Богомольця, початок о 17.00. https://www.facebook.com/events/248019389461641/?event_time_id=248019409461639 У Харкові усіх любителів найчарівніших істот на планеті – змій, Вільний Університет Майдан Моніторинг запрошує на лекцію «Про гадюк рідкісних». Еволюція гадюк непростий і дуже цікавий процес.

Існує думка, що у всіх людей він є. Він - це мозок. Не знаю, чи підтвердиться це результатами виборів, однак зауважте, що протягом усього наступного тижня в світі триватиме Тиждень мозку. Тому в Україні відбудеться Brain awareness week Ukraine 2019, протягом якого Ви зможете абсолютно безкоштовно послухати лекції про цей чудовий орган і все, що з ним пов'язано. Енцефаліт, Альцгеймер, Аутизм, Спорт і мозок, Мозкові хвилі, Мозок та релігія, Як ми мислимо, Емоційний інтелект. Звісно, що про те розповідатимуть знані і хороші науковці. Плюс, Ви матимете змогу подивитися на мозок у мікроскоп, "поспілкуватися" з ГМО-мишею, виміряти власну чутливість та глянути на цікаві фотографії. До того ж, можна буде глянути кінострічку "Початок" та поговорити з вченою про те, що відбувається під час сну, а старшокласники матимуть змогу позмагатись у нейроконкурсі, переможці якого поїдуть у Республіку Корея (не в КНДР). Детальна програма тут http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=4709 Але це не всі новини. Якщо мозок Вас не цікавить, або цікавить не тільки він, можете відвідати Мистецький Арсенал. Там триває неймовірна виставка "Дивовижні історії Криму". Розповіді про історію Криму, кримські орнаменти, українських бранців в османському Криму, грецьку колонізацію, прикраси, каву і т.п. Зауважте, щовівторка - безкоштовні екскурсії, а всі лекції супроводжуються жестовою мовою. (Вхід в сам Арсенал - за квитками. Отут про це є https://artarsenal.in.ua/uk/vystavka/dyvovyzhni-istoriyi-krymu/) Детальніше можна розпитати тут https://www.facebook.com/iarchaeology/posts/3027564647382754

https://www.radiosvoboda.org/a/news-schemes-zemlya/29809499.html Багато людей на певному етапі занурення в справи науки в Україні з подивом для себе дізнаються, що окрім Національної академії наук існують ще: нацакадемія мистецтв, нацакадемія правових наук, нацакадемія медичних наук, нацакадемія педагогічних наук та національна академія аграрних наук. І от що відбувається в галузевих академіях подекуди невідомо навіть мені, хоча я не минаю практично ніяких наукових чи навколонаукових новин в країні. Що коїться у педагогів - частково привідкрив завісу аналітичний центр CEDOS у цьому матеріалі: https://cedos.org.ua/uk/zvit-napnu (обережно, звіт величезний). А от журналісти Схем викотили розслідування по аграріям. Під час якого на журналістів ще й здійснили напад. Тому ця стаття вдвічі цікавіша. Які ж секрети приховує родючий український чорнозем, що заради них працівників медіа готові товкти по голові? Читайте.