Neformat.com.ua

​​Рецензія на Ship Her Son — Ratten (2020) від Ксенії Янус ⠀ Альбом, створений усього за два тижні, спочатку замислювався як експеримент та спроба виразити на свій лад накопичений роками музичний бекграунд та не планував стати повноцінним релізом, але після того, як демка одного треку зазвучала переконливо, автор проєкту дав зелене світло продовженню — так і з‘явився "Ratten". ⠀ Важливо зазначити, що засновник і композитор проєкту Антон Шиферсон — дизайнер (працював з Jazz Koktebel, дніпровським клубом Module та такими виконавцями як The Hardkiss та Тілль Ліндеманн) і "Ratten" — робота саме дизайнерська. Сам автор порівнює підбір звуків з підбором шрифтів, всі інструменти в композиціях розставлені гармонійно, а мова (що цікаво — німецька) виконує лише естетичну роль в якій тексти та їхні сенси не важливі самі по собі — на альбомі ви почуєте перелік інгредієнтів для борщу, підписи відео з екранів вагонів фестивалю Інтерсіті, номер телефону пічника з оголошення. ⠀ Стилістично "Ratten" — електроніка на межі ebm, techno, synth pop (чутні на релізі й елементи trip hop), яка самоідентифікується як dnipropop. Дизайнерське бачення не підвело Антона і його захоплення та любов до таких гуртів, як DAF, Kraftwerk, :wumpscut: відчуваються на кожному треку. ⠀ І наостанок, "Ratten" — легкий та приємний альбом, який ідеально підійде для того, щоб відволіктися від буремного світу під час пандемії та інших катаклізмів, які кожного тижня дарує нам 2020-ий. Талановита мінімалістична електроніка під пряму бочку загорнута у ще більш мінімалістичну обкладинку та не перенавантажена ніякими захованими сенсами та складними концепціями, пронизана іронією та невимушеністю, ця музика, навіть, не образиться на епітет "фонова". ⠀⠀ #neformatcomua #electronic

​​Пригадуєте, у Харкові існував построк гурт Hurtovyna? Христина Шкірка зібрала доступну інформацію про творчість та історію цього колективу, Тож, слухайте, читайте, ностальгуйте) ⠀ Повний текст, як завжди, на сайті, a oсь кілька цитат від скрипальки гурту Катерини Слюнько: ⠀ "Себе ми визначали як інструментальний пост-рок/ фолк. Це цікавий ф’южн, який народився під впливом декількох гуртів, як-от Godspeed You! Black Emperor, Sigur Rós, Björk та українських народних пісень. 90 % наших композицій були створені під час джемів. Один-єдиний трек "Vodovert" написаний Олександром Качуром (ред. гітарист) спочатку на нотах. ⠀ Назви пісень придумувалися разом, нам дуже подобались скандинавські мови. Трек "Kotarō no tabi" був ідеєю Олеся Калюжного (ред. басист). Він запропонував написати пісню на мотив японської казки про хлопчика Котаро, що вирушив човном у море. ⠀ Коли народжується інструментальна композиція, у неї є свій характер, своя емоція. Ми називали треки тим, з чим асоціювалася музика. Без вокалу її складніше зрозуміти, треба повністю абстрагуватись та дійсно слухати. "Solonij" мав "солоний" характер. Важко пояснити, але це те, з чим у нас асоціювався трек під час виконання". ⠀ "Наша музика, в основному, інструментальна, майже немає вокалу. Тому ми хотіли зробити з виступу experience. Щоб люди дійсно відчули музику та поринули в інший світ разом з нами. Зараз дуже складно когось чимось вразити, й без вокалу це ще складніше. Ми вірили в інструментальну музику як досвід. Коли грали своє, не існувало нічого, крім цього. Було повне занурення" ⠀ #neformatcomua #NeformatFamily

​​Цього тижня в дайджесті приголомшливий funeral doom від Atramentus, емоційний заряд мелодійного хардкору від Be Well, альбом-винищувач від легенди death metal гурту Incantation, рідний та приємний thrash metal Töxik Death, а ще hip-hop, retro rock, black metal та навіть nu metal! 10 нових альбомів за цей тиждень у Weekly Digest Atramentus — Stygian "Funeral doom – це окремий формат. Це музика, мета якої приголомшити, зробити боляче, кинути слухача в холодне та спустошене місце і змусити відчувати емоції, які краще б не відчувати та не приймати", — розповідає мозок колективу Atramentus Phil Tougas. Музика Atramentus дійсно важка, сумна та всеохоплююча, та й cover art від Маріуша Левандовські на funeral doom платівці — це вже майже загальноприйнятий знак якості. Be Well – The Weight And The Cost Гурт Be Well – це дуже серйозні люди. Фронтмен — працьовитий продюсер Brian McTernan, який співпрацював серед інших з Turnstile, Strike Anywhere, Cave In та Hot Water Music, гітаристи — Mike Schleibaum (Darkest Hour) та Peter Tsouras (Fairweather), басист — Aaron Dalbec (Bane) та барабанщик — Shane Johnson (Fairweather). Разом вони рвуть струни душі емоційним мелодійним хардкором, душевним та щирим. Incantation – Sect Of Vile Divinities Більш ніж 30 років на сцені, Incantation по праву заслужили звання легенди death metal, їхнє звучання надихало всі ті нові модні гурти, що зараз утворюють "нову школу олдскульного смерть металу". Потужні рифи, магічні гітарні соло, богохульство, ідеальний баланс між швидкими та повільними шматками, - Incantation не даремно займають своє місце на Олімпі екстремального металу. Töxik Death — Sepulchral Demon High Roller Records, speed thrash metal, норвежці, інфлуенси – ранній Slayer, тевтонський треш, панк UK82 та сучасні представники жанру такі як Deathhammer. Що ще потрібно? Якщо вам подобається знайомий і зрозумілий метал, Töxik Death не розчарують. #neformatcomua #NeformatWeekly

​​Ми помітили, що чимало наших читачів зі зрозумілих причин останнім часом зацікавилися білоруським панком. Зробили для вас велику підбірку, яка не обмежується Contra La Contra чи IKNOW, але водночас хотілося б зауважити, що тамтешня панк-сцена - це справжня кроликова нора і за бажання можна знайти ще купу крутих команд! Спершу про класиків. Пісню Contra La Contra"Из черной резины сделана власть" цими днями не запостив хіба лінивий, але вона, і справді, максимально точно передає дух ситуації та ще й меседж сформований дуже влучно. У тому ж ключі треки "Резиновые пули" чи "Лука заебал", словом, наведений нижче реліз радимо переслухати весь. А ще "Ни слова о политике!" — один із найдавніших альбомів у підбірці, адже вийшов він у 2002 році, і це важливо для розуміння того, наскільки озвучені в релізі теми не є новими для білорусів. Узагалі ж Contra La Contra — одна з найвідоміших білоруських панк-команд і водночас одна з найбільш політизованих. Музиканти із міста Гродно встигли виступати в Литві, Польщі, Австрії, Німеччині, Данії, Швеції, а також видатися на касетах і вінілі. Славне діло Contra La Contra продовжила команда IKNOW, що виникла трохи пізніше, у 2005 році, і яку часто асоціюють із попередниками через жіночий вокал. Тематика тут та сама, послухайте, наприклад, пісні "Эй, мент!" чи "А судьи кто?". Окрім того, можна послухати пісні про тотальну брехню, яка оточує людей, про ненависть і знищення особистості, як такої, не лише політиками, але й телебаченням, пресою. IKNOW утворили досвідчені учасники багатьох панк/хардкор команд, що зробило їх одними з лідерів білоруської сцени. Також видавалися на вінілі. My Dog's a Cat — ще одні ветерани білоруського хардкору, майстри своєї справи, що також встигли засвітитися в командах Appleshout, Pull Out An Eye, Kung Fu Devils тощо. Співають англійською, наприклад, таке: "Wish he's dead today / Necrology on the front page / Wish he's dead today / The only hope for change", що в контексті пісні, а ще мерчу з портретом Лукашенка з кулею в лобі, натякає на зміст цих слів. Жыве Беларусь! #neformatcomua #punk

​​Електронний проєкт Ragapop на повну використав карантині: зняв і випустив за цей час два кліпи, а ще релізнув дебютний EP. Про все це і говоримо в інтерв'ю "Під час створення, аранжування і випуску мініальбому "Сяся" ми взагалі майже не слухали музику, і точно ніколи не робили це разом, і нічого, крім самого Ragapop, не обговорювали. Антон дуже глибоко знається на музиці, але слухає її тільки за кермом і зовсім небагато. Про існування Death Grips й Clipping ми дізналися від друзів, котрі послухали наш мініальбом до релізу — вони круті. Єдиний звук, який нас надихнув і з якого все почалось, це було серцебиття тоді ще ненародженого сина Руслани та Антона, записаний на диктофон у кабінеті УЗД. Саме з нього й починається альбом." "У сучасному світі такі поняття як урок і мораль уже застаріли — нам, як митцям, набагато важливіше ставити питання і спонукати до дискусії, інколи взагалі не беручи в ній участі. Інформаційно насичене сьогодення атрофувало вміння робити надбудову — думки й сенси швидкоплинні, тому що не мають, на чому триматись, а ми пропонуємо використовувати вже існуючий фундамент і не думати про комплекс меншовартості й постійних порівнянь. Франко — прекрасний приклад." "Звісно, під час карантину думки були різні — від мотивуючих до атрофуючих. Проте простір і час вимагає нас бути пластичними й замість туги ми обрали нові можливості. До прикладу, ми зняли два відеокліпи і створили нові композиції, а також присвятили багато часу репетиціям і, знову ж таки, між діяльністю Dakh Daughters, де теж створили і далі творимо сучасні, цікаві та мотивуючі проєкти." #neformatcomua

​​Рецензія на nug — Alter Ego (2020) від ... так, реліз викликав ажіотаж і маємо сьогодні одразу два огляди! "Alter Ego" — це альбом, що запам’ятається надовго. Платівки такого масштабу у нас з’являються нечасто, проте саме вони є тим свіжим ковтком повітря, що не дає задихнутися українському андеграунду.", - Максим Чухліб "Alter Ego" — це результат багаторічних експериментів, проб і помилок, дозрілий і на часі. Він змусить фанів з post-metal орбіти звернути увагу на гурт, а недавнє підписання на лейбл Willowtip Records може стати хорошим трампліном на "велику сцену", - Олександр Масовець #neformatcomua #post_metal

​​Рецензія на Sex Blender — The Second Coming (2020) від Єви Ніколаєвої ... У червні 2020-го, сповненого катаклізмів, затемнень, ретроградних планет та (не)дивних збігів, Sex Blender видали другий повноформатник "The Second Coming". Альбом символічно вийшов 5 червня – у день місячного затемнення. Як воно – стати свідком "другого пришестя" в епоху метамодернізму? ... Після трихвилинного в’язкого інтро з промовистою назвою "Departure" стрімко стартуємо у відкритий космос з "Retrograde Deluxe", яка місцями стає пінкфлойдівською. Продовження – зміна темпів та наростаюча напруга у "Crimson Master". Знову темпові ігри у 12-тихвилинній "Rave Spritz", і її родзинка – віолончель. Якщо ви вже звернете увагу на віолончель в цьому треку і "розпробуєте" її, то ці тривожні викрутаси гарантовано засядуть у вас в голові. Важка і потужна "Сalendula" з її шаленою гітарою, пригнічує вагою. Короткий перепочинок, органні "візерунки" – і подорож продовжується. Шість потужних треків вишиковуються перед слухачем, як парад планет, пазли складаються в ціле, посилання зв'язуються в один метатекст, потойбіччя стає реальністю (або ліпше, її імітацією у звичному для кожного сенсі), свій Месія приходить до кожного. Тож, про що ми говоримо, коли говоримо про Sex Blender? Про суміш психоделії та важкого блюзу, пульсуючий бас, космічні подорожі, ретроградні планети та катастрофи 2020-го і їх сплавлення у сучасному і водночас "ламповому" саунді. Перемішайте всі інгредієнти – і отримаєте щільний і харизматичний майже сорокап'ятихвилинний реліз, під який навіть ваш дідусь викурить джойнт. #neformatcomua #psychedelic

​​Рецензія на Wiseword.Nidaros — Альфа (Хрестоматія) Ωмега (2020) від Ксенії Янус Згідно зі статистикою 2020 року, Україна — дуже релігійна країна, до того ж переважно православно-християнська. Якщо у побуті це помітно, то в музиці, особливо андерграундній, не знаходить належного відображення. Одним з проєктів, який побудував свою концепцію на християнській тематиці та вже 10 років репрезентує її у своїй творчості є Wiseword.Nidaros. Проєкт бере свій початок з Миколаєва 2010 року, коли починається підготовка, а згодом і виходить перший альбом "Сад Гетсиманський", з того часу постійно змінюється склад гурту (були часи, коли в ньому було 6 музикантів, наразі це тріо), проводяться експерименти з музикою, але концепція залишається незмінною. ... За концепцію альбому "Альфа Хрестоматія Ωмега" тріо взяло те, що в теології називають "таємницею Воплочення" — Боговтілення та власні рефлексії на цю тему. Отже, альбом побудований навкруги теми Кенозису — божественного самоприниження Христа через прийняття людської природи аж до вільного хресного страждання і смерті. Wiseword.Nidaros спробували висловити невимовне за допомогою мінімалістичного ембієнту з елементами дарк фолку та хрестоматійних текстів. ... Музика альбому — це, здебільшого, нойзовий тремтячий багатошаровий ембієнт з вкрапленням живих перкусій та мелодійними гітарними програшами (звичайно, виникають асоціації з улюбленими гуртами учасників проєкту — Of The Wand & The Moon, Current 93 та Sol Invictus, але особисто мені більше бачиться паралель з гуртом The Revolutionary Army of the Infant Jesus), також є один майже повністю фолковий трек ("Пісня четверта"). Це створює ідеальний фон, що допомагає звернути увагу саме на ліричну складову та віддатись роздумам і осмисленню почутого. На альбомі ми чуємо, як і красивий спів Сергія, так і емоційну декламацію Сергія та Анни Пархоменко ("Пісня третя"). Розмірений альбом весь час ніби накопичує енергію та наприкінці (у другій половині останнього треку) наче громом, швидко та стрімко вибухає гітарним соло та знову спадає в низький протяжний ембієнт. ... "Альфа Хрестоматія Ωмега" — це зріла, інтелектуальна робота, що змушує слухача занурюватись у роздуми, читати тлумачення, відстежувати власні рефлексії та закохуватись у красу. Похмура музика, яка намагається прокласти шлях до світлого та всеосяжного. Цей проєкт не про амбіції та самореалізацію, він про містику та постійний пошук. Хай береже вас Господь! #neformatcomua #dark_folk

​​Постметал від nug, колаборативний альбом King Buzzo та Trevor Dunn, руйнівна важкість Primitive Man, епічна войовничість фінів Havukruunu та готичний рок/постпанк від німців Rope Sect. А також емоційний легкий панк, грецький дум, нью-йоркський авангард та інші новинки у Weekly Digest від Шпината ⠀ Havukruunu - Uinuos Syömein Sota Хоча назву гурту, а тим паче альбому, запам’ятати зможе лише людина з видатними здібностями, матеріал цього фінського гурту більш ніж заслуговує на увагу та визнання. І з визнанням усе добре, цей альбом високо оцінюють рецензенти, а на bandcamp уже солд-аут вінілів, футболок та худі. Гурт приваблює епічністю, мовою (завжди подобається, коли гурти співають рідною, виходить чесніше) та звучанням: цимбали, барабани, наприклад, настільки нагадують лязкіт мечів у битві, що відчуваєш себе на засніженому полі бою. Ну і обкладинка, звичайно, десять з десяти. ⠀ nug – Alter Ego Зазвичай у Weekly Digest я вибираю лише зарубіжні релізи і роблю це з кількох причин: по-перше, про українські релізи Neformat пише завжди, а про всі інші – лише у дайджесті, а по-друге, українські гурти найчастіше ведуть "партизанський маркетинг", тобто майже не оголошують широкій публіці про альбом, що насувається. І от на цьому тижні я був приємно вражений, що, розшукуючи матеріал на дайджест, кілька разів натикався на інформацію про та рев’ю на альбом івано-франківських постметалістів nug на англомовних ресурсах. Було приємно. Та й альбом звучить дуже якісно. Вітаємо! ⠀ Primitive Man – Immersion Один з найважчих та найгучніших гуртів, за відгуками усіх, кому довелося побачити Primitive Man наживо. Doom, black metal, noise та екзистенційна лірика. Primitive Man хочуть, щоб ви дозволили найтемнішим куточкам вашої свідомості, які ви ігнорували впродовж всього життя, заволодіти вашим розумом. Принаймні на час прослуховування альбому. Але на власний страх і ризик. ⠀ Rope Sect – The Great Flood Iron Bonehead Records зазвичай видає black та death metal, але Rope Sect – це виняток з правила, хоч блекові інфлуенси там читаються. Темний, готичний deathrock/post punk від Rope Sect – це (нерозділене) кохання з першого погляду. Альбом не відпускає. А ще гостем на альбомі став Kvohst (Haxvessel, Grave Pleasures, Beastmilk), який відповідальний за лірику та основні вокальні партії на 20% альбому. ⠀ Titan To Tachyons – Cactides Зібрались якось видатні учасники нью-йоркської авангардної рок-сцени Sally Gates (ex-Orbweaver, ex-Gigan), Kenny Grohowski (Secret Chiefs 3, Imperial Triumphant, Brand X) та Matt Hollenberg (Cleric, John Zorn) пішли до не менш авангардного Colin Marston (Krallice, Dysrhythmia, Behold... The Arctopus, Gorguts і тд) та записали чудовий альбом на якому зіграв також Тревор Данн з Mr.Bungle та Fantomas. ⠀ #neformatcomua #NeformatWeekly

​​Поговорили з Ляною Мицько про львівську культуру, перспективи онлайн-концертів, її власну музику та багато інших цікавих речей. Наводимо кілька цитат. "Альбом Dibrowa став маленькою зачіпкою для того, щоби на Скорботного Ісуса звернуло увагу ще раз (чи нарешті?) Бюро Спадщини й низка львів’ян, які навіть не підозрювали про його існування. Без таких інформаційних приводів і згадок пам’ятки архітектури можуть без заперечень зносити, як якісь невідомі й невидимі об’єкти". "Я зараз не змагаюся за великі офлайн-концерти, бо бачу в цьому ризик для здоров’я відвідувачів, по-перше, а, по-друге, маю широку залученість у великих проєктах.... Вертикальні концерти, концерти для автомобілістів і тд — це лиш спроба перехитрити час пандемії, але я не вірю в їхнє регулярне продовження та доцільність.Натомість онлайн-концерти, VR-застосунки для концертів — ці явища відкрили очі на те, що й після пандемії будуть люди, які не можуть ходити на концерти. Заради них варто постаратися придумати, як передавати відчуття концерту, тусовки та спілкування, за яким ми, більш-менш здорова більшість, так страждали в час ковіду." "У Києві ситуація з владою видається більш дикою. Абсолютно своя картина у Львові. Кажучи абстрактно: можна писати пісню до мера про те, щоби він підтримав бідних реперів, а можна заповнити реально існуючу грантову заявку від імені громадського об’єднання, наприклад, й отримати ресурси на створення музики чи інформаційну підтримку від пресслужби ЛМР.... Звичайно ж, є ряд запитань до влади, які видаються критичними для мене — про збереження спадщини радянського періоду, про ролі керівників і культурних менеджерів, яких варто мотивувати та, можливо, шукати в інших містах, про створення нових муралів без конкурсів. Але ці всі речі можна проговорювати і, я дуже сподіваюся, змінювати." "Сподіваюся, слово "креатив" зникне, бо воно звучить як насилля над людиною. А буде розвиток людини вільної, свобідної, яка почуває щастя в самореалізації та в спогляданні на творчість. Мистецтво нас не врятує, але під музику і прекрасні розмови не шкода й померти." #neformatcomua

​​Рецензія на Эфир и Фирн — Горизонталь (2020) від Ксенії Янус "Горизонталь" — друга частина тетралогії львівської (з кримським корінням) формації Эфир и Фирн, яка є сольним проєктом вокаліста мелодік хардкор гурту Memorials, Жені Свіщова. Альбом пронизаний аналогово-цифровою магією, шумом магнітних плівок, різнобарвними звуковими текстурами та російськомовними віршами. Саме останні і є центральним елементом композиції, навкруги якого звук пливе, плутається, в якому розчиняється і який підкреслює. На відміну від минулих релізів Эфир и Фирн, вокал не прагне сховатись чи зірватись на крик; емоційність тут більш спокійна та серйозна, інтонації більш однорідні та наштовхують на асоціації з абстракт хіп-хоп гуртами Ночные грузчики та Макулатура. Такі паралелі приходять на думку ще і через екзистенціальну тематику текстів і схожу образність поезії. Эфир и Фирн — це яскравий приклад симбіозу експериментальної музики з тим, що французький філософ Жиль Делез, говорячи про твори письменника Франца Кафки, називав малою літературою — тим, що меншість робить в контексті великої мови. У випадку з Эфиром також важлива характеристика, що мова порушена своєю детериторіалізацією та відрізаністю від мас, але не стає "мовою документу". Вона буяє яскравими метафорами та щирістю намірів, вірші написані в різний час складаються в один стрункий текст. "Горизонталь" не намагається бути тим, чим не є, не вимагає від слухача нічого, окрім відкритості та емпатії. Цей альбом про сучасне покоління (в широкому діапазоні віку) дає змогу знов відчути (на іншому сенсорному рівні) те життя, яке плине за нашими вікнами та всередині наших кімнат. #neformatcomua #spoken_word

​​Зазвичай матеріали Neformat Family виходять у досить сухому вигляді, але сьогодні буде трохи по-іншому: фронтмен Soom Олекса Блідий сам розповість усю біографію колективу ⠀ "Отже, все почалося в грудні 2013 року. Я працював у Цепчику (Yellow Zeppelin Pub у Харкові) і в мене почалися серйозні проблеми з речовинами. Я почав їхати дахом. Усе накопичувалося та зростало у внутрішній прогресії. Сум був основною реакцією. Я не люблю свої емоції, бо вони неправильні, штучні. З погляду нейробіології — це реакція на подразники. З’явився депресивний стан. Сум, як реакція на нього, реакція на події в суспільстві, на працю, на дії в собі та навколо. Потім одразу соціальне дно. Але треба сказати, що попри це, я з тих людей, які люблять увагу від сторонніх. ⠀ За джемом виник перший тречок на 30bpm, він мав кілька варіантів. Усе робилося під різними речовинами. 21 грудня 2013 року був готовий матеріал на перший three-way split Pressor, Diazepam, Soom. Це була перша поява у Всесвіті під назвою Soom. ....⠀ Ми відіграли багато концертів. З погляду планування живих виступів, це було ідеально. Ми мали поїхати з Chainsaw Jack у великий тур. Планували це на осінь 2019 року. Мала бути Польща, Чехія та декілька країн. Двіж розпланували нормальний. Але стався концерт 20 квітня 2019 року на рік виходу "Джєбарса". Це був останній концерт Сум у Києві. Після цього я зрозумів, що це перейшло в угар, і це логічно! Я зрозумів, що висловив усе, що я хотів висловити. ⠀ Як би це пафосно й тупо не звучало, "Джєбарс" був моєю лебединою піснею. Глобальних тенденцій після цього не хотілося. У рамах гурту я сказав усе, що хотів. ⠀ Гурт Сум — це спілкування з бідолахами. Увесь час його існування. Поки це найбільш вдалий мій проєкт." ⠀ #neformatcomua #NeformatFamily

​​Рецензія на Volver Stone — God I Pray | My Church is U (2020) від Джулай Єлизавети Під час карантину житомирський one-man-band Volver Stone віддався створенню нового мініальбому, що має назву "God I Pray | My Church is U". Вийшла робота з двох синглів 17-го липня, на лейблі Robustfellow, із яким Дмитро Бєлов тісно співпрацює. У мережі виконавець попередив, що ця праця відрізнятиметься від попередніх. Одразу про це говорить обкладинка, виконана харківською художницею Марією Бойченко, що розриває цією роботою послідовність з виконаних в одній стилістиці артворків. ⠀ Музично різниця між цим релізом та іншими полягає лише у тому, як мало цей мініальбом може сказати за всю творчість виконавця. Перша композиція "God I Pray", подібно фанатичній молитві, застрягла в музичному одноманітті, й лірика ніскільки не робить її цікавішою для слухача. Друга композиція "My Church is U" має особливе струнне звучання, яке й характеризує Volver Stone загалом, вирізняє його багатство серед численних блюз/фолк виконавців. Але й цю пісню топить відсутність розвитку чи хоча б висновку, якого дістається композиція. ⠀ Kоли б ці дві композиції були частиною повноформатного альбому, то чудово б його доповнили. Але автономного релізу вони не складають – не надто вдалий вибір треків задля короткої форми (чи сам вибір форми). Й задум, до речі, теж завеликий для двох пісень. ⠀ Також цікавою є сильна схожість релізу з манерою виконання Саші Буля та його крайнім альбомом "Too Old To Sell My Soul" зокрема – як тематично, так і мелодично. Раніше спільного в них було мало. Навпаки, Volver Stone був блюзовим виконавцем поза колом King Dude, Graveyard Train та інших оспівувачів похмурих тонів готично витонченої реальності. У Volver Stone, до цього релізу, спостерігалося биття життя, тепла енергія, яких тут і при денному світлі не розгледіти. ⠀ Можна сказати, що цей мініальбом є тематично й стилістично зібраним, та коли брати до уваги все про нього сказане – кортітиме його розширення й повернення до тих тонів, що були притаманні Volver Stone ось зовсім нещодавно, хоча б у "Silver Light", що складається всього з п’яти пісень, а враження залишає незгладиме. ⠀ #neformatcomua #blues

​​У новому матеріалі Пилип OG розмірковує над тим, які сильні та слабкі сторони мають 5 яскравих українських реперів. ⠀ "Мені довелося застати ті часи, коли про існування українськомовного репу знали тільки обрані. І я не старий, це було порівняно недавно. Звичайно, я не називатиму ТНМК, Тартак чи Потапа, не дай бог, як то роблять перші пересічні (ну або Притула), коли їх просять перерахувати реперів. Ні, я завжди згадую тих безславних покидьків, які впродовж років, а дехто й десятиліть, їбашать той всраний реп на чистому ентузіазмі, вкладаючи туди не лише свої зароблені на заводах та офісах гроші, а й весь вільний час. Що ж поробиш, що ми народились у країні 2,5 світу, що наша музична індустрія до певного часу була спрямована на вдоволення нашого сусіда-агресора, що правила гри — це примкнути до нашого, не побоюсь цього слова, ЖАХЛИВОГО шоу-бізу, аби хоч десь і кимось бути почутим. Місце народження не вибирають, але місце проживання — так, і якщо наші репери досі в Україні, значить, вони вірять у те, що роблять, і в те, що це комусь тут потрібно. ⠀ Український репер часто жаліється на життя, умови, ЗМІ… та на весь світ, якщо вже на те пішло. Чому? Бо він - не айтішник, він не подорожує, не просирає гроші в закладах центру міста. Він працює на звичайній роботі, пише свій реп і пробує його поширити максимально дешево, далеко, гучно. Звісно ж, що це в нього не виходить, бо, здавалося б, ті ж 15–30 доларів є смішною сумою для реклами в Інсті, але коли ми рахуємо в гривнях, то в декого це вагома частина доходу. У результаті, репери кричать тихо й потім переформатовуються в більш прийнятні для мас форми… але, що не дивно, і далі пишуть реп. Пройдімося по відомих та цікавих особистостях, які представляють найпопулярнішу музику майбутньої України, але тепер. Спробуємо прощупати їхні сильні та слабкі сторони". ⠀ До підбірки потрапили альона альона, Денні Дельта, Довгий Пес, Кашляючий Ед і Псючий Син. Але тексту так багато, що для його прочитання мусите перейти на сайт ⠀⠀ #neformatcomua #rap

​​*Рецензія на Mauser - Mauser (2020) від Шпината* ⠀ Дебютний альбом львів’ян Mauser вийшов 3 серпня. На нього чекали. Промо відео з Fatsound Studio, що вийшли наприкінці травня, хоч і не зібрали тисячі переглядів, проте серед реакцій тих, хто подивився і залишив коментар, переважали позитивні. Неформат уже розповідав про лідера гурту Mauser - Stan Ibrahim у циклі "Історія одного арту" Для тих, хто не читав, Stan - автор обкладинок для релізів від The Dops, Stinx, ПхШх та інших, а також малював афіші для Kharkiv Hardcore Fest. Тобто людина, яка розуміє панк-рок і, як мінімум, має гарний смак. Це перший плюс. ⠀ Також кінець літа настільки дивного року явно потребував позитивного заряду. І альбом одразу ж перезаряджає, бо відкриває його PMA гімн (Positive mental attitude) "Твій день", з сингалонгом про "твій шлях", "твій день" та "тримати контроль". ⠀ Упродовж всього альбому Mauser яскраво демонструють свої інфлуенси: від Bad Brains до Cro-Mags, Underdog та Leeway, згадуються й новіші Turnstile та Higher Power (на альбомі "Soul Structure", до дефтонщини), дійшло навіть до Nirvana та Димної Суміші. І це досить амбіційні інфлуенси та вдале їхнє втілення. +++ ⠀ Вокал Стена звучить і справді як інструмент і доповнює малюнок пісні не менше, ніж ритм-секція чи гітари. Тому лірика на папері не завжди може виглядати як красивий вірш — не в цьому її задача, але гурт все одно виклав тексти на bandcamp. За що їм теж плюс. ⠀ Альбом тривалістю 25 хвилин закриває меланхолійна "Rain City", яка створює відчуття завершеності, світлий сум та бажання прогнати альбом ще раз. +++++ ⠀ Які ж в альбому недоліки? По перше, станом на вечір 4 серпня на стримінгових сервісах можна було знайти альбом яких завгодно Mauser, окрім львівських, і гурт дає посилання лише на bandcamp. По друге, при всій повазі до Tim Hindmost та Hypodermic Records, які відповідали за зведення і мастеринг, їхнє прохолодне, трохи глухе звучання, хоч і стало фірмовим завдяки одеській сцені, як на мене, не повністю розкриває потенціал Mauser. Підсумовуючи, Mauser дуже солідно дебютували. Я певен, що це той гурт, який має розривати наживо, але їхній композиторський талант очевидний і на записі. Гурт заслуговує на позитивні відгуки зараз, однак сподіваюсь, що у майбутньому буде тільки яскравіше. #neformatcomua #hardcore

​​Майже всі учасники чернігівського супергурту Abusive Fisherman встигли поділитися з нами своїми плейлистами. Сьогодні настала черга останнього з них — гітариста Саші Аввакумова, більше відомого як Uzvarr #neformatcomua

​​Рецензія на The COW – Chy Dosyt? (2020) від Тихона Лютого "Хоча на глибоке питання, чому українські гурти недостатньо харизматичні, мені відповісти важко, але я можу відповісти на питання гурту The COW – "Chy Dosyt?". Ні, хлопці, три пісні – це не досить. Продовжуйте і випускайте ще. Можна більше розкрити тему корови та її психоделічного походження, навіть записати окремий альбом про неї, але і без того нам усім буде цікаво за вами спостерігати." #neformatcomua #psychedelic_rock

​​Шедевр від Imperial Triumphant (на менше й не чекали), другий повноформатник дублінців Fontaines D.C., спліт-альбом каверів від NOFX та Frank Turner, а ще фінський blackened death, хардкор 90-их, high-energy hard rock, sleaze, французське скрімо та багато іншого у Weekly Digest від Шпината А ще цього разу ми підготували збірні плейлисти з усіма треками. #neformatcomua #NeformatWeekly

​​Мірза Рамік, учасник arms and sleepers, що неодноразово виступали в Україні та сьогодні випустили новий повноформатник, послухав 10 українських виконавців та поділився враженнями від почутого #neformatcomua #ambient

​​Десь у такий час року ви могли саме ночувати в лісі в наметах на житомирському Burn The Scene For Fun під класну музику та, опційно, проливні дощі, зате з крутою компанією та смачною веганською їжею 😌 Розповідаємо дуже детально, чим запам'ятався фестиваль його організаторам і відвідувачам, аби взяти з цієї історії найкорисніше #neformatcomua #DIY