Tofu à la Bektour

А це фотографія з того старого матеріалу Радіо Свободи: останки людей та тварин, які знайшли в горах на кордоні.

Мої друзі з інстаграм-каналу баштааааааа зробили цікавий пост про Дні історії та пам'яті предків у Киргизстані. Ми відзначаємо їх 7 та 8 листопада, і ці дні замінили собою святкування річниці жовтневої революції — так, уявіть собі, нещодавно цей день ще був офіційним святом у Киргизстані. Коли влада Киргизстану оголосила про заміну свят (це було в 2017 році), російська влада у своєму дусі почала нам загрожувати економічними заходами. Справа не тільки в тому, що російська влада образилася на нашу декомунізацію. Головною причиною такої реакції російської влади став сенс, який ми заклали у Дні історії та пам'яті предків. А сенс такий: ці дні приурочені до двох найтрагічніших періодів російсько-радянської колонізації Киргизстану — до повстання 1916 року і масового вбивства киргизів, а також до сталінських репресій 1930-х. Повстання 1916 року проти російської імперії відбулося у всій Центральній Азії, але більш всього на території Киргизстану та Казахстану. Головною причиною повстання була мобілізація корінних народів нашого регіону до російської армії під час першої світової війни. Ми були трохи в шоці, що нас хочуть відправити воювати з Австро-Угорщиною або Німеччиною, і протягом усього 1916 року в Центральній Азії пройшли бунти проти мобілізації. Закінчилося це тим, що прийшли російські солдати і почали вбивати нас. Вибачте, я мабуть занадто просто описую події, і зовсім не академічною мовою, ну як вмію, так і описую. Досі точно невідомо, скільки людей тоді було вбито російськими солдатами. Навіть про-російські джерела дають оцінку приблизно в 40 тисяч убитих (це тільки на території сучасного Киргизстану), а киргизькі джерела наполягають, що реальна цифра вбитих від рук російських солдатів була тоді набагато більшою — аж до 100 тисяч людей (знову ж, ми говоримо про Киргизстан). У Киргизстані майже немає сімей, яких не торкнулася б каральна операція російських солдатів. Один із моїх прадідів, наприклад, був тоді 9-річною дитиною і змушений був тікати з родичами до Китаю, як і ще десятки тисяч киргизів. Ще прочитайте старий матеріал Радіо Свободи про те, як у 2006 році в горах на кордоні Китаю та Киргизстану знайшли останки людей і тварин — це були сім'ї зі своєю худобою, які, як і мій прадід, намагалися втекти від російських солдатів до Китаю, але не вижили під час складного переходу через гори. Про сталінські репресії в Киргизстані розповім в іншому пості.

Цікаво, що одразу після попереднього повідомлення (а як до речі називати контент в тг-каналах? Повідомлення? Пост? Запис?) декілька людей відписалися від мене. Я сподіваюсь, що це просто люди, якім не цікаво читати україномовний контент про їхні країни. :)

Всім привіт! Це Бектур Іскендер, і я вирішив повністю перебудувати цей канал. По-перше, він буде українською. По-друге, він буде більше про історію колонізації нашого центральноазійського регіону для української аудиторії. Ну і звісно про сучасні тенденції нашого регіону я теж розповідатиму. Чому це важливо? Причина дуже проста: я вважаю, що протягом останніх декількох століть у нас був спільний ворог, який певним часом окупував наші території, користувався нашими ресурсами, але найгіршим з цього було масове вбивство людей та знищення наших культур. І цей ворог — російська імперія — досі існує і продовжує робити все найжахливіше, що тільки можливо. Я мрію, що наш центральноазійській регіон буде новим північним фронтом боротьби з російською агресією, але для того, щоб це працювало ефективно, нам треба більше знати один про одного. Для цього я й роблю ці радикальні зміни в цьому каналі. Зворотній процес теж важливий, але для цього ми вже ведемо роботу в наших центральноазійських незалежних ЗМІ. Для українців медійного майданчику про Центральну Азію поки немає, хоча я дуже сподіваюсь, що з цього каналу почнеться ціла хвиля зацікавленості нашим регіоном як з боку українських ЗМІ, так і з боку українців в цілому. Ще заздалегідь вибачаюсь за всі помилки, які я напевно робитиму, бо українська — це не рідна моя мова (звісно), я почав вчити її тільки п'ять років тому, а україномовного редактора/редакторки у мене поки немає. :) Всім дуже дякую, якщо підписались. :)

/delall

I don't have the correct admin permissions

/delall

Включил реакции, причем все. :) Налетайте.

Внезапно, мой личный телеграм-канал получил галочку верификации вслед за русскоязычным телеграм-каналом Клоопа (@kloopnews). На следующей неделе постараемся добиться верификации и для кыргызоязычного канала Клоопа (@kloopkyrgyz). Все это, как ни странно, последствия встречи с сотрудницами Твиттера в Осло, на Осло Фридом Форуме, где я выступал в мае. Я случайно сел с ними за один стол на одном из ужинов, понятия не имея изначально, что они работают в Твиттере. Когда я узнал, где они работают, я, конечно же, пожаловался на систему получения верификации в Твиттере. Она там очень западоцентрична: нужно доказать значимость издания, указав ссылки на упоминания издания в других изданиях за последние 90 дней. Понятное дело, что американские и западноевропейские издания не пишут о Клоопе каждые 90 дней, но даже упоминания на Радио Свободе, например, не устраивали модераторов Твиттера, и последние пару лет мы упрямо подавали на верификацию через их стандартный механизм, и так же упрямо получали отказы. Но стоило познакомиться лично с сотрудницами Твиттера, которые ещё и побывали на моём выступлении, и проблема внезапно решилась: вскоре после поездки в Осло, оба аккаунта Клоопа в Твиттере, а также мой личный аккаунт получили галочки верификации. Это, в свою очередь, позволило подать на верификацию в Телеграме: у Телеграма галочку можно получить, если у аккаунта есть такие же галочки как минимум в двух других соцсетях. В Фейсбуке у нас уже была давно, так что две соцсети набралось. Ну и с личным моим каналом получилась такая же последовательность. Такие вот дела. (А в этот канал я все равно пишу крайне редко в последние пару лет, но теперь прям появился стимул писать сюда чаще.)

"Россия не нападала на Украину, спецоперация идет по плану, в Украине запрещены русский язык и культура". Развенчиваем пять фейков главы МИД России Сергея Лаврова с переговоров в Анталье @currenttime