Приходько про Польщу

Криптоскандал у Польщі. Частина перша У Польщі стрімко розгортається скандал навколо найбільшої криптобіржі Zondacrypto. Це історія, ймовірно, і про великі фінансові махінації, і про можливі зв’язки з російською мафією, і про контакти з польськими політиками — у публічному просторі згадується навіть ім’я президента Кароля Навроцького. Скандал може стати одним із найгучніших за останні роки. Давайте розберемося, що відбувається. Zondacrypto (раніше BitBay) — одна з найбільших криптобірж Європи, створена поляком Сильвестером Сушеком у 2014 році. Медіа називали його «королем криптовалют». Протягом кількох років діяльності біржі Сушек накопичив мільйонні статки: дорогі автівки, нерухомість, красиве життя. Щось подібне ми всі бачимо в інсті у деяких українських криптодіячів. У 2018 році біржею зацікавилася прокуратура, йшлося про можливу несанкціоновану діяльність у сфері платіжних послуг. Після цього Сушек переніс компанію до Естонії. Вже у 2020 році польський телеканал TVN інформував, що серед партнерів Сушека були люди з кримінальним минулим. Сам Сушек це заперечував і заявляв, що нічого не знав про партнерів, і загалом це все неправда. Також є припущення, що через біржу відмивалися гроші кримінального світу. У березні 2022 року Сушек зник і досі про нього нічого невідомо. Слідство розглядає версію про викрадення. В уряді припускають, що його вже може не бути серед живих. Після його зникнення керівництво біржі перейняв Пшемислав Краль, колишній юридичний директор. BitBay змінила назву на Zondacrypto. Біржа почала ще більше заходити в публічний простір — спонсорство спорту (наприклад, біржа була спонсором легендарного футбольного клубу Ювентус) і… політичних заходів. Продовження у наступному пості.

Здавалося б, після перемоги кандидата Кароля Навроцького партія «Право і Справедливість» зловить вітер у вітрила й почне повертати втрачені позиції. Але ніт. Головна опозиційна політична сила Польщі загрузла у внутрішніх суперечках. Тут черговий сезон серіалу House of Cards. Розповідаю, шо ж там відбувається всередині партії, хто за кого і чого чекати далі. З кінця листопада партія ПіС, яка керувала Польщею з 2015 до 2023 рік, втрачає підтримку. Ще півроку тому вона мала від 28% до 31% у різних опитуваннях, нині ж — коливання в межах 23%. Cправа у внутрішніх конфліктах. Найгостріша фаза суперечок у партії почалася у грудні. Тоді там виникла дискусія про те, куди рухатися далі: частина політиків вважала, що треба йти правіше — ближче до «Конфедерацій». Інші ж, на чолі з колишнім прем'єром Матеушом Моравецьким, займали більш помірковану позицію і досі вважають, що треба боротися за поміркованих виборців. І ось тут варто зупинитися на ворожих фракціях всередині ПіС. Є харцери (скаути) — так називають групу Моравецького та його оточення. Частина його соратників ще з часів роботи в банківській сфері та уряді походить зі скаутського середовища. Саме з цих кіл Моравецький приводив людей у владу. Інші фракція це «маслярі» — головна конкуруюча до Моравецького група політиків у ПіС. Назва з’явилася після історії, коли політик із цієї фракції Тобіаш Бохенський, летячи з Німеччини, обурювався у твіттері «німецьким маслом» на борту польських авіаліній. Він не врахував, що авіакомпанії часто поповнюють запаси в аеропорту вильоту. Ця історія стала мемом у польській політиці. До цієї групи належать Пшемислав Чарнек (зараз він - обличчя кампанії ПіС на вибори 2027), Яцек Сасін і Патрик Які. Ця фракція критикує попередні роки правління ПіС, зокрема за Європейський зелений курс, і загалом звинувачує Моравецького в поразці на парламентських виборах 2023 року. Саме на тлі цих внутрішніх конфліктів (які також пов’язані з персональними амбіціями) партія почала втрачати підтримку. Спочатку суперечки витікали в медіа, потім - у соцмережі, а згодом доходило до курйозів у кулуарах. Для широкого загалу виборців ці конфлікти стали секретом Полішинеля. Деякі виборці почали тікати до «Конфедерацій» — більше до поміркованої партії Босака та Ментцена, менше — до «корони» Брауна. Інші ж перебувають у режимі очікування і шукають свою партію. Новий виток конфлікту почався, коли Моравецький оголосив про створення всередині партії власного об’єднання для боротьби за центристський електорат. Називається воно «Розвиток Плюс» (запам'ятайте цю назву). До асоціації приєдналися близько 40 політиків, серед яких Пьотр Мюллер, Міхал Дворчик, Павел Яблонський і Ришард Терлецький. Качинський різко відреагував на це і заявив, що учасники цього об’єднання не потраплять до виборчих списків ПіС. Але вже потім Качинський і Моравецький провели понад семигодинну зустріч (оце витримка). А вчора ця зустріч завершилася публічним компромісом: об’єднання Моравецького залишиться в межах ПіС і зосередиться на боротьбі за центристський електорат. А фракція на чолі з Чарнеком боротиметься з радикальних виборців «Конфедерацій». Ну медійно ніби окей, але ворожі фракції й амбіції нікуди не зникли. Ця історія про нібито компроміс — завершення однієї міні-битви (на користь Моравецького), але не самої війни. Восени 2027 року в Польщі відбудуться парламентські вибори — і сценарії на цьому фоні можуть бути дедалі цікавішими.

Польський уряд проходив військові навчання, повідомив міністр спорту і туризму Польщі Якуб Рутницький. Про них відомо небагато, однак тривали вони зранку до пізнього вечора. Саме через це цього тижня не відбулося засідання уряду. Що цікаво, як повідомили колеги з видання RMF24 посилаючись на свої джерела, у навчаннях брав участь і президент Кароль Навроцький. Такі навчання як у Польщі регламентуються Законом про захист вітчизни, який ухвалили після початку повномасштабної війни Росії проти України. Цей документ зобов’язує президента та членів уряду готуватися до управління державою в кризових ситуаціях. Найвищі органи влади мають, зокрема, відпрацьовувати процедури підвищення оборонної готовності та правила мобілізації. Відпрацьовується реакція органів нацбезпеки та робота з секретною інформацією. Крім того, закон передбачає перевірку процедур HNS (Host Nation Support) — тобто механізмів прийому військ союзників НАТО, а також управління критичною інфраструктурою під час гібридних конфліктів. Присутність президента та міністрів на цих навчаннях не є добровільною, це прямо передбачена законом, який зобов’язує ключових посадовців підвищувати свої компетенції у сфері оборони.

Усім привіт. Створив нарешті канал, де розповідатиму про польську політику, важливі новини і не тільки. Дякую, що підписались. Będziemy w kontakcie!