Приходько про Польщу

Поліція затримала двох громадян Білорусі поблизу білоруського консульства, які можуть бути причетними до вбивства. Наразі тривають слідчі дії. Жодному із затриманих поки що не висунуто обвинувачень. Як сталося вбивство? До росіянина підійшов чоловік і здійснив три постріли з пістолета. Коли блогер упав на землю, нападник підійшов до нього і зробив ще два постріли з близької відстані. За даними прокуратури, на тілі загиблого виявили п’ять вхідних і два вихідних отвори у верхній частині грудної клітки та в голові.

Вчора у польському місті Біла Підляська вбили громадянина Росії. Як повідомляв Onet із посиланням на свої джерела, йдеться про блогера та карикатуриста Сємьона Скрєпєцького, чиї роботи відомі критикою Путіна, Кадирова, Лукашенка та російської війни проти України. Що відомо про вбивство на цей момент? Як повідомляє Radio ZET із посиланням на власні джерела, поліція вже затримала підозрюваного у вбивстві. Однією з головних версій слідства є те, що йдеться про розправу над противником Путіна. Справжнє ім'я загиблого — Роберт Кузовков. За кілька днів до смерті карикатурист провів акцію біля посольства РФ у Берліні, під час якої дістав російський прапор із прорізу в задній частині штанів і викинув його до смітника. Скрєпєцькій брав участь в антипутінських акціях у країнах ЄС. Близькі кажуть, що він донатив на ЗСУ. Водночас, сайт «Миротворець» вніс Сємьона Скрєпєцького до бази порталу, зокрема, за нібито поширення російських наративів. Помічаю, що цей факт вже використовується в польських соцмережах акаунтами, які систематично поширюють антиукраїнські наративи, для розмивання версії про можливий російський або кадирівський слід у вбивстві. Ну і щоб далі медійно атакувати Україну. Зараз, ймовірно, проросійські боти будуть будувати версію, що не все так однозначно. Але вже не вперше.

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський про атаку РФ на Києво-Печерську лавру.

Сьогодні в ефірі Radio ZET віцеміністр оборони Цезарій Томчик повідомив, що Польща ще не передала Україні винищувачі МіГ-29. Розмови про нову партію літаків почалися у грудні минулого року після запиту України. Польський уряд ухвалив позитивне рішення. У Варшаві кажуть, що згідно з домовленостями, це мало виглядати так: Польща передає МіГи, а Україна — дронові технології. Під час зустрічі з Навроцьким Зеленський заявляв, що Україна готова ділитися досвідом у сфері дронів. За словами Томчика, літаки досі не передали, оскільки Київ не дотримався цих домовленостей. «Нинішній уряд не передав МіГів Україні. Ми домовилися з українською стороною про передачу технологій. Якщо це питання буде вирішено, то справа з винищувачами завершиться успіхом», — заявив заступник міністра оборони. Між країнами тривають переговори. У 2023 році Польща передала Україні 14 винищувачів МіГ-29.

Цікаве дослідження провів Інститут моніторингу медіа для Wirtualna Polska. Аналітики проаналізували тисячі публікацій навколо рішення щодо найменування «Героїв УПА» в українських та польських медіа. Основні висновки дослідників: 🔺 Жодній зі сторін не вдалося нав'язати свої наративи. Кожен переміг на своєму полі. Українські медіа здебільшого зображували польських політиків як сторону, що ескалує конфлікт. Водночас переважала думка, що загострення польсько-українських відносин насамперед вигідне Росії. 🔺 Про напруження у відносинах в українських медіа вийшло 1,1 тис. матеріалів. У польських — 5,2 тис. 🔺 Найпотужнішим наративом в українських медіа став скандал навколо Ордена Білого Орла та дій Кароля Навроцького. Ця тема згадувалася приблизно у 35–40% усіх публікацій, присвячених напруженню у відносинах. 🔺 Для польської громадськості діяльність УПА та вшанування пам’яті жертв Волині залишається надзвичайно важливою темою, яка, до того ж, стала елементом внутрішньої політичної боротьби. 🔺 Натомість для України ця криза, хоч і була важливою та широко висвітлюваною, була лише однією з багатьох актуальних тем на тлі щоденних подій на фронті та триваючої війни 🔺 В українських медіа не спостерігається такого чіткого партійно-ідеологічного поділу, як у Польщі, де з одного боку є ліберально-ліві видання, а з іншого — право-консервативні. Війна значною мірою консолідувала український медіапростір навколо інтересів держави.

Днями тимчасово повірений у справах Польщі в Україні Пьотр Лукасєвич подякував українським оборонцям за захист миру в Європі. На жаль, такі голоси сьогодні часто губляться у хвилі негативних емоцій, які алгоритми соцмереж охочіше підхоплюють. «Між народами існує багато емоцій, особливо між сусідами — Польщею та Україною. Але одна емоція, яку я відчуваю і в якій абсолютно впевнений, є домінуючою в Польщі — це почуття вічної вдячності Україні та її захисникам, які зараз на передовій, захищаючи не лише мир у своїй країні, а й мир у всій Європі. Дуже вам дякую», — сказав польський дипломат. Лукасєвич, до речі, полковник резерву збройних сил Польщі. Він також брав участь у дипломатичних місіях в Іраку, Пакистані та Афганістані.

Центр Res Futura, який займається дослідженням соцмереж, опублікував звіт про настрої щодо українців та України в польськомовному інтернеті у травні. Це корисні дані, які допомагають краще зрозуміти, які наративи поширюються в польських соцмережах, на які меседжі теж накладається російська дезінформація. Хоча останнім часом поляки й українці й без російських ботів добре справляються з хейтом одне одного. Міхал Федорович, керівник аналітичної групи Res Futura, каже, що якщо хтось хоче отримати охоплення та лайки, достатньо почати публікувати антиукраїнський контент. Більше даних за травень на скрінах. Основні висновки аналітиків такі: 🔺 Негативне ставлення до України зараз посилюється щотижня. 🔺 У соцмережах користувачів турбує не війна, а історичні питання та сусідство. 🔺 Позитивні або захисні коментарі щодо України практично зникли з польського сегмента соцмереж. 🔺 Рішення Зеленського об'єднало польських політиків, попри наявні лінії поляризації. 🔺 Найбільший резонанс викликало рішення президента Зеленського присвоїти одному з підрозділів ім'я «Героїв УПА». 🔺 Значну частину негативних емоцій щодо українців генерують праві політичні сили, насамперед партія «Конфедерація». Щотижневі звіти та підсумковий звіт за травень можна завантажити тут.

Dzień dobry! У Польщі на автобуси для Вінниці вже зібрано понад 377 тисяч злотих, а кошти задонатили майже п’ять тисяч людей. https://zrzutka.pl/4rcks2

Нещодавно поспілкувався про нинішнє напруження у польсько-українських відносинах. Дивлячись на обкладинку, відразу хочеться відповісти на питання: так. А, по-друге, я все ж не перебільшував би рівень драматизму, який нині спостерігаємо у наших відносинах. Кроки й заяви з обох боків викликали хвилю емоцій, однак потік агресивних дописів і коментарів по обидва боки кордону, який уже давно вийшов за межі цивілізованої дискусії, лише накручує суспільства та шкодить нашим відносинам, і медійно складається враження, що все гірше, ніж здається, а це не так. https://youtu.be/EN1BgJ-jtWs?si=fxO8nU_jHI9Lh6IP

Історичний день для Війська Польського. Над містами країни сьогодні пролетіли три нові винищувачі F-35. Уряд вирішив у такий спосіб продемонструвати громадянам зокрема й те, куди спрямовуються їхні гроші. Близько 9:15 літаки злетіли з бази в Ласку та попрямували до Ґданська. Потім пролетіли над Варшавою, близько 10:35 їх можна було побачити над Краковом. До 2029 року Польща матиме 32 такі винищувачі. Контракт на їхнє придбання було укладено у 2020 році. Його вартість становить 4,6 млрд доларів.

🇵🇱🇺🇸 Кароль Навроцький летить до Вашингтона. У неділю, на запрошення президента Трампа, який цього дня також святкуватиме день народження, він візьме участь у гала-вечорі змішаних бойових мистецтв UFC Freedom 250 на території Білого дому. У президентському палаці кажуть, що Навроцький проведе з американським лідером розмову віч-на-віч. Серед головних тем — питання постійної присутності військ США на території Польщі. Після нещодавньої незрозумілої ситуації з ротацією американських військових у Польщі та медійного хаосу навколо цього така розмова для поляків є більш ніж потрібною.

У Польщі за добу на автобуси для Вінниці вдалося зібрати майже половину необхідної суми — 218 тисяч злотих (майже 2,7 млн грн). Кошти вже задонатили понад 2,6 тисячі людей. Читаючи коментарі донаторів, помічаю, що трапляються повідомлення від мешканців Кельце на підтримку України, які не поділяють позицію кількох місцевих депутатів. Черговий аргумент проти узагальнень, які цими днями можна побачити в соцмережах по обидва боки кордону.

Сьогодні Gazeta Wyborcza опублікувала статистику щодо депортацій іноземців із Польщі. У першому кварталі 2025 року найчастіше депортували громадян Грузії (483 депортації), далі — Білорусі (329 депортацій), на третьому місці — громадян Молдови (256 депортацій), а на четвертому — України (162 особи). Водночас лише за перші чотири місяці цього року Польща депортувала 610 громадян України. Це майже чотириразове зростання. Ця тенденція була помітна і з новин у медіа. І я не про заїзд на Морське Око чи виловленого сома. Наприклад, активно депортують за п'яне водіння. Каталізатором жорсткішого підходу уряду Дональда Туска стали події та суспільні емоції після концерту Макса Коржа у Варшаві минулого року. Під час і до концерту були сутички з охороною, порушення громадського порядку, дехто перестрибував через бар'єри. Люди обурювалися, що українці та білоруси неповажають місцеві правила. Відео з тих подій, які залили польський інтернет, вплинули на настрої та громадську думку. Свою роль у цьому зіграли і російські боти, які минулого року почали ще активніше вливатися в польськомовний інтернет. Найбільше обурення в польському суспільстві викликала історія з молодим чоловіком із червоно-чорним прапором на концерті. У Польщі цей стяг сприймається як символ ОУН-УПА. Влада відреагувала депортаціями. Після концерту було видворено 63 іноземців. Цей підхід зберігся і надалі. В уряді наголошують на нульовій толерантності до порушень законодавства.

Сьогодні президент Кароль Навроцький ветував три закони — і побив рекорд. За десять місяців президентства він наклав уже 36 вето. Жоден із польських президентів не користувався правом вето так часто. Для порівняння: 🔺 Анджей Дуда ветував 21 закон; 🔺 Броніслав Коморовський скористався правом вето 4 рази; 🔺 Лех Качинський — 18 разів; 🔺 Александр Кваснєвський — 35 разів; 🔺 Лех Валенса — 27 разів. У випадку Дуди та Кваснєвського йдеться про два президентські терміни.

У Польщі стартував збір коштів на автобуси для Вінниці. Як відомо, влада міста Кельце планувала передати 15 міських автобусів українцям, але на тлі напруження у відносинах між Польщею та Україною і хвилі емоцій у справу втрутилися кілька місцевих депутатів. Місцевий діяч партії «Право і Справедливість» Марчін Стемпнєвський заявив, що рішення передати автобуси було «незрозумілим» з огляду на нинішню політичну ситуацію, коли «кожного разу нашу простягнуту руку допомоги сусідові б'є палиця у вигляді вшанування воєнних злочинців». «Оскільки політики підвели, ми беремося до роботи», — кажуть активісти із польського фонду Sikorki na Ukrainie. Мета збору — 500 тисяч злотих. Як зазначають активісти, за ці кошти вони зможуть придбати вживані, але справні міські автобуси, профінансувати їхнє перевезення через кордон і передати їх безпосередньо туди, де вони потрібні, — мешканцям Вінниці.

Літак ДАП Україна А-319, яким користується президент Володимир Зеленський та інші високопосадовці, повернувся до Польщі після серії останніх закордонних візитів глави держави. Як пише ЄП, борт здійснив переліт до польського Кракова у ніч проти вівторка, 9 червня, з Кишинева. Туди літак прилетів з Таллінна, де проходив саміт Україна-NB8 за участю Зеленського.

Всередині партії «Право і справедливість» cтворено нове об'єднання — «По-перше Польща». Про це оголосив Яцек Сасін. За його словами, нове об'єднання підтримуватиме Пшемислава Чарнека, який є кандидатом на посаду майбутнього прем'єр-міністра від партії. Як каже Сасін, бажання приєднатися до об'єднання вже висловили понад сто парламентарів ПіС. Угруповання не діятиме поза партією і не створюватиме регіональних структур. Максимальна лояльність до політичної сили та її лідера Ярослава Качинського. Назва об'єднання, до речі, співзвучна з виборчим гаслом Кароля Навроцького: «По-перше Польща, по-перше поляки». Нагадаю, кілька місяців тому в партії виникло об'єднання «Розвиток Плюс», яке створив колишній прем'єр Матеуш Моравецький. Поява цієї ініціативи викликала в партії роздратування, зокрема й у лідера політичної сили Ярослава Качинського. Однак після низки зустрічей «Розвиток Плюс» таки зареєстрували, а Моравецький залишився в партії. Створення об'єднання «По-перше Польща» виглядає як спроба створити противагу ініціативі Моравецького всередині партії. Хоча політики ПіС стверджують, що їм нібито вдалося владнати внутрішні конфлікти, які тривають із листопада минулого року, поява об'єднання на противагу все ж натякає на іншу атмосферу всередині партії. Про конфлікт у ПіС розповідав тут.

Сьогодні на пресконференції журналісти розпитували Дональда Туска щодо напруження у відносинах між Україною та Польщею. Основні тези польського прем'єра: 🔺 Я звернувся до президентів із проханням знайти кращий спосіб деескалації емоцій, ніж обмін взаємними ударами. 🔺 Я контактував із президентом Навроцьким, аби з нашого боку не було ескалації, щоб дати простір українцям або змінити рішення, або зробили його менш болісним для нас. 🔺 У мене немає враження, що рішення президента Зеленського мало на меті зачепити Польщу. 🔺 Українській стороні бракує чуйності та історичного розуміння. Бракує емпатії та мислення про наші спільні інтереси. 🔺 Ми розуміємо, що Україна шукає своїх героїв. Як казав Навроцький, коли був главою Інституту національної пам'яті, — не Польща обиратиме героїв для України. 🔺 В інтересах Польщі — деескалація емоцій. В інтересах Польщі — підтримка України. Я зроблю все для цього. 🔺 Я довго пояснював президенту Зеленському: у вас своя вразливість, у нас — своя. Дбайте про нас так само, як ми дбаємо про вас. 🔺 Я намагаюся пояснити українцям: у ваших інтересах і в інтересах Польщі — будувати відносини на основі історичної правди та взаємної поваги. 🔺 Польща не буде торгувати своєю підтримкою прагнень України щодо вступу до ЄС, Україна має виконати відповідні критерії. 🔺 Україна не може програти. Росія не може виграти. У цій війні ми на боці України. 🔺 Дипломатичні зусилля на різних рівнях уже дали певний результат у вигляді усвідомлення з боку України, що м'яч перебуває на її полі і що саме українці повинні намагатися знайти рішення.

Віцеміністра науки і вищої освіти Польщі Анджея Шептицького нині атакує частина польської політичної сцени через його висловлювання про УПА. В ефірі радіо TOK FM політика запитали: «Що такого є в цій УПА, що українці не можуть позбутися її у своєму історичному баченні?» Шептицький відповів, що «це була формація, яка — незалежно від того, що ви говорите про Волинський злочин, — боролася за незалежність України, боролася в межах цього українського світогляду насамперед проти cовєтської влади, і це була така відчайдушна боротьба». Він також сказав, що воїни УПА, з усіма позитивними й негативними конотаціями цього слова, трохи схожі на незламних солдатів. Політик порівняв антикомуністичну діяльність української формації з діяльністю польського антисовєтського підпілля (В польській історіографії їх також називають Прокляті солдати). На його висловлювання різко відреагувала право-консервативна частина польської політичної сцени. Марчін Пшидач із президентського палацу заявив, що не можна порівнювати «вбивць жінок і дітей із польськими героями підпілля». Пшемислав Чарнек, один із найпомітніших нині діячів партії «Право і Справедливість», закликав уряд Туска піти у відставку. Сьогодні, виступаючи в Сеймі, політик ПіС запитав, чому в польському уряді досі є українці, які ображають поляків. Походження Шептицького стало окремою причиною атак на політика. Як відомо, професор Анджей Шептицький є внучатим племінником митрополита Андрея Шептицького. У партії Шептицького «Польща 2050» кажуть, що його слова були «невдалими», але водночас критикують висловлювання про те, що через українське походження він узагалі не мав би потрапити до складу польського уряду. Спікер Сейму Влодзімєж Чажастий сьогодні в парламенті заявив, що це скандал, що хтось шукає в уряді людей «українського чи єврейського походження, а за якийсь час шукатиме геїв». «Як спікер Сейму я це однозначно засуджую», — сказав Чажастий. Центр Res Futura пише, що за кілька днів відео зі словами Шептицького та коментарі до нього набрали три мільйони переглядів у соціальних мережах. Переважна більшість коментарів була обурливими. У мережі перемогли право-націоналістичні cили: «Конфедерація», «Право і Справедливість» та патріотичні профілі. Це середовище домінувало в інформаційному просторі як за охопленням аудиторії, так і за емоційною інтенсивністю повідомлень, зазначають в аналітичному центрі.

Завершилося засідання Капітули. Маємо ось таке повідомлення від речника президента.