Приходько про Польщу

⚡️фсб рф готує провокацію з фальшивими документами для розколу взаємин між Україною та Польщею. ▫️За наявною інформацією, співробітники фсб рф планують оприлюднити сфальсифіковані «документи» щодо подій Другої світової війни, а саме Волинської трагедії. Окупанти планують запустити цю провокацію 5 липня з метою підірвати українсько-польські відносини. російські державні медіа та мережі тролів уже отримали завдання максимально поширювати цю історію в інформпросторі. ▫️Керівник Центру протидії дезінформації, офіцер Сил оборони України Андрій Коваленко зазначив, що директор фсб рф бортніков наразі особисто відповідає за російські інформаційні операції, які націлені на розкол між Польщею та Україною. ‼️ Ворог цинічно експлуатує болючі історичні теми, намагаючись штучно розпалити ворожнечу між Україною та Польщею. Мета цієї спецоперації фсб - руйнування стратегічного партнерства через маніпуляції минулим. 🪽 Центр протидії дезінформації

Експрезидент Віктор Ющенко написав листа прем'єр-міністру Дональду Туску із закликом не дозволити минулому визначати майбутнє польсько-українських відносин. «Колишній президент України звернувся до мене з дуже щирим закликом у листі, щоб ми спробували спільно попрацювати над минулим і докласти зусиль, аби воно не визначало майбутнє. Бо якщо минуле керуватиме нами, то майбутнє не буде простим», — повідомив сьогодні Туск. Він також сказав, що отримав «кілька сигналів» від колишніх та нинішніх українських політиків. Вчора Сибіга під час зустрічі з Сікорським також запропонував комплекс антикризових заходів для зниження напруги у відносинах. Передбачено консультації між міністерствами закордонних справ двох країн, організацію зустрічі істориків-експертів із питань Другої світової війни, а також звернення до релігійних лідерів України та Польщі.

⚡️«У 2022 році Польща першою простягнула Україні руку допомоги. Ми пам’ятаємо цю безпрецедентну підтримку, високо цінуємо її та завжди будемо вдячні», — міністр Андрій Сибіга під час переговорів з польським колегою Радославом Сікорським.

Ось і повідомлення польського МЗС про зустріч: Міністр Радослав Сікорський сьогодні у Варшаві розмовляв із головою МЗС Андрієм Сибігою про необхідність ведення конструктивного діалогу, який сприятиме розвитку відносин між нашими державами, а не буде використовуватися ворожими державами чи особами. Головними темами розмови глав дипломатії були: 🔺 можливості вирішення напруг у двосторонніх відносинах; 🔺 військова співпраця; 🔺 розвиток економічних відносин. Міністри погодилися, що ключем до покращення наших відносин є історичний діалог, заснований на правді та повазі до минулого — прикладом чого є значні успіхи в процесі ексгумації та видача подальших дозволів на пошукові роботи. Під час зустрічі також обговорили позитивний ефект Конференції з відновлення України, організованої в Ґданську, та залучення польських компаній до повоєнного відновлення країни.

🇵🇱🇺🇦 У Варшаві відбулася зустріч міністрів закордонних справ Польщі та України Радослава Сікорського й Андрія Сибіги. Поки що про її результати не повідомляють. Але зустріч вже прокоментував прем’єр-міністр Дональд Туск: «Є сигнали, що українська сторона усвідомила: ескалація напруги ні до чого доброго не приведе». Невдовзі має з’явитися більше інформації.

Росія планує військову провокацію проти Польщі, щоб перевірити рішучість НАТО і змусити Захід відмовитися від підтримки України. Про такий сценарій нещодавно писав польський портал Onet з посиланням на джерела. Сьогодні ця ж інформація опублікувана у британському The Telegraph. НАТО має відповідні розвідувальні дані. Про це також Варшаву попереджав Вашингтон. Метою можливої російської провокації було б загострення напруженості та спроба змусити західних союзників призупинити допомогу Україні. За оцінками співрозмовників видання, така операція може бути здійснена вже протягом найближчих місяців. Джерела в польських службах безпеки не виключають і сценарію обмеженого наземного вторгнення — наприклад, заходження невеликої групи російських військових через східний фланг НАТО. Росія може представити це як випадкове потрапляння на польську територію через збій GPS або як сумнівну «рятувальну операцію» з евакуації несправного гелікоптера. За даними джерел Onet у сфері безпеки, сценарії провокації також можуть включати атаку безпілотників на критичну інфраструктуру. За задумом Москви, Польща може опинитися під тиском США та інших союзників, які наполягатимуть на переговорах із Росією чи Білоруссю, а не на негайній силовій відповіді. Сценарій, за якого російські війська залишать польську територію внаслідок переговорів, а не після військової відповіді, у Москві могли б представити як політичну перемогу. За оцінками джерел, одним із ключових російських вимог під час таких переговорів може стати припинення західної підтримки України. Водночас Кремль прагне розколу між Польщею та Україною.

Низка українських медіа повідомила, що винищувачі, про які раніше польська сторона вела перемовини з Україною, нібито утилізують. Ці новини подаються з посиланням на Wirtualna Polska, де немає жодного слова про утилізацію. Є про виведення літаків з експлуатації у збройних силах Польщі. Це процес, який відбувався б незалежно від українського контексту: МіГ-29 поступово вичерпують свій ресурс, а їх замінюють сучасні західні винищувачі. Конкретний графік списання літаків залишається конфіденційним. Тепер щодо польсько-українського контексту навколо МіГ-29. Україна звернулася до Польщі із запитом щодо передачі цих винищувачів. Варшава сказала: ми вам літаки — ви нам технології у сфері безпілотників. Україна погодилася на такий варіант. Наприкінці минулого року польська влада ухвалила позитивне рішення щодо передачі спочатку до десяти МіГ-29. Залишалося лише технічне моменти угоди. Однак уже навесні в Міністерстві оборони Польщі заявили, що українська сторона більше не зацікавлена в отриманні цих літаків, оскільки вони не відповідають сучасним умовам ведення бойових дій. За версією польської сторони, Київ очікував, що Польща профінансує модернізацію винищувачів перед їхньою передачею. Історія з МіГами розвивалася паралельно нинішній польсько-українській суперечці й має свій контекст.

🇵🇱🇺🇦 Завтра у Варшаві міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський зустрінеться з главою МЗС України Андрієм Сибігою. Необхідна зустріч на тлі нинішнього напруження у відносинах між країнами. У польських медіа останніми днями з'являлися повідомлення про можливий візит глави українського МЗС до Варшави. Wirtualna Polska писала, що Сибіга нібито має привезти пропозицію компромісу. За інформацією видання, українська сторона нібито може запропонувати включити до Українського національного пантеону Марка Безручка — генерала армії УНР, який разом із поляками боровся проти більшовиків. Втім, це лише інформація з посиланням на джерела видання, без офіційного підтвердження.

Додам ще примітку щодо цього опитування — мені здається, тут бракує даних про те, яким було ставлення до українців у цієї більшості опитуваних, тобто тих, хто відповів, що не змінив свого ставлення після нинішнього напруження. Адже ця група неоднорідна. Є ті, хто не узагальнює і не перекладає відповідальність за дії політиків на представників усього народу. Але є й звісно інша група, яка й до цього мала далеко не найкраще ставлення до українців. Для таких людей нинішнє напруження стало лише підтвердженням уже сформованого бачення. Тож що їм змінювати ставлення, якщо й до цього вони мали далеко не позитивне сприйняття?

З'явилося опитування про те, як остання польсько-українська суперечка вплинула на ставлення поляків до українців. IBRiS на замовлення видання Rzeczpospolita запитав поляків, чи змінилося їхнє ставлення до українців через суперечку навколо ролі УПА та позбавлення президента Володимира Зеленського Ордена Білого Орла. 🔺 На гірше — 33,6% 🔺 На краще — 1,8% 🔺 Без змін — 60,7% 🔺 Не мають думки — 3,8% Згідно з опитуванням, ставлення до українців найбільше погіршилося серед прихильників опозиції — 45%. Частіше про це заявляють жінки (42%), люди віком 50 років (54%), мешканці середніх міст (47%) та особи із середньою освітою (46%). У цій групі найпопулярнішими джерелами інформації про міжнародні події є щоденні газети (55%) та телеканал TV Republika (52%). Переважають люди з правими поглядами (47%), виборці «Права і Справедливості» (56%). Хто ж відповів, що суперечка не вплинула на їхнє ставлення до українців? Це переважно виборці партій нинішньої урядової коаліції (80%), чоловіки (63%), представники покоління Z (69%), мешканці великих міст (79%) та люди з вищою освітою (77%). У цій групі найпопулярнішими джерелами інформації є тижневики (74%), радіо та програма Fakty на каналі TVN (по 69%). Тут переважають люди з лівими поглядами (80%), виборці «Нових лівих» (87%) та кандидатів таких як Адріан Зандберґ (100%) і Рафал Тшасковський (84%). Отже, третина поляків заявляє, що останні події погіршили їхнє ставлення до українців. Водночас для більшості нинішнє напруження не стало приводом переглянути своє ставлення до українського народу.

⚡️ Співробітники Агентства внутрішньої безпеки затримали громадянина Білорусі та громадянина Польщі. За даними слідства, чоловіки, яким платила білоруська розвідка, брали участь у заходах, організованих білоруськими активістами у Варшаві. Вони знімали відео та фотографували учасників. Зібрані матеріали режим Лукашенка використовував у пропагандистських цілях. В Агентстві зазначають, що це черговий випадок, який свідчить про спроби іноземних спецслужб використовувати навіть легальні громадські заходи для реалізації власних інтересів. Метою таких дій є не лише збір інформації, а й тиск на емігрантські середовища, їхнє залякування та посилення пропагандистського впливу держав, ворожих до Польщі. За рішенням суду громадянин Білорусі проведе найближчі три місяці під вартою. У громадянина Польщі вилучили паспорт, йому заборонили виїжджати з країни та застосували поліцейський нагляд. Слідство триває, і не виключено, що у справі можуть бути нові затримання.

Український тренер Владислав Лупашко очолив польський футбольний клуб «Лехія» з Ґданська. Цікавий факт — за цей клуб уболівають і президент Кароль Навроцький (у cвій час він був пов'язаний із фанатським середовищем команди), і прем'єр-міністр Дональд Туск.

Як у польському уряді, так і в президентському палаці сходяться на думці, що настав час змінити тон риторики щодо України, пише Wirtualna Polska з посиланням на своїх співрозмовників. «Ніхто й ніколи не буде нам вказувати, яких героїв поважати і кому за що дякувати», — заявив Володимир Зеленський. У Варшаві це сприйняли як крок, що посилює напругу та продовжує нинішні суперечки. У правлячому таборі заява Зеленського викликала збентеження. Як пише видання, там поки що намагаються з'ясувати, в якому контексті вона прозвучала і які справжні наміри української сторони. «Ми розуміємо, що незалежна Україна має право формувати власну ідентичність і вшановувати своїх героїв. Ми сподіваємося, що серед них не буде осіб, відповідальних за кривди та вбивства на Волині», — заявив речник МЗС Польщі Мацєй Вевюр. Наразі ще не ухвалено рішення, чи і як польська сторона реагуватиме на нинішній крок Зеленського. «Безумовно, усі політичні сили в Польщі мають переглянути своє ставлення до України», — сказав один із політиків урядової коаліції. Президентський палац також узяв паузу, щоб проаналізувати ситуацію та можливі наслідки заяви Володимира Зеленського. Один зі співрозмовників Wirtualna Polska розцінює це як крок до ескалації, але насамперед продиктований внутрішньополітичними мотивами, щоб прикрити корупційні скандали. Схоже, що одним із головних напрямів польської риторики щодо України дедалі більше ставатиме тема її євроінтеграції. Варшава може частіше наголошувати, що подібні кроки Києва ускладнюватимуть шлях України до членства в Європейському Союзі.

Ось і звіт центру Res Futura щодо українців та України в польському інтернеті за червень. Порівняно з травнем ситуація виглядає ще гіршою. Основні висновки аналітиків: 🔺 Якщо ж відкинути нейтральні згадки, то 9 із 10 дописів про Україну чи українців — негативні. 🔺 Кожна нова кризова подія у польсько-українських відносинах ще більше посилює негативні настрої. Після кожної такої хвилі рівень негативу вже не повертається до попередніх показників. 🔺 Рік тому згадки про УПА становили менш як 5% усіх дискусій про Україну. Зараз ця тема стала другою за популярністю в польському інтернеті й щодня залишається серед головних. 🔺 Антиукраїнські настрої не слід автоматично ототожнювати з проросійськими. За даними аналізу, наразі між ними немає прямої кореляції. 🔺 Критика України має надпартійний характер — від правих до лівих. 🔺 Користувачі, які відкрито захищають Україну в польському інтернеті, отримують ярлик «зрадників». Це також звужує простір для відкритої проукраїнської комунікації для тих польських політиків, які підтримують Україну. 🔺 Уперше реакцій ❤️ було більше, ніж 😡. Але це не симпатія до України, а схвалення рішення про позбавлення ордена. Найбільше позитивних реакцій отримав допис президента Кароля Навроцького. 🔺 Волинь є головною темою суперечки — ця тема сьогодні фігурує у кожному п’ятому дописі, а тема УПА потрапляє у західні медіа. Однак польська нарація там повністю відсутня. Однак у Франції, Німеччині та Великій Британії активні російські боти, які в контексті УПА зосереджуються на жертвах серед громадян СРСР, а також українські акаунти, що представляють українську точку зору. 🔺 Конференція в Ґданську замість символу співпраці стала приводом для нової хвилі суперечок. Серед користувачів із чітко вираженою позицією близько двох третин поставилися до цієї ініціативи негативно.

Свіже опитування партійних рейтингів у Польщі (IBRiS для Polsat) 🔺 Громадянська коаліція — 28% (на початку червня 29,3%) 🔺 Право і Справедливість — 24,1% (23,7%) 🔺 Конфедерація — 13,7% (13,4%) 🔺 Конфедерація польської корони — 9% (8%) 🔺 Ліві — 8,2% (8,1%) 🔺 Польська селянська партія — 4,1% 🔺 Разом — 3,1% 🔺 Польща 2050 — 0,8% Опитування проводилося 24–27 червня, уже після скандалу навколо варшавської лікарні та «орденопаду» у польсько-українських відносинах. Сумарно право-консервативні сили мають більше підтримки, ніж Коаліція разом із «Лівими». Водночас до парламентських виборів ще багато часу. Є ймовірність, що окремим політичним проєктом на вибори піде Матеуш Моравецький, а це вплине на результат ПіС і «Конфедерації». Також існує чимала група виборців, яким набридла дуополія «Права і Справедливості» та «Громадянської коаліції». Тому є простір для появи нової політичної сили, яка могла б відібрати голоси у цих двох партій. Не виключено, що такий проєкт міг би піти на вибори в союзі з Польською селянською партією, яка зараз не долає прохідний бар'єр, але має добре розбудовані по країні партійні структури. Що це може бути за політична сила і хто її може очолити — розповім невдовзі.

⚡️ Співробітники Агентства внутрішньої безпеки у співпраці з Прикордонною службою затримали дев’ятьох громадян України та двох громадян Білорусі. Їх негайно депортують із Польщі. За даними слідства, затримані підтримували зв’язки з Росією та Білоруссю. З осені 2025 року вони вербували й оплачували участь українських біженців у демонстраціях. Учасники акцій отримували винагороду, а кошти на це, за даними польських спецслужб, надходили з Російської Федерації. Теми протестів — корупційні скандали та актуальні події у внутрішній політиці України. Схоже йдеться про організаторів скандальних акцій, зокрема, у Вроцлаві та Варшаві.

У новий тиждень польсько-українські відносини входять із новою хвилею напруження. Оголошуючи законопроєкт про Український національний пантеон, яким, зокрема, ймовірно, вшановуватиметься постать Шухевича, і Володимир Зеленський, і Кирило Буданов наголосили, що ніхто не має права диктувати українцям, кого вважати своїми героями. Кілька днів тому, під час зустрічі зі студентами Києво-Могилянської академії, Буданов заявляв, що польсько-українські відносини ще не досягли піку напруження. Керівник ОП знав, що говорить. Зрозуміло, що вчорашні заяви й кроки викличуть гостру реакцію в Польщі. У польському політичномусередовищі їх уже сприймають як новий виток ескалації з боку України. Тому сьогодні дискусія про те, як має реагувати Варшава, розгорнеться з новою силою. Після обміну символічними жестами з орденами і попри спроби деескалації на конференції в Ґданську справа може дійти до більш конкретних кроків. Україна і Польща — суверенні держави, кожна з яких самостійно ухвалює рішення, самостійно формує історичну політику та самостійно визначає реакцію на кроки сусіда. У Варшаві політики наголошують, що з героїзацією постатей, яких пов'язують з убивствами цивільного населення та колаборацією з Третім рейхом, Україна не ввійде до ЄС. Такий підхід поділяє щораз більша частина політичного класу, а не лише, як помилково вважають у Києві, право-консервативні сили. Учора впливовий член Громадянської коаліції Роберт Кропивницький заявив, що якщо Зеленський вважає, ніби ескалація конфлікту з Польщею допоможе Україні вступити до ЄС, то він може дуже сильно розчаруватися. Нинішнє напруження вже негативно впливає на розмови про майбутнє України в Європейському Союзі, а чергові кроки можуть обернутися блокуванням євроінтеграції ще на етапі переговорів.

Ukraine Recovery Conference 2026 у Ґданську завершилася. Серед ключових домовленостей: 🔺 перший транш нового фінансового інструменту ЄС у 3,2 млрд євро; 🔺 пакет домовленостей зі Світовим банком на 3,39 млрд доларів; 🔺 запуск European Flagship Fund для реконструкції України; 🔺 створення Ukraine Transport Support Fund; 140 млн євро на житлові програми; 🔺 угода з Європейським інвестиційним банком щодо відновлення та захисту доріг у прифронтових регіонах; 🔺 нові партнерства в оборонній промисловості та енергетиці. Паралельно конференція стала майданчиком для десятків галузевих домовленостей між державними структурами та бізнесом. Рекомендую текст Марини Степаненко про результати конференції. https://slawa.tv/94032258/majzhe-200-ugod-i-blizko-pyati-tisyach-predstavnikiv-biznesu-golovni-pidsumki-konferentsi-u-dansku

У понеділок аналітичний центр Res Futura представить звіт про настрої щодо українців та України в польських соцмережах за червень. Про результати за травень я писав тут. А поки, в якості анонсу, кілька важливих фактів за тиждень 15-21 червня. Саме тоді Кароль Навроцький оголосив рішення щодо ордена, а українська сторона на нього відреагувала. 🔺 Дані показують, що більшу частину тижня було відносно спокійно, але в п'ятницю–неділю через «орденопад» з обох сторін соцмережі буквально вибухнули. 🔺 На момент аналізу це був рекордний тиждень за кількістю згадок про Україну та українців за весь період спостережень. 🔺 Заклики до примирення здебільшого ставали об'єктом насмішок. 🔺 Із п'ятнадцяти найвпливовіших акаунтів за той тиждень щонайменше дев'ять поширювали критичний або відверто ворожий до України наратив. Аналітики також звертають увагу, що вже третій тиждень поспіль у цьому топі практично відсутнє сильне проукраїнське представництво. Примирливі заяви того тижня не знизили напругу — вони стали об'єктом насмішок. Це означає, що нині заклики до спільних польсько-українських інтересів потребують іншої форми й правильного моменту. Інакше вони можуть давати протилежний ефект і лише посилювати поляризацію. Зрештою, за моїми спостереженнями, це помітно і по українських соцмережах. Для політиків і коментаторів це важливий сигнал. Емоційна риторика про «надзвичайно виняткові» польсько-українські відносини — минуле. У нинішньому інформаційному середовищі така аргументація не те, що не працює, а навпаки — навіть шкодить. Аби посилити польсько-українське партнерство доведеться шукати аргументи, які дійсно дають бажаний ефект.

Варто звернути увагу на позицію Міхала Дворчика, політика ПіС і одного з головних архітекторів польської допомоги Україні у перші роки повномасштабної війни. В ефірі телеканалу Polsat він заявив, що не повертатиме нагороди, які отримав від президента Зеленського та Міністерства оборони України. За його словами, він сприймає їх як вияв поваги до поляків, які допомагали Україні. Ще одна причина — потрібно думати про майбутнє і польсько-українську співпрацю в тих сферах, де наші держави мають спільний інтерес. У словах Дворчика є й прояв його особистих поглядів. Але знову варто звернутися до внутрішньопартійної ситуації в ПіС. У партії давно існують дві виразні фракції — так звані «харцери» (скаути) та «маслярі». Дворчик належить до першої, лідером якої є Матеуш Моравецький. Це крило традиційно дотримується більш поміркованих поглядів, на відміну від «маслярів», які гуртуються, зокрема, навколо Пшемислава Чарнека. Боротьба за те, хто очолить партію після Качинського і в який бік вона рухатиметься, дедалі більше стає джерелом внутрішньопартійних конфліктів. Моравецький також нещодавно заявляв, що не збирається повертати українські нагороди. Під час паузи між заявою Навроцького про намір позбавити Зеленського ордена і фінальним рішенням, за інформацією джерел журналістів, оточення Моравецького намагалося переконати президентський палац не поспішати з рішенням. Різниця між рішенням Качинського повернути свій орден і позицією Моравецького та Дворчика, зокрема, відображає глибший внутрішньопартійний конфлікт. Один із можливих сценаріїв полягає в тому, що фракція Моравецького згодом відокремиться від ПіС і спробує самостійно поборотися за поміркованого виборця. У такому разі вона боротиметься за електорат ПіС, якому рух у бік «Конфедерації» не дуже до вподоби, за право-центристських виборців розчарованих урядом Туска, а також за тих, хто досі не визначився зі своїми політичними симпатіями.