9-й Армійський Корпус СВ ЗСУ

Ранок у 228 окремому батальйоні матеріального забезпечення починається задовго до світанку. Нагодувати таку кількість людей вимагає не меншої точності, ніж планування будь-яких логістичних маршрутів. І хоча наші кухарі працюють на майже звичайній кухні, масштаби тут зовсім інші. Вони безупинно чаклують над величезними каструлями, щоб кожен міг відновити сили та відчути домашній затишок. Сьогодні на плиті кипить наша особлива гордість — український борщ. Це не просто гарячий обід, а справжня культурна спадщина. Зважаючи на те, як росія постійно намагається привласнити все наше і тягне руки навіть до рецепта борщу, ці кадри мали б автоматично отримати гриф «цілком таємно». Ми серйозно роздумували над тим, щоб заблюрити буряк і накласти цензуру на шинкування капусти, аби ворожі шпигуни бува не викрали ідеальні пропорції сала з часником. Проте вирішили не приховувати цей кулінарний шедевр. Нехай дивляться і заздрять, адже світ чудово знає, що справжній борщ буває виключно українським.

Кілька днів на БЗВП у 32 Сталевій. Вогнева підготовка, штурм окопу, робота в урбанізованій місцевості, інженерна підготовка, вибухівка - і це лише частина того, що проходять наші майбутні воїни. Тут вчаться діяти швидко, працювати в команді, тримати зброю впевнено й приймати рішення під тиском. Кожне тренування - ще один крок до того, щоб у реальному бою діяти не наосліп, а чітко й злагоджено. У 32 Сталевій готують не просто бійців. Кують сталевих воїнів.

Четверо бійців 91-го окремого батальйону взяли участь у Кубку Президента України з рукопашного бою.

Останній великий штурм із застосуванням техніки на смузі відповідальності нашої бригади ворог провів 10 грудня 2025 року. Він ішов на броні, квадроциклах і мотоциклах. Його знищили за лічені хвилини. А ще на початку 2025 року штурми, під час яких бронетехніка підходила впритул до лінії зіткнення, були майже нормою. Сьогодні дрони різних типів, артилерія та мінування працюють разом, тож ворожі штурми ми не просто зриваємо. Ми пішли далі: палимо ворожу логістику далеко за ЛБЗ, на території, яку контролює ворог. На його дорогах ми влаштували справжні кладовища техніки! Усе це працює на оборону: що складніше ворогу штурмувати, то краще захищені наші передові позиції. Ми й далі посилюємо дроновий напрямок, напрямок НРК, артилерії, мінування, якість взаємодії між підрозділами завдяки розвідці з неба. Мета одна: берегти нашу піхоту і зупиняти ворога ще до того, як він дійде до наших піхотних позицій. Новітня бригада Сухопутних військ — це про взаємодію!

Важливі деталі. Саме з них складається результат — черговий ворожий дрон, який уже нікуди не долетить.

Характерний писк FPV-дрона. Всі насторожені. Дрон набирає швидкість і заходить на навчальну ціль. Ми тамуємо дихання.

У кожного військового своя відповідь на запитання: «Заради чого ти воюєш?» Одні говорить про державу. Інші про дім. Про батьків. Про дружину чи чоловіка. Про людей, яких уже втратили. Але дуже часто за всіма цими відповідями стоїть одне просте бажання: зробити так, щоб нашим дітям не довелося проживати те, що сьогодні проживаємо ми.

Незваних гостей завжди зустрічаємо яскраво і безповоротно! Дякуємо «Перуну» 42 ОМБр за бездоганну роботу.

— Страшно повернутися на «цивілку» і зрозуміти, що це не світ не для нас, а ми — не для цього світу.

Найкращий тренд 2026 року – знищувати противника та відстоювати своє. А «Спартан» звик бути у тренді 😎

Прості чоловічі мрії на нулі від наших побратимів "Лисого" і "Паштета" Мрії справджуються, коли працює 42 ОМБр!

Повна темрява, нульова видимість і лічені секунди на прийняття рішень. Бійці 2-го механізованого батальйону 5-ї ОВМБр провели інтенсивні нічні навчання з тактичної медицини, максимально наближені до реальних бойових умов.

Основне завдання нашої польової кухні — зробити все максимально смачно для бійців, навіть коли часто доводиться змінювати рецепти та адаптуватися до непередбачуваних умов. «Бо не завжди, наприклад, є духовка чи можливість зробити так, як хочеш. Польова пічка розрахована на певні умови приготування і певну кількість їжі», — пояснює кухар Дмитро. Попри це, меню на польовій кухні 40 ОБрМП щодня різне й багатокомпонентне. «Завжди є м'ясо, котлетки, відбивні, салатики. Як для армії, то дуже файно», — розповідає Суспільне Херсон військовий 40 ОБрМП на псевдо «Алхімік».

Тут потрібні найкращі. Архітектор (начальник майстерні НРК) про службу в батальйоні.

ЗАПОВІДЬ СТАЛКЕРА №2: КОНТРОЛЮЙ ВОДУ Війна складається з дрібниць. Але на війні кожна дрібниця може коштувати життя. У цивільному житті ми звикли: води — скільки завгодно, а якщо спалахне пожежа — приїдуть рятувальники. «На нулі» все інакше. Якщо загориться позиція, дзвони не дзвони, пожежники не приїдуть. А вода може закінчитися раніше, ніж підвезуть нову. Сталкер-розвідник 1—5—5 з позивним БЛЕК наголошує: воду треба контролювати. Не витрачати марно, пити з розумом, розподіляти запас. Краще мати фільтри для очищення дощової води — на випадок, якщо доставка зірветься. Але справа не лише у воді. Таких дрібниць, про які в цивільному житті ми навіть не замислювалися, — безліч. Воїн тримає в голові кожну: маскування, чистоту навколо позиції без жодного сміття, пересування, запаси. Бо уважність і розум тут — зброя.

ЗА НАШІ ЖИТТЯ РОСІЯНИ ПРОПОНУВАЛИ ВИНАГОРОДУ Старшому солдату Олександрі Шишкіній 38 років. У неї четверо дітей, проживає у місті Верхньодніпровськ, що на Дніпропетровщині. Олександра підписала контракт із ЗСУ у червні 2025-го року, після того як з 2014-го, практично 11 років поспіль допомагала армії як волонтер. Військовослужбовиця служить діловодом у нашому, 81 окремому батальйоні зв'язку. «Патріотизм згасає в людей, мотивація зменшується.

НРК евакуює НРК. У 91-му батальйоні таке сталося вперше. Одна з наземних платформ везла вантаж на позиції, коли дорогою її уразив ворожий FPV-дрон. Були пробиті всі колеса та пошкоджена електроніка, однак оператор зміг довести НРК до позицій і доставити вантаж. Повернути платформу звідти своїм ходом уже було неможливо. Тоді по неї відправили більший НРК. Він дістався до позицій, бійці завантажили на нього пошкоджену платформу — і почалася евакуація. Так один робот буквально вивіз із позицій іншого. Ця історія добре показує, навіщо потрібні різні наземні комплекси. Менші платформи компактніші й менш помітні, а більші можуть брати на себе важчі вантажі. Іноді таким вантажем стає інший НРК. У 91-му різні платформи виконують різні завдання. Цього разу більшій випала роль евакуатора.

ОКУПАНТИ — ЯК МЕТЕЛИКИ, ЙДУТЬ «НА ВОГНИК» Цей — пішов полем навпростець на зустріч долі. Та чи дійде? Далі — на відео.

Всі потрібні в армії! Хотіли б, щоб на професію діловода реагували так, як це бачимо ми? А про гострі відчуття ми подбаємо разом з нашим партнером — виробником «Боїм» та благодійним кімчі. Купуючи його, ви підтримуєте нас, «Хижаків висот» (1-й батальйон безпілотних систем 59-ї ОШБр ім. Якова Гандзюка). 100 грн з продажу кожної упаковки йдуть на потреби нашого батальйону.

🇺🇦 На війні ціна помилки надто висока. Тому кожне завдання, яке виконують воїни батальйону безпілотних систем «Гарпії», ґрунтується на ретельній підготовці, чіткій взаємодії та практичному бойовому досвіді.