9-й Армійський Корпус СВ ЗСУ

Наземні роботи доставляють на бойові позиції все необхідне, зменшуючи ризик для військових. Головний сержант роти розповідає про їхню роботу, труднощі використання та чому таких машин у підрозділах має бути більше.

Йшов окупант по лісу. Бачить: автомобіль. Він в нього сів і...згорів! А все тому, що розвідка 42 ОМБр не спить. І миттю виявляє ворожі транспортні засоби. А інші підрозділи - знищують. Отака вона, щоденна кропітка праця Сил Оборони України

Сьогодні — День підприємця. Зараз українському бізнесу та підприємствам непросто. Війна, зруйновані виробництва, втрачені ресурси, постійні ризики та невизначеність. Але попри все вони відновлюються. Відкриваються знову, створюють робочі місця, працюють, розвиваються і рухаються далі. І водночас знаходять можливість допомагати тим, хто захищає Україну. Від усього особового складу 228 ОБМЗ — щира подяка кожному підприємцю та кожному підприємству за підтримку, допомогу і віру. 228 ОБМЗ ВСЮДИ і ЗАВЖДИ

Дружня місія. Бійці роти НРК «Асгард» 153-ї ОМБр евакуювали з передової побратима-суміжника. Попри поранення, військовослужбовець контролював свій шлях до безпечної зони та підбив російського дрона-«ждуна» з автомата.

- Продовжуємо знайомити вас із нашими військовими 🇺🇦 За кожним позивним, формою та посадою ,людина зі своєю історією, характером і досвідом. Сьогодні знайомимо вас із ще одним нашим військовослужбовцем та його буднями у бригаді. У кожного свій напрямок роботи, свої завдання та свій досвід, але всіх об’єднує спільна справа захист України. 🇺🇦 Дякуємо нашим захисникам за службу, витримку та щоденну роботу. 💪 Далі — більше історій та знайомств із тими, хто щодня тримає стрій. ❤️‍🩹

Сонце сідає над полями. Такий вечір хотілося б бачити на власні очі. Але на війні красу часто бачиш саме так — пікселями на екрані, через камеру НРК, поки робот везе на позиції обладнання, боєприпаси, воду, харчі й усе, без чого бійцям там не обійтися. Фронтова дорога тягнеться між полями, а оператор веде наземний роботизований комплекс далі. У 91-му такі маршрути давно стали частиною щоденної роботи: менше ризику для людей, більше шансів довезти потрібне. І поки сонце сідає над полями, маршрут триває.

УРАЖЕННЯ 1—5—5. СЕРПЕНЬ Місяць роботи бригади у своїй смузі відповідальності: Мінус 147 особового складу ворога. Ще 47 — поранені. Зверніть увагу на пропорцію. У будь-якому війську поранених у рази більше, ніж безповоротних втрат. У ворога — навпаки. Причина проста: своїх вони не забирають. Евакуації поранених у їхній армії не існує — вона не передбачена навіть на рівні ідеї. Друга цифра — 1 658 ворожих дронів, які не дійшли до цілі. Це понад два дрони щогодини — цілодобово, весь місяць. Їх зупиняють наші підрозділи, які працюють і по небу, і по землі. Сюди ж — FPV-«почекуни», що чатують у засідках на нашу логістику: їх знаходять раніше, ніж вони спрацюють. 1—5—5 Для них — дорога в один кінець!

Зараз більшість нашої допомоги й донатів прямують на військові потреби, тому й гумор у нас став відповідним. Підготували для вас підбірку тематичних жартів — гортайте карусель та діліться в коментарях, який відгукнувся найбільше! 👇

«Діди воюють по 50 років, по 60, а я 20 років і просто сижу там. Можеш якусь пользу тут давати». Так пояснює свій вибір військовослужбовець 152 окремої єгерської бригади імені Симона Петлюри з позивним «Демон». У 20 років він міг залишатися осторонь, спостерігати за війною з боку й жити звичайним життям. Але вирішив, що може бути корисним своїй країні. «Братва, треба вже йти. Треба вже підриватися з міста. Давайте воюємо нашу країну, а потім будемо вже двіжувати та строїти своє в Україні». У його родині воюють батько і брат. Рідні не хотіли, щоб він ішов на війну, але «Демон» усе вирішив сам і став до лав Сил оборони. Бо кожен має свій момент, коли потрібно перестати просто дивитися — і почати діяти

🤝Офіцери відділу цивільно-військового співробітництва 9 армійського корпусу провели робочу зустріч із представниками Міністерства у справах ветеранів України. Під час зустрічі обговорили актуальні питання та визначили подальші напрямки співпраці, зокрема можливості підтримки та допомоги військовослужбовцям нашого корпусу, ветеранам і їхнім родинам. Зустріч пройшла у конструктивній, змістовній та доброзичливій атмосфері. Окрему увагу приділили питанням ефективної взаємодії та координації спільних зусиль. 🫡Щиро дякуємо радниці Міністра у справах ветеранів України Нелі Яковенко та очільнику КЗ «Ветеранський простір “Пліч-о-пліч” Харківської обласної ради Ігорю Шишку за відкритість до співпраці, підтримку, небайдужість та готовність сприяти у вирішенні питань, важливих для наших військовослужбовців. Продовжуємо працювати разом — заради наших військовослужбовців, які захищають Україну, та тих, хто повертається до цивільного життя🇺🇦 Сильніші разом! 🇺🇦🛡️

Зробили для вас свіжу нарізку з окупантів. В усіх сенсах цього слова.

Кілька хвилин підготовки — і важкий бомбер уже в небі. Далі оператор і штурман ведуть дрон до цілі, уражають ворожі позиції, техніку й укриття, а після цього повертають борт. У підрозділі важких дронів 91-го потрібні люди, які готові вчитися, працювати з технікою й відповідати за весь цикл — від підготовки дрона й підвішування бойового навантаження до польоту та ураження цілі. Досвід — перевага. Якщо його немає — навчимо.

💥 Підбиті бронетранспортери, гармати й танки — це техніка, яку найчастіше доводиться вивозити евакуаційній групі з передових позицій. ➡️ Навіть після ударів дронів і підривів на мінах їх ще можна повернути до строю, але спочатку необхідно забрати з-під прицілу ворога. Для цього оборонці проводять технічну розвідку та на спеціальних машинах вирушають за сталевими побратимами. 🔗 Про те, як під ворожими обстрілами відбувається евакуація пошкодженої техніки на Покровському напрямку, й найскладніші виїзди військові 155 окрема механізована бригада розповіли кореспонденту АрміяInform: https://armyinform.com.ua/.../pid-pryczilom-fpv-droniv.../

🇺🇦 4 вересня 1991 року над будівлею Верховної Ради України вперше підняли синьо-жовтий прапор. Для мільйонів українців це стало символом відновлення державності та повернення національного стягу у життя незалежної країни. Минуло 35 років. Сьогодні синьо-жовтий прапор майорить над українськими містами та бойовими позиціями, нагадуючи, за що ми боремося — за право бути вільними, за свою землю, дім і майбутнє, яке визначаємо самі. Шануємо наш прапор і захищаємо все, що він символізує.

Протягом серпня наші воїни ППО знищили 78 ворожих повітряних цілей. На рахунку наших бійців — ворожі БпЛА різних типів, які більше не залітатимуть в українське небо. 🎯

Ділимось робочими буднями. Знайти і знищити, знайти і знищити.

Посилка від близьких!

Їздять тут усілякі, наче в себе вдома. Бісять! Проте "лікарі" із батальйону безпілотних систем "Перун" 42 ОМБр прописують заспокійливі пігулки. Ліки дієві. Всі віруси згорають. Разом із ворожими автівками

Цікава історія від "Цікавого". Ми вже раніше розповідали про нього і його пригоди із побратимом "Капуцином". Цього разу боєць 42 ОМБр без прикрас ділиться деталями контактного бою, у якому вони знищили окупанта, що підібрався просто до їхнього бліндажа. Наші захисники спрацювали чітко, злагоджено та за інструкцією - у ворога не було жодного шансу. Українська піхота тримає стрій та нищить окупантів на кожному метрі нашої землі!

Пам’ять, яку не стерти. У Тернополі родинам полеглих воїнів 42-ї окремої механізованої бригади вручили заслужені нагороди. На церемонії були присутні представники 42-ї бригади, Тернопільської обласної державної адміністрації та духовенства. Разом із рідними вони вшанували пам’ять захисників, які віддали свої життя за Україну. Для родин ці нагороди — не просто відзнаки. За кожною з них стоїть людина, її життя, побратими, родина та подвиг, який назавжди залишиться частиною історії України. Жодна нагорода не здатна повернути близьку людину. Але пам’ять про тих, хто загинув, має жити — у словах, вчинках, у шані до їхніх родин та в нашій щоденній боротьбі за те, за що вони віддали життя. Ми пам’ятаємо кожного.