اکنون در دسترس! پژوهش تلگرام ۲۰۲۵ — مهمترین بینشهای سال 
27 SHADOW STRIKE
رفتن به کانال در Telegram
Бойова робота дронів і артилерії в єдиній зв’язці тіньової 27-ї. Історії реальних воїнів, та погляд на війну через техніку і людей.
نمایش بیشترکشور مشخص نشده استدسته بندی مشخص نشده است
6 357
مشترکین
اطلاعاتی وجود ندارد24 ساعت
+317 روز
+2630 روز
آرشیو پست ها
6 354
Repost from Sumyregion △
❗️Сьогодні ворожим FPV-дроном, попередньо на оптоволокні, нанесено удар по похоронній процесії, що рухалась на одне з міських кладовищ, — МВА
Внаслідок влучання в проїжджу частину, поруч з автобусом, 4 людей зазнали поранень.
Наразі усі постраждалі доставлені до медичних закладів.Стан одного з них оцінюється як тяжкий. Інформація оновлюватиметься.
Підписатись | Відправити новину
6 354
23 травня - День Героїв.
День тих, хто виборював і продовжує виборювати свободу України ціною власного життя, сили та незламності.
Схиляємо голови перед пам’яттю полеглих Героїв та дякуємо кожному, хто сьогодні стоїть на захисті нашої держави.
Вічна шана Героям! 🇺🇦
6 354
Сьогодні вітаємо тих, хто завжди тримає стрій - сильних, витривалих і незламних воїнів морської піхоти України.
Дякуємо за мужність, силу духу та щоденний захист України.
Честь і шана воїнам морської піхоти!
Слава Україні! 🇺🇦
6 354
Repost from SUMYLIKE TG
ВСП затримали «Полтавського палія».
У своїх останніх відео він заявляв, що перебуває у СЗЧ.
Підписатись Наш бот
6 354
«Небо тут "брудне", стріляти доводиться багато»: історія кулеметника Олександра.
Світлини у його телефоні навряд чи розкажуть про війну - він не любить позувати зі зброєю, вважаючи, що її й так забагато навколо. Зате в його телефоні переважно відео про риболовлю. Так кулеметник роти охорони 27-мої окремої артилерійської бригади імені кошового отамана Петра Калнишевського, тридцятидворічний солдат Олександр з Сумщини, компенсує неможливість просто зараз посидіти з вудкою на березі річки. Спокійне хобі з минулого життя допомагає тримати баланс там, де небо рідко буває тихим.
До великої війни Олександр мав цілком мирне ремесло - працював столяром. Напередодні повномасштабного вторгнення разом із дружиною перебував у Польщі. Новина про напад ворога застала їх за кордоном, але роздумів, як діяти далі, не було: чоловік одразу зібрав речі, щоб повертатися додому. Олександр намагався переконати дружину залишитися в безпеці, пояснював, що вони їдуть у повну невідомість, але вона наввідріз відмовилася і вирушила слідом. Виїхати навесні 2022 року виявилося непросто, адже пряме транспортне сполучення з Україною майже зупинилося, та щойно з’явився найменший шанс, подружжя рушило в дорогу.
Прибувши у травні 2022-го на рідну Сумщину, чоловік одразу попрямував до районного військкомату. Невдовзі звідти зателефонували й повідомили про набір до Сумської артилерійської бригади. Для Олександра це був очевидний вибір - бригада своя, місцева. До того ж під час строкової служби у 2016 році він уже служив у роті охорони, тому уявлення про армійські будні мав. Отримавши посаду кулеметника, він швидко знайшов спільну мову зі своїм ручним кулеметом Калашникова. Каже, що нічого принципово нового там не було - той самий автомат, тільки більший і важчий.
Ця залізна дружба виявилася взаємною: РПК жодного разу не підвів свого бійця, а роботи за чотири роки служби випало чимало. Географія завдань Олександра охопила Миколаївщину, Херсонщину та Запоріжжя. Проте найважчими виявилися не далекі південні степи, а оборона рідної області.
Тут, на прикордонні, небо постійно «брудне» - так військові називають повітряний простір, насичений ворожими безпілотниками. Навколо рояться ударні FPV-дрони та розвідувальні крила, тому працювати кулемету доводиться часто й інтенсивно, аби прикрити техніку та врятувати життя екіпажів. Перші місяці, як згадує Олександр, тримався певний мисливський азарт, він намагався рахувати й запам'ятовувати збиті повітряні цілі. Згодом це заняття набридло. Коли ти на війні з травня 2022 року, щоденний ризик стає просто важкою, монотонною роботою. Події, які вчора здавалися такими, що врізалися в пам'ять назавжди, сьогодні перекриваються новими викликами й поступово стираються.
Вистояти у цьому нескінченному конвеєрі фронтових буднів Олександру допомагають побратими. Переважна більшість бійців у підрозділі - земляки із Сумщини. Цей спільний корінь створює особливий рівень довіри та міцну внутрішню мотивацію. Коли поруч стоять люди з твого краю, нікому не потрібно пояснювати, за що вони б'ються: кожен чітко знає, що захищає свій дім і робить усе, аби не підпустити ворога ближче до рідних міст і сіл.
Незважаючи на втому від тривалої служби та щоденну напругу, Олександр зберігає спокійну впевненість у майбутньому. Попереду обов'язково буде день, коли зброю можна буде нарешті змінити на рибальську вудку, повернутися до улюбленого столярного ремесла й без поспіху будувати плани на завтра. Головне, що цей шлях вони долають разом із побратимами на своїй землі, яку тримають міцно і не віддадуть нікому.
