27 SHADOW STRIKE

Наша красуня "Богдана" відпрацьовує🎇🇺🇦

Без зайвих слів, від 27-ї🧨

Велика допомога починається з малого. 1 грн — це не «мало». 5 грн — це вже крок вперед. 100 грн — це частина великої справи. Коли нас багато — навіть найменші донати перетворюються на потужну підтримку для тих, хто цього потребує. Не відкладайте: долучайтесь сьогодні. Кожна гривня працює 🇺🇦 https://send.monobank.ua/jar/9L6e2Ptfxu

Поруч із тими, хто щодня дивиться в небо крізь об’єктив БпЛА, завжди є той, хто дивиться в душу. На цьому фото - військовослужбовець екіпажу «Shark» і їхній вірний напарник на кличку Сержант. Він не має рації, не працює з технікою і не виконує бойові задачі у звичному розумінні. Але саме він тримає бойовий дух, відчуває настрій і завжди поруч - без змін, без відпочинку, 24/7. Сержант - більше ніж пес. Він - оберіг екіпажу. Той, хто зустрічає і проводжає, мовчки підтримує і нагадує, заради чого все це. У війні важливе не лише залізо й технології. Важливі ті, хто поруч. Навіть якщо вони - з хвостом і вірними очима

Наш екіпаж Шарку чекає на бойовий виліт, щоб знайти ворожу ціль 🧨

27-ма відправляє подарунки ворогам новою поштою, експрес доставка🇺🇦✌️

✌️🇺🇦

Зацініть нашого сапера, знайомтеся Даша✌️

Тільки разом ми вистоїмо🇺🇦 https://send.monobank.ua/jar/9L6e2Ptfxu

Ранок стає кращим тоді, коли Страйк мінусує підарські крила на Сумщині 🇺🇦 Дякуємо 🤝👍🥳✌️

Дякуємо всім хто долучається до допомоги від нашого чотирилапого друга на кличку Сержант💪🫡 https://send.monobank.ua/jar/9L6e2Ptfxu

Бойовий медик «Кот»: «Кожен виїзд - як перший. Тільки хвилююся я не за себе, а за хлопців». Якби десять років тому Артему сказали, що замість кельми та рівня він вправно триматиме турнікет і декомпресійну голку, він би, мабуть, просто посміхнувся своєю спокійною посмішкою. У його дипломі з ПТУ чітко написано: столяр-муляр-штукатур. Професія мирна, фундаментальна, де головне - щоб стіна стояла рівно. Але життя вирішило, що Артем має рівняти не стіни, а людські долі. Його шлях до медицини нагадує круто закручений серіал, де головний герой постійно змінює фах, але залишається вірним одному принципу - бути там, де гаряче. У 2014-му він, доброволець, «кошмарив» ворога і ходив у розвідку. Потім змінив камуфляж на чорний однострій патрульної поліції. А коли у лютому 2022-го небо над Сумщиною почорніло від ворожої авіації, Артем знову відчув: старі навички розвідника зараз корисніші за протоколи ДТП. Почав «партизанити» в рідних лісах, паралельно вивчаючи такмед - спочатку суто для себе, щоб вижити самому й витягнути друга. «Я зрозумів, що вміти стріляти чи мінувати - це база, але без медицини ця база швидко закінчується в першому ж серйозному замісі, - розповідає Артем. - Поїхав на одні курси, на другі. Затягнуло. Мабуть, далася взнаки звичка все робити на совість: якщо вже мурувати стіну, то щоб віки стояла, якщо вже лікувати - то щоб і шансу в смерті не було». Коли постало питання, куди йти служити офіційно, сумнівів не було - тільки 27-ма артилерійська бригада. По-перше, своя, рідна, сумська. По-друге - легендарна. «Тут немає "я", тут є відчуття ліктя. Це коли ти знаєш: що б не сталось, тебе не лишать. Це традиції, які випалені порохом», - каже сержант - медик. У навчальному центрі Артем здивував навіть інструкторів. Колишній поліцейський і будівельник увійшов до п’ятірки найкращих курсантів, склавши іспити на медика з максимальним балом. Можливо, допомогла витримка: людина, яка десять років носить погони - то в армії, то в МВС, - знає, що таке відповідальність. Хоча сам зізнається: «Кожен виїзд - як перший. Тільки хвилююся я не за себе, а за хлопців. Бо коли в рації чуєш коротке: "Є 300!", ти не знаєш нічого. Їдеш наосліп у невідомість, готуючи себе в голові до найгіршого сценарію». Його бойове хрещення в артилерії було динамічним. Був випадок, коли за їхньою машиною полював FPV-дрон. Машина перекинулася, пил, гамір, адреналін зашкалює. Але Артем уже був поруч. На щастя, поранення виявилися легкими. Проте саме такі моменти будують авторитет швидше за будь-які нагороди. Бойовий медик на фронті - це не просто людина з рюкзаком ліків. Це трохи хірург, трохи атлет, і дуже багато — психолог. «Був випадок: наш броньовик "Козак" підбив дрон. Водія наче вимкнуло - ступор, руки заціпило на кермі. У таких ситуаціях "Валідол" не допоможе, треба знайти правильне слово. Привів до тями, заспокоїв: "Друже, всі живі, дихай, треба виїжджати, бо зараз прилетить другий". Виїхали. - ділиться Артем. Але медик потрібен і потім, коли треба знову сідати за те саме кермо і знову їхати під небо, яке кишить ворожими "очима". Оце і є його робота - латати не тільки тіло, а й бажання боротися далі», Свій вільний час він витрачає на те, що називає «профілактикою душі» — просто розмовляє з побратимами. А ввечері обов’язково набирає кохану. Там теж своя історія, гідна анекдоту. Виявилося, що батько його дівчини теж служив у 27-й бригаді. Більше того - у них з Артемом навіть позивні ідентичні: «Кот». «Ми жартуємо, що тепер у родині повна гармонія, але жити треба в різних будинках. Бо два "Коти" в одній хаті - то вже занадто, - сміється боєць. Сьогодні старший бойовий медик Артем передає привіт усім: від рідного міста на Сумщині до далекого Ужгорода, звідки місцеві стрімери, яких він ніколи не бачив у житті, постійно передають допомогу. «Немає маленьких донатів, є тільки байдужі люди, - підсумовує Артем. - Ми тут тримаємося, бо знаємо, що за нами стоїть країна, яка не втомилася допомагати. Разом ми - як та правильна суміш для штукатурки: якщо добре замішати, ніякий снаряд не проб’є».

Молитва та віра-те що допомагає духовно і фізично 🇺🇦🤝🤝

Хлопці нагадують за важливий збір 🇺🇦💪🫡 https://send.monobank.ua/jar/9L6e2Ptfxu

Страйк мінусує 3 підарка, який рвався на Сумщину🇺🇦💪

Сергій передає вітання та заряджає позитивом підарів від "Ураганчіка"🥳

Філософія військовослужбовця з позивним "Дід"🇺🇦💪

https://www.facebook.com/share/v/18TSbyH3Bi/ Медіацентр Генерального штабу ЗСУ показав роботу 27 оабр 🇺🇦💪