3 мотопіхотний батальйон

– На війні я побачив дуже багато хороших людей. Бог так якось зводить, відправляє у місця, де можна побачити спражніх людей, – каже Петро із позивним Камінь, головний сержант взводу ПТРК 3 мотопіхотного батальйону 58 ОМПБр. До 16 ОМПБ (теперішній 3 МПБ) Петро прийшов у липні 2022 номером обслуги станкового гранатомету у роту вогневої підтримки. З гранатометом працював практично всю велику війну – згодом став навідником, а тоді командиром розрахунку. І, від початку цього року, головним сержантом взводу. 24 лютого день народження у старшої з його доньок. Та замість святкувати, у 2022 році він пішов до свого військкомату на Житомирщині. Каже, не думав, що у свої «під 50» бігатиме окопами. Та не піти тоді не міг, хоч і строкову не служив. Перший захід на позицію у Каменю був на 13 днів, на Донеччині. Місцина у низині, окопатися толком не можна – за метр від поверхні вже вода. У ту воду ставили порожні ящики від БК... Повністю текст читайте на нашій сторінці у ФБ

Історія з продовженням: як нищимо вороже укриття на півночі Харківщини. Розвідники 3 мотопіхотного батальйону 58 ОМПБр зафіксували, як окупант виліз із бліндажу до вітру. Але його налякала робота наших автоматичних гранатометів по суміжних ділянках ЛБЗ і русскій сховався назад. До входу у бліндаж потяглася ціла вервечка FPV-дронів. На відео три влучання - від деяких піднімаються колоди над укриттям. Та «розбирати» ворожий бліндаж продовжили, бо такі об’єкти біля лінії фронту становлять реальну небезпеку

– Хлопці, що вже воювали в АТО/ООС, спочатку до нас придивлялися обережно. Бо в них був бойовий досвід на відміну від мобілізованих. Та потім виявилося, що повномасштабна війна інакша від позиційних бойових дій в АТО, і далі ми разом училися воювати. Командир інженерно-саперного взводу 3 мотопіхотного батальйону 58 ОМПБр Анатолій із позивним Бабай каже, якраз у мобілізованих часто було більш нестандартне мислення. Він прийшов до військкомату 25 лютого 2022-го, як і вимагав припис у військовому квитку, – за дві години після оголошення мобілізації. Офіцер, колись командир роти зв’язку, він пішов у запас іще 2001 року. Як почалося вторгнення РФ у Криму в 2014-му, йому відмовляли у військкоматі. Аж до лютого 2022 Анатолій займався своєю цивільною справою – заправляв картриджі у містечку під Києвом. Каже, про ймовірність переходу війни у повномасштабну «нічого не думав, але все було до цього готове». Повністю історію читайте на нашій сторінці в ФБ

Хлопці з Донбасу і Криму зараз у одному окопі з львів’янами та закарпатцями. Ми разом стоїмо за те, щоб зберегти нашу країну, – хоч і не кажемо це такими урочистими словами. Ця єдність і є сьогодні образом Соборності. Сьогодні День Соборності України. Понад століття тому був проголошений Акт Злуки – возз’єдналися українські землі, що були раніше в різних імперіях, Австро-Угорській та Російській. Ворог багато робив, аби налаштувати «східняків» проти «западенцев» та володарювати, бо знав: ми сильні, коли ми разом. Та його війна проти України торкнулася усіх, кожного. Бути разом, коли важко, – це і є Соборність. Разом – значить вистоїмо. Командир 3 мотопіхотного батальйону 58 ОМПБр Підполковник Михайло Семененко

Точку зльоту ворожих дронів виявили та знищили пілоти БПЛА 3 мотопіхотного батальйону 58 ОМПБр на півночі Харківщини. Розвідники простежили за російським «Мавіком», що повертався на базу. Оператори FPV знищили антену противника для зв’язку з дронами і нанесли серію влучних ударів по укриттю. Долучайся до кращих – пали окупантів разом з нами! Телефонуй +380 99 733 6748 (+Viber, WhatsApp, Signal та Telegram). Чекаємо!

Донецький аеропорт – один із символів українського війська. Його оборонці трималися, коли здавалося, що це неможливо. Кіборгами їх уперше назвав ворог, який не вірив, що звичайні люди можуть чинити такий спротив. Це був один із перших епізодів такої запеклої оборони. Після початку повномасштабної війни на багатьох рубежах українське військо стримувало атаки ворога роками. Наш батальйон також тримав росіян у Серебрянському лісі, під Вугледаром і на інших не менш важких ділянках фронту. Та оборонці ДАП стали прикладом назавжди. Сьогодні День вшанування захисників Донецького аеропорту. Це ще один день військової слави України. Пам’ятаємо. Боремось. Разом до перемоги! Командир 3 мотопіхтного батальйону 58 ОМПБр Підполковник Михайло Семененко

Елемент системи підземних комунікацій ворога викрили пілоти FPV 3 мотопіхотного батальйону 58 ОМПБр, атакувавши окреме, як припускалося, укриття на півночі Харківщини. Аеророзвідка вистежила вхід до підземного сховку і зафіксувала навіть обличчя російського військового. Незабаром туди вилетів FPV-дрон. Та в момент вибуху виявилося, що ціль була більш масштабною. Вибухова хвиля розійшлася на кілька десятків метрів по обидва боки від входу до укриття, куди влучив дрон. Сила вибуху може свідчити, що там також було знищено БК окупантів

Іноді необовʼязково бачити ворога, аби точно навести вогонь. Аеророзвідка 3 мотопіхотного батальйону 58 ОМПБр на півночі Харківщини зафіксувала сліди до замаскованого і заметеного снігом бліндажу, а два FPV один за одним успішно атакували укриття

Укриття з двома окупантами уразили пілоти БПЛА 3 мотопіхотного батальйону 58 ОМПБр на півночі Харківщини. Розвідники вистежили момент, коли двоє русскіх заходили у засніжений бліндаж. У кадрах з FPV-дрону видно, що вони замаскували вхід – накидали гілля, аби вхід до укриття виглядав покинутим. Та наші пілоти знали, що ворог там

Сховок ворожих операторів дронів уразили пілоти FPV 3 мотопіхотного батальйону 58 ОМПБр на півночі Харківщини. У бліндажі, з якого русскіє керували БПЛА, було знищено засоби комунікації та боєприпаси. Долучайся до кращих - пали окупантів разом з нами! Телефонуй +380 99 733 6748 (+Viber, WhatsApp, Signal та Telegram). Чекаємо!

– «Ти від мене чув слово, що я не йду? То що ти тоді говориш?» Я знав, якщо тут зараз дам задню, навіщо тоді було бігати по воєнкоматах та рватися у військо? – згадує Володимир на псевдо Усик. Це було навесні 2022, перший бойовий вихід був невдалим, їхню групу накрили мінометами, а тоді вийшов російський танк. З тих, хто відкотився цілими, вдруге йти до тієї позиції погодилися лише четверо. Там, під Клиновим, у кількох кілометрах від Бахмута майже тиждень Усика вважали зниклим безвісти. Під Вугледаром позицію нищили цілодобово: – За дві години було 27 FPV і 40 з чимось скидів. На тій позиції я фактично жив. Я заходив тричі, отримав дві контузії і отруєння. Росіяни скинули газ, в мене почало сіріти в очах, було відчуття, що шкіра злазить. Пощастило, що вітер був. Мене тоді евакуювали, прокапали. А наступного дня зібрав рюкзак і повернувся, бо там хлопці загинули, – каже Усик. Повністю історію читайте на нашій сторінці в ФБ

– Якщо порівняти, «мавік» – це наче авто, дав газу – воно поїхало. А наш борт, важкий бомбер, – як корабель, він відгукається повільніше. До цього треба звикнути, – каже Юрій із позивним Макто. Напередодні 24 лютого 2022 він закінчив підряд з ремонту в Києві і збирався додому на Чернігівщину. Вранці побачив новини і кинувся їхати по документи, аби йти до свого райвійськкомату. На щастя, електрички ще ходили. Він мав досвід участі в АТО у 2014. У 2022 з військомату Юрія направили кулеметником до роти вогневої підтримки 16 ОМПБ 58 бригади, яка саме зупиняла російську навалу на Чернігівщині. Зараз він пілот важкого БПЛА-бомбера. Буває, що сама наявність такої пташки в небі дає вражаючі результати, бо цих бомберів русскіє бояться. – Важливо створювати «некомфортні умови» для противника, – пояснює Юрій Макто. – Якщо з їхнього боку хтось думав «піти в отказ», то він швидше піде, коли знає, що у бліндаж може прилетіти. Повністю історію читайте на нашій сторінці у ФБ

Хороший сержант – це якісна підготовка бійців. Показуємо, як сержанти 3 МПБ 58 бригади проводять заняття на полігоні

Коли бачиш свою пташку очима противника, можна діяти на випередження. Перехоплення сигналу ворожих дронів дозволяє пілотам важких БПЛА-бомберів ухилятися від ударів або принаймні зводити ушкодження до мінімуму. Цього разу на півночі Харківщини ворожий перехоплювач влучив у «Бабу-Ягу» 3 мотопіхотного батальйону 58 ОМПБр. Та бомбардувальник вижив і повернувся на базу. Після незначного ремонту він повернувся до строю і вийшов на нову місію

Новий рік – це рубіж. Ми утримали наші позиції у 2025-му і стали сильнішими, це головний підсумок. У кожного з нас є і особисті – народження дітей, нагороди, чергові звання, успішно виконані завдання. Зазнавали ми і втрат. Рік був непростий, та на війні простих років і не буває. Яким буде наступний, 2026 рік ми не знаємо. Та є дещо, у чому ми певні на сто відсотків. Це – наша сила, наші товариші і наша спільна мета. Разом до перемоги! Командир 3 мотопіхтного батальйону 58 ОМПБр Підполковник Михайло Семененко

Знаменитий силач Василь Вірастюк завітав до бійців 3 мотопіхотного батальйону 58 ОМПБр напередодні Нового року. Батальйон зараз тримає фронт на півночі Харківщини. Багатократний володар титулу «Найсильніша людина України» і дворазовий чемпіон світу, а також актор приїхав привітати хлопців зі святами. Це було живе спілкування із жартами та сміхом. Колись Вірастюк був членом української збірної, яка два роки поспіль виборювала титул «Найсильніша нація світу». Сьогодні він підтримує і надихає тих, хто щодня підтверджують (хай неофіційно) цей титул своєю бойовою роботою

Ворожий дрон-перехоплювач намагався збити важкий БПЛА-бомбер 3 мотопіхотного батальйону 58 ОМПБр, коли той повертався з місії на півночі Харківщини. Пілот «Баби-Яги» віртуозно маневрував, тримаючи ворога в полі зору. Завдяки майстерності оператора наш бомбер повернувся додому неушкодженим і готується до нових вильотів

Воювати «і хотів, і не хотів», каже Віктор на псевдо Афоня. За повісткою прийшов не з першого разу. Та от минуло два роки, йому вручили нагороду – почесний нагрудний знак «За сумлінну службу» від командувача УВ «Північ» Сухопутних сил ЗСУ. Афоні 46, він з Хмельниччини. Після школи пішов на тракториста, тоді – армія, два роки на флоті. Після – будівельні підряди, ремонти. Аж доки отримав повістку. Перший рік у війську Віктор воював на Сумщині – був прикомандирований до іншого підрозділу, тепер на півночі Харківської області. Сьогодні вийшов з позиції, кілька має днів відпочинок. – На гражданці як? То пішов у магазин, то поїхав на тролейбусі, то на трамваї, то на дискотеку з дівками. А тут одне й те саме. Вже і не пам’ятаєш, вівторок сьогодні чи середа, – розповідає Афоня. Не думав він, що доведеться у таких роках з автоматом бігати – лежати б у якоїсь жіночки під боком. – Та якось ми відвоюємо свою територію все одно. Як почали воювати за свою землю, так і будемо воювати далі. Хай хоч мені 80 років буде.

Одразу дві нагороди напередодні Різдва отримав Дмитро на псевдо Дикий, це відзнака Головнокомандувача Збройних сил України «Золотий хрест» та почесна відзнака 58 окремої мотопіхотної бригади «Сила волі». Воює з перших днів повномасштабки

Різдво – родинне свято. Та ми не сідали цього року з сім’єю на Святвечір, не колядували й не носили кутю кумам та хрещеним. Тому що ми на війні. Ми не накриваємо стіл з 12 пісних страв, як робили наші предки. Свято в нас проходить без віншування й вертепу. Поки війна, ми не дотримуємося звичаїв – щоб вони жили далі, щоб їх не викорінив ворог. Різдво Христове – це пришестя у світ Спасителя і обіцянка, що світло переможе темряву. І ще це нагадування, за що ми стоїмо: за наші родини, наші традиції, за світло. Христос народився! Славімо Його! Командир 3 мотопіхотного батальйону 58 бригади Підполковник Михайло Семененко