Dark Navy
رفتن به کانال در Telegram
Тіньовий флот. З'єднуємо тих, хто робить результат.
نمایش بیشترکشور مشخص نشده استدسته بندی مشخص نشده است
1 138
مشترکین
+424 ساعت
+657 روز
+19730 روز
آرشیو پست ها
1 138
Продовжуємо серію публікацій символіки ВМСУ
Нарукавний знак Снайперів Берегової Оборони ВМСУ періоду дислокації в АР Крим
1 138
+2
Варіанти нарукавних знаків 6-ї окремої берегової ракетно-артилерійської
бригади (6 ОБеРАБр, в/ч А1814)
Ввійшла до складу Військово-морських сил України 24 лютого 1996 року.
1 138
Окремий морський інженерний батальйон ВМС.
Водолазна підготовка. Севастополь, бухта «Омега», 2003 р.
1 138
Частина №7
Підсумки
Втрати сторін:
Японський гарнізон за оцінками поніс втрати не менше 100 осіб.
Знищено літаки на аеродромі, радіостанції, склади, 2 гідролітаки, втрачено документацію.
Рейдери понесли втрати 18 загиблих, 12 безвісти (з них 9 виявились живими проте потім були страчені вузькоокими).
Здобутком операції можна рахувати створення концепції десанту з підводних човнів, максимально дальнє скрите переміщення доволі великої групи піхоти (на секунду нагадаю 2000 миль)
Проте зі стратегічної точки боку ця операція не дала бажаного результату, так як самураї змогли додуматись що такі дії не відбуваються просто так, та посилили оборону островів.
І ще одна цікава деталь, яка дуже добре передає дух цих людей: саме Карлсон зробив "Gung Ho" (завзято працювати разом) девізом своїх рейдерів — і згодом цей вислів увійшов в американську мову.
1 138
Частина №6
09:00 18 серпня починається рятувальна операція, підводні човни Nautilus і Argonaut підходять ближче до берегу.
З підводного човна відправляють рятувальний човен із тросом, згідно плану все просто, протягуємо трос до берега , зачепляємо гумові човни, витягуємо рейдерів крізь прибій.
І саме в цей момент з'являються японські літаки.
Рятувальний човен обстрілюють, підводні човни опертивно занурюються, рейдери знову залишаються самі.
З 22.00 по 23.50 проводиться остання спроба, рейдери використовуються каноє місцевих, те що залишилось від своїх човнів, що в результаті все ж приводить їх на борт підводних човнів.
1 138
Частина №5
18.00 17 серпня
Карлсон проводить нараду де прийняв рішення виводити рейдерів.
Тут починається пекло.
Море стало основним противником морпіхів, 18 гумових човнів вирушають до підводних човнів, проте частина просто не може подолати хвилі. Човни починають перекидатись, люди втрачають зброю та спорядження, після численних спроб тільки 7 човнів (93 о/с) дістаються до пункту призначення.
Близько сотні бійців все ще на острові.
Ніч з 17 на 18 серпня
Люди виснажені, частина поранені, у когось немає зброї або БК, частина групи навіть не має гадки де інші, адже координація порушена через втрату засобів зв’язку, по суті японців немає, але розуміння у бійців в той момент звичайно не було.
Вранці ситуація покращується.
На острові залишається близько 70 рейдерів.
Вони знаходять кинуту зброю, організовують патрулі та тримають оборону.
І тоді Карлсон нарешті розуміє: «організованого японського опору практично немає, фактично ми вже перемогли, але моїм бійцям тепер потрібно вибратися».
1 138
Частина №4
08.00 – 11.00 рейдери як дикі пси прориваються через острів, японські групи пробують організувати контратаки, проте рейдери більш організовані та мають значну перевагу у вогневій потужності. Паралельно група морпіхів, що ненароком висадилась «не там» активно діє в тилу у вузькооких, наводячи жах на гарнізон, адже розуміння протяжності лінії бойового зіткнення по суті немає.
11.30 самураї підтягнули авіацію, командир Карлсон наказує бійцям не відкривати вогонь по літакам без необхідності та підтримувати маскування.
Літаки роблять декілька проходів над островом, проте не знаходять цілі та повертаються на базу.
13.30 над островом з’являється нова група з 12 літаків, серед них гідроплани (літаючий човен), два гідроплани сідають у лагуні та зразу потрапляють під перехресний вогонь рейдерів, в результаті чого японці йдуть на дно кормити риб. Цілі літаки наносять ураження по острову.
В цей час ситуація наступна, морпіхи не можуть оцінити реальну кількість противника, в цей час японці вже розбиті.
1 138
Частина №3
Близько 05.00 відбується висадка, як і завжди в армії, все не по плану.
Один з загонів не отримує зміни до наказу, в результаті 12 морпіхів висаджуються окремо від основних сил. Група не чекає та продовжує рух вглиб острову, що в результаті трохи пізніше стане сюрпризом.
В цей час основні сили вже на березі, рейдери мають перевагу в ефекті несподіванки, але в один момент лунає випадковий постріл – Японці вже на фокусі.
Командир Карлсон провів перегрупування, розділив свої сили на дві роти.
Рота «А» починає просування вглиб острову через його вузьку частину.
Рота «Б» залишається в резерві.
Трохи згодом починається перший бій, сержант Клайд Томасон оцінює ситуацію, та розуміє що шляху назад немає, він виходить на відкриту ділянку місцевості та кооригує вогонь свого взводу, тим сам підставляє себе під кулю та гине. Його дії призвели до успішного відбиття атаки та продовження атаки та став першим сержантом морської піхоти США у другій світовій війні, якого було нагороджено «Медаллю за відвагу».
1 138
Частина №2
Який був план?
220 морпіхів на двох підводних човнах мали подолати 2000 миль (3218 км) до атолу та здійснити висадку на гумових човнах з підвісними моторами та почати виконання завдань, а завдання ставилось грандіозне.
Завдання:
1) Нанести максимальні втрати японському гарнізону;
2) Знищити військові об’єкти та арсенали;
3) Захопити документацію противника;
4) Створити загрозливу ситуацію японським силам у районі групи островів Гілберта, змусити їх перекидати підкріплення та відвернути увагу самураїв від Гуадаканалу.
Як це відбувалось?
03.00 17 серпня
Підводні човни Nautilus і Argonaut спливають приблизно за 450 метрів від південного берега Макіна.
Рейдери згідно плану мали висадитись на човнах, проте тут погода зіграла злий жарт, сильні хвилі, темрява, дощ. Частина моторів просто не запустилася. Через це організувати висадку на двох запланованих ділянках стало практично неможливо.
Командир загону Еванс Карлсон наказав сконцентрувати основні зусилля на одному пляжі.
1 138
17 – 18 серпня 1942 року
*Рейд на атол Макін (США)*
*2 рейдерський батальйон морської піхоти США*
Операція, на яку з першого погляду міг погодитись тільки відбитий, вона не принесла бажаного стратегічного результату для союзників у війні проти Японії проте створила концепцію універсальності застосування морської піхоти.
Частина №1
Предумови операції:
1941 рік, війна у самому розпалі, збройні сили імператорської армії Японії окупували атол Макін що знаходиться у групі островів Гілберта.
Група островів Гілберта - середина Тихого океану, створено умови закриття північної акваторії Австралії та не допущення створення додаткового логістичного вузлу сил союзників.
1942 рік, американці тільки но розпочали наступ на Гуадаканалі (ще розкажемо), у командування США було чітке розуміння, що вузькоокі ніяк не залишать це не покараним та перекинуть резерви на посилення оборони, саме в той момент народився план як розпорошити сили противника та відвернути увагу від основних подій.
1 138
Фото з Ормузької протоки. Saildrone Voyager — безпілотний надводний апарат для тривалого спостереження та розвідки на морі.
Його довжина становить близько 10 метрів. Апарати цього типу використовуються оперативною групою Task Force 59 ВМС США для тривалого моніторингу морської обстановки та збору розвідувальної інформації.
Найпомітніший елемент конструкції Voyager — високе темне жорстке крило-вітрило заввишки близько 6 метрів. Саме вітер є основним джерелом його руху, а допоміжний електродвигун використовується за необхідності.
Voyager може автономно перебувати в морі до 100 діб. На борту встановлюються камери, радар, AIS та інші сенсори, що дозволяють вести тривале спостереження за визначеними районами, виявляти та супроводжувати морські цілі й передавати отримані дані оператору.
