КУР.ВА

Коли нарешті помолилась тим богам і спортивна реклама стала виглядати так. Собака сигарета мордою вниз від Nuga🧘‍♀️

Якшо ви стоїте — краще сядьте або ляжте на реформер, бо я прочитала історію пілатесу. На кожній платоспроможній вулиці міста має бути рожеве приміщення з оверпрайснутими тренажерами і написами на стіні «Ти все можеш, розквітай». І вся іронія в тому, що вигадала цей метод не умовна Гвінет Пелтроу, а німець Джозеф Пілатес, який після Першої світової сидів у в’язниці в Британії і мав трохи вільного часу. Взагалі у Пілатеса були серйозні проблеми зі здоров’ям, тому він вивчав гімнастику, бокс, боротьбу, йогу та східні практики. А у в’язниці заміксував робочі історії та вигадав свій метод Contrology — щоб контролювати навіть ті частини тіла, про існування яких ми не дуже підозрювали. Він почав тренувати інших в’язнів і навіть прикріплював пружини до лікарняних ліжок, які потім еволюціонували до реформерів. А у 1926-му переїхав до Нью-Йорка і відкрив там свою студію (вона з паном Пілатесом на фото). Вправи дуже полюбилися танцівникам, бо класно відновлювали після травм та й допомагали швидше прокачати тіло. Далі хтось відоміший засвітився за заняттями пілатесом і в 1990-х цей хіт поступово розрісся вулицями США. Проходить якихось 30 років — і вже я беру свою матчу і йду напілатес🫡

Сподіваюсь ніхто з команди Coosh не натрапить на це відео🤞🏻 Випускні дизайни студентів вгадайте якого міста.

Коли я побачила цю легенду на показі Chanel, думала, що мені здалося. Потім про неї нагадала Гейлі, а тепер її бачимо навіть у стрітстайлі Львова. Поки ви піднімаєте архіви з 2012-го, я полізла шукати її історію. До того, як Нью-Йорк всі стали любити і знімати про нього фільми, він був максимально брудним і небезпечним містом. Настільки, що люди почали з нього виїжджати. Тому в 1977 році влада штату вирішила змінити ситуацію і запустила кампанію з боротьби зі злочинністю з розвитку туризму. За класикою, поверненням привабливості Нью-Йорка зайнялися креативники, один з яких (дизайнер Мілтон Глейзер), сидячи в таксі, намалював на шматку паперу I сердечко NY. Це, по суті, стало першим використанням емоджі в тексті і найлегендарнішим кампейном із брендування міста. Далі історію ми знаємо: I love NY розрослося до такого масштабу, що з’явилися I love Paris, I love London і найвідоміший — I love Моршин. Отак воно буває: півжиття думаєш, що це крінж, а виявляється — кітч (який я тепер хочу 💔).

Коли розбагатію, прийду з нею в Макдональдс і попрошу покласти бігмак меню з картопляними діпами.  Чи краще бігтейсті?

На просторах Тредсу дівчина поділилася стрітстайлами своєї бабусі Гелени, Львів 1934-1939. Тодішній Стріт Стайл Хантер був від неї у захваті🎥

Я категорично ПРОТИ сексуалізації жінок в рекламі і радикально ЗА сексуалізацію чоловіків, зокрема Володимира Дантеса.

Найвеселіші купальники були в Chanel за каденції Карла Лагерфельда в 90-х, і я прийшла з серйозними аргументами.

Cultnaked має перейменуватися в Ovulated

Фототвір на тему «Ким я хочу стати, коли виросту». Ним.

Є сенс після цього досягати шось у фешені???

Ну і референс, погодьтеся, нічогенький. Хто не впізнав, Бʼянка Джаггер обіцяє любити Міка Джаггера до смерті (з 1971 по 1978 рік).

Мушу потурбувати вас у неділю, бо Дуа Ліпка вийшла заміж! Щастя молодим, хоча цей мужчина станом на зараз і так найщасливіший на Землі.

Затверджено міністерством охорони фешену та стилю України

Поки прасувала вишиванку, знайшла книжечку-етикетку зі згадкою всіх, хто створював виріб. Кожен дизайнер, закрійник, конструктор на окремій сторінці! Оплески і повага, Етнодім👏

Зараз би це назвали якимось poet core, а 120 років тому — це було вибігти в місто на каву (чи кежуал прогулянку човном). Біжіть надивлюватися на стилізації від українських пані і Олександра Мурашко в музей Шептицького. Ну і жінку-мак попрошу окремо зацінити🔥

Є таке економічне спостереження: коли жінки переходять на непристойне міні — економіка переживає свій розквіт (памʼятаєте, як добре жилося за часів найкоротших спідниць Брітні Спірс в 2001-му?). Сподіваюсь ці мужчини теж щось знають, бо дуже вже різко переодяглися в одні трусіки🧯

Де ви були, Jul, коли я трусилася в автобусі на Польщу, курва?!

Раніше філософами були … філософи. А зараз ними можуть стати навіть графічні дизайнери модних журналів, які втомилися робити графічний дизайн для модних журналів. Тому Барбара Крюгер у вільний від створення реклами час вигадувала способи, як посміятися над капіталістичним світом. Найвдалішим вважаю її перефраз Декартового «Я думаю, отже я існую» на «Я купую, отже я існую», який Барбара розмістила на паперовий пакет і зарелізила в розквіт американського консюмеризму, 1990-го. Якщо її стиль підозріло вам щось нагадує, наприклад, лого Supreme — так і є, бренд «позичив» її фірмстиль і дизайнерка навіть з того іронізувала. Урок виходить простий: хочете щось в когось вкрасти переосмислити — будьте як Барбара, а не Supreme, і вибирайте тих, хто вже кілька століть як не зможе подати на вас у суд👩‍⚖️

Якби я була джинсами — то однозначно цими з колаби H&M і Stella Mccartney. *а якби грошима — то однозначно кредитним лімітом