Чорний лебідь 🪶
Чорний лебідь українських реалій. Канал без ілюзій, води та інформаційного сміття. Жорстка аналітика для тих, хто поважає свій інтелект. Пишемо те, про що інші бояться подумати. Для дурнів — вирок, для притомних — база. chorleb@proton.me
نمایش بیشتر📈 تحلیل کانال تلگرام Чорний лебідь 🪶
کانال Чорний лебідь 🪶 (@chorleb) بازیگری فعال است. در حال حاضر جامعه شامل 17 456 مشترک است و جایگاه را در دسته متفرقه دارد.
📊 شاخصهای مخاطب و پویایی
از زمان ایجاد در невідомо، پروژه رشد سریعی داشته و 17 456 مشترک جذب کرده است.
بر اساس آخرین دادهها در تاریخ 27 اوت, 2026، کانال فعالیت پایداری دارد. در ۳۰ روز گذشته تغییر اعضا برابر 3 669 و در ۲۴ ساعت گذشته برابر -17 بوده و همچنان دسترسی گستردهای حفظ شده است.
- وضعیت تأیید: تأیید نشده
- نرخ تعامل (ER): میانگین تعامل مخاطب 79.27% است و در ۲۴ ساعت نخست پس از انتشار، محتوا معمولاً 55.47% واکنش نسبت به کل مشترکان کسب میکند.
- دسترسی پستها: هر پست به طور میانگین 13 838 بازدید دریافت میکند. در اولین روز معمولاً 9 683 بازدید جمعآوری میشود.
- واکنشها و تعامل: مخاطبان بهطور فعال حمایت میکنند؛ میانگین واکنش به هر پست 768 است.
📝 توضیح و سیاست محتوایی
نویسنده این فضا را محل بیان دیدگاههای شخصی توصیف میکند:
“Чорний лебідь українських реалій. Канал без ілюзій, води та інформаційного сміття. Жорстка аналітика для тих, хто поважає свій інтелект.
Пишемо те, про що інші бояться подумати. Для дурнів — вирок, для притомних — база.
chorleb@proton.me”
به لطف بهروزرسانیهای پرتکرار (آخرین داده در تاریخ 28 اوت, 2026)، کانال همواره بهروز و دارای دسترسی بالاست. تحلیلها نشان میدهد مخاطبان بهطور فعال با محتوا تعامل دارند و آن را به نقطه اثرگذاری مهم در دسته متفرقه تبدیل کردهاند.
До групи входили: - Ірина Мудра, заступниця керівника ОП (Романівна); - Максим Микитась, екснардеп (Макс); - Олексій Ступак, голова правління Sense Bank; - Микола Гладишенко, голова наглядової ради Sense Bank; - Герман Галущенко, за якого вносили заставу (Герман); - Вадим Столар, нардеп (Вадік); - Тимур Міндіч - друг Зеленського (наш ізраїльський біженець Тимур); - Данило Гетманцев - за словами Мудрої; - Давид Арахамія; - Олександр Клименко.Розслідування застави за Галущенка тут не є основним. Все крутиться навколо торгівлі впливом, призначення людей на потрібні посади, перехід державного банку під контроль приватних осіб, відмивання грошей і обхід фінмоніторингу. 29 червня Галущенко вийшов з СІЗО, до 10 серпня йому заборонили покидати Київ. Цікаво, що розслідування вийшло через тиждень після закінчення заборони. Де зараз Галущенко, невідомо. Якщо побачите, напишіть мені в приватні.
Конституція не забороняє виборів, але закон "Про правовий режим воєнного стану" та Виборчий кодекс кажуть, що виборчий процес на час воєнного стану припиняється. Президент виконує свої повноваження до вступу на пост новообраного президента (якщо такий є), а Верховна рада працює до першого засідання нової Ради, яку можна обрати після скасування військового стану.Коротше, конституція забезпечує безперервність влади. Тому вибори провести складно, але за потреби — можливо. Тепер поглянемо на вигоди того, хто переможе. Провести вибори президента трохи простіше за вибори в Раду. Проведення одночасно двох виборів виглядає малоймовірним: незрозуміло, хто голосуватиме, хто рахуватиме голоси, кого допускати, хто охоронятиме спостерігачів. Хіба що провести голосування через Дію, але для цього треба зміни в законах. Коротше, багато питань, які зараз точно не важливіші за власну балістику. Тепер уявімо, що вибори президента провели, а вибори в Раду відклали на умовно трохи більш мирні часи. Україна — це парламентсько-президентська республіка, де президент має обмежені функції і може робити пропозиції парламенту, а основні рішення ухвалюють саме депутати. Принаймні, так мало б працювати, але Зеленський, завдяки ручній більшості в парламенті, фактично перетворив державу на президентську республіку. Отже, новий президент (хто б це не був) опиняється у наступній ситуації: він має обмежені функції, а парламент фактично не працює. Війна триває, депутати неконтрольовані, але хтось має приймати рішення, щоб країна хоч якось працювала. Тепер про Федорова. Якщо він хоче мати хоч якийсь вплив на посту президента, він має домовлятися з парламентом і знайти в Раді лояльних депутатів. Рада зараз фактично не працює – частина депутатів розбіглася, частина під слідством, частина ідейна і належить до опозиційних Офісу партій. Лишаються поточні і колишні депутати "Слуги народу". Це у більшості своїй не ідейні депутати, часто – з кардинально різними поглядами на майбутнє України (Бужанський, Дубінський, Кузьміних, Безугла, Гетманцев) або взагалі випадкові люди (Вірастюк, Беленюк). Іншої партії Федоров не має, тому доведеться домовлятися зі "слугами". Чи має він ресурси на це, чи вже домовився — невідомо. Але схоже, що вчорашній виступ був більше схожим на ва-банк, ніж на зважене рішення. Федоров опинився у патовій ситуації — повернутися міністром йому не дадуть, отримати реальну владу в умовах підконтрольного Зеленському парламенту він також не зможе. Звичайно, він мав місяць, щоб домовитися зі слугами, і планує провести вибори через Дію, тоді є шанс стати молодшою і трохи розумнішою версією Зеленського. Але ми живемо в реальності, і все передбачити неможливо. А сьогоднішні домовленості завтра хтось може перебити вищою ставкою. 🦢 Підпишись на Чорного лебедя
Ми повинні знайти законний, безпечний і реалістичний механізм, який дозволить Україні відновити повноцінний демократичний процес навіть за умов тривалої війни. Українці не можуть жити в країні, де вони не розуміють, чому ухвалюються ті чи інші рішення. Чому одні реформи рухаються вперед, а інші блокуються. Головним критеріем для призначення людини є не професіоналізм, а її особиста лояльність до системи. У нас є системна криза управління. Є одна річ, яку складно витримувати нескінченно – відчуття несправедливості. Треба відновити довіру між громадянином і державою. Парламент не має працювати в інтересах окремих бізнес-груп в оборонці, фармі чи гральному бізнесі.Федоров каже, що треба забезпечити право голосу військових, українців за кордоном і людей у прифронтових регіонах. Війна не має означати відмову від демократії. На думку Федорова, на виборах влада має показати зроблене, а суспільство вирішує, чи довіряти їй далі. У відео зʼявляються Андрій Єрмак і різні посадовці, що отримали підозри у незаконному збагаченні. Також є кадри протестів, де люди вимагають повернути Федорова на посади міністра оборони. При цьому, у відео жодного разу не звучало прізвище людини, що з 2019 року одноосібно приймає всі головні рішення в країні. Зокрема, ставить людей на керівні посади – Зеленського. Федоров розуміє важливість моменту і протестів, які рано чи пізно втратять інерцію. Без посади міністра він поступово втратить довіру суспільства (читай — політичну вагу), тому пішов ва-банк. Що буде далі? Думаю, що зараз Федоров дивитиметься на сприйняття свого виступу — телеграм, новини, соціологія, відповідь Офісу. На основі цього протягом найближчого тижня (а може й швидше) він прийме рішення, що робити далі. Все йде до того, що Федоров використає свою політичну вагу для того, щоб змусити владу провести вибори і перемогти на них. 🦢 Підпишись на Чорного лебедя
