Єгор Бондаренко

В результаті сьогоднішньої дронової атаки було зруйновано «Залізничний ринок», або як його ще називають «Шайба». Ринок був збудований у 1973 році за проектом архітекторок Алли Аніщенко та Наталії Чмутіної. Особливість будівлі ринку полягає у її круглій формі, яка дозволяє ефективно використовувати територію та розміщувати приміщення на трьох рівнях: цокольному, першому поверсі та балконі. Окрім «Залізничного ринку», таку ж форму будівлі має ринок на Печерській площі. Рік тому в мене виходив допис про ринок та про його подальшу долю. Тоді у 2025 році поширювалось рендер майбутнього ЖК, який має зʼявитись на місці ринку. Що ж, тепер доля ринку остаточно вирішена. Навіть якби місто дало будівлі ринку статус памʼятки, як цього вимагала громадськість минулого року — в київській практиці це мало що значить, якщо хочуть знести якусь історичну чи модерністську будівлю.

вул. Вербицького — Харківська площа Від вул. Вербицького до вул. Вірменська продовжується ремонт хідника. Правда в деяких місцях, старий та новий тротуар не збігаються по висоті (10). Тут є ще 2 epic-fail. Перше, стовп освітлення на велодоріжці (11-12). Чим дивились дорожники, коли це робили — питання відкрите. Друге: паркувальна кишеня (13-14). Для чого? Чому для закладу «Пинта» потрібно робити парковку? (Мабуть ця шашлична настільки важливий соціальний обʼєкт, що прям потребує паркомісць. Або хтось вдало відмітив там ювілей). Харківське шосе це магістральна вулиця, де пріоритет за рухомим транспортом. Будь-яка паркувальний кишеня в крайній смузі, яка до речі буде смугою ГТ, лише зупинятиме потік та створюватиме аварійні ситуації. А воно треба? Йдемо далі. На парній частині ділянки, від вул. Вірменська до Харківської площі, тротуар вже вимостили ФЕМ та велодоріжки за асфальтували (15-17). В роботі залишались коротка ділянка довжиною близько 120 м (18). На цьому все. Наступний огляд в кінці вересня.

Капітальний ремонт Харківського шосе — огляд за 31.08.2026 вул. Привокзальна - вул. Тростянецька На непарній частині ділянки вул. Привокзальна - вул. Литвинського (1-2) продовжується ремонт проїжджої частини. На парній стороні було зроблено друге відгалуження велодоріжки у бік вул. Михайла Кравчука (3). Аналогічні відгалуження могли бути також у бік вул. Тростянецька та Вербицького. В район зуп. «вул. Сімферопольська» та ТЦ продовжується заміна бетонних плит та асфальтового покриття на тротуарну плитку без фаски (4-5). На перехресті з вул. Тростянецька продовжується ремонт проїжджої частини на примиканні до перехрестя. Як бачимо, старе пішоходе покриття теж замінюється на ФЕМ без фаски та на парній частині вул. Тростянецька ці роботи вже виконали (6-7). Аналогічні роботи проводяться у бік вул. Дениса Антіпова (8) вул. Тростянецька - вул. Вербицького На цій ділянці завершується ремонт тротуару та облаштування велодоріжки біля універсаму «Київ» (9). Щодо підземних переходів — будуть в наступному огляді.

Про нічні автобусні маршрути Якщо памʼятаєте, до 2022 року у Києві існували 5 нічних маршрутів, 4 з яких були тролейбусними (1). Але до якості їхньої роботи та трасування було чимало питань. Як показала загальноєвропейська практика, якщо нічні маршрути стартують з одного центрального хабу, проходять не лише вздовж лінії метро, але також мають відгалуження у ті райони, де його немає, мають тактовий інтервал руху — такі маршрути матимуть попит серед пасажирів. У своїй новій інтерпретації, нічні маршрути Києва дотримуються цих принципів: 🔹Тактовий інтервал в 1 годину 🔹Усі маршрути стартують з одного центрального хабу — Центральний залізничний вокзал 🔹Маршрути охоплюють більшість районів столиці: з метро та без нього На даний момент, з функцією та задачею: розвезення пасажирів поїздів у різні куточки міста — маршрути справляються. З часом, коли комендантська година буде скасована, можна буде переглянути конфігурацію та інтервал руху нічних маршрутів.

От що буває, коли бюджетні кошти викидаються на консервування застарілих рішень Я вже раніше розповідав за вулицю Михайла Драгоманова, на якій у 2025 році провели поточний ремонт ділянки вул. Анни Ахматової до вул. Здолбунівська. За 40 млн грн, що були витрачені на ремонт, примудрились: не впорядкувати паркувальні місця та організацію дорожнього руху, не створити велоінфраструктуру, не підвищити безпеку на пішохідних переходах. Громадський транспорт на цій вулиці теж не отримав ніяких покращень, оскільки автомобілі далі паркуються впритул до зупинок. А на зуп. «вул. Михайла Драгоманова» нерідко можна побачити таку картину (1). І так, дорожні пагорби теж запарковані (2) і пішохід все одно знаходиться в сліпій зоні для водіїв. І ще раз хотів би повторити, що навіть при поточному ремонті, вулицю можна було якісно змінити та виправити недоліки. Але ці можливості були відкинуті та в найближчі десятиліття навряд чи щось суттєво можна буде виправити.

Поки готую черговий огляд на капремонт Харківського шосе, варто поговорити одне про рішення, яке в майбутньому буде спричиняти аварійні ситуації за участю маломобільних громадян — направляюча тактильна плитка через велодоріжку. Дане рішення, яке робиться з подачі Євгенія Свєта, не лише суперечить чинним ДБНам, а й банальній логіці. Якщо раніше, перед велодоріжкою вкладалась попереджувальна тактильна плитка (2) — тепер людина з порушенням зору навіть не розумітиме, що переходить велосипедну доріжку. А у випадку з вул. Дегтярівська (3), на якій хочуть зробити капремонт, людина з порушенням зору взагалі виходитиме на середину велодоріжку, бо так веде тактильна навігація. В обох випадках це створює аварійну ситуацію. Це аж ніяк не робить міське середовище дружнім та безпечним для маломобільних громадян. Створення безбарʼєрного середовища у Києві все ж таки має бути відкритим процесом та повинні розглядатись думки, пропозиції інших людей, а не лише однієї.

У кільцевого перетину з Осло зʼявився побратим у Братиславі. Правда тут автобуси все ж таки змогли розʼїхатись між собою. А от з автомобілями вийшла біда… Відео взято тут

Можна привітати з цим рішенням, яке прийняло Уряду та КМДА. Тим паче рішення про безперебійну роботу Сирецько-Печерської лінії вже давно назрівало — залишилось лише дочекатись набуття чинності цього рішення. Однак, сама проблема з транспортним звʼязком між двома берегами Києва має більш глибоке коріння. Втім, більш детально про це та про рішення Уряду/КМДА обговоримо у дописі, який скоро вийде на моїй сторінці в Instagram. Підписуйте на інші сторінки: Facebook | Instagram | Telegram

В цілому, це давно треба було зробити та добре, що тепер в районі Бессарабки зʼявляться наземні переходи та непотрібно буде в цьому місці більше переходити Хрещатик за допомогою «Метроград». Щодо ліквідації пішохідної зони біля Бессарабського ринку — в даній ситуації є найменше з можливих зон. Коли її створювали у 2021 році, то за допомогою неї вирішили ті проблеми, які накопичились за останні десятиліття на проїзді. Однак, оскільки в колишньому проїзді між Хрещатиком та Басейною не було якихось точок тяжіння, які б генерували суттєвий пішохідний потік та відвідувачів — навряд чи пішохідна зона могла б стати постійною та потім реконструйованою. Тому, ліквідація пішохідної зони біля ринку навряд чи буде чимось поганим. Тим паче, що в тій конфігурації ОДР, яку заклали для відкриття проїзду, навряд чи передбачає суттєвого автомобільного потоку. Отже, очікуємо на повну реалізацію проекту. А ти часом, у Києві вже є пішохідна зона, яка варта реконструкції — Контрактова площа та вул. Сагайдачного.

🚶‍♀️Пішоходам більше не доведеться спускатися в "Метроград": на Бессарабській площі облаштують 6 наземних переходів У центрі столиці змінять схему руху пішоходів навколо Бессарабської площі. 💬"Усі підземні пішохідні переходи навколо Бессарабської площі, які проходять через ТРЦ "Метроград", продублюють безпечними наземними пішохідними переходами. Роботи почнуть найближчим часом", – повідомив заступник голови КМДА Костянтин Усов. Нові переходи облаштують через бульвар Тараса Шевченка, Бессарабський проїзд, вулиці Велику Васильківську та Басейну. Нова схема організації дорожнього руху передбачає: ▪️6 нових наземних переходів, які дублюватимуть підземні, та реконструкція 2 наявних; ▪️світлофори для пішоходів і транспорту; ▪️пониження бортового каменю для зручності людей з інвалідністю та інших маломобільних груп; ▪️тактильні смуги та кнопки виклику звукового супроводу для людей із порушеннями зору; ▪️додатковий тротуар з боку "Арена Сіті" та безпечний маршрут від бульвару Лесі Українки до Хрещатика і бульвару Тараса Шевченка; ▪️оновлення переходу між Бессарабським ринком і вулицею Крутий узвіз; ▪️паркувальна зона, зокрема місця для автомобілів людей з інвалідністю; ▪️велосипедні переїзди, суміжні з пішохідними переходами. ✔️Схема вже затверджена та погоджена Управлінням патрульної поліції у місті Києві. 🫶Після реалізації проєкту навколо Бессарабської площі сформують цілісний безбар’єрний пішохідний маршрут, яким буде зручно користуватися людям різного віку та з різними потребами. Ілюстрації мають виключно візуалізаційний характер і не відображають затвердженого проєктного рішення

Вчорашнє ДТП на вул. Шумського, яку капітально відремонтували за 81 млн грн у період з 2021 по 2023 рік. На щастя, обійшлось без жертв. Хоч в цій ситуації винуваті обидві сторони (діти та водій), але тут набагато важливіше розібратись, чому така ситуація стала можливою. До капремонту, крайні праві смуги на вулиці були запарковані (2). Відповідно, у проєкті капітального ремонту Шумського можна було розмітити паркувальні місця та створити фізичні антикишені в зоні зупинок громадського транспорту, виїздів з дворів та переходів. Однак, організацію дорожнього руху залишили такою самою, яка була до ремонту. Через припарковані автомобілі та громадський транспорт на зупинках, пішоходи на переходах фактично знаходиться в сліпій зоні для водіїв. Хоча якраз антикишені зробили б пішохода більш помітним та зменшили б відстань при переході дороги. Загалом, це приклад того, коли гроші у вулицю вклали, але через погані проєктні рішення страждають обидві сторони: пішоходи та водії. Відео взято тут

Поки у Києві кількість дерев та озеленення зменшується — у Варшаві навпаки їхню кількість примножують Нещодавно біля Палацу культури і науки завершили реконструкцію деяких вулиць та простору перед Палацом. Це в тому числі стосується вулиці Złota, яка тепер стала повністю пішохідною та на ній зʼявилось нове озеленення і сухий фонтан. Загальна вартість робіт склала 49,1 млн злотих. Колишній автомобільний тунель на вулиці Złota не був знесений чи закопаний, а отримав нову функцію — збору дощової води та в ньому розмістили комунікації для фонтану. Загалом, те що було зроблено у Варшаві — загальний європейський тренд останніх років, який покликаний помʼякшувати спеку влітку у містах. Якщо раніше, приклад озеленення великих асфальтових плаців можна було побачити лише у містах Західної Європи — тепер це потроху починає зʼявлятись і у містах Східної Європи. Відео взято тут і тут

Що зазвичай роблять з елементами декору та навігаційними вказівками на залізниці? Списують та викидають на смітник. Однак, швейцарська залізниця SBB вирішила зробити інакше. В кінця червня цього року, SBB вперше провела офлайн розпродаж свого списаного майна: починаючи від навігаційних вказівок та брендових парасольок, закінчуючи сидінням з потяга та навіть кабіною від канатної дороги. Окрім того, що Швейцарська залізниця отримала невеликий прибуток та зекономила на утилізації, люди, в першу чергу фанати та колекціонери, змогли за гроші отримати частинку залізниці та мати можливість прикрасити свій інтерʼєр її елементи. Відео взято тут

Нещодавно на ст. м. «Сирець» почали тестувати зонування платформи з вказівками, де кому сидіти й лежати під час тривоги. Оскільки наліпки мають рекомендаційний характер, то людям і так буде на них все одно, далі будуть займати будь-який вільний простір на платформі. Тому, саму проблему варто вирішувати не наліпками, ефективність яких буде нульовою, а чітким контролем з боку працівників метрополітену. Крім цього, на мою думку, можливо варто розглядати варіант рівномірного перерозподілу людей між станціями під час тривоги в ночі. Не рідко буває ситуація, коли під час чергової атаки на одній станцій зібралось чимало людей та усі ходять одним над одним — водночас на сусідній станції ще є місця, де люди могли розмістись людей. Зрозуміло, що самій проблемі вже не перший рік. Але оскільки ті хто приймають рішення, навряд чи використовують метро як укриття, то чи варто дивуватись, що вирішення проблеми розпочалось лише на 5-й рік війни. Фото: КМДА

вул. Вербицького – Харківська площа На парній стороні ділянки вул. Вербицького - вул. Вірменська завершили асфальтування проїжджої частини, поступово заново встановлюють бордюри та розпочинають ремонт тротуару (20-21). На вул. Вірменська відкрили проїзд до перехрестя (22). На ділянці від вул. Вірменська до Харківської площі розпочався ремонт тротуару, місцями почали асфальтування проїжджої частини та завершили перенесення опор освітлення (23-28). На цьому все. В цілому, з урахуванням наявних темп робіт, завершити капітальний ремонт Харківського шосе до кінця 2026 року є реалістичною задачею. Втім, як воно буде далі — подивимось. До наступного огляду ✌️

вул. Здолбунівська – вул. Тростянецька На даній ділянці, окрім ремонту непарної частини, основні роботи зараз на тротуарі, де робиться нове мощення, а саме: перехрестя з вул. Здолбунівська, буд. Харківське шосе 56, тротуар біля підземного переходу на та зуп. «вул. Сімферопольська», перехрестя Харківське шосе/вул. Тростянецька (10-13) вул. Тростянецька - вул. Вербицького До примикання з перехрестям, частково замінили дорожнє покриття на вул. Тростянецька (14-15). Чи буде зроблено заміну пішохідного покриття на цій ділянці вулиці, стан якого бажає кращого — питання відкрите. З тротуару до буд. Харківське шосе 158 зробили нові сходи (16). Біля універсаму «Київ» повністю ліквідували парковку та поступово роблять нову пішохідну зону (17). Від зуп. «Дитяча поліклініка №2» до вул. Вербицького повністю завершили ремонт тротуару, покриття біля зупинок, та облаштування велодоріжки (18-19).

Капітальний ремонт Харківського шосе — огляд за 31.07.2026 Дарницька площа – Харківський шляхопровід На дублері вулиці розпочали прокладання велосипедної доріжки (1), яка буде розташована окремо від тротуару. Крім цього, розпочалось асфальтування другої частини дублера, ділянка від буд. Харківське шосе 18 до виїзду (2). Непарну частину вулиці теж розпочали асфальтування (3). Щодо трамвайних платформ, то поки що немає натяків на те, що їх почнуть будувати. В тих місцях, де вони мають зʼявитись (приклад, зуп. ж/к «Мега-сіті» (4)), бордюри з краю дороги не відповідають необхідній висоті платформи (5). Якось не хочеться повторення подібної ситуації, яка була під час реконструкції Дегтярівського шляхопроводу та підземного переходу на вул. Зої Гадай. вул. Привокзальна - вул. Здолбунівська З моменту останнього огляду тут встигли відремонтувати парну частину дороги (6)та розпочали ремонт непарної сторони, від вул. Привокзальна до вул. Литвинського (7-9).

«Не цукор — не розтанете» Німецький Дортмунд почав отримувати нові та модернізовані високопідлогові трамваї для своєї системи Stadtbahn (або метротрам). Всього має надійти 26 вагонів HeiterBlick B80D Vamos та 64 модернізованих Duewag. Нові та модернізовані трамваї не мають системи кондиціонування салону. І ні, це не якась помилка у технічному завданні — оператор DSW2I спеціально прописав цю умову, щоб зекономити близько 70 млн євро. Також за словами оператора, пасажирів задовольнить пасивна терморегуляція салону (спеціальна ізоляція та подвійне скління), оскільки начебто вони їздять не більше однієї зупинки. Однак, ані пасажири, ані представники Партії зелених не оцінили таку економію від DSW2I та розкритикували відсутність кондиціонерів. З урахуванням того, яка спека цього літа в Німеччині та країн ЄС — критику пасажирів зрозуміти можна. Чи прийме транспортний оператор рішення про встановлення кондиціонерів у трамваях після критики пасажирів — питання відкрите. Фото: DSW2I

Теплотраса замість дерев Між мікрорайоном Теремки-1 та ЖК «Республіка» розпочалась вирубка дерев в зоні лісосмуги, якій ще у 2019 році Київрада надала статус парку відпочинку, щоб побудувати теплотрасу між районною котельнею «Теремки» та тепломагістраллю № 4 ТЕЦ-5. Попередньо відомо, що мають зрубати близько 662 дерев. Тут звісно можна було посперечатись, що важливіше, але є одна важлива деталь: початковий проект теплотраси передбачав прокладання її по вул. Теремківська, на якій немає щільного автомобільного трафіку. Тобто, поетапне перекриття цієї вулиці не спричинило б якогось транспортного колапсу. Лише тимчасові складнощі для місцевих мешканців. Також з цікавого, що Департамент довкілля, який раніше не погоджував трасування теплотраси через лісосмугу, змінив своє рішення після заміни керівництва у 2025 р. В найкращих традиціях, люди дізнались про плани міста лише після початку робіт та почали захищати лісосмугу, поки її усю не знищили. Важливо розуміти, що люди не проти самого факту будівництва теплотраси на Теремках. Проти будівництва саме за рахунок вирубки дерев — їхнє відновлення займе десятиліття та більше. Хоча в зоні теплотраси вони взагалі ніколи не зʼявляться, оскільки чинні нормативи забороняють висадку будь-якого озеленення. Хочеться зазначити, що у відповідь на аномальну спеку, яка стає все частішою кожного літа, європейські міста збільшують якраз кількість дерев на вулицях та в громадських просторах, оскільки вони допомагають помʼякшувати температуру та дають тінь. Втім, ми ж не Європа. І міська влада своїми діями це гарно показує.

У Хмельницькому облаштовують зупинку-острівець на одному з центральних транспортних вузлів. Причина реалізації даного рішення полягає в тому, що через зуп. «Торгівельний центр» проходить 38 маршрутів (20 тролейбусних та 18 автобусних/маршрутних таксі), які у годину-пік накопичуються у «паровозик». Дана ситуація свідчить лише про одне — необхідність реформування маршрутної мережі, зменшення кількості маршрутів-дублерів до мінімум та впровадження пересадкового квитка на 60/90-хв, щоб пасажири мали можливість роботи безкоштовну пересадку між маршрутами. Острівна зупинка та розведення потоків — навряд чи вирішить проблему з «паровозиками» з маршрутів на зупинці. Втім, коли міська влада Хмельницького дійде до рішення про реформування маршрутів громадського транспорту — питання часу. Фото: Олександр Симчишин