дімка деркач
رفتن به کانال در Telegram
292
مشترکین
اطلاعاتی وجود ندارد24 ساعت
+97 روز
+1230 روز
آرشیو پست ها
292
Dulce et Decorum Est Скоцюрблені, як жебраки попід мішками, Криві, в багно відкашлявшись матюччям, Ми відвернулись від вогнів, які повзли за нами І до спочинку стомлено пішли назустріч. Солдати засинали на ходу. Хтось загубив чобо́ти, Але кульгали далі, взуті в кров, клишаво й сліпо. Сп’янілі втомою; оглухлі до роботи Натруджених сто-п’ятдесяток, що лягали слідом. Газ! ГАЗ! Скоріш! — Нестяма спроб невдалих Поспіти натягнути громіздкий шолом. Солдати борсалися, падали, кричали, Немов охоплені вогнем або вапном. Крізь тьмяне скло й густе зелене світло, Немов під морем зелені, я бачив, як він тоне. У снах перед моїм лицем безсилим Він тягнеться до мене, давиться і тоне. Якби ти теж міг у кошмарах звичних Іти за возом, у який його поклали, Дивитися в запалі білі очі на обличчі, Обличчі вішальника — грішного диявола. Якби ж почув ти кров, яка при рухах Хлюпоче й піниться з легень зогнилих Безстидна, немов рак, Гірка, як жуйка З гидких невиліковних ран на язиках невинних, — О друже мій, тобі не стало б за велику честь Казати дітям, спраглим слави в горі Брехню одвічну: Dulce et decorum est Pro patria mori.Один із найкращих віршів про війну. Вілфред Оуен
292
Получаєця виповнилось 22 рочки.
Наче і фігня, але так-то більше, ніж проіснувала міжвоєнна Польща.
292
А ще в нас є аудіозапис голосу людини, яка народилась у 18 столітті. Блін, це так далеко, але за секунду стає таким близьким.
https://youtu.be/1BBkFacaBHY?si=u6vHAgEpvYS9Gbw9
292
Мене так розносить той факт, що існує відео інтервʼю людини, яка народилась ще в 1829 році. Це буквально раніше за народження Драгоманова, Лисенка, Весну народів тощо.
https://youtu.be/AKUxya-3Qwk?si=7z3H9mJr8Lvu8CEb
292
Беслан як частини національно-визвольної боротьби
Беслан не можна сприймати віддільно від чеченських воєн, внаслідок яких російська армія стерла купу міст в Чечні, вбила велику кількість цивільних тощо. Відповідно, отримавши поразку на полі бою, чеченці обрали перейти до нових форм супротиву, захоплюючи заручників.
Але чи захоплюють борці за визволення неповнолітніх дітей?
292
Беслан як тероризм
Беслан – ледь не канонічний приклад теракту як такого. Було захоплено заручників-цивільних, при тому тотальна більшість з них – малі діти. Напад відбувся прям акурат першого вересня, коли на території школи було найбільше людей.
Також важливим є врахування умов утримання заручників – їм не давали їжі, пиття, а в один момент заборонили виходити у вбиральню (бо заручники могли пити там воду). Відповідно, діти були змушені пити власну сечу.
Паралельно чеченці розстрілювали дорослих заручників та погрожували смертю всім утримуваним.
292
Беслан - тероризм чи частина національно-визвольної боротьби?
Останніми днями я цікавлюсь темою терактів, які здійснювали чеченці в РФ під час чеченських воєн. І одним із найгучніших з них був Беслан – захоплення чеченцями школи із тисячею людей, учнів, вчителів.
Я намагаюсь зрозуміти, а як же власне до цього ставитись – чи це класичний теракт, чи це частина боротьби чеченців проти російського імперіалізму. По факту, два варіанти трактування мають під собою основу.
292
Лист аятоли Рухолли Хомейні (верховного лідера Ірану) Горбачову 1989-го року із закликом вивчати іслам, бо марксизм і комунізм занепадають, а іслам може бути класною альтернативою.
Після згадки про ці проблеми та попередні моменти, дозвольте мені закликати вас серйозно вивчати іслам не тому, що іслам та мусульмани можуть потребувати вас, а тому, що іслам підносить універсальні цінності, які можуть принести втіху та спасіння всім народам і усунути основні проблеми людства.https://al-islam.org/call-divine-unity-letter-imam-khomeini-president-mikhail-gorbachev-sayyid-ruhullah-musawi-khomeini-1 Якщо Володимир Великий охрестив Русь, то дядя Міша міг би її ісламізувать...
292
Всі ми знаєм, що перепоховання мельника і коновальця – прогрів перед цим final boss-ом
292
Два століття тому колишня європейська колонія вирішила наздогнати Європу. Вона досягла такого рівня успіху, що Сполучені Штати Америки перетворилися на монстра, де вади, хвороби та негуманність Європи досягли жахливих показників.
292
Книжка, яка в мене викликала полярний спектр емоцій – від злості до захоплення, від жалю до натхнення і так далі.
І дійсно, Фанон писав її в час, коли ламались ті колоніальні структури, що вибудовувались століттями. А тому знищуючи один устрій, важливо усвідомлювати, що на його місці ми будуватимемо.
Фанон – учасник Алжирської війни за незалежність проти Франції та психіатр, який поєднав свої досвіди, вивчення філософії та психоаналіз для дослідження феномену деколонізації.
Мені цікавим було те, як він описує необхідність насилля проти колоністів. Він пише, що та система, яка існувала в Африці до 1960х, була побудована виключно на примусу та насиллі, а тому і закономірною реакцією на неї є таке ж насилля.
Поруч з тим, Фанон розуміє, що насиллям єдиним далеко не заїдеш, а тому важливо будувати нові структури, нові ідентичності тощо. Оскільки він марксист, то для нього запорукою успіху буде соціальне визволення, яке йде невіддільно від національного. Тобто незалежні африканські країни мають прагнути забезпечити добробут своїм мешканцям (в тексті Фанон нещадно критикує африканців, які в погоні за грошима та славою почали прислуговувати європейцям та стали «білішими за білих»). Саме тому для нього локомотивом боротьби за незалежність має бути знедолене селянство.
В післямові він застерігає африканські країни від копіювання Європи. Він говорить, що вона побудована зовсім не за тими принципами, які ми всі прагнемо реалізувати. І як приклад наводить США – колонія, яка мала шанс піти іншою дорогою, обрала шлях запозичення всього з Європи, а тому перетворилась на найвульгарніше викривлення всіх вад, притаманних Європі.
292
Цікава маленька стаття про те, чому в середньовічних хроніках зайчиків зображували як м'ясників та вбивць
292
Але така логіка працює, якщо ми говоримо про модерний час, коли люди мають більш-менш зрозумілий для нас світогляд. З 19 ст. ми живемо в секулярному світі, де з кожним десятиліттям церква відсувається все далі на маргінес. Хоча на державному рівні церква досі отримує сильну підтримку, глобально людям на неї байдуже. Церква і релігія не диктує нам те, як ми сприймаємо світ, священники давно перестали бути людьми, які розповідають тобі про влаштування світу і тд.
Але ще у 17 столітті церква була не просто важливою – фактично вона була замінником науки і штукою, яка впорядковує твоє життя. Те, як ти уявляєш світ, дивишся в минуле, називаєш свою дитину, який розпорядок дня маєш і так далі – на всі ці процеси впливала церква. А ще до того ж ти був неписьменним і не вмів читати – тому єдиним джерелом знань для тебе був місцевий священник, який міг нести будь-що (і часто це була така пурга, що навіть центральні церковні органи були шоковані).
Люди себе ідентифікували не як українець чи поляк, а як «тутешній», православний і тд. Ярослав Грицак в книжці про Франка дуже добре показує це – як себе ідентифікували батьки Франка, і як з приходом модерності себе сприймає він.
І звичайно, що коли історик намагається інтерпретувати документи домодерного часу, він просто зобовʼязаний тримати це в голові. Тобто він не може досліджувати документи, виходячи з модерного світогляду.
