Насправді

СУД ВИГРАВ — ГРОШІ ЩЕ НЕ ОТРИМАВ? ТЕПЕР СТЯГНУТИ БОРГ МОЖНА ЧЕРЕЗ «ДІЮ» В Україні змінюється підхід до виконання судових рішень. Якщо раніше після перемоги в суді людині часто доводилося самостійно отримувати паперовий виконавчий лист, йти до виконавчої служби та витрачати час на бюрократію, то тепер цей процес переводять у смартфон. Через застосунок «Дія» можна буде отримати електронний виконавчий документ. І одразу подати його на виконання онлайн. Механізм виглядає так: після того як суд сформує виконавчий документ, користувач отримає повідомлення у застосунку. Дані автоматично підтягнуться до заяви, після чого залишиться лише обрати державного або приватного виконавця та вказати рахунок для отримання стягнутих коштів. Фактично це означає, що людина зможе запустити процедуру стягнення: 🔻 заборгованості; 🔻 компенсацій; 🔻 присуджених судом коштів; 🔻 іншого майна або виконання визначених судом дій. Особливо актуальним нововведення стане для українців за кордоном. Тепер не потрібно повертатися в Україну лише для оформлення виконавчих документів або шукати представника, який буде займатися процедурою. Але цифровий сервіс вирішує лише перший етап проблеми — доступ до виконавчого провадження. Головне питання залишається незмінним: чи зможе система реально змусити боржника виконати рішення суду. Адже в Україні роками існувала проблема не отримання рішення суду, а його фактичного виконання. Саме від ефективності роботи державних та приватних виконавців залежатиме, чи стане «Дія» не просто зручним сервісом, а реальним інструментом захисту прав громадян. Судове рішення тепер можна отримати в телефоні. Наступний виклик — зробити так, щоб воно працювало в реальному житті. #виконавче_провадження #Дія #суд @naspravdi

29 ТИСЯЧ ГРИВЕНЬ НА ВИЖИВАННЯ: СКІЛЬКИ НАСПРАВДІ КОШТУЄ ЖИТТЯ УКРАЇНСЬКОЇ РОДИНИ Мінімум 29 тисяч гривень на місяць необхідно сім’ї з двох дорослих і однієї дитини, аби покрити лише базові потреби. І це не про комфорт, відпочинок чи можливість щось відкладати. Для сім'ї з двома дітьми необхідна сума наближається вже до 37 тисяч гривень на місяць. Сім'я з двох працюючих дорослих і літнього родича потребує щонайменше 26,5 тисячі гривень. За цими цифрами — реальна проблема української економіки: мінімальні потреби населення дедалі більше віддаляються від реальних доходів значної частини громадян. Адже до «базових потреб» входять не подорожі, ресторани чи великі покупки. Це їжа, комунальні послуги, одяг, транспорт, ліки та інші необхідні витрати. При цьому інфляція продовжує з'їдати доходи, тарифи та ціни зростають, а для багатьох сімей будь-яка непередбачена витрата — хвороба, ремонт техніки чи необхідність купити зимовий одяг — уже перетворюється на фінансову проблему. І головне питання: як виживати тим українцям, чиї реальні доходи не дотягують навіть до цього мінімуму? Бо 29–37 тисяч гривень на родину — це вже не «нормальний рівень життя». Це, фактично, вартість мінімального виживання в сучасній Україні. #економіка #інфляція #соціум @naspravdi

БРОНЬ ДЛЯ ЕКСМІНІСТРА: ПОКИ ОДНИХ МОБІЛІЗУЮТЬ, ІНШІ ВСТИГАЮТЬ ЗНАЙТИ «ПРАВИЛЬНУ» РОБОТУ Поки звичайному українцю пояснюють, що він має йти захищати країну, колишній міністр оборони знайшов значно комфортніший спосіб виконувати свій громадянський обов'язок. За інформацією нардепа Олексія Гончаренка, Михайло Федоров отримав бронювання 18 липня — лише через два дні після звільнення з посади міністра. За словами депутата, бронювання оформлене через благодійний фонд «Східна Європа». Сам Федоров публічно не підтвердив і не спростував цю інформацію. Документального підтвердження бронювання у відкритому доступі наразі також немає. ⁉️ Що таке «Східна Європа»? Це не просто благодійний фонд, який займається гуманітарною допомогою. За офіційною інформацією, з 2008 року він інвестував близько 66 млн доларів у різні програми, видав понад 17 млн доларів грантів, допоміг розробити 125 законопроєктів і нормативно-правових актів, а його електронними послугами користуються мільйони українців. Серед стратегічних напрямів фонду — ефективне державне управління, цифровізація, реформи та інституційний розвиток органів влади. Тобто фонд працює не «десь поруч із державою». Він працює безпосередньо всередині процесів реформування держави. У його проєктах беруть участь міністерства, державні органи та органи місцевого самоврядування. Наприклад, у рамках проєкту USAID/UK Aid «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах» фонд працював над електронними послугами, відкритими даними та реформами державного управління. А тепер — найцікавіше. Фонд був залучений навіть до системи бронювання Міністерство економіки офіційно повідомляло, що електронне бронювання через «Дію» реалізовувалося спільно Міністерством цифрової трансформації, Міністерством економіки та Міністерством оборони за сприяння проєкту «Підтримка цифрової трансформації», який фінансується USAID та UK Dev. Партнером проєкту був Фонд «Східна Європа». Отже, людина, яка ще вчора очолювала Міноборони, після відставки, за заявою депутата, отримує бронювання саме через структуру, яка багато років працює з українською державою та була партнером міжнародного проєкту, пов'язаного з цифровою системою бронювання. Це просто збіг? Можливо. Все законно? Можливо. Але тоді нехай нам це все пояснять. ⁉️Яку посаду отримав Федоров? Не загальними словами. Конкретно. Яка посада? Які посадові обов'язки? Коли він був прийнятий на роботу? Коли фонд отримав право бронювати працівників? Скільки працівників фонду сьогодні заброньовано? Які критерії були застосовані саме до Федорова? І головне — чому ексміністр оборони, який ще вчора визначав політику мобілізації держави, через два дні після звільнення опинився поза цією мобілізацією? Якщо це неправда — Федорову та фонду достатньо спростувати інформацію документально. Якщо це правда і все законно — покажіть суспільству підстави. А якщо суспільству знову запропонують просто повірити на слово, тоді питання вже буде значно більшим за одну бронь. Тоді доведеться запитати: а хто сьогодні реально управляє Україною — держава чи система, яку держава сама віддала в управління численним зовнішнім проєктам? #бронювання #Міноборони #мобілізація #політика @naspravdi

https://naspravdi.com/articles/radoslav-sikorskyj-proponuye-stvoryty-yevropejskyj-legion-z-ukrayinskyh-veteraniv-1401.html #ветерани #війна #Європа #ЄС #зерно #ЗСУ #Польща #США @naspravdi

36,6 МЛН ДОЛАРІВ НА СНАРЯДИ ДЛЯ УКРАЇНИ: КУДИ ЗНИКЛИ ГРОШІ? СПРАВА VITEZIT Розслідування Радіо Свобода привернуло увагу до однієї з найбільш резонансних історій у сфері оборонних закупівель України. У 2022 році Міноборони України уклало контракт на 100 тисяч мінометних мін через компанію «Львівський арсенал». Держава перерахувала близько 36,6 млн доларів авансу, але боєприпаси так і не були поставлені. За даними розслідування, гроші пройшли через низку європейських компаній, серед яких словацька Sevotech та хорватська WDG Promet. Частина коштів, як стверджують слідчі, могла бути використана для придбання боснійського заводу вибухових речовин Vitezit. У справі фігурує хорватський бізнесмен Матіас Зубак, який в Україні та Боснії має статус підозрюваного і оголошений у міжнародний розшук. Головне питання цієї історії — не лише дії іноземних компаній. Питання до української системи оборонних закупівель. Як контракт на десятки мільйонів доларів пройшов без належної перевірки? Хто оцінював реальні можливості постачальників? Чому державні кошти були перераховані без достатніх гарантій виконання? Проблема не тільки у можливій корупції. Це також питання професійності управління оборонними ресурсами. Під час війни невиконаний контракт на боєприпаси — це не просто фінансовий збиток. Це втрачений час і ресурс, який мав працювати на фронт. Справа Vitezit показує системну проблему: у сфері оборони складні міжнародні ланцюги посередників без жорсткого контролю створюють ризики, за які зрештою платить держава. Тепер суспільство чекає відповідей. Хто ухвалював рішення? Хто контролював виконання контракту? І хто відповідатиме за провал, який коштував Україні десятків мільйонів доларів? #зброя #корупція #кримінал #Міноборони #розслідування @naspravdi

УКРАЇНСЬКЕ ЗЕРНО В ПАСТЦІ: ВІЙНА ОГОЛИЛА ПРОВАЛИ СТРАТЕГІЧНОГО ПЛАНУВАННЯ Через удари рф по портовій інфраструктурі та торговельних суднах український аграрний експорт знову опинився під загрозою. За оцінками учасників ринку, скорочення морських перевезень може призвести до мільярдних втрат валютної виручки. Але головне питання — не тільки в діях росії. Війна триває вже кілька років, і проблема залежності від морських портів була очевидною ще у 2022 році. Україна залишається однією з найбільших аграрних держав світу, але її експортна модель досі надто залежна від одного ключового маршруту. Альтернативи через Дунай, залізницю та автотранспорт не стали повноцінною заміною. Причини відомі: 🔻недостатня пропускна спроможність; 🔻дорогі логістичні витрати; 🔻проблеми на кордонах; 🔻відсутність достатніх резервних потужностей. Це вже питання не лише війни, а й державного управління. За роки повномасштабного вторгнення Україна мала системно інвестувати у диверсифікацію експорту: розширювати сухопутні маршрути, модернізувати інфраструктуру, створювати резервні логістичні коридори. Натомість сьогодні держава знову змушена терміново шукати рішення в умовах кризи. Росія використовує блокаду портів як економічну зброю. Але ефективність цієї зброї залежить і від того, наскільки Україна підготувала власну систему стійкості. Проблема зернового експорту — це не тільки питання фермерів. Це питання: 🔻стабільності бюджету; 🔻валютних надходжень; 🔻позиції України на світових ринках; 🔻здатності держави планувати на роки вперед. Висновок простий: війна показує не лише силу противника, а й якість державного управління. Україна не може залишатися країною, яка виробляє мільйони тонн зерна, але кожного разу змушена шукати аварійні маршрути його вивезення. #війна #Дунай #економіка #експорт #зерно #порти @naspravdi

⚡️ ЗБИТО/ПОДАВЛЕНО 107 ЦІЛЕЙ ПРОТИВНИКА У ніч на 21 серпня (з 18:00 20 серпня) противник атакував 135 ударними БпЛА типу Shahed (в т.ч. реактивними), Гербера та дронами-імітаторами типу «Пародія» із напрямків: Курськ, Міллєрово, Орел, Приморсько - Ахтарськ – рф,, Донецьк -ТОТ, ТОТ АР Крим. Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ та безпілотних систем, мобільні вогневі групи Сил оборони України. 💥 За попередніми даними, станом на 08:00, протиповітряною обороною збито/подавлено 107 ворожих БпЛА типу Shahed, Гербера та дронів інших типів на півночі, півдні та сході країни. Зафіксовано влучання 27 ударних БпЛА на 16 локаціях, а також падіння збитих (уламки) на 3. #війна @naspravdi

🕘 ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНА ХВИЛИНА МОВЧАННЯ... 🙏 Вшануймо пам’ять усіх жертв російського вторгнення в Україну...💔 ⭐️ Дивіться і читайте нас на різних платформах: 🌐 Наш сайт 📱 YouTube 🔻 Насправді SHOW 🔻 Насправді NEWS 🔻 Насправді PLUS 📱 TikTok ✔️ Насправді NEWS ✔️ Насправді SHOW ✔️ Насправді PLUS 📱 Facebook 🔹 Насправді 📱 Instagram 🔸 Насправді SHOW 🔸 Насправді NEWS 🔸 Насправді Медіа 🤩 Threads ✔️ Насправді Медіа ⚡️⚡️ Зарядити канал ⚡️⚡️ #війна @naspravdi

#Сьогодні 21 серпня 2026 року, 1640-й день триває широкомасштабна #війна... 💔 @naspravdi

ЄВРОПА ЗМІЩУЄТЬСЯ ВПРАВО: У ЄВРОПАРЛАМЕНТІ МОЖЕ ЗЛАМАТИСЯ БАГАТОРІЧНИЙ ПОЛІТИЧНИЙ БАЛАНС Політичний центр ЄС уперше ризикує втратити звичну більшість. За актуальною проєкцією Europe Elects, якби вибори до Європарламенту відбулися зараз, традиційна коаліція Європейської народної партії (EPP), соціал-демократів (S&D) та Renew Europe уже не набрала б більшості. Саме ці сили десятиліттями формували основний політичний центр Європарламенту. Натомість посилюються правоконсервативні та популістські сили — зокрема Patriots for Europe, ECR та ESN. Водночас тенденція не є однозначною: у 2026 році правий електоральний підйом у деяких країнах уже почав втрачати темп. Але головна проблема для нинішнього керівництва ЄС навіть не в тому, скільки мандатів отримають ті чи інші партії. Змінюється сам порядок денний. Міграція, контроль кордонів, витрати на «зелений» перехід, роль Брюсселя, санкції проти росії, підтримка України та відносини з США — усе це дедалі більше стає предметом політичного торгу між центром і правими. Для України це особливо важливо. Якщо праві та націонал-консервативні сили продовжать набирати вагу, підтримка України не обов'язково припиниться, але вона може стати значно більш прагматичною та умовною. Європейські уряди дедалі більше будуть змушені рахуватися не лише з позицією Брюсселя, а й із власними виборцями. І це вже відбувається. Тому вибори 2029 року можуть стати не просто черговими виборами до Європарламенту. Це може бути голосуванням за те, якою буде сама Європа: більш інтегрованою та централізованою — чи більш національною, консервативною та вимогливою до Брюсселя. До 2029 року ще далеко. Але головний сигнал уже очевидний: європейський політичний центр більше не може сприймати свою більшість як щось гарантоване. #вибори #геополітика #Європа #Європарламент #ЄС #політика #праві @naspravdi

КИТАЙСЬКИЙ СЛІД У ЗАХІДНИХ ПРОТЕСТАХ: США РОЗСЛІДУЮТЬ МОЖЛИВІ ЗВ’ЯЗКИ CODE PINK ІЗ ПЕКІНОМ У США розслідують діяльність мережі організацій, пов'язаних із ліворадикальним рухом Code Pink та американським бізнесменом Невіллом Роєм Сінгемом, який має тісні ділові та фінансові зв’язки з Китаєм. Американських законодавців цікавить, чи могли пов'язані з ним структури використовуватися для фінансування політичних кампаній і протестних рухів на Заході, зокрема у Великій Британії. Важливе уточнення: прямих доказів того, що Пекін безпосередньо фінансував конкретні протести, наразі не оприлюднено. Йдеться про розслідування можливого іноземного впливу через мережу фондів, громадських організацій та пов'язаних структур. Саме ця модель сьогодні викликає дедалі більше занепокоєння на Заході. Сучасний вплив не обов'язково виглядає як прямий переказ грошей від іноземного уряду протестувальникам. Значно складніше відстежити систему, де між державою та активістами існує кілька посередників — фонди, НКО, медіапроєкти, дослідницькі центри та громадські рухи. Формально все може виглядати як незалежна діяльність громадянського суспільства. Але якщо за такою мережею стоять гроші або інтереси іншої держави, ситуація набуває зовсім іншого значення. Саме це зараз намагаються встановити американські законодавці щодо мережі, пов'язаної з Невіллом Роєм Сінгемом. Історія важлива не лише через Code Pink. Вона демонструє, як може виглядати сучасна «політична війна»: не танки, не ракети і навіть не класичне шпигунство, а використання вже існуючих соціальних конфліктів усередині інших країн. Антивоєнні протести, пропалестинські рухи, конфлікти навколо міграції чи расової політики самі по собі є нормальним елементом демократичного суспільства. Але для іноземних держав вони можуть стати зручним інструментом впливу. Не обов’язково створювати конфлікт із нуля. Іноді достатньо знайти існуючий, посилити його інформаційно, організаційно або фінансово — і спрямувати політичну енергію суспільства проти власної держави. Саме тому розслідування у США може мати значно ширше значення, ніж історія однієї організації. Якщо підозри підтвердяться, Захід отримає ще один приклад того, як Китай може намагатися впливати на своїх геополітичних конкурентів — не через пряму конфронтацію, а через мережі впливу всередині самих західних суспільств. І це, можливо, одна з найскладніших форм сучасної боротьби. Бо протидіяти танку значно простіше. Ніж зрозуміти, де закінчується справжній громадський протест — і починається технологія іноземного політичного впливу. #Code_Pink #геополітика #Китай #КНР #конфлікт #США #шпигунство #ліворадикали @naspravdi

ДИПЛОМАТИЧНА ПАУЗА У ВАШИНГТОНІ: КИЇВ ЗАЛИШИВСЯ БЕЗ ПОСЛА У НАЙВАЖЛИВІШИЙ МОМЕНТ Україна офіційно залишилася без посла у США після звільнення Ольги Стефанішиної. Її відставка стала частиною масштабних кадрових перестановок у Києві, однак питання нового призначення досі залишається відкритим. І проблема тут значно ширша, ніж проста заміна одного дипломата іншим. Вашингтон сьогодні — це не просто черговий дипломатичний напрямок. Саме від відносин із США значною мірою залежать постачання озброєнь, систем ППО, політична підтримка та майбутня архітектура безпеки України. Тому посада українського посла у США перетворюється на одну з найскладніших кадрових вакансій у державі. Новому представнику Києва доведеться працювати не лише з Державним департаментом. Необхідно вибудовувати відносини з Білим домом, Конгресом, Пентагоном, американським оборонним бізнесом та політичними групами, які мають принципово різне бачення війни в Україні. І все це — в умовах, коли адміністрація Дональда Трампа проводить власну політику щодо війни. А Київ змушений постійно шукати баланс між військовими потребами України та новими політичними реаліями у Вашингтоні. Відомо, що ще до офіційного звільнення Стефанішина повідомляла про намір завершити дипломатичну службу. Її відхід збігся з ширшими кадровими змінами в українській владі. Тепер головне питання — хто готовий взяти на себе цю роль. Бо посол у США у 2026 році — це вже не церемоніальна дипломатична посада. Це фактично одна з ключових політичних фігур, відповідальних за збереження стратегічного партнерства України зі Сполученими Штатами. І поки Київ шукає нового представника, дипломатична пауза у Вашингтоні може стати ще одним серйозним викликом для української влади. Посада посла у США ніколи не була просто дипломатичною місією. Але сьогодні її ціна — можливо, найвища за всю історію незалежної України. #війна #Держдеп #дипломатія #Пентагон #ППО #США @naspravdi

#Київ #війна #обстріл #жалоба @naspravdi

УКРАЇНА ПРОСИТЬ ЄВРОПУ МЕНШЕ ДОПОМАГАТИ УКРАЇНЦЯМ? Європа продовжила тимчасовий захист українців до березня 2028 року. Але разом із цим посилилися правила для новоприбулих. ЄС погодився враховувати українське законодавство щодо військового обов’язку та законності виїзду. Фактично частині чоловіків призовного віку, які не мають законних підстав для виїзду з України, можуть відмовити у тимчасовому захисті. І тут виникає незручне питання: Україна просить Європу захищати українців — чи вже просить Європу допомагати контролювати українців? Для Києва це зрозуміло: країні потрібні люди для оборони. Для Європи — також: держави ЄС хочуть зберегти підтримку України, але водночас контролювати власну міграційну політику. Але між цими інтересами є мільйони звичайних людей. Людей, які виїхали не заради пільг, а через війну. Особливо тривожними є повідомлення з Іспанії про випадки, коли на місцях від українців нібито почали вимагати військово-облікові документи та «Резерв+», у тому числі від жінок. Якщо такі вимоги справді застосовуються до людей, які за українським законодавством не є військовозобов’язаними, це вже не «посилення контролю». Це бюрократичний абсурд. Іспанські офіційні правила оформлення тимчасового захисту не встановлюють загальної вимоги щодо «Резерв+». Тому кожен такий випадок має бути перевірений, а неправомірні вимоги посадовців — припинені. Бо не може бути ситуації, коли дитині оформлюють захист, а її матері кажуть повернутися через відсутність документа, якого вона за законом взагалі не повинна мати. Україна має право вимагати дотримання мобілізаційного законодавства. Але український громадянин за кордоном не повинен перетворюватися на об’єкт українського адміністративного контролю через іноземну поліцію. Якщо Київ хоче повернення громадян — потрібно створювати умови для повернення. А не створювати ситуацію, коли людина за кордоном починає думати: «Можливо, краще поїхати ще далі — туди, де мене просто залишать у спокої». Це вже не питання мобілізації. Це питання довіри. І якщо держава втратить довіру своїх громадян за кордоном, повернути її буде значно складніше, ніж ухвалити чергову постанову. Українці тікали від війни. Вони не повинні тікати ще й від бюрократії. #бюрократія #війна #діаспора #Європа #ЄС #Іспанія #мобілізація @naspravdi

https://naspravdi.com/articles/chomu-myhajlo-fedorov-vymagaye-vyboriv-1350.html #вибори #відео #війна #Дія #ЗСУ #Міноборони #НАБУ #політтехнологи #пряма_мова #соросята @naspravdi

УКРАЇНА МОЖЕ ЗУСТРІТИ ЗИМУ З КРИТИЧНИМ ДЕФІЦИТОМ PATRIOT Україна знову б’є на сполох: запас ракет до систем Patriot може виявитися недостатнім для захисту неба перед черговою зимою. Проблема значно глибша, ніж просто нестача однієї системи ППО. Ракет не вистачає практично нікому. Європейські арсенали виснажені, США одночасно повинні забезпечувати власні потреби, союзників і кілька військових конфліктів. А Україна залишається країною, яка щодня витрачає дорогі зенітні ракети, відбиваючи масовані атаки росії. Виникає парадоксальна ситуація: Захід може передавати Україні установки, але без достатнього запасу боєкомплекту навіть найсучасніша система ППО перетворюється на дорогий комплекс, який доводиться берегти для виняткових випадків. І якщо росія знову зробить ставку на зимовий терор — удари по енергетиці, містах і критичній інфраструктурі — питання ППО може стати одним із головних факторів виживання країни. Україні потрібні не лише нові Patriot. Україні потрібні ракети до тих Patriot, які вже стоять на бойовому чергуванні. Бо порожня пускова установка не захищає ні Київ, ні Харків, ні українську енергетику. #Patriot #війна #Європа #ППО #США @naspravdi

СТАНОМ НА 12:30 КІЛЬКІСТЬ ЗАГИБЛИХ ЗРОСЛА ДО 15 ОСІБ Ще 39 людей постраждали. #війна #ракети @naspravdi

УКРАЇНСЬКІ ДРОНИ «ЗНИЩИЛИ» БРОНЕТАНКОВУ БРИГАДУ США. У ПЕНТАГОНІ ОТРИМАЛИ НЕПРИЄМНИЙ УРОК Навчання Combined Resolve у Німеччині показали проблему, яку американська армія більше не може ігнорувати: дорога бронетехніка та традиційна модель ведення сухопутної війни виявляються вразливими перед масовим застосуванням дешевих безпілотників. Під час навчань близько 3,5 тисяч американських військовослужбовців, основу яких становила 3-тя бронетанкова бригадна бойова група 1-ї кавалерійської дивізії США, протистояли підрозділам, посиленим українськими операторами безпілотних систем. Результат виявився показовим, і Combined Resolve показали його далеко не першими. Українські оператори, використовуючи досвід реальної війни проти росії, швидко виявляли американську бронетехніку розвідувальними дронами. Після цього в дію вступали ударні БПЛА, зокрема FPV. За даними американських джерел, бронетанковий підрозділ був умовно «знищений» у ході навчального сценарію. Причина — не в тому, що американські танки раптом стали поганими. Проблема в іншому: сама логіка поля бою змінилася швидше, ніж встигли адаптуватися традиційні військові доктрини. Важка техніка піднімає пил, залишає теплові та візуальні сліди, потребує постачання й постійно перебуває під загрозою повітряної розвідки. Якщо її виявив дешевий дрон, між моментом виявлення та атакою може пройти мінімум часу. Українська війна фактично перетворила поле бою на простір постійного спостереження. Танк вартістю в мільйони доларів тепер може стати ціллю для безпілотника, який коштує у сотні або тисячі разів менше. Американські військові, втім, зробили висновки. У наступних етапах навчань вони почали активніше застосовувати розосередження, маскування та засоби РЕБ, що дозволило покращити результати. Але сам факт того, що американська бронетанкова бригада змушена вчитися виживанню на полі бою у військових, які отримали цей досвід в Україні, говорить сам за себе. Україна сьогодні є не лише отримувачем західної військової допомоги. Вона стала джерелом практичного досвіду, який змушує армії НАТО переглядати власні уявлення про сучасну війну. І, можливо, це один із найважливіших результатів війни, який ще не до кінця усвідомили на Заході. Пентагон витрачає мільярди доларів на технології. Але досвід того, як виживати й воювати в умовах масового застосування дронів, сьогодні формується насамперед на українському фронті. #БПЛА #Війна #навчання #НАТО #Німеччина #Пентагон #РЕБ #США #технології @naspravdi

ЖАХЛИВІ КАДРИ ПІСЛЯ УДАРІВ ПО КИЇВЩИНІ ПОКАЗАЛА ОБЛАСНА ПРОКУРАТУРА Унаслідок атаки по Броварському та Бориспільському районах постраждали семеро людей. Одна людина, на жаль, загинула. На оприлюднених кадрах — наслідки російських ударів по Київщині. #війна #Київщина @naspravdi

ЗАМОРОЗЯТЬ БАНКІВСЬКІ ВКЛАДИ? ЩО БУДЕ, ЯКЩО ДЕРЖАВІ ЗНОВУ НЕ ВИСТАЧИТЬ ГРОШЕЙ Україна знову стикається з проблемою пошуку сотень мільярдів гривень для фінансування бюджету. Війна, армія, соціальні виплати та утримання держави потребують дедалі більше коштів, тоді як зовнішня допомога залежить від політичних рішень партнерів, а можливості постійно нарощувати державний борг не безмежні. У такій ситуації держава шукає ресурси всередині країни. Підвищуються податки, посилюється контроль за бізнесом, розширюється боротьба з «тінню». Але виникає логічне питання: що буде, якщо і цього виявиться недостатньо? В українській банківській системі зосереджені значні кошти громадян і бізнесу. Водночас діють валютні та фінансові обмеження, а держава дедалі активніше контролює рух капіталу. Це не означає, що влада вже готується заморожувати чи конфісковувати депозити. Публічних підтверджень таких планів немає. Проте історія показує: у періоди глибоких фінансових криз рішення, які ще вчора здавалися неможливими, можуть раптом стати «безальтернативними». Досвід Кіпру 2013 року не є сценарієм для України, але він показав, наскільки далеко можуть зайти держави та міжнародні кредитори, коли банківська система опиняється на межі кризи. Тому питання сьогодні не в тому, чи заморозять депозити завтра. Паніка тут недоречна. Питання в іншому: які ще механізми держава може використати, якщо бюджетний дефіцит продовжить зростати? Нові податки? Додаткові обмеження на фінансові операції? Посилення валютного контролю? Нові механізми залучення коштів громадян до фінансування держави? І тут суспільство має право вимагати відповіді. Особливо тому, що перед тим, як знову шукати гроші у громадян та бізнесу, влада повинна пояснити, що вона зробила для припинення втрат тих мільярдів, які щороку зникають через корупцію, неефективні витрати та сумнівні державні рішення. Бо якщо держава постійно шукає нові гроші, але не може ефективно розпорядитися вже наявними, рано чи пізно вона знову подивиться туди, де ресурс знайти найпростіше. У кишені власних громадян. #економіка #політика #соціум #фінанси @naspravdi