Насправді
رفتن به کانال در Telegram
Виважено. Чітко. Аналітично https://naspravdi.com Ідентифікатор онлайн–медіа R40-07476
نمایش بیشترکشور مشخص نشده استدسته بندی مشخص نشده است
576
مشترکین
-124 ساعت
-127 روز
-5730 روز
آرشیو پست ها
575
В ОДНОМУ З ПІД’ЇЗДІ СВЯТОШИНСЬКОГО РАЙОНУ КИЄВА ЗНАЙШЛИ ДИКУ ЛОСИЦЮ
https://youtube.com/shorts/n5e1SNEpNa0?si=UKTZQ_Co1ffG3X_3
#природа
@naspravdi
575
‼️УВАГА! У Києві оголошено повітряну тривогу!
Негайно прямуйте до найближчого укриття цивільного захисту.
Мапа укриттів — https://kyivcity.gov.ua/news/shelters_map/
⚡️⚡️⚡️
‼️ ATTENTION! Air raid sirens in Kyiv!
Please proceed to the shelters!
Shelter’s map - https://kyivcity.gov.ua/news/shelters_map/
#війна
@naspravdi
575
🚨 Прорив у дослідженні Альцгеймера, новий продукт від Midjourney та боротьба із ШІ.
Чому попередні ліки від хвороби Альцгеймера не давали очікуваного результату? Яку футуристичну технологію представив Midjourney? І навіщо люди навмисно роблять помилки в текстах?
Також розповідаємо, чому Велика Британія готує жорсткі обмеження для підлітків у соцмережах.
▶️ Найважливіші технологічні новини тижня — у цьому випуску.
https://youtu.be/Fz-7hrUDoOc?si=sZqvGmMiH4RWCurE
#війна
@naspravdi
575
🚨 Скандал у штурмовому полку «Скеля»: ДБР відкрило провадження, Сирський призначив перевірку
Після резонансного розслідування видання «Бабель» щодо подій у штурмовому полку «Скеля» відреагували Сухопутні війська України. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський призначив перевірку, а Державне бюро розслідувань відкрило кримінальне провадження.
У самому полку підтвердили 25 випадків смерті новобранців, однак заявили, що обставини цих смертей різні й не всі вони пов’язані між собою.
Також у «Скелі» заперечують частину звинувачень журналістів, зокрема інформацію про системні знущання та дев’ять самогубств. Водночас підтверджують один офіційний випадок самогубства, який стався у навчальному центрі.
Окремо представники полку прокоментували історію військового Олександра Семенова, який заявляв про катування, а згодом помер у лікарні. За словами представників «Скелі», характер отриманих ним травм не підтверджує версію про прив’язування до квадроцикла.
Детальніше про позицію полку, реакцію Сухопутних військ та перебіг розслідування ДБР — у відео.
https://youtu.be/tYLawp2P2vY?si=E7vLRBx19EZHeh0O
#ЗСУ
#війна
@naspravdi
575
🇺🇦 160 ЗАХИСНИКІВ ПОВЕРНУЛИСЯ з російського ПОЛОНУ
https://youtube.com/shorts/fuNCkVWCx6A?si=HYjyJEDjKUY-9XOQ
#полонені
#війна
@nadpravdi
575
🛢️🌍 Нафта дешевшає: ринки більше не вірять у блокування Ормузької протоки
Світові ціни на нафту різко знизилися після того, як судноплавство через Ормузьку протоку почало повертатися до звичного режиму. Фактично ринок дійшов висновку, що ризик масштабного зриву поставок енергоносіїв наразі зменшився.
Ормузька протока залишається одним із найважливіших маршрутів світової енергетики. Через неї проходить майже п'ята частина світового експорту нафти та значні обсяги постачання зрідженого природного газу.
Ще кілька днів тому інвестори закладали у вартість нафти так звану «премію за ризик» через побоювання ескалації конфлікту між Іраном та Ізраїлем. Тепер ця «премія» поступово зникає.
❓Що це означає для України та Європи?
📉 Нижчі ціни на нафту можуть сприяти:
▪️ зниженню вартості пального;
▪️ послабленню інфляційного тиску;
▪️ скороченню логістичних і виробничих витрат.
Є ще один важливий аспект. Зниження світових цін на нафту потенційно скорочує доходи росії від експорту енергоносіїв, які залишаються одним із ключових джерел наповнення її бюджету.
Втім, ринок залишається дуже чутливим. Будь-яке нове загострення на Близькому Сході або загроза судноплавству в Ормузькій протоці можуть швидко змінити ситуацію та знову підштовхнути ціни вгору.
#економіка #енергетика #геополітика
@naspravdi
575
🇩🇰🇺🇦 Данія може змінити правила захисту для частини українських чоловіків: кого це стосується?
У медіа з’явилася інформація, що Данія розглядає зміни до правил надання тимчасового захисту українцям. Це викликало занепокоєння, однак важливо розуміти, кого саме можуть торкнутися нововведення.
За даними данського уряду, йдеться про можливість скасувати автоматичне надання спеціального захисту новим заявникам — чоловікам віком від 18 до 60 років (за окремими винятками).
У такому разі вони зможуть подавати індивідуальні заяви на притулок, але вже не отримуватимуть колективний захист автоматично.
Також Копенгаген розглядає можливість обмежити видачу дозволів для новоприбулих із регіонів України, які вважаються менш постраждалими від бойових дій.
❗ Що важливо знати?
Обговорювані зміни не стосуються українців, які вже перебувають у Данії на законних підставах і мають чинний статус тимчасового захисту.
Мова йде насамперед про правила для майбутніх заявників.
❓Це лише данська ініціатива?
Не зовсім. Подібна дискусія вже триває і на рівні Європейського Союзу. Деякі країни виступають за перегляд механізму тимчасового захисту для нових заявників-чоловіків призовного віку.
Втім, жодних рішень щодо скасування або перегляду статусу для українців, які вже перебувають під захистом у країнах #ЄС, наразі немає.
❓Чому це обговорюють?
Європейські уряди дедалі частіше говорять про необхідність перегляду механізму тимчасового захисту, який діє з 2022 року.
Причини — затяжна війна, навантаження на соціальні системи та підготовка до завершення дії чинного режиму тимчасового захисту у 2027 році.
Поки що остаточних рішень не ухвалено. Будь-які зміни потребуватимуть погодження на рівні Європейського Союзу.
#Європа #геополітика #діаспора #Данія
@naspravdi
575
🌡️🇪🇺 Спека стає новою економічною кризою Європи. Німеччина вже рахує мільярдні втрати
Коли говорять про кліматичні зміни, більшість уявляє танення льодовиків або лісові пожежі. Насправді для найбільшої економіки Європи проблема вже має цілком конкретну ціну.
За оцінками економістів, якщо нинішня тенденція збережеться, до 2030 року Німеччина може втратити до 131 млрд доларів, а її ВВП — майже 3%.
Головна причина — падіння продуктивності праці. За температури понад +30°C працівники працюють менш ефективно, а витрати на кондиціонування приміщень стрімко зростають.
Найбільше від спеки страждають:
▪️ будівництво;
▪️ сільське господарство;
▪️ транспорт і логістика;
▪️ промисловість;
▪️ поштові та кур’єрські служби.
Через це великі компанії вже змінюють графіки роботи, переносять зміни на ранкові години та інвестують у системи охолодження.
Проблема давно вийшла за межі Німеччини. У Франції та Великій Британії закривають школи, в Італії обмежують роботу просто неба, а в багатьох країнах різко зростає споживання електроенергії через кондиціонери.
❓Що це означає для України?
Після війни країна відбудовуватиме міста, промисловість і транспортну інфраструктуру.
Якщо робити це за старими стандартами, уже через кілька років вони можуть виявитися неготовими до нових кліматичних умов.
Саме тому вже сьогодні варто робити ставку на:
▪️ енергоефективні будівлі;
▪️ сучасні системи вентиляції та охолодження;
▪️ озеленення міст;
▪️ нові стандарти організації праці;
▪️ стійку енергетичну систему.
Кліматичні зміни перестали бути лише екологічною проблемою.
Вони вже впливають на економічне зростання, інвестиції, продуктивність праці та конкурентоспроможність держав.
І для України це ще один аргумент будувати післявоєнну економіку з урахуванням нових кліматичних реалій.
#економіка #Європа #клімат
@naspravdi
575
🇵🇱🇺🇦 Гданськ без Зеленського: чи змогла Конференція з відновлення України зберегти стратегічне партнерство Києва і Варшави?
25–26 червня у польському Гданську відбулася Ukraine Recovery Conference (URC 2026) — одна з найважливіших міжнародних подій, присвячених післявоєнному відновленню України. Саме тут уряди, міжнародні фінансові інституції та бізнес обговорювали інвестиції, інфраструктурні проєкти та механізми фінансування майбутньої відбудови.
Втім, головною темою конференції стала не лише економіка, а й політика. Президент України Володимир Зеленський не прибув до Гданська.
Українську делегацію очолила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко. Попри це конференція відбулася у повному форматі, однак відсутність глави держави стала одним із найбільш обговорюваних політичних моментів заходу на тлі загострення українсько-польських відносин останніх тижнів.
❓Чому це було важливо?
Польща залишається одним із ключових партнерів України. Саме через її територію проходить значна частина військової та гуманітарної допомоги.
Польські компанії розраховують стати активними учасниками післявоєнної відбудови. Варшава традиційно була одним із найсильніших адвокатів України в Європейському Союзі. Тож нинішня дипломатична напруженість вийшла далеко за межі двосторонніх відносин.
📌Ця конференція — не лише «про відбудову»
URC 2026 фактично перетворилася на майданчик, який показав, що Київ і Варшава, попри політичні розбіжності, продовжують співпрацювати над стратегічними питаннями.
Особливістю цьогорічної конференції стало й те, що вперше окремим напрямком стали безпека та оборонна промисловість. Це засвідчило: міжнародні партнери дедалі більше розглядають відновлення України не лише як відбудову міст, а й як розвиток її оборонного потенціалу та інтеграцію українського ВПК до європейського ринку.
📌Позиція Дональда Туска
Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск під час конференції вкотре наголосив, що історичні суперечки не повинні руйнувати стратегічне партнерство між двома країнами.
Для Польщі відбудова України — це не лише політична підтримка сусіда, а й значні економічні можливості для польського бізнесу, який прагне взяти активну участь у майбутніх проєктах.
❓Що це означає для України?
Сьогодні боротьба точиться не лише на фронті. Не менш важливою є конкуренція за інвестиції, міжнародний капітал, технології та довгострокові гарантії безпеки. Саме такі конференції визначають, які країни, банки та компанії братимуть участь у відновленні України.
Тому дипломатичні непорозуміння з найближчими союзниками можуть мати цілком практичні наслідки. Від уповільнення окремих проєктів — до ослаблення політичної підтримки в Європейському Союзі.
Попри непростий політичний фон, конференція в Гданську показала головне: стратегічне партнерство України та Польщі зберігається.
Історичні суперечки залишаються складною темою, однак вони не перекреслили співпрацю у сфері безпеки, економіки та післявоєнної відбудови.
Саме від здатності Києва й Варшави відокремлювати історичні дискусії від спільних стратегічних інтересів значною мірою залежатиме майбутня архітектура безпеки всієї Центральної та Східної Європи.
#Польща #відбудова #Європа
@naspravdi
575
🇺🇦🚁 Українські дрони виходять на світовий ринок: Гондурас зацікавився бойовими технологіями Києва
Ще кілька років тому Україна була одним із найбільших імпортерів військових технологій. Сьогодні ситуація кардинально змінилася — інші держави вже звертаються до Києва, щоб придбати українські безпілотники.
Президент Гондурасу Насрі Асфура заявив, що його країна планує закупити українські дрони для боротьби з наркотрафіком, організованою злочинністю та охорони державного кордону. Відповідні переговори розпочалися після його зустрічі з Президентом України Володимиром Зеленським.
Від фронту — до світового експорту
Повномасштабна війна змусила Україну за кілька років пройти шлях, на який іншим державам знадобилися десятиліття.
Українські виробники створили одну з найдинамічніших галузей безпілотних систем у світі. Сьогодні українські дрони виконують розвідку, коригують артилерію, перехоплюють ворожі БПЛА, завдають ударів по цілях у тилу та беруть участь у морських операціях.
Головною перевагою цих систем став реальний бойовий досвід — вони пройшли випробування в умовах наймасштабнішої війни XXI століття.
Чому саме Гондурас?
#Гондурас багато років залишається одним із ключових маршрутів наркотрафіку до #США та веде боротьбу з потужними злочинними угрупованнями.
Влада країни розраховує, що українські безпілотники допоможуть контролювати важкодоступні території, посилити охорону кордонів і ефективніше протидіяти наркокартелям.
Це більше, ніж один контракт
Якщо угоду буде реалізовано, вона стане важливим сигналом для світового ринку озброєнь.
Фактично одна з країн за межами Європи прагне використати українські бойові технології не для війни, а для забезпечення внутрішньої безпеки. Це свідчить про те, що українські безпілотні системи вже сприймають як універсальний інструмент для виконання найрізноманітніших завдань.
Новий український експорт
Після завершення війни оборонна промисловість може стати одним із драйверів української економіки.
Україна має потенціал експортувати не лише дрони, а й комплексні рішення: програмне забезпечення, системи управління, навчання операторів та сервісну підтримку.
Історія з Гондурасом демонструє, наскільки змінилася роль України у світі.
Якщо раніше Київ переважно отримував військову допомогу, то сьогодні дедалі частіше стає постачальником сучасних технологій безпеки.
Це відкриває нові можливості не лише для українського ВПК, а й для післявоєнного розвитку економіки та зміцнення міжнародних позицій України.
#технології #технології #БПЛА #економіка
@naspravdi
575
🇵🇱🇺🇦 Майже 60% поляків не підтримують вступ України до ЄС. Чи означає це зміну курсу Польщі?
Нове опитування IBRiS показало, що 59,7% поляків виступають проти вступу України до Європейського Союзу.
Водночас 35,4% підтримують євроінтеграцію України, а найвищий рівень підтримки зафіксовано серед виборців партій, які входять до чинної урядової коаліції.
На перший погляд цифри виглядають тривожно. Але вони не відображають повної політичної картини.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск під час Конференції з відновлення України в Гданську підтвердив незмінну підтримку Києва, заявивши:
«Українці та поляки — друзі в Європі, здатні разом будувати майбутнє».❓Чому громадська думка змінилася? ▪️ Польща вже четвертий рік приймає мільйони українців, які виїхали через війну. ▪️ Зростають побоювання польських фермерів і підприємців щодо майбутньої конкуренції після вступу України до #ЄС. ▪️ Історичні питання дедалі частіше стають темою внутрішньополітичної боротьби. ❓Що це означає для України? Насамперед важливо розрізняти громадську думку та офіційну політику держави. Попри зростання скептицизму серед частини суспільства, уряд Дональда Туска продовжує підтримувати європейську інтеграцію України, бере участь у її відбудові та залишається одним із ключових союзників Києва. Водночас результати опитування є важливим сигналом. Підтримка України більше не може сприйматися як безумовна. Її потрібно зміцнювати через діалог із польським суспільством, розвиток економічної співпраці та відповідальне ставлення до складних сторінок спільної історії. Саме від цього значною мірою залежатиме рівень підтримки України на шляху до членства в Європейському Союзі. #Польща #Європа #пряма_мова #геополітика @naspravdi
575
+1
⚡️ ЗБИТО/ПОДАВЛЕНО 177 ЦІЛЕЙ
У ніч на 26 червня (з 18:00 25 червня) противник атакував 7 балістичними ракетами Іскандер-М (по Київщині та Полтавщині) з Брянської, Курської обл., рф, та 189 ударними БпЛА типу Shahed (в т.ч. реактивними), Гербера, Італмас, та дронами-імітаторами типу «Пародія» із напрямків: Курськ, Орел, Брянськ, Приморсько-Ахтарськ – рф., Донецьк – ТОТ, Гвардійське – ТОТ АР Крим.
Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ та безпілотних систем, мобільні вогневі групи Сил оборони України.
💥 За попередніми даними, станом на 09:00, протиповітряною обороною збито/подавлено 177 цілей – 3 балістичні ракети Іскандер-М та 174 ворожих БпЛА типу Shahed, Гербера, Італмас та дрони інших типів на півночі, півдні, центрі та сході країни.
Зафіксовано влучання 4 балістичних ракет та 11 ударних БпЛА на 12 локаціях, а також падіння збитих (уламки) на 6 локаціях.
#війна
@naspravdi
575
‼️УВАГА! У Києві оголошено повітряну тривогу!
Негайно прямуйте до найближчого укриття цивільного захисту.
Мапа укриттів — https://kyivcity.gov.ua/news/shelters_map/
⚡️⚡️⚡️
‼️ ATTENTION! Air raid sirens in Kyiv!
Please proceed to the shelters!
Shelter’s map - https://kyivcity.gov.ua/news/shelters_map/
#війна
@naspravdi
575
🕘 Загальнонаціональна хвилина мовчання... 🙏
Вшануймо пам’ять усіх жертв російського вторгнення в Україну...
⭐️ Дивіться і читайте нас на різних платформах:
📱 YouTube
Насправді MAX
• https://www.youtube.com/channel/UCPkemZgRrVE1ensStShwFdA
Насправді SHOW
• https://www.youtube.com/channel/UCXnXMbXeQEY9mszxW37WKAw
Насправді NEWS
• https://www.youtube.com/channel/UCi69Lig3qEuqtvZoN9i19KA
Насправді PLUS
• https://www.youtube.com/channel/UC7-NqrnM3tzN8DbNhIMR5Fg
📱 TikTok
Насправді NEWS
• https://www.tiktok.com/@naspravdi.news
Насправді MAX
• https://www.tiktok.com/@naspravdi_max
Насправді SHOW
• https://www.tiktok.com/@.show820
Насправді PLUS
• https://www.tiktok.com/@.naspravdi.plus
📱 Facebook
Насправді
• https://www.facebook.com/naspravdi/
📱 Instagram
Насправді SHOW
• https://www.instagram.com/naspravdi.show
Насправді NEWS
• https://www.instagram.com/naspravdi.news
Насправді Медіа
• https://www.instagram.com/naspravdi.media
⚡️⚡️ Зарядити канал ⚡️⚡️
#війна
@naspravdi
575
Білорусь: сусід, співучасник чи заручник?
У перші дні великої війни Лукашенко телефонував Зеленському й вибачався. У червні 2026-го Зеленський більше не приймає таких дзвінків — він дає Мінську тиждень на демонтаж обладнання, що допомагає російським ударам.
Між цими двома сценами вміщається вся історія. У цьому випуску розбираємо еволюцію відносин України й білорусі. Як Лукашенко роками продавав себе «майстром балансу» — і як цей баланс закінчився.
Розкладаємо співучасть Білорусі на чотири поверхи: територія, техніка, паливо та ядерно-ракетний вимір. І показуємо, чому Мінськ опинився між трьох сил одночасно — москвою, Києвом і Заходом.
Тільки по фактах: з посиланнями на Reuters, Carnegie, ISW, Chatham House і WSJ. У фіналі — три сценарії того, що білорусь може готувати для України найближчим часом.
https://www.youtube.com/watch?v=cfx4wMblfpY
#війна #політика
@naspravdi
575
🐈 Його знають як «бородату котомамулю», але за цим образом стоїть людина, яка під час війни врятувала тисячі тварин.
Колишній актор і танцівник Олексій Суровцев розповідає, як війна змінила його життя, чому він будує найбільший котопарк в Україні та чому порятунок беззахисних став справою всього життя. Дивіться новий випуск — це історія, яка не залишить байдужими.
https://youtu.be/CGm6ogK3gdk?si=a5QeGR8YgJrSbe3q
#тварини
#бізнес
@naspravdi
