Хроніки слідчої

Не знаю цікаво це комусь чи ні, але не в останню чергу, я пішла до поліції, щоб мати можливість бачити історії. А потім писати їх. Звичайні історії звичайних людей. Детективи зʼявились вже потім. Спочатку були короткі оповідання. Схожі на ті. які я пишу в тредсі, тільки трохи довші і літературніші)). Дуже хочу видати збірку. От прям дуже-дуже)). А ще хочу відеовебінари в записі зробити. Коштовні і безкоштовні)). Що б хотіли від мене почути? Є ідеї?

Трохи самих чесних відгуків від друзів на мою «Неріздвяну історію»: «Привіт, прочитав твою книгу Мені було цікаво) Що сподобалось: - дійсно цікаво і детально все прописано; - ⁠не стандартний сюжет, який додає все більше і більше деталей, від яких попередні версії спростовуються; - ⁠гарно прописані персонажі; - ⁠увага до деталей; - ⁠дуже гарним рішенням було викласти допити саме протокольно, переносить в атмосферу; - ⁠мені особисто цікаво було уявляти деяких персонажів, оскільки знаю з кого саме створені їх образи; - ⁠наближення до реальності (але звісно з прикрасами😉). Що не сподобалось: - мені здалося трохи не завершеною історія з музеєм (зрозуміло хто і як, але не описано саму дію, відповідно цей процес не відклався в уяві); - ⁠кліше «всі чоловіки зраджують» і «поліцейські постійно бухають». Зрозуміло що перше це наболіле, а друге додає певної атмосферності цим кабінетним розмовам, але все ж таки… І поки не визначився куди це віднести, скоріше до позитивного, що в кінці аж сильно все закручено перекручено, мабуть воно так і повинно бути )»

Як думаєте, чи можливо написати книгу суто «дупною» працею? Без письменницького таланту, або з його мінімумом? Раніше, я схилялась до думки, що ні. Зараз все більше розмірковую і все більше приходжу до того, щоб змінити свою точку зору. Був такий письменник - Жорж Сіменон. Як на мене письменник доволі посередній, що не завадило його Мегре ввійти в топи світових детективів. От Сіменон якраз не «творив», він «працював». Його сюжети і його персонажі написані по класичним канонам, які зараз нескладно знайти на будь-яких інтернет курсах по написанню книг. І при цьому, його «картонний» комісар і 2-3–х ходові сюжети набагато відоміші, ніж наприклад Аввакум Захов - контррозвідник прекрасного болгарського письменника Андрія Гуляшки. Що цікаво, Мегре подобається людям самих різних читацьких вподобань. Може в цьому секрет. Що думаєте?

І трохи про мій останній (крайній) «кейс». Є у мене знайомий. І почали навідуватись до нього представники одного правоохоронного органу (не поліція) з негарними пропозиціями. А суть в наступному. Цей знайомий якраз перед війною купив недобудоване нежитлове приміщення (чи база відпочинку, чи готель недобудований). І так як будівля була вже стара - то він її розібрав і кинув до кращих часів. Це діло просікли мої недобросовісні майже колеги і почали ходити з пропозицією «вирішити питання», а не то проведуть експертизу з екологами, порахують йому збитки за засмічення земельної ділянки ну і відповідно, зареєструють кримінальне провадження. Всі думають, що робити. Юристи вивчають судову практику. Хтось домовляється десь за іншу незалежну експертизу. Працює купа людей. Мені ж він просто поскаржився, бо випадково зустрілися в кавʼярні. Послухала. І чомусь в мене ця історія з голови не виходила весь день. Переспала я з нею. Наступного ранку телефоную йому. Кажу: - Слухай. А чому ти не хочеш просто зібрати та перекласти оце сміття на будівельні піддони? Або просто зібрати і вивезти. Це ж недорого і його все одно викидати. Пауза. - А що, так можна було? - А чому ні? ЗАСМІЧЕННЯ і ЗАБРУДНЕННЯ земельної ділянки - це різні речі. Засмічення ліквідується простим видаленням сміття з грунту. І все. Нема збитків - нема складу злочину. Знову пауза. Потім: - І все? Якось просто… До чого це я. Перше чому я навчала своїх учнів (були у мене такі на роботі ☺️) - це спроба поглянути на ситуацію під іншим кутом зору. З іншого законодавства. Через призму, не обовʼязково законів. Логіки. Досвіду. Та чого завгодно. Результат вас може здивувати. ))

💔 Російська атака також зруйнувала видавництво MISON Сьогодні внаслідок масованої ракетної атаки було знищено офісні приміщення видавництва MISON На щастя, ніхто з людей не постраждав. І це найголовніше. Уже завтра команда мала б святкувати вихід своєї першої книжки - "Музей родинних історій" Олени Скуловатово Однак наразі навіть невідомо, чи вцілів її наклад: доступу до приміщення, де він зберігався, поки немає Видавництво просить підтримати авторку та команду й замовити примірник книжки. Якщо наклад уцілів - замовлення обов’язково відправлять. Якщо ж ні, ці кошти стануть внеском у його відновлення Наступного тижня MISON також мало отримати з друку свою другу книжку - "Мене звати Мрія" Уляни Біланюк. Її теж можна підтримати попереднім замовленням Для замовлення потрібно написати у директ видавництва Кожне замовлення, поширення та слово підтримки зараз мають значення. Росія може знищити приміщення, але вона не здатна знищити українське слово, мрії та бажання створювати нові історії 🫂📚

Продублюю сюди з тредсу, бо дуже вже гарно вийшло)) **Поради від слідчої. Шість неочевидних «НЕ», яким варто навчити свою дитину:** 1. НЕ отримувати на прохання «друзів» на пошті або від будь-якої особи запечатані посилки, пакети, конверти і не передавати їх іншим людям. (Так передають покупцеві наркотичні та заборонені речовини). 2. НЕ переводити гроші на незнайомі рахунки на прохання таких «друзів» під приводом того, що у них немає на карті грошей і вони віддадуть цю суму готівкою або під будь-яким іншим приводом (А так за ці речовини розраховуються покупці) 3. НЕ брати та не приносити додому будь-які речі (особливо дороговартісні), які знайомі попрохали потримати певний час у вас вдома, за умови, що потім їх заберуть. З великою долею вірогідності, десь намічається «шмон» і вам на перетримку дали крадену річ. 4. НЕ випускати з поля зору напої (стосується підлітків), якими вас пригощають нові знайомі. Це стосується не лише дівчат. Хлопців, яких обкрадали після того, як у напій щось підсипали, я теж бачила. І не раз. 5. НЕ допомагати незнайомим людям, якщо для цього потрібно сісти в чужий автомобіль, зайти в незнайому квартиру або в безлюдне місце. Маніяки виглядають точнісінько так як і інші люди. 6. НЕ погоджуватись робити те, сенсу чого ви не розумієте. Не сідати в машину, яка «раптом» з’явилася у знайомого. Не ламати «на спір» замки. Не погоджуватись «просто допомогти». Я бачила чимало співучасників, які стали ними лише тому, що опинилися не в тому місці, не в той час і поруч не з тими людьми.

Є бажання трохи поділитись своїми історіями. В тредсі соромлюсь, бо виглядає це трохи хвалькувато. Але, як казав мій колишній чоловік: «не стримуй себе - позорся по повній», тож мабуть, так і зроблю. 😁 Перша моя вирішена юридична проблема припала на «нульові». Я нещодавно закінчила університет і працювала цивільним юристом на підприємстві. В той прекрасний час, підприємство якраз «банкротилось», залишаючи борги на банкроті і перекидаючи активи на інше, щойно створене підприємство. І от все добре, але зіткнулися з неочікуваною проблемою. Як перекинути на нове підприємство товарний знак з підприємства-банкрота. Тільки викупати. Через біржу, через торги. А це: 1. Немаленькі гроші. 2. Ризик того, що з біржі його викуплять заводи-конкуренти (чисто щоб зробити пакость). Вивчивши законодавство я запропонувала наступну схему: 1. Так як товарний знак був зареєстрований в Департаменті з описом «виробництво товару», я запропонувала зареєструвати аналогічний з описом «надання послуг з продажу». А старий просто кинути на «банкроті». Як не дивно, ідея спрацювала. В Департаменті довго чухали потилицю, дивлячись на цю явно схематозну схему. Але так як нічого протизаконного знайти не змогли - то зареєстрували Через декілька років, до речі, в законодавство внесли відповідні зміни і лавочка прикрилась. Але тоді я страшенно пишалась своєю вигадкою. 😂

До речі, в Путівнику, окрім робочих випадків, я приводжу приклади з детективів. Як і на чому побудовані окремі сюжетні ходи у таких авторів як Агата Крісті, Е.С. Гарднер, Рут Веа, ну і звісно у мене (взагалі, нас композиторів мало 😇😂). Часто я приводжу приклади саме зі свого другого детектива «Неріздаяна історія», бо якщо моя перша книга «Убивство на поромі» - це легенький атмосферний детектив, то друга - це класичний поліцейський детектив, у якому дотримано всіх канонів жанру (це не я, це мені так говорять 🫣) і детально показана логіка розслідування. Історія починається з того, що головна героїня Луїза Мериденд потрапляє за куліси модного показу, де сталося вбивство. Вона оглядає місце події і труп. Я детально описую обстановку місця події, предмети, гільзу, положення тіла, скло і кров на підлозі. І саме там, на перших сторінках, вже закладений ключ до розгадки. Лу помічає його. А ви?)))

Вітаю! Всі, хто прочитав «Путівник» - буду дуже вдячна вам, якщо поділитесь відгуком та враженнями від книги. Можете писати тут, можете - в особисті. Як вам зручно )). Ще дуже цікаво, чи допомогло вам в роботі і що, можливо, хотіли б бачити ще, бо скажу по секрету, планую згодом дописати другу частину Путівника. Про економічні злочини і їх розслідування. Не певна, що це актуально, але дуже хочеться.

До речі, ціна 249 грн. - це тільки для підписників ТГ - каналу. Ця ціна діє до 1 серпня включно, потім звичайна - 349 грн.

Продано! 😁 Все, безкоштовні консультації - закінчились. Тепер тільки коштовні. Коли-небудь в майбутньому))

Пʼять покупців вже є, але так як пʼятий покупець поки що не пише детективів, то останню безкоштовну 30-хвилинну консультацію отримає 6-й покупець).

Нарешті я його дописала )). «Путівник у захопливий світ злочинів та їх розслідувань, або трохи спроб написати справжній детектив» - готовий! У ньому я спробувала поєднати теорію з практикою і на прикладах (хотіла написати власні, але ж ніт 😁) показати не тільки як, а й з чого будується детективний сюжет. Це книга про те, як мислить слідчий. Що він робить у перші хвилини після прибуття на місце події? Які докази шукає? Як проводить допити? Як відкидає одні версії та висуває інші? І, головне, як із десятків дрібних фактів поступово складається цілісна картина події. А ще - як використати всі ці знання, якщо ви пишете детективи, сценарії, журналістські розслідування або просто хочете зрозуміти, як усе відбувається насправді, а не в кіно. Дещо з цього я вже публікувала тут і в Threads. Але в Путівнику весь матеріал систематизований, суттєво доповнений (приблизно на 70%) і поданий через призму побудови детективного сюжету. Сподіваюся, ця книга стане у пригоді не лише авторам детективів, а й усім, кому цікаво зазирнути за лаштунки справжнього розслідування. 📕 Формат: PDF. 💙 Для підписників Telegram-каналу - 249 грн. Якщо хочете придбати Путівник - поставте «+» у коментарях, і я напишу вам у приватні повідомлення. 🎁 Перші п’ять покупців отримають у подарунок мою особисту 30-хвилинну консультацію щодо побудови детективного сюжету або розбору ваших сюжетних ідей. Нижче - ознайомчий фрагмент Путівника.

Є кілька загальних ознак, притаманних багатьом вбивствам, замаскованим під самогубства або нещасний випадок, а саме: - наявність слідів боротьби на місці події або наявність доказів, які б вказували на те, що злочин скоєний в іншому місці (наприклад, відсутність крові на підлозі чи предметах поруч при вогнепальному пораненні). Взагалі, не забуваємо, що огляд місця події – це головна слідча дія, яка може дати відповідь на багато питань, - наявність на тілі жертви садин, синців, подряпин та інших механічних ушкоджень, пошкодження одягу (порваний, порізаний), - наявність прихованих травм (травми, забої та розриви внутрішніх органів, перелом під’язикової кістки тощо), які можуть не проявлятись зовні на шкірі і які може встановити лише розтин трупу, - наявність під нігтями та на одязі жертви ДНК вбивці, - стандартне коло підозрюваних, бо маскувати під самогубство, зазвичай, обирають або професійні вбивці, або той, хто був непогано знайомий з потерпілим. І є декілька загальних ознак, притаманних саме самогубствам: - перед самогубством людина дуже часто залишає записки, у яких пояснює свій вчинок, - приводить до ладу свої справи (складає заповіт, сплачує борги, наводить лад у робочих чи бізнесових справах), - наявна ментальна, або інша важка чи невиліковна хвороба (онкологія, розсіяний склероз), - наявність в крові алкоголю або наркотичних речовин – само по собі не свідчить про самогубство, але в сукупності доказів буде трактуватись на користь самогубства, - майже завжди самогубці озвучують свої наміри близьким людям.

Не памʼятаю, писала про це чи ні. Якщо що - то повторюсь)). Техніка зняття «пальців»: Дуже проста і примітивна, насправді. Місце ймовірного знаходження відбитку посипається спеціальним кристалічним порошком. У нас в поліції, зазвичай, використовується т.н. «Малахіт». Після цього, на поверхню накладається звичайний скотч липкою стороною. Потім ця липка сторона притискається до чистого аркушу формату А4. Все. Відбитки знято. Головне вірно і максимально точно підписати місце, з якого зняли відбитки. Це важливо для розслідування. Але у «вбивствах» застосовується інша тактика. Предмет з ймовірними відбитками вилучається повністю. Якщо неможливо його вилучити, з нього вирізається об’ємний фрагмент, який потім здається в криміналістичну лабораторію. У лабораторії він обробляється спеціальною речовиною (парами йоду або іншими реагентами), після чого відбиток чітко проступає на поверхні. Читала, що в західній криміналістиці для цього використовуються спеціальні живі бактерії та мікроорганізми, внаслідок чого, їх криміналісти отримують шикарний об’ємний відбиток. Але в наших реаліях, з таким не зустрічалась жодного разу.

Ще трохи про автотехнічну експертизу з мого «Путівника». Призначається при ДТП. Її головною задачею є дослідження механізму та обставин ДТП, дослідження технічного стану транспортного засобу та транспортно-трасологічна експертиза, а саме: вивчення слідів шин на асфальті, подряпин на кузові автомобілів та уламків на дорозі і встановлення точного місця зіткнення, взаємного розташування машин та кута, під яким вони вдарилися. І хоч я не спеціаліст по ДТП, можу сказати, що будь-яка експертиза у справі про дорожньо-транспортну пригоду на практиці починається з дослідження автомобільних шин, або їх шматків, які знайшли на місці пригоди. Справа в тому, що шина дуже часто лопається під час ДТП, і першочергова задача експерта є саме встановлення того, чи аварія трапилась внаслідок лопнувшої шини, чи шина лопнула в процесі зіткнення транспортних засобів. Якщо буде встановлено, що прокол чи розрив шини став причиною ДТП – проводиться дослідження наскільки стерті покришки, чи є сліди вулканізації тощо. Тобто, іншими словами, встановлюється чи могла шина лопнути сама внаслідок зносу, чи відбулося механічне втручання (розріз, прокол). І при яких обставинах це сталося? І чи не може це бути умисне вбивство, замасковане під ДТП (трохи нижче в цьому путівнику я опишу випадок ймовірного інсценування ДТП). Якщо першопричиною аварії було не колесо – експерт досліджує стан інших механізмів автомобіля, їх справність та інші деталі аварії. Слід також зазначити, що інколи (і це не такий вже рідкісний випадок), ДТП трапляється внаслідок різкого погіршення стану здоров’я водія. У нас чомусь, коли це чують, зразу ж починається: «а… ну, зрозуміло-зрозуміло!». Насправді, я у своїй практиці зустрічала такі аварії доволі часто. Останній такий випадок, про який я знаю, трапився минулого тижня з колегою мого чоловіка – військовим. За кермом різко погіршився стан. Добре, що встиг загальмувати. Забрала швидка – передінсультний стан.