сальвінорін

"головне щоб не лівень"

Лан, похуй, забийте

Мені реально титанічно боляче, я розумію, що це дуже делікатні подробиці, я не маю про це писати ось так відкрито

Я не хочу нити, але блять, коли ти в цьому році хорониш свою мати і перед дн маєш прибирати її могилу, хотілось би якогось чуда Вот під вибачте, що я тут ловлю слабину, але я вже не можу триматись, я старалась як могла

Я просто зламана розбита зла сумна розбита Я нікому такий настрій не побажаю перед дн

Пізда, у мене др післязавтра

Блять " да, тобі було б приємно, якщо я сказав, так звичайно я приїду скажи о котрій, але ж я не викину свою думку що мені далеко"

Та йдіть ви всі нахуй, навіть виговоритися не можу, бо сука йобані завіснікі сидять ручкі протирають

Особливо коли це роблять от просто найближчі

Я в ахує блять рєбята просто

Прікіньте от на секунду, ви кличте на своє др, а тобі ниють, що до тебе далеко їхати

Потім підійшла працівниця і вони вдвох намагались прибрати мою картинку. Нарешті вийшло, і бабка робила колажі з крутий полуголих дедуганів (я не жартую)

Історія пов'язана з цією картинкою: Я була у Берліні пару років назад і у них є такий магазинчик б'юті щось типу нашої Єви. В кінці магазину стоять автомати з друком фотографій/стикерів. Я сідаю за один, хочу спробувати зробити стікери, обираю ЦЮ картинку. Однак я не розібралася, щось понаклацувала і взагалі загубилась, а позаду мене вже стояла бабка в черзі. Ну думаю хер з ним, виходжу у головне меню, даю їй місце присісти, а сама йду до своєї подруги, дивитися, які фотки вона друкує. Потім ми чуємо такий німецький матюкливий гавкіт, дивимось, А ТАМ ЦЯ МОЯ КАРТИНКА ДОСІ НА ЕКРАНІ. І бабка так матюкається на неї, намагаючись вийти у головне меню, але у неї не виходить. І ця картинка просто повним екраном, я чуть не померла на місці від сміху і сорому

Опаа

Спокуха, просто шерстю галерею