¡Ya disponible! Investigación de Telegram 2025 — los principales insights del año 
until august
Ir al canal en Telegram
Навколокнижковий блог-журнал 📚 Книжки, картини, статті, міфи, життя-буття. Тому що читати — це весело, а говорити про прочитане — ще весіліше. Для зв'язку: @seamair18.
Mostrar más1 082
Suscriptores
-124 horas
-67 días
-2230 días
Carga de datos en curso...
Canales Similares
Sin datos
¿Algún problema? Por favor, actualice la página o contacte a nuestro gerente de soporte.
Nube de Etiquetas
Menciones Entrantes y Salientes
---
---
---
---
---
---
Atraer Suscriptores
julio '26
julio '260
en 0 canales
junio '26
+3
en 2 canales
Get PRO
mayo '26
+5
en 0 canales
Get PRO
abril '26
+136
en 2 canales
Get PRO
marzo '26
+6
en 0 canales
Get PRO
febrero '26
+3
en 0 canales
Get PRO
enero '26
+4
en 1 canales
Get PRO
diciembre '25
+9
en 1 canales
Get PRO
noviembre '25
+108
en 1 canales
Get PRO
octubre '25
+28
en 3 canales
Get PRO
septiembre '25
+30
en 1 canales
Get PRO
agosto '25
+137
en 0 canales
Get PRO
julio '25
+288
en 2 canales
Get PRO
junio '25
+9
en 1 canales
Get PRO
mayo '25
+407
en 3 canales
Get PRO
abril '25
+8
en 1 canales
Get PRO
marzo '25
+55
en 3 canales
Get PRO
febrero '25
+59
en 2 canales
Get PRO
enero '25
+277
en 3 canales
Get PRO
diciembre '240
en 0 canales
Get PRO
noviembre '240
en 1 canales
Get PRO
octubre '240
en 3 canales
Get PRO
septiembre '24
+21
en 0 canales
| Fecha | Crecimiento de Suscriptores | Menciones | Canales | |
| 01 julio | 0 |
Publicaciones del Canal
Дайджест дописів за червень 🦋🌟
Щось про книжки:
〰️ Анонс «Жінки в пісках» Кобо Абе.
〰️ Екзистенціалізм у літературі.
〰️ Спонтанні покупки червня.
〰️ Рецензія на «Цитадель» А. Кроніна.
〰️ Переможниця Women's Prize for Fiction 2026.
〰️ Анонс книг Е. М. Форстера.
〰️ Цитати з «Кімнати Джованні».
〰️ Рецензія на «Як бути двома» А. Сміт + цитати з неї.
〰️ Книги кримтотатарських письменників.
〰️ Рецензія на «Тисяча осяйних сонць» Х. Госсейні.
〰️ Анонс «Гемінґвей нічого не знає» англійською.
Щось для очей:
〰️ Кароліс Страутнієкас + його обкладинки.
〰️ Фрески з Палаццо Скіфанойя.
〰️ Ілюстрації до видання «Кімнати з видом».
Щось цікаве:
〰️ Книжкова фея Дуа Ліпа + її одруження.
〰️ Обираємо середньовічного покровителя.
〰️ Цікаве з життя Гаррієт Бічер-Стоу.
〰️ Божественна порада Діоніса.
Щось болюче:
〰️ Стаття про гендерну поведінку на роботі + підбірка книг до цієї теми.
〰️ Цитата з «Гемінґвей нічого не знає».
〰️ Довгочит про Розалінд Франклін.
〰️ Баміанські Будди у Афганістані.
until august | #дайджест
| 2 | Госсейні знову не уникає важких, подеколи нестерпних тем. Але ця книга й мусить викликати дискомфорт. Трагедії, яких зазнають жінки — не лише сто років тому, а й сьогодні, — це жахливі речі, про які не напишеш комедії.
Роман описує багато фундаментальних соціальних, політичних і культурних змін Афганістану між 1959 і 2003 роками. Та насправді він дуже камерний, адже розповідає, по суті, лише про двох жінок. Їхні життя стають тлом історії, а нескінченні війни, внутрішні чвари та прихід Талібану формують, ламають і перемелюють їхні долі.
Перша з героїнь — Маріям, позашлюбна дитина заможного чоловіка, змалку приречена на невдале життя. У п'ятнадцять її видають заміж за Рашида — чоловіка вдвічі старшого, який бачить жінок як інструмент для народження синів.
Попри всю несправедливість і безжальність свого положення, Маріям лишається однією з найдобріших людей у книзі.
Друга героїня, Лайла — дівчина, що мріяла отримати освіту. Після приходу до влади Талібану усі ці мрії розбиваються вщент. Її колись світле життя стрімко темнішає, приводячи зрештою до шлюбу з Рашидом.
У будинку Рашида вона знайомиться з Маріям, і починається їх спільна історія.
Взаємодія героїнь прописана чудово. Я не хочу спойлерити, тому не буду описувати її в деталях. Просто знайте, що їх відносини — один з небагатьох промінчиків сонця в цій книзі.
Серед двох жінок, Маріям і Лайли, я чомусь більше вірила першій. Можливо тому, що, читаючи про неї, я відчула моторошний дрож: у цей самий час, десь далеко, з якоюсь незнайомою мені жінкою відбувається щось дуже подібне.
Вона так само, як і Маріям, не може нічого вдіяти і не може ні з ким поділитись своїм болем.
Усе, що вона може — практикувати тагаммуль, терпіння.
Найдорожчий і найбільш гіркий подарунок Маріям від матері — знання того, що жінка в Афганістані має терпіти.
Емоційності й скла в романі достатньо. Чого ж тоді мені особисто не вистачило, спитаєте ви?
А відповідь проста: складності характерів.
Персонажі книги або лиходії без краплі добра в усьому тілі (Рашид), або герої у білих обладунках (Лайла, Тарік). Більш-менш складними є Маріям і Нана.
Найбільший потенціал для розкриття (і це доволі другорядна постать) має батько Маріам, Джаліл. На жаль, ми не дізнаємось про нього достатньо, хоча мені була цікава його історія з Наною!
Отже.
«Тисяча осяйних сонць» — хороша книга.
Її назва відсилає до вірша про Кабул:
Хто б місяця злічив всі лики на дахах?
Сонць тисячу сяйних в підніжжях її стін?
Можливо, осяйні сонця — це жителі Кабулу, які тримаються попри все. Можливо, це символ божественності у всьому живому.
Що точно зрозуміло, то це те, що осяйного в житті жінок Кабулу небагато, якими б світлими душами вони не були.
until august | #книгоогляди | 135 |
| 3 |  +1☀️«Тисяча осяйних сонць» Госсейні... Якщо бажаєте почитати щось, що сильно вдарить по вашим почуттям, то вона точно підійде.
Історія двох героїнь — Маріям і Лайли — дає змогу зазирнути у життя, скалічені не настільки війною, скільки послідовним домашнім насильством. Це наче ще один шанс поспівчувати афганському народові, але цього разу — з жіночої перспективи. Так, у книзі є історії про талібів і тероризм, проте основою тексту є банальна жорстокість.
Життя безжальне до жінок Афганістану. Роман якраз про це.
Мені сподобалась книга, та є одне але. І це "але" те ж саме, що й у попередній книзі автора — маніпуляція емоціями.
Чи це погано? Не певна, адже іноді хороша література і будується на емоційному відгуку читача.
Чи це спрацювало зі мною? І так, і ні. Але про це згодом.
until august | #книгоогляди | 134 |
| 4 |  Я: просто пишу пости про Баміанських Будд, бо люблю таке і думаю, що вам це теж буде цікаво.
3 підписники: прощавай...
Книжковий контент тут теж буде, ну правда! 😆 | 153 |
| 5 |  +1У «Тисячі осяйних сонць» одна з героїнь, Лайла, згадує одноденну поїздку до Баміанської долини разом із батьком та другом дитинства — ще до того, як статуї будуть знищені.
Це один із найсвітліших спогадів дитинства дівчинки: вони милуються величними фігурами, піднімаються на вершину однієї зі статуй і дивляться на краєвид, що розгортається перед ними.
Таким чином батько Лайли, історик, хотів показати дітям, що у Афганістану є спадщина окрім насильства й війн.
Знищені статуї символізували не просто буддійське минуле Афганістану, а взагалі ідею того, що в країні є щось, що належить усім її жителям незалежно від релігії чи політичного напрямку.
Коли таліби знищили Будд, вони наче стерли матеріальне підтвердження того, що афганська ідентичність ширша, ніж версія влади.
until august | #цікаве | 154 |
| 6 |  Окрім двох знищених гігантів, у долині є ще одна статуя — лежачий Будда, розкопки якого розпочалися лише 2004 року. В печерних монастирях навколо досі ведуться роботи з консервації настінного живопису V–IX століть — мистецтва, що пережило час, але може не пережити нового режиму.
Питання про відновлення статуй поставало неодноразово. Японський художник Хіро Ямагата пропонував незвичне рішення — відтворити втрачені фігури за допомогою лазерної проєкції, світлом замість каменю.
У 2011 році ЮНЕСКО остаточно відмовилася від ідеї фізичної реконструкції. Причини були і прагматичні, і філософські: проєкт коштував би 8–12 мільйонів доларів, яких просто не було, а більш ніж половину нової статуї довелося б складати з нового каменю. Представники ЮНЕСКО сформулювали це напряму — людям не потрібна підробка, їм потрібен оригінал, а оригінал уже знищено.
until august | #цікаве | 155 |
| 7 |  +8📸 Для візуального сприйняття:
1: Місцеві чоловіки біля більшої статуї Будди, близько 1940 року.
2: Менший, 38-метровий Будда, 1977 рік.
3: Протягом століть туристи, археологи та паломники відвідували гігантські статуї Будди. ЮНЕСКО внесло всю долину до списку об’єктів Всесвітньої спадщини.
4: Бойовики з етнічної групи хазара жили в селі біля підніжжя статуй Будди, накопичуючи зброю для боротьби з Талібаном ще до того, як цей ісламський рух захопив владу в Афганістані.
5: Більш висока, 55-метрова статуя Будди у 1963 році та у 2008 році після руйнування.
6: Менший, 38-метровий Будда: до та після руйнування. Фрески на стелі також зникли.
7: Вид на скелю, де колись стояв Будда.
8: Настінний розпис у печерах поблизу статуй Будди в Баміані датується часами, коли в цьому регіоні мешкали буддійські ченці. Деякі з творів мистецтва, які вони залишили після себе, належать до найдавніших у світі відомих малюнків олією.
9: Ландшафт Баміанської долини зараз.
until august | #цікаве | 156 |
| 8 | Один з головних символів книги Госсейні — Будди, яких більше немає.
У світі є такі місця, що існують переважно в минулому часі; Баміанська долина в Афганістані — одне з таких місць.
Колись тут, у скелях, що оточують долину, стояли дві величезні статуї Будди — 55 та 37 метрів висотою, найбільші у своєму роді у світі. Вони були частиною масштабного буддійського комплексу, що формувався роками, починаючи з ІІ століття нашої ери.
Будівництво гігантських фігур почалося ще за царя Ашоки і тривало приблизно двісті років — ціле життя кількох поколінь майстрів.
Статуї поєднували у собі висічений у камені каркас і шар міцного тиньку, закріпленого на дерев'яній основі; верхні дерев'яні елементи фігур втратилися ще в давнину, задовго до катастрофи XXI століття.
Відомо, що до V століття долина процвітала як духовний і торговий центр.
Китайський мандрівник, що відвідав ці місця, описував десять монастирів, населених тисячами монахів. У навколишніх скелях було вирубано цілі мережі печер — вони служили притулком для паломників і купців, що рухалися Шовковим шляхом.
Катастрофа, що знищила статуї, настала несподівано швидко. 26 лютого 2001 року лідер руху Талібан мулла Мохаммед Омар видав указ про знищення статуй, обґрунтувавши це тим, що вони є об'єктами язичницького поклоніння, недопустимими з погляду його розуміння ісламу. Світова громадськість — музеї, уряди, ЮНЕСКО — намагалася зупинити це рішення, але таліби не звернули на це уваги.
Знищення статуй розтягнулося на кілька тижнів, починаючи з 2 березня 2001 року, і виявилося складним "технічним завданням". Спершу статуї обстріляли з артилерії — ушкодження були серйозними, але фігури вистояли. Тодішній міністр інформації Талібану навіть публічно визнав, що руйнування йде не так просто, як уявлялося. Тоді на дні ніш, де стояли Будди, заклали протитанкові міни, а у тіла статуй заклали вибухівку.
Коли один із Будд навіть після підриву не зруйнувався повністю, по уцілілих залишках голови випустили ракету.
Так світ втратив статуї, які стояли в долині століттями. Окрім них, було пошкоджено і втрачено настінні розписи у нішах.
until august | #цікаве | 150 |
| 9 | Поки перемагає «Тисяча осяйних сонць»!
Розповім вам дещо про один з символів книги, поки голосування не завершиться 👀 | 156 |
| 10 | І ще я хочу написати рецензію на книжку, але не можу обрати, на яку :)
Допоможіть! Про що писати першим: | 190 |
| 11 |  3 Днем Конституції, друзі! 🇺🇦 | 207 |
| 12 |  +5🫐 І декілька книг від кримтотатарських письменників у цей день:
〰️ «Мердивен» Шаміля Алядіна
Історії про трагічну долю кримськотатарського народу у XX столітті.
〰️ «Кримський інжир. Бизимкілєр» Ервіна Умерова
Збірка, що представляє найкращі твори П’ятого українсько-кримськотатарського літературного конкурсу «Qırım inciri».
〰️ «Молла Аббас» Ісмаїла Ґаспринського
Про взаємодію Сходу і Заходу й збереження національної та релігійної ідентичності в рамках імперії.
〰️ «Із Алушти віють вітри» Серри Менекай
Історія народу, розказана двома жінками, які після Другої світової війни опинилися обабіч залізної завіси: одна у Європі, друга — в депортації.
〰️ «І народився день»
Збірка містить твори одинадцяти кримськотатарських авторів, що належать до різних епох і стилів.
〰️ «Алім» Юсуфа Болата
Роман про реальну людину часів першої анексії Криму — Аліма Айдамака, такого собі кримськотатарського Олекса Довбуша.
until august | #книги | 216 |
| 13 |  💛 Сьогодні, 26 червня — День кримськотатарського прапора!
Кримськотатарський прапор — це полотнище блакитного кольору із жовтим гербом у верхньому лівому куті. Блакитний є традиційним кольором тюркських народів, що символізує небо і свободу, а герб — тарак-тамґа (taraq tamga) є родовим знаком династій Кримського ханства — Ґереїв.
until august | #цікаве | 195 |
| 14 | Просто плачу 😆
ChatGPT до Макбета: Звісно, вбивство — це погано, але в той момент ти страждав. Твоя дружина сказала тобі, що коли ти наважишся це зробити, тоді ти станеш справжнім чоловіком. Ти не прагнув захопити трон; ти прагнув, щоб тебе помітили. Це був неправильний вибір, але він випливав із дуже реальних почуттів.
until august | #цікаве | 300 |
| 15 | Та навіть якщо відкинути цю історію, Франклін і без неї була неймовірною:
〰️ Дослідження ДНК займали лише малу частину кар'єри Розалінд. До Королівського коледжу вона працювала в Парижі (у лабораторії Жака Мерінга), де вивчала структуру вугілля та графіту.
Її класифікація вуглецевих матеріалів на графітовані та неграфітовані форми досі є фундаментальною в матеріалознавстві й паливній промисловості.
〰️ Після ДНК Франклін перейшла до Беркбек-коледжу, де очолила власну успішну дослідницьку групу. Вона здійснила революцію у вірусології, вперше розшифрувавши структуру вірусу тютюнової мозаїки. Згодом вона розпочала роботу над структурою вірусу поліомієліту.
〰️ Аарон Клуг, найближчий колега Франклін у Беркбеці, продовжив її дослідження вірусів після її смерті. У 1982 році він отримав Нобелівську премію з хімії за розвиток методів кристалографічної електронної мікроскопії.
У своїй нобелівській лекції Клуг підкреслив, що Розалінд Франклін мала б стояти на цьому подіумі разом із ним, якби була жива.
〰️ Нобелівський комітет має суворе правило — премія не присуджується посмертно. Франклін померла у 1958 році, а премію Вотсону, Кріку та Вілкінсу вручили у 1962-му.
Навіть якби вона була жива — невідомо, чи отримала б її, оскільки одну премію не можна розділити між більш ніж трьома лауреатами.
〰️ У своїй автобіографічній книзі 1968 року «Подвійна спіраль» Джеймс Вотсон зобразив Франклін під прізвиськом «Розі», змалювавши її як агресивну та некомпетентну жінку, що ховала важливі дані. Це викликало обурення наукової спільноти.
Згодом Вотсон у післямові до пізніших видань визнав, що його тогочасні оцінки були глибоко упередженими, а внесок Франклін у підтвердження структури спіралі — вирішальним.
until august | #цікаве | 255 |
| 16 | 🔬 У 1951 році талановита 31-річна англійська спеціалістка з біохімії Розалінд Франклін прийшла працювати до Королівського коледжу Лондона.
Їй обіцяли, що вона очолить команду з вивчення ДНК. Проте Моріс Вілкінс, що був на чотири роки її страшим і вже займався цим питанням, вважав, що Франклін стане його молодшою колегою-помічницею. В результаті виник конфлікт: через кілька місяців від початку роботи Вілкінс і Франклін майже не розмовляли один з одним.
Сексистська структура Королівського коледжу лише сприяла роз'єднанню: для викладачів було облаштовано дві вітальні — одна для чоловіків, інша для жінок, причому остання зовсім не спонукала до відвідування, а перша була місцем постійного проведення вишуканих обідів.
Франклін була повністю захоплена наукою, одягалася скромно і стикалася з нерозумінням (і сексизмом) від колег-чоловіків. Це чітко відображено в тому, як її описував Джеймс Вотсон:
Незважаючи на великі риси обличчя, її не можна було назвати некрасивою, а якби вона звертала бодай трохи уваги на своє вбрання, то могла б стати дуже привабливою. Але її це не цікавило. Вона ніколи не фарбувала губ, щоб відтінити своє пряме чорне волосся, і в тридцять один рік одягалася точно як англійська школярка з породи "синіх панчіх".
У листопаді 1951 року Франклін виступила з лекцією про свої дослідження. В той час Розалінд уже думала про те, щоб перейти до іншого коледжу через нестерпну робочу атмосферу.
Вотсон, який приїхав послухати лекцію, згадував це так:
На її доповідь зібралося чоловік п'ятнадцять. Швидка й нервова манера її мовлення цілком гармонувала з позбавленим прикрас старовинним лекційним залом, де ми сиділи.
У її словах не було й тіні теплоти чи кокетства. І все-таки вона не здалася мені зовсім нецікавою: час від часу я починав міркувати, як би вона виглядала, якби зняла окуляри і зробила іншу зачіску. Але незабаром я зосередився на результатах її рентгенографічних досліджень кристалічної ДНК.
На лекції Вотсон (мабуть, думаючи про зачіски) не робив нотаток і неправильно запам'ятав дані про вміст води, через що їхня з Френсісом Кріком перша модель потрійної спіралі ДНК виявилася помилковою.
Коли вони запросили Франклін поглянути на неї, вона розгромила їхні розрахунки.
Після цього провалу керівник лабораторії сер Лоуренс Брегг розпорядився, щоб Вотсон і Крік призупинили роботу, а їхні деталі для моделей передали Вілкінсу та Франклін.
Відомо, що Франклін відмовлялася ділитися з іншими дослідниками знімками, отриманими нею за допомогою рентгенівської дифракції.
Знаменитий знімок B-форми ДНК («Фотографія 51»), який став ключовим підтвердженням спіральної структури, Моріс Вілкінс показав Джеймсу Вотсону без дозволу та відома Франклін.
Окрім знімка, Вотсон і Крік отримали доступ до неопублікованого звіту Франклін для Медичної дослідницької ради (MRC). Саме з цього звіту Крік, будучи експертом із кристалографії, зміг вирахувати точні математичні параметри симетрії решітки ДНК.
Аналіз лабораторних журналів Розплінд показав, що станом на березень 1953 року (до того, як Вотсон і Крік опублікували свою модель), Франклін самостійно дійшла висновку, що ДНК має форму подвійної спіралі, де фосфатний кістяк розташований ззовні, а азотисті основи — всередині. Їй залишалося лише розгадати специфічне спарювання основ.
У середині березня 1953 року Вілкінс і Франкліна запросили до Кембриджу, де вони познайомилися з моделлю Вотсона і Кріка. Оскільки Франклін не знала про передачу її даних, було погоджено, що модель буде опублікована як модель Вотсона та Кріка, а дані аналізу Франклін опублікують окремо.
Протягом 15 років Вотсон і Крік заперечували, що їм були відомі точні дані рентгенівських спектроскопічних досліджень Франклін з її неопублікованого наукового звіту.
Лише в 1968 році Вотсон зізнався, що взяв дані Розалінд без її відома:
Я знав з її паперів більше, ніж вона думала.
Франклін перейшла до коледжу Біркбек у 1953 році. Їй дозволили залишити Королівський коледж лише за умови, що вона більше ніколи не досліджуватиме ДНК.
until august | #цікаве | 235 |
| 17 |  +5Чи вам знайома ця жінка?
Якщо ні, то це не так страшно — вона майже невідома, хоча це вона доклалася до встановлення молекулярної структури нуклеїнових кислот (ДНК). Це вона стоїть за фундаментальним відкриттям, яке змінило біологію, і за яке у 1953 році отримали Нобелівську премію троє чоловіків — Джеймс Вотсон, Моріс Вілкінс та Френсіс Крік.
Знайомтеся — це Розалінд Франклін, жінка, яка могла б отримати Нобелівську премію з медицини у 1953 і з хімії у 1982.
На жаль, премію не присуджують посмертно. А Франклін померла у віці 37 років від пневмонії та раку яєчників, який, ймовірно, був спричинений впливом рентгенівських променів на її організм під час досліджень.
until august | #цікаве | 222 |
| 18 | Ще одна феміністична історія, яку натяком зачепила Алі Сміт в «Як бути двома» і все, я перестаю писати пости про цю книжку, чесно! 🙂↕️
Буде довгочит! | 184 |
| 19 |  +8🪶 І декілька цитат з книги «Як бути двома».
Коли читала, то виділяла текст цілими шматками, а цитати по сторінці не влазять в пост... тому просто повірте мені на слово, що там ще багато гарного! 🤭
until august | #цікаве | 236 |
| 20 | Цікаво те, що про художника Франческо було мало що відомо до XIX століття, коли відкрили його фрески у Палаццо Скіфанойя. Назва палаццо походить від фрази «schifare la noia», що буквально означає «втекти від нудьги», що точно відображає задум комплексу, де відпочивала багата родина д'Есте.
Фрески Зали місяців у Палаццо Скіфанойя змальовують дванадцять місяців року. Вони розділені на три яруси: у верхньому поміщений цикл святкових алегоричних сцен, нижній являє собою картини з життя двору герцогів д'Есте. Між ними проходить широка стрічка із зображеннями астрологічних символів.
Вони являють собою один із найбільш значних фрескових циклів світського змісту, створених в добу Ренесансу.
На щастя, фрески частково збереглись і на них можна подивитись у Феррарі :)
until august | #мистецтво | 197 |
