dechat

У Німеччині проходить дискусія щодо скасування особливого захисту політиків від образ У Німеччині триває дискусія навколо §188 Кримінального кодексу, який передбачає посилений захист політиків від образ, наклепу та дифамації. Приводом стали судові рішення, за якими громадян оштрафували за те, що вони назвали канцлера Фрідріха Мерца «Lügenfritz» («брехуном Фріцем») і «Lackaffe» («піжон»). У ХДС/ХСС дедалі більше політиків виступають за скасування цієї норми. Заступник голови парламентської фракції Гюнтер Крінгс заявив, що політикам не потрібне окреме кримінальне право, а захист честі має бути однаковим для всіх громадян. Аналогічну позицію раніше висловили генеральний секретар ХДС Карстен Ліннеманн і голова фракції Єнс Шпан. Натомість СДПН категорично заперечує проти змін. За словами речниці партії з правових питань Кармен Вегге, кількість справ за §188 зросла з 2600 у 2025 році до 4500, що свідчить про посилення нападів на людей, які займаються політикою, особливо на місцевому рівні. За реформу також виступають окремі представники «Зелених» і міністерство юстиції Саксонії, які вважають, що спеціальний захист політиків створює враження обмеження свободи слова та не запобігає реальним нападам

AfDшники, приходьте і до мене Щось не можу змусити себе прибирати в хаті…

Депутатка AfD у Гельзенкірхені змушувала мешканців прибирати вулицю Депутатка ландтагу Північного Рейну – Вестфалії від партії AfD Енхі Селі-Захаріас опинилася в центрі скандалу після публікації відео з району Юкендорф у Гельзенкірхені. На записі вона разом із однопартійцями вимагає від місцевих жителів прибирати сміття на вулиці. На відео політикиня звертається до однієї з жінок зі словами: «Німці ситі цим по горло. Подивись, як тут виглядає. У тебе вдома теж так? Чому ви тут так смітите?». Також вона заявляє: «Ми повинні позбутися цих людей. Ми більше не хочемо їх тут». У дописі до відео Селі-Захаріас назвала райони проживання ромської громади «ромськими селами» та написала, що вони «мають зникнути якнайшвидше». Вона також пообіцяла регулярно проводити подібні акції. Політикиня відкинула звинувачення в антициганізмі, заявивши, що її дії були «допомогою», а мешканці нібито добровільно погодилися прибирати. Втім, представники громади сінті та рома в коментарях для WDR повідомили, що відчували тиск з боку групи AfD. Одна з дівчат, яка потрапила на відео, заявила, що не прибирала добровільно. Різку критику висловив і католицький священник Маркус Поттбекер, який назвав таку поведінку небезпечним ставленням до меншин. За його словами, приходити в район, наказувати людям прибирати та поводитися так, ніби маєш над ними владу, є неприйнятним. Водночас у районі Юкендорф уже багато років існують проблеми із засміченням, шумом та злочинністю. Через це міська влада створила там спільний координаційний пункт поліції, служби громадського порядку та соціальних працівників. Попри хвилю критики, AfD заявила про намір і надалі проводити подібні заходи.

США можуть не передати Tomahawk Німеччині через побоювання реакції РФ США, ймовірно, відмовляться від планів щодо передачі або розміщення крилатих ракет Tomahawk у Німеччині. За даними джерел, у Вашингтоні побоюються, що РФ може сприйняти цей крок як ескалацію та вдатися до заходів у відповідь. Додатковою причиною є обмежені запаси далекобійного озброєння у самих США. Канцлер Фрідріх Мерц раніше заявляв, що американці наразі не мають достатньо таких ракет навіть для власних потреб. Міністр оборони Борис Пісторіус повідомив, що Німеччина ще півтора року тому подала запит на закупівлю Tomahawk, але досі не отримала відповіді. Тому Берлін дедалі активніше розглядає європейські альтернативи для посилення своїх далекобійних спроможностей

Австрія хоче обмежити захист для українських чоловіків призовного віку Міністри внутрішніх справ країн ЄС почали обговорювати можливість скасування автоматичного тимчасового захисту для українських чоловіків віком від 23 до 60 років. Ініціативу просуває Австрія. Міністр внутрішніх справ Гергард Карнер заявив, що Україна потребує чоловіків призовного віку як для оборони, так і для підтримки економіки. За попередніми планами, нові правила можуть набути чинності з березня 2027 року та стосуватимуться лише нових заявників. Українці, які вже перебувають у країнах ЄС під тимчасовим захистом, його не втратять. Дискусія між державами-членами лише розпочалася, але низка країн уже висловила підтримку такій зміні.

У Німеччині – за скасування тимчасового захисту для українських чоловіків призовного віку Міністр внутрішніх справ Німеччини Александр Добріндт висловив підтримку скасуванню автоматичного надання тимчасового захисту українським чоловікам призовного віку.

Ми хочемо продовжити дію Директиви про тимчасовий захист, але маємо сумніви щодо того, чи слід включати до неї українців призовного віку

– заявив міністр на початку зустрічі міністрів внутрішніх справ ЄС у Люксембурзі. Як пише Handelsblatt, чоловіки віком від 23 до 60 років могли б натомість проходити звичайну процедуру надання притулку. Польський міністр внутрішніх справ Мачей Душчик повідомив, що Польща погоджується на виключення з програми тимчасового захисту ЄС українців призовного віку та осіб, які незаконно покинули Україну. Підписуйтеся на Telegram головного медіа про Європу

Опитування: дедалі більше німців критикують відмову ХДС від співпраці з AfD Підтримка відмови ХДС/ХСС від будь-якої співпраці з AfD у Німеччині продовжує зменшуватися. За даними опитування Infratest Dimap для ARD і WELT, 47% громадян вважають таку політику неправильною. Це на 12 відсоткових пунктів більше, ніж восени 2024 року. Водночас ще 47% підтримують нинішню позицію ХДС. У Східній Німеччині більшість респондентів (58%) виступає проти виключення співпраці з AfD, тоді як на Заході країни незначна більшість підтримує збереження так званого «брандмауера». Ще більше критики викликає відмова ХДС/ХСС від співпраці з Лівою партією: 56% німців вважають її неправильною. Опитування також засвідчило високий рівень розчарування традиційними партіями. Серед прихильників AfD 57% пояснюють свій вибір насамперед незадоволенням іншими політичними силами. Опитування також зафіксувало низькі показники популярності канцлера Фрідріха Мерца. Лише 16% громадян задоволені його роботою, тоді як 82% оцінюють її негативно. Водночас прем’єр-міністр Північного Рейну — Вестфалії Гендрік Вюст користується значно вищою підтримкою і посідає друге місце в рейтингу найпопулярніших політиків країни після міністра оборони Бориса Пісторіуса. Головною проблемою для німців залишається економіка. Лише 13% позитивно оцінюють економічну ситуацію в країні, а 40% називають її поганою. Понад третина громадян очікує подальшого погіршення свого становища протягом наступного року.

Після зустрічі з головою Міллером він закликав розглянути можливість відновлення роботи газопроводів «Північний потік» і повернення російського газу до Німеччини. За його словами, високі ціни на енергоносії є однією з головних причин економічних проблем Німеччини, тому всі варіанти, включно з відновленням енергетичної та торговельної співпраці з росією, мають бути знову розглянуті.

Завжди ору з того, що противники Фронмаєра дали йому прізвисько Kampfzwerg - бойовий карлик.

На Петербурзькому міжнародному економічному форумі депутат Бундестагу від AfD та зовнішньполітичний спікер фракції Маркус Фронмайєр провів низку зустрічей із представниками російської влади. Зокрема, він познайомився з спікером МЗС рф Марією Захаровою, а також зустрівся з головою «Газпрому» Алексєєм Міллером і спеціальним представником Путіна з міжнародного економічного співробітництва Кирилом Дмитрієвим.

​​Німеччина вперше не пройшла до Радбезу ООН Під час таємного голосування Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй у середу, 3 червня, Німеччина вперше в історії не змогла вибороти статус непостійного члена Ради Безпеки на дворічний період, який розпочнеться у 2027 році. Найбільша економіка Європи поступилася іншим країнам всередині західноєвропейської регіональної групи. Загалом за два вакантні місця боролися три країни, а за підсумками голосування Португалія здобула 134 голоси, Австрія - 131, тоді як німецьку заявку підтримали лише 104 делегати. Загалом Радбез ООН налічує 15 учасників, де п'ять членів - США, Великобританія, Франція, Китай та Росія - мають постійне членство, а решта 10 ротуються за географічним принципом. Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль заявив, що в потраплянні Німеччини до складу Радбезу ООН була не зацікавлена Росія. 💬"Ми завжди займали чітку позицію з певних питань, і це позиції, які поділяють не всі держави-члени (...) Це наша тверда підтримка України; тож це - факт, що Росія не хоче бачити такий голос у Радбезі", - заявив він журналістам, вказавши, що "не є таємницею" те, що Росія розпалювала настрої проти Німеччини. 🟡 Підписуйтеся на DW

Делегація AfD прибула до Санкт-Петербурга для участі в економічному форумі Politico Berlin Делегація AfD прибула до Санкт-Петербурга для участі в Петербурзькому міжнародному економічному форумі. До складу делегації увійшли депутати Бундестагу Маркус Фронмайєр, Штеффен Котре, Петр Бистрон, а також голова земельного осередку партії в Саксонії Йорг Урбан. Під час візиту представники партії планують провести низку зустрічей та взяти участь у заходах форуму. За словами Штеффена Котре, AfD виступає за відновлення співпраці з росією, скасування санкцій, припинення військової допомоги Україні та розвиток дипломатичних зусиль. У партії заявляють, що метою поїздки є підтримання політичного діалогу з РФ. Водночас Маркус Фронмайєр і Петр Бистрон мають намір зосередитися на питаннях економіки та енергетики. Поїздка викликала критику з боку представників правлячої коаліції. Зокрема, зовнішньополітичний речник фракції ХДС/ХСС Юрген Гардт заявив, що візит створює для кремля додаткові пропагандистські можливості та може зашкодити інтересам Німеччини й України. На тлі прибуття делегації в росії повідомлялося про тимчасові обмеження роботи аеропорту Пулково в Санкт-Петербурзі та атаки безпілотників у районі Москви.

Мерц закликав відкрити перший розділ переговорів про вступ України до ЄС Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц під час зустрічі з прем’єр-міністром Угорщини Петером Мадяром у Берліні заявив, що ЄС має розпочати переговори про вступ України. «Ми розуміємо, що Будапешт спочатку хоче врегулювати двосторонні питання, зокрема щодо прав угорської меншини в Україні», — сказав Мерц. Водночас він наголосив, що це не повинно відбуватися коштом європейської підтримки України та не має відволікати від мети офіційно відкрити перший переговорний розділ щодо вступу України до Євросоюзу.

Боротьба за курс лібералів: перемога Кубікі не зняла внутрішніх суперечностей у ВДП Партійний з’їзд ВДП у Берліні, який мав символізувати новий старт після поразки на федеральних виборах і втрати місць у Бундестазі, натомість продемонстрував серйозні внутрішні суперечності. Новим головою партії обрали Вольфганга Кубікі, який переміг у несподівано конкурентній боротьбі з депутаткою Європарламенту Марі-Агнес Штрак-Циммерманн. Кубікі отримав 59% голосів делегатів, а його суперниця — 39%. Ключовим предметом суперечок стало ставлення ВДП до правопопулістської партії AfD. Багато представників партії висловили занепокоєння заявами окремих політиків щодо можливого пом’якшення так званої «брандмауер» між демократичними партіями та AfD. Під час дебатів низка делегатів відкрито виступила проти будь-якого зближення з правими популістами, наголошуючи, що саме через подібні сигнали частина виборців відвернулася від ВДП. Неочікувана кандидатура Штрак-Циммерманн стала спробою дати делегатам можливість висловитися щодо майбутнього курсу партії. Хоча вона програла вибори, майже 40% голосів продемонстрували, що значна частина ВДП не поділяє підходів нового керівництва. Саме тому результат голосування багато хто сприймає як свідчення глибокого розколу всередині партії. Після виборів Штрак-Циммерманн заявила, що підтримуватиме Кубікі лише за умови чіткої дистанції від AfD. Вона підкреслила, що будь-які спроби загравання з цією партією зустрінуть жорсткий спротив з її боку. Водночас сам Кубікі не продемонстрував особливого прагнення до примирення. Він заявив, що його завдання полягає не в тому, щоб переконувати внутрішніх опонентів, а в тому, щоб повернути ВДП довіру виборців. Пізніше він також досить різко нагадав Штрак-Циммерманн, що вона отримала лише 40% голосів. Про складну ситуацію в партії свідчать і результати інших голосувань. Кандидат Кубікі на посаду генерального секретаря Мартін Гаген також отримав лише 59% підтримки делегатів. Це показало, що нове керівництво не має переконливої більшості всередині партії. Після завершення з’їзду багато представників ВДП заговорили про ризик подальшого загострення внутрішньої боротьби. У партії побоюються, що поділ на табір Кубікі та табір Штрак-Циммерманн може завадити відновленню позицій лібералів. Наскільки серйозними є ці проблеми, стане зрозуміло вже восени, коли ВДП братиме участь у земельних виборах у Саксонії-Ангальт, Мекленбурзі-Передній Померанії та Берліні. Ці вибори можуть показати, чи здатна партія об’єднатися після з’їзду, або ж нинішній конфлікт стане початком нового етапу її занепаду.

Дискусії про заміну Мерца: опитування 41% німців вважають, що заміна канцлера Фрідріха Мерца могла б покращити позиції блоку ХДС/ХСС Про це свідчить опитування інституту Forsa. Водночас 53% респондентів переконані, що зміна канцлера не допомогла б консервативному блоку посилити свої рейтинги. Серед прихильників ХДС/ХСС 42% вважають, що партія мала б кращі шанси на зростання підтримки з іншим главою уряду. Дискусії навколо майбутнього Мерца посилилися на тлі падіння рейтингів «Союзу». За останнім опитуванням INSA, ХДС/ХСС підтримують 22% виборців, тоді як AfD претендує на перше місце з 29%. У німецьких ЗМІ також з’являлися повідомлення про можливих наступників Мерца. Серед потенційних кандидатів називали прем’єр-міністра Північної Рейн-Вестфалії Гендрік Вюст. Однак оточення канцлера відкинуло такі сценарії, назвавши їх нереалістичними. Керівництво ХДС публічно підтримує Мерца. Генеральний секретар партії Карстен Ліннеманн назвав розмови про зміну канцлера «штучною дискусією».

Німеччина каратиме міністерства за недостатньо швидке витрачання коштів, — FT Уряд Німеччини розробляє систему штрафів для відомств, які надто повільно використовують кошти зі спеціального інфраструктурного фонду обсягом 500 мільярдів євро Міністр фінансів Ларс Клінгбайль пропонує механізм, за яким фінансування у відстаючих міністерств призупинятимуть та перерозподілятимуть на інші цілі Торік міністерства використали лише 74% виділених ресурсів, через що уряд недовиконав інвестиційний план на 13 мільярдів євро У Мінфіні наголошують, що усунення таких бюрократичних перешкод є критичним для забезпечення зростання економіки Останній Капіталіст | Підтримати наc на MonoBase

Експертний висновок Бундестагу поставив під сумнів дії Пісторіуса щодо військового обов’язку Наукова служба Бундестагу дійшла висновку, що Міністерство оборони Німеччини, ймовірно, перевищило свої повноваження, коли навесні фактично скасувало вимогу для чоловіків віком від 18 до 45 років отримувати дозвіл на перебування за кордоном понад три місяці. Ця норма знову набула чинності після запуску «Нової військової служби» на початку 2026 року, однак викликала значний суспільний резонанс. У відповідь міністр оборони Борис Пісторіус заявив, що правило не застосовуватиметься в мирний час, а міністерство видало розпорядження, яке фактично звільнило всіх чоловіків від цього обов’язку. Однак, на думку експертів Бундестагу, виконавча влада не має права фактично призупиняти дію закону. У висновку наголошується, що відомство може встановлювати окремі винятки, але не скасовувати норму для всіх без винятку та без часових обмежень. Документ був підготовлений на замовлення фракції Лівих. Автори вказують на серйозні юридичні недоліки в рішенні міністерства та зазначають, що воно створило «постійний правовий стан», на який не має відповідних повноважень. Тепер Міністерство оборони може самостійно відкликати своє розпорядження або ж його законність може бути оскаржена в суді. Висновок також знову порушив питання правової визначеності щодо правил виїзду за кордон для чоловіків призовного віку.

Суд у Німеччині: російські призовники не отримують автоматичного захисту Верховний адміністративний суд Берліна-Бранденбурга постановив, що громадяни рф призовного віку не мають автоматичного права на субсидіарний захист у Німеччині лише через загрозу проходження військової служби. Суд скасував рішення нижчої інстанції, яка раніше надала такий захист росіянину 2004 року народження. Адміністративний суд Берліна до цього аргументував своє рішення тим, що молодий чоловік міг би не витримати тиску та бути змушеним підписати контракт і вирушити на війну проти України. Однак вищий суд не побачив достатніх підстав вважати, що заявнику з «високою ймовірністю» загрожує примусова служба за контрактом всупереч його волі. У рішенні зазначено, що строковиків офіційно не направляють на війну в Україну, а сам по собі однорічний строковий військовий обов’язок не є нелюдським або принизливим. Субсидіарний захист у Німеччині надають людям, яким у країні походження загрожує серйозна небезпека наприклад смертна кара, катування або загроза життю через збройний конфлікт, але які не підпадають під критерії статусу біженця. Німецька судова практика щодо російських призовників залишається неоднорідною. Раніше деякі суди в Берліні ставали на бік заявників, однак тепер OVG Берліна-Бранденбурга підтримав позицію інших вищих адміністративних судів Німеччини. Зокрема, у березні 2026 року аналогічне рішення ухвалив суд у Магдебурзі

ЄС може обмежити крайньоправу партію ESN через порушення цінностей Союзу Крайньоправа партія Europe of Sovereign Nations (ESN), до складу якої входить німецька Alternative for Germany (AfD), може бути позбавлена статусу європейської політичної сили та фінансування з бюджету ЄС через невідповідність цінностям Союзу. Процес ініційований Органом з нагляду за європейськими політичними партіями та фондами (APPF). Він стосується саме партії ESN як юридичної структури, тоді як парламентська група ESN, до складу якої входять 27 депутатів Європарламенту, санкцій не зазнає. Якщо партію буде заборонено, це вплине на її здатність отримувати фінансування та координувати політику для майбутніх виборів у ЄС, але депутати залишаться у своїх парламентських фракціях. За даними APPF, є докази порушення партією цінностей ЄС, включаючи “антиіммігрантську, антисемітську та анти-LGBT риторику” від депутатів та членів партій. В якості прикладів наводяться публікації польського політика Томаша Міхала Грабарцкі з Confederation/New Hope, а також співпраця болгарської Revival з партією Володимира Путіна Єдина Росія та причетність до насильницьких протестів у Софії у лютому 2025 року. Щодо AfD, у листі APPF наголошується на рішенні німецьких спецслужб у травні 2025 року класифікувати партію як крайньоправу, а також на рішенні адміністративного суду Кельна, який визнав програму AfD “неповажною до людської гідності та свободи віросповідання”. Процес може бути запущений після звернення Європарламенту, Єврокомісії або Ради ЄС. Після цього ESN матиме змогу відреагувати, після чого незалежний комітет надасть рекомендації, а APPF прийме остаточне рішення. Після нього Європарламент та Рада матимуть три місяці на можливі заперечення.

Пісторіус скасував візит до США Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус скасував запланований візит до США після того, як не вдалося організувати зустріч із главою Пентагону Пітом Гегсетом. Спочатку поїздка до США мала бути частиною північноамериканського турне Пісторіуса, яке стартує в середу. Тепер міністр відвідає лише Канаду. Зокрема, він планував побувати у штаті Вірджинія, де дислокуються німецькі військові. У Міноборони ФРН пояснили скасування тим, що Гегсет бере участь у безпековій конференції Shangri-La Dialogue у Сінгапурі. Водночас Politico та WELT пов’язують ситуацію із напруженням у відносинах між адміністрацією Дональда Трампа та канцлером Фрідріхом Мерцом.