Історична Україна

27 червня 1663 року на околиці Ніжина розпочалася козацька рада, на якій гетьманом Лівобережної України було обрано Івана Брюховецького, кандидатуру якого якого підтримав царський уряд Московії. Його опоненти наказний гетьман Яким Сомко і ніжинський полковник Василь Золотаренко невдовзі були заарештовані і страчені за звинуваченні у зв'язках з польською шляхтою. 🇺🇦 Історична Україна

Сьогодні — 23-тя річниця від зустрічі Папи Римського Івана Павла ІІ з молоддю Сихова у Львові в межах візиту Папи до України 📍біля Церкви Різдва Пресвятої Богородиці Тоді біля храму зібралося близько пів мільйона людей. З того часу площу біля храму Різдва Пресвятої Богородиці назвали іменем Івана Павла II, як і сквер поряд та проспект. 🇺🇦 Історична Україна

Ранок в українському селі, 1950-ті рр 🇺🇦 Історична Україна

Розкозачення — політика більшовиків в ході Громадянської війни та в перші десятиліття після неї, спрямована на знищення козацтва і їх прав. Політика розкозачення вилилася в підсумку в масовий червоний терор і репресії проти козаків, що виражалися в масових розстрілах, взятті заручників, спаленні станиць, нацьковуванні іногородців на козаків. У часи так званої "українізації" 1920–1930-х рр. ставлення радянського уряду до козацтва як такого було вкрай негативним. Цьому сприяв виступ донського, кубанського та інших козацтв на боці "білих" у боротьбі з "червоними" під час Громадянської війни. Історик Л. Решетніков заявляв про те, що "за время так называемого расказачивания было уничтожено свыше миллиона казаков". У свою чергу, Служинська Іванна Миколаївна, членкиня НАНУ, пише про те, що відповідно до Директиви оргбюро ЦК РКП(б) "Про розкозачення" (24 січня 1919) здійснювалися масові репресії, унаслідок яких загинуло близько півтора мільйона лише донців. Мапа: Територія поселень українського козацтва 🇺🇦 Історична Україна

🇬🇧🇺🇦 Британець на чолі України: історія про Джеймса (Якова) Кейта Був в історії випадок, коли один із британців деякий час очолював Україну. Так, 1734 року, після смерті Данила Апостола, росіяни не дозволили обирати нового гетьмана, і Лівобережною Україною, Гетьманщиною, керував колегіальний орган – Правління гетьманського уряду. До його складу входили троє росіян і троє українців, однак останніх до керівництва не допускали. Керували переважно росіяни, за винятком 1740–1741 рр., коли на чолі Правління став шотландець Джеймс (Яків) Кейт. Джеймс Кейт був політемігрантом, що боровся за незалежність Шотландії. Понад 20 років він перебував на російській службі та здобув звання генерал-аншефа. Згодом перебрався до Пруссії, де одержав чин фельдмаршала і став губернатором Берліна. Саме Кейт вважається одним з перших українських та російських масонів. Свого часу Кейт врятував від арешту росіянами Григора Орлика, який інкогніто перебував на Гетьманщині. 🇺🇦 Історична Україна

В'ячеслав Чорновіл про ідеї, близькі до федералізації України — об'єднання не областей, а земель А як вам така ідея? 🇺🇦 Історична Україна

Вільгельм Франц фон Габсбург-Лотрінґен (Василь Вишиваний) — український військовий діяч, політик, дипломат, поет, австрійський архікнязь (ерцгерцог) династії Габсбургів, полковник Легіону Українських січових стрільців 🇺🇦 Історична Україна

🇻🇦🇺🇦 Як Ватикан підтримав незалежність УНР, та цього виявилося недостатньо Після падіння режиму Скоропадського, УНР опинилась у катастрофічному становищі, виснажена боротьбою з різними ворогами та міжнародною ізоляцією. Антанта не визнавала самостійності України, сприймаючи її як маріонетку колишніх ворогів, тому Директорія намагалася налагодити відносини з Ватиканом, сподіваючись, що його підтримка змінить ставлення інших держав. УНР забезпечила рівність усіх віросповідань і пообіцяла підтримку Католицькій церкві, намагаючись заручитися підтримкою Папи Бенедикта XV. Папа заявив про підтримку української незалежності і почав впливати на політику Антанти через католицькі політичні осередки. Хоча Ватикан фактично визнав УНР, Антанта цього не зробила, проте змінилась позиція італійської політичної партії, яка почала підтримувати суверенність України. Незважаючи на ці зусилля, поразки на фронтах підірвали міжнародні позиції УНР. Поступово зусилля українських дипломатів і Папи Бенедикта XV не дали відчутних результатів. УНР втратила свою незалежність, оскільки європейські держави не бажали її визнавати. 🇺🇦 Історична Україна

Перше фото — звільнені в’язні концтабору Бухенвальд, 1945 рік Друге фото — український військовий, звільнений з російського полону, 2024 рік 🇺🇦 Історична Україна

У цей день в УРСР перенесли столицю з Харкова до Києва 24 червня 1934 року відбувся урочистий переїзд вищих владних структур УСРР з Харкова до Києва, що ознаменувало виконання ухваленого ще в січні 1934 року рішення про перенесення столиці республіки до Києва. З нагоди цієї події цього дня у Києві відбулися урочистості та військовий парад. 🇺🇦 Історична Україна